Ухвала

від 31.01.2017 по справі 686/7682/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

КОПІЯ

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 686/7682/16-ц

Провадження № 22-ц/792/161/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2017 року м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Апеляційного суду Хмельницької області

у складі: головуючого судді Купельського А.В.,

суддів: Спірідонової Т.В., Янчук Т.О.,

за участю: секретаря Кошельника В.М.;

сторін: представника апелянта - ОСОБА_1, третіх осіб ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Хмельницького міськрайонного суду від 25 листопада 2016 року, по справі за позовом ОСОБА_4 до управління Держгеокадастру у Хмельницькому районі, третіх осіб ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про зобов'язання до вчинення певних дій,

в с т а н о в и л а :

У квітні 2016 року ОСОБА_4, звертаючись до суду з вказаним позовом, та згодом уточнивши його, просив суд зобов'язати внести у Державний земельний кадастр зміни до відомостей про межі земельних ділянок за кадастровими номерами НОМЕР_1 та НОМЕР_2, які знаходяться в АДРЕСА_1, та належать на праві власності позивачу, згідно технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі, яка виготовлена комунальним підприємством проектно-розвідувальних робіт по землевпорядкуванню у 2015 році, без погодження їх меж із суміжними землевласниками та землекористувачами, посилаючись на те, що це є їх правом, а не обов'язком.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 25 листопада 2016 року у позові відмовлено.

Заходи забезпечення позову у вигляді заборони управлінню Держгеокадастру у Хмельницькому районі вносити до Державного земельного кадастру зміни до відомостей про межі земельних ділянок, суміжних землевласників та землекористувачів із земельними ділянками за кадастровими номерами НОМЕР_1 та НОМЕР_2 скасовано.

Не погоджуючись з таким рішенням, ОСОБА_4 в апеляційній скарзі просить його скасувати та ухвалити нове, яким у позові відмовити.

Вважає, що рішення є незаконним, необґрунтованим, неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи.

Посилається на те, що суд не взяв до уваги норми Земельного кодексу України, де зазначається, що непогодження межі земельної ділянки є формою реалізації прав сусідів, а не їхнім обов'язком, тому апелянт вважає, висновок суду про залучення сусідів як співвідповідачів є помилковим.

Апелянт вказує, що суд не взяв до уваги норми Закону України Про державний земельний кадастр , де вказується, що у разі якщо після перенесення інформації про земельні ділянки з Державного реєстру земель до Державного земельного кадастру виявлені помилки, то їх за згодою власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності може бути виправлено на підставі технічної документації із землеустрою. Відсутність згоди вказаних осіб на виправлення помилок не є підставою для відмови у перенесенні відомостей про відповідну земельну ділянку до Державного земельного кадастру, надання відомостей про земельну ділянку. Про виявлені помилки центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, письмово безоплатно повідомляє власників (користувачів) земельних ділянок.

Заслухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено, і це підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_4 є власником земельної ділянки площею 0,1 га, яка знаходиться в АДРЕСА_1. Як вбачається з Державного акта на право власності позивача на вказану земельну ділянку серії НОМЕР_3, вона межує із землями Хмельницької міської ради, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 (а. с. 13)

Крім того, ОСОБА_4 є власником земельної ділянки площею 0,023 га, яка знаходиться в АДРЕСА_1. Як вбачається з Державного акта на право власності позивача на вказану земельну ділянку серії НОМЕР_4, вона межує із землями Хмельницької міської ради, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 (а. с. 14)

Відмовляючи у задоволенні позову, суд виходив з того, що вирішення даного спору стосується вищезгаданих осіб, землі яких межують із землями ОСОБА_4 Однак, з клопотанням про залучення їх до участі в справі як співвідповідачів позивач та його представник до суду не звертались, тому суд відмовив у задоволенні позову.

З таким висновком колегія суддів Апеляційного суду погоджується.

Необґрунтованим є посилання апелянта, що висновок суду про залучення сусідів як співвідповідачів є помилковим і таким, що протирічить нормам Земельного кодексу України, де зазначається, що непогодження межі земельної ділянки є формою реалізації прав сусідів, а не їхнім обов'язком.

Зазначене посилання є неконкретним і є намаганням переоцінити рішення суду.

Необґрунтованим є заперечення апелянта, що суд не взяв до уваги норми Закону України Про державний земельний кадастр , де вказується, що у разі якщо після перенесення інформації про земельні ділянки з Державного реєстру земель до Державного земельного кадастру виявлені помилки, то їх за згодою власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності може бути виправлено на підставі технічної документації із землеустрою. Відсутність згоди вказаних осіб на виправлення помилок не є підставою для відмови у перенесенні відомостей про відповідну земельну ділянку до Державного земельного кадастру, надання відомостей про земельну ділянку. Про виявлені помилки центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин письмово безоплатно повідомляє власників (користувачів) земельних ділянок.

Між тим, відповідно до статті 1 Закону України "Про Державний земельний кадастр" Державний земельний кадастр - це єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками та користувачами; державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.

За змістом частини першої статті 11 Закону України "Про Державний земельний кадастр" відомості про об'єкти Кадастру під час внесення їх до Кадастру мають відповідати існуючим характеристикам об'єктів у натурі (на місцевості), визначеним з точністю відповідно до державних стандартів, норм та правил, технічних регламентів.

Зміст відомостей про земельні ділянки, підстави та основні вимоги щодо внесення таких відомостей до Кадастру передбачені статтями 15, 21 зазначеного Закону.

У статті 23 цього Закону наведено визначення електронного документа, що містить відомості про результати робіт із землеустрою та оцінки земель, які підлягають внесенню до Кадастру, та правила його ведення, а саме:

1. Документація із землеустрою та оцінки земель, яка є підставою для внесення відомостей до Кадастру, подається органу, що здійснює внесення таких відомостей, також у формі електронного документа.

2. Вимоги до змісту, структури і технічних характеристик електронного документа визначаються Порядком ведення Кадастру.

3. Електронний документ подається Державному кадастровому реєстратору, який здійснює внесення відповідних відомостей до Кадастру, разом із документацією, яка є підставою для такого внесення, у паперовому вигляді.

Перевірка відповідності наданого електронного документа наявним даним Кадастру та встановленим вимогам до змісту, структури і технічних характеристик щодо розроблення такого документа здійснюється Державним кадастровим реєстратором, уповноваженим здійснювати внесення відповідних відомостей до Кадастру, протягом строку, встановленого статтею 21 цього Закону для їх внесення.

Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 02.11.2009 N 573 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2010 року за N 157/17452) затверджено Вимоги до структури, змісту та формату оформлення результатів робіт із землеустрою в електронному вигляді (далі - Вимоги).

Ці вимоги встановлюють порядок оформлення результатів робіт із землеустрою в електронному вигляді (обмінного файлу), які формуються з метою внесення даних до Поземельної книги та книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі, які ведуться в електронному вигляді, та визначають набір базових лексичних та синтаксичних правил для побудови обмінних файлів (пункт 1.1 Вимог).

Обмінний файл - це електронний документ уніфікованої форми для обміну інформацією, яка використовується при веденні Поземельної книги та книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі в електронному вигляді, державного земельного кадастру і здійсненні топографо-геодезичних робіт, робіт із землеустрою (абзац четвертий пункту 1.2 Вимог).

Зміст обмінного файлу формується на основі відомостей, що містяться у паперових документах, складених виконавцями робіт (пункт 1.3 Вимог).

До відомостей обмінного файлу належить інформація про: результати та виконавців робіт із землеустрою та оцінки земель, топографо-геодезичних робіт; земельно-кадастрові одиниці; територіальні зони; суб'єктів земельних відносин; права на земельні ділянки; обмеження використання земельних ділянок; земельні угіддя (пункт 1.4 Вимог).

Базовими елементами формування обмінного файлу є геодезичні дані (координати точок повороту меж земельно-кадастрових одиниць), які забезпечують просторову основу інших відомостей обмінного файлу і можливості їх використання у складі автоматизованої системи державного земельного кадастру (пункт 1.5 Вимог).

Державна управлінська реєстраційна функція стосовно земельних ділянок до набрання чинності вищезгаданим Законом реалізовувалась у порядку, визначеному статтею 198 Земельного кодексу України, статтею 55 Закону України "Про землеустрій" та відповідними підзаконними актами.

Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про Державний земельний кадастр" передбачено, що у разі якщо земельні ділянки, обмеження (обтяження) у їх використанні зареєстровані до набрання чинності цим Законом у Реєстрі, відомості про такі земельні ділянки, обмеження (обтяження) підлягають перенесенню до Кадастру в автоматизованому порядку, без подання заяв про це їх власниками, користувачами та без стягнення плати за таке перенесення.

При цьому абзацом другим пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про Державний земельний кадастр" встановлено, що у разі якщо відомості про земельні ділянки не внесені до Реєстру, їх державна реєстрація здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за заявою їх власників (користувачів земельної ділянки державної чи комунальної власності).

Системний аналіз наведених положень свідчить про те, що формування Кадастру як індивідуального спеціалізованого реєстру земельних ділянок потребує максимально точних геоінформаційних даних. Цього вимагають і норми Закону України "Про Державний земельний кадастр", який у цьому випадку є спеціальним за сферою регулювання відносин.

Таким чином, внесення відомостей про земельну ділянку до Кадастру можливе за наявності передбачених законодавством даних щодо розташування земельної ділянки та її площі та меж, даних про власників та користувачів суміжних земельних ділянок, які становлять зміст обмінного файлу.

До того ж, норма Закону України „Про державний земельний кадастр", на яку посилається апелянт-позивач, дозволяє виправити помилки в інформації, що вже внесена з Державного реєстру земель до Державного земельного кадастру.

За таких обставин висновок суду першої інстанції, що вирішення даного спору стосується суміжних землевласників та користувачів і без залучення їх до справи її розгляд неможливий, є обґрунтований і правомірний.

Інші доводи апеляційної скарги, ретельно досліджені судом, висновків суду не спростовують і не дають підстав вважати, що судом допущені порушення матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення спору.

Оскільки рішення суду правильне, обґрунтоване, відповідає обставинам справи, постановлене з дотриманням вимог процесуального права, колегія суддів не вбачає підстав для його скасування.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 307, 308, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду від 25 листопада 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий: /підпис/ А.В. Купельський

Суддя: /підпис/ Т.В. Спірідонова

Суддя: /підпис/ Т.О. Янчук

З оригіналом згідно:

суддя Апеляційного суду

Хмельницької області А.В. Купельський

Головуючий у першій інстанції: Карплюк О.І. Категорія:59

Доповідач: Купельський А.В.