Рішення

від 01.02.2017 по справі 908/114/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 28/1/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.02.2017 Справа № 908/114/17

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО ГРУП» (54001, м. Миколаїв, вул. Спаська, 75А/1, кімната 105)

до відповідача приватного акціонерного товариства «АГРОПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ» (72319, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Героїв України (Кірова), 175

про стягнення 246 256, 58 грн.

Суддя Федорова О.В.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність б/н від 31.01.2017р.;

від відповідача: не з'явився.

СУТНІСТЬ СПОРУ:

До господарського суду Запорізької області 18.01.2017р. звернувся позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «АГРО ГРУП» з позовною заявою до приватного акціонерного товариства «АГРОПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ» про стягнення за договором поставки №010316 від 01.03.2016р. суми основного боргу у розмірі 206 420, 00 грн. та штрафних санкцій у розмірі 39 836, 58 грн., усього - 246 256, 58 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що в порушення зобов'язань за договором поставки №010316 від 01.03.2016р. відповідач не повністю оплатив поставлений йому товар на суму загальну суму 206420,00 грн., яку позивач просить стягнути. Також позивач просить стягнути нараховані на суму боргу пеню за період з 25.06.2016р. по 23.12.2016р. в сумі 29515,58 грн. та штраф у розмірі 5% від суми простроченого платежу в розмірі 10321,00 грн.

Позов заявлено на підставі ст. ст. 174, 193 Господарського кодексу України.

Ухвалою суду від 18.01.2017р. порушено провадження у справі №908/114/17, присвоєно справі номер провадження 28/1/17, судове засідання призначене на 01.02.2017р.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Суд дійшов висновку, що розгляд справи можливий за наявними у справі матеріалами без присутності представника відповідача.

Розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу та закінчений в судовому засіданні 01.02.2017р. оголошенням вступної та резолютивної частин рішення.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, відзив на позов суду не надав, представник відповідача в судове засідання за викликом не з'явився. Про час та місце судового засідання відповідача повідомлено належним чином, в порядку ст. 64 ГПК України, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення від 27.01.2017р.

Заслухавши представника позивача, вивчивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

01.03.2016р. товариством з обмеженою відповідальністю «АГРО ГРУП» (постачальник, позивач у справі) та приватним акціонерним товариством «АГРОПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ» (покупець, відповідач у справі) укладено договір поставки №010316, відповідно до якого постачальник зобов'язується у визначені строки та на умовах цього договору передати у власність покупцеві товар, а покупець зобов'язується прийняти й оплатити його в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Згідно з п. 1.2 договору найменування, одиниці виміру, кількість, вартість та асортимент товару, що є предметом поставки за цим договором визначаються у специфікації (специфікаціях) - в подальшому іменується специфікація , що є додатком №1 до цього договору і невід'ємною частиною.

Пунктом 2.1 договору встановлено, що поставка товару здійснюється постачальником на умовах та у строк, визначених та узгоджених у специфікаціях до договору..

За умовами п. 2.2 договору приймання-передача товару провадиться уповноваженими представниками сторін, повноваження яких повинні бути засвідчені довіреністю, або іншим безспірним документом за домовленістю сторін, що виключає можливість передачі товару стороннім особам.

Датою поставки є дата отримання покупцем товару за умовами, визначеними п 2.1 договору, згідно з видатковою накладною, яка підписується уповноваженими представниками сторін та/або товаротранспортною накладною (п. 2.6 договору).

Відповідно до п. 2.9 договору приймання товару здійснюється за адресою, вказаною в специфікації до договору.

Згідно з п. 4.1 договору ціна на товар встановлюється в національній валюті України. Вартість товару, який поставляється за цим договором, зазначається у відповідних специфікаціях до цього договору та вказується з урахуванням ПДВ за ставкою 20%.

Покупець здійснює оплату за товар в національній валюті України, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника, на підставі виставленого ним рахунку, в строки, обумовлені у відповідній специфікації (п. 4.2 договору).

Пунктом 6.2 договору встановлено, що в разі порушення строку оплати згідно цього договору покупець зобов'язаний сплатити постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховувалась пеня, від вартості товару за кожний день прострочення.

Відповідно до п. 6.3 договору у випадку прострочення строків сплати вартості товару більш ніж 30 (тридцять) календарних днів, покупець зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 5% від суми простроченого платежу.

Пунктом 9.1 договору встановлено, що договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2016 року. Дострокове припинення договору можливе за домовленістю сторін, яка оформлюється додатковою угодою до цього договору.

Закінчення строку дії даного договору не звільняє сторони від виконання своїх зобов'язань (п. 9.3 договору).

Отже, умови договору є чинними на момент розгляду даної справи судом в частині невиконаних зобов'язань сторін.

01.03.2016р. сторони підписали специфікацію №1 та 07.09.2016р. - специфікацію №2 до договору, якими передбачили поставку відповідного товару. Специфікаціями передбачено, що оплата 100% вартості товару здійснюється протягом 10 (десяти) банківських днів з моменту поставки товару покупцеві. Строк поставки - 5 (п'ять) робочих днів з дати отримання постачальником заявки від покупця. Поставка товару здійснюється постачальником на умовах СРТ за адресою: м. Мелітополь, вул. Кірова, 175.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач поставив відповідачу обумовлений у специфікаціях товар на суму 472820,00 грн. за наступними видатковими накладними, які підписані з боку відповідача без зауважень та містять його печатку:

Від 18.03.2016р. №1 на суму 73000,00 грн.;

Від 31.03.2016р. №6 на суму 73000,00 грн.;

Від 14.04.2016р. №20 на суму 73000,00 грн.;

Від 18.05.2016р. №42 на суму 28000,00 грн.;

Від 18.05.2016р. №43 на суму 60160,00 грн.;

Від 08.06.2016р. №60 на суму 21600,00 грн.;

Від 22.06.2016р. №69 на суму 48280,00 грн.;

Від 30.06.2016р. №75 на суму 48280,00 грн.;

Від 07.09.2016р. №137 на суму 47500,00 грн.

Відповідач оплату поставленого товару здійснив частково - на загальну суму 266 400,00 грн., що підтверджується реєстром документів по рахунку позивача (а. с. 30).

Таким чином, вартість неоплаченого товару складає 206420,00 грн. (472820,00 грн. - 266400,00 грн. = 206420,00 грн.).

Посилаючись на те, що товар на суму 206420 грн. не оплачений, позивач звернувся до господарського суду з позовом у даній справі про стягнення з відповідача 206420,00 грн. основного боргу, 29515,58 грн. - пені за несвоєчасну оплату та 10321,00 грн. - штрафу.

Правовідносини сторін врегульовані договором поставки.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України господарські зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні приписи містить стаття 193 Господарського кодексу України.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).

В порушення умов п. 4.2 договору та п. 3 специфікацій відповідач не здійснив повну оплату поставленого товару протягом 10 банківських днів з моменту поставки товару по видатковим накладним, внаслідок чого утворилась заборгованість.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідач не надав доказів належного виконання зобов'язань за договором або обґрунтованих заперечень проти позову.

За таких обставин суд визнав позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 206420,00 грн., яка і до цього часу не сплачена, законними та обґрунтованими.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до п. 6.2 позивач нарахував на суму боргу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ в сумі 39836,58 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України від 22.11.1996 р. N 543/96-ВР «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 6.2 договору передбачено, що в разі прострочення строку оплати згідно цього договору покупець зобов'язаний сплатити постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який нараховувалась пеня, від вартості товару за кожний день прострочення.

Строку нарахування пені в договорі не визначено, тому пеня може бути розрахована тільки за 6 місяців з дня виникнення прострочення відповідно до вимог ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України.

Пеня нарахована позивачем невірно, оскільки розрахунок за кожною видатковою накладною позивачем здійснено виходячи з 365 днів замість 366 днів у році. Крім того, дата початку розрахунку прострочення заборгованості за видатковою накладною №69 повинна рахуватися з 08.07.2016р., за видатковою накладною №75 - з 16.07.2016р. та за видатковою накладною №137 - з 22.09.2016р. У зв'язку з цим суд здійснив перерахунок пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ наступним чином:

- за період з 25.06.2016р. по 24.12.2016р. (183 дні) від суми боргу 9000,00 грн. пеня складає 1258,61 грн. (видаткова накладна №20 від 14.04.2016р.);

- за період з 25.06.2016р. по 24.12.2016р. (183 дні) від суми боргу 3760,00 грн. пеня складає 567,60 грн. (видаткова накладна №42 від 18.05.2016р.);

- за період з 25.06.2016р. по 24.12.2016р. (183 дні) від суми боргу 28000,00 грн. пеня складає 4226,78 грн. (видаткова накладна №43 від 18.05.2016р.);

- за період з 25.06.2016р. по 24.12.2016р. (183 дні) від суми боргу 21600,00 грн. пеня складає 3260,66 грн. (видаткова накладна №60 від 08.06.2016р.);

- за період з 08.07.2016р. по 24.12.2016р. (170 днів) від суми боргу 48280,00 грн. пеня складає 6722,26 грн. (видаткова накладна №69 від 22.06.2016р.);

- за період з 16.07.2016р. по 24.10.2016р. (101 день) від суми боргу 48280,00 грн. пеня складає 4113,03 грн. (видаткова накладна №75 від 30.06.2016р.);

- за період з 22.09.2016р. по 24.10.2016р. (33 дні) від суми боргу 47500,00 грн. пеня складає 1284,84 грн. (видаткова накладна №137 від 07.09.2016р.).

Всього за розрахунком суду пеня складає 21533,78 грн. В цій сумі вимоги про стягнення пені підлягають задоволенню. В стягнені пені в сумі 7981,80 грн. (29515,58 грн. - 21533,78 грн. = 7981,80 грн.) суд відмовляє, оскільки її нарахування суперечить законодавству.

Крім того, позивач нарахував відповідно до п. 6.3 договору штраф у розмірі 5% від суми простроченого платежу, що становить 10321,00 грн. Наданий позивачем розрахунок штрафу є вірним та виконаним з дотриманням умов договору, а тому вимога позивача про стягнення штрафу у розмірі 10321,00 грн. судом задовольняється.

Таким чином, позовні вимоги задовольняються судом частково.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 44 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати.

При цьому у ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно зі ст. 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2017 рік прожитковий мінімум працездатних осіб станом на 01.01.2017р. встановлений у розмірі 1600,00 гривень.

Позивачем заявлено до стягнення всього 246256,58 грн., з них задоволено судом 238274,78 грн. Судовий збір за розгляд заявлених позовних вимог складає 3693,85 грн. Пропорційно до задоволених позовних вимог з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі: 238274,78 грн./246256,58 грн. х 3693,85 грн. = 3574,12 грн. Позивачем при поданні позову сплачено судовий збір в розмірі 3693,87 грн. Переплата судового збору в розмірі 0,02 грн. може бути повернута позивачу ухвалою суду відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» в разі звернення його до суду з відповідним клопотанням.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з приватного акціонерне товариство «АГРОПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ» (72319, Запорізька область, місто Мелітополь, вул. Героїв України (Кірова), буд. 175, ідентифікаційний код 31914947) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО ГРУП» (54001, місто Миколаїв, вул. Спаська, 75А/1, кімната 105, ідентифікаційний код 40262108) основний борг в розмірі 206420,00 грн . (двісті шість тисяч чотириста двадцять грн. 00 коп.), пеню в розмірі 21533,78 грн. (двадцять одна тисяча п'ятсот тридцять три грн. 78 коп.), штраф у розмірі 10321,00 грн. (десять тисяч триста двадцять одна грн. 00 коп.) та витрати на оплату судового збору в розмірі 3574,12 грн . (три тисячі п'ятсот сімдесят чотири грн. 12 коп.). Видати наказ.

3. В задоволенні іншої частини позову відмовити.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 ГПК України, 06 лютого 2017р.

Суддя О.В. Федорова