Постанова

від 02.02.2017 по справі 911/2998/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" лютого 2017 р. Справа№ 911/2998/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Отрюха Б.В.

суддів: Тищенко А.І.

Михальської Ю.Б.

За участю представників:

Від позивача : Ковригіна В.Є.- представник;

Від відповідача: не з'явився.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "А-Септ"

на рішення Господарського суду Київської області від 10.11.2016

у справі № 911/2998/16 (суддя Кошик А.Ю.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Юбі компані",

до Товариства з обмеженою відповідальністю "А-Септ",

про стягнення 107968,55 грн.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Київської області звернулося з позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Юбі компані" до Товариства з обмеженою відповідальністю "А-Септ" про стягнення 107 968,55 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач неналежним чином виконав свої зобов'язання передбачені Договором на абонентське юридичне обслуговування № АС-ЮБ/0615 від 23.06.2015.

Рішенням Господарського суду Київської області від 10.11.2016 по справі №911/2998/16 позовні вимоги задоволено повністю.

Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "А-Септ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Юбі компані" 80 000,00 грн. основного боргу, 21977,98 грн. пені, 1 635,62 грн. 3% річних, 4 354,95 грн. інфляційних та 1619,53 грн. витрат по сплаті судового збору.

Не погоджуючись із винесеним рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення Господарського суду Київської області від 10.11.2016 у справі №911/2998/16 в частині стягнення суму бору у розмірі 20 000,00 грн. та з відповідним нарахуваннями на вказану суму пені, інфляційних нарахувань та 3 % річних та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову в цій частині відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків, викладених у рішенні, обставинам справи.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "А-Септ" у справі №911/2998/16 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді: Отрюха Б.В., суддів: Тищенко А.І., Михальської Ю.Б.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.12.2016 поновлено строк на апеляційне оскарження, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "А-Септ" прийнято до провадження та призначено до розгляду на 12.01.2017.

Представник відповідача 11.01.2017 через відділ документального забезпечення суду подав клопотання про відкладення розгляду справи, яке колегією суддів було оглянуто та долучено до матеріалів справи.

Представник позивача 11.01.2017 через відділ документального забезпечення суду подав письмові пояснення в яких позивач заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, які колегією суддів були оглянуті та долучені до матеріалів справи.

В судове засідання, призначене на 12.01.2017, представник відповідача не з'явився.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.01.2017 задоволено клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "А-Септ" відкладено на 24.01.2017.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.01.2017, у зв'язку із надходженням повідомлення про замінування приміщення, розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "А-Септ" відкладено на 02.02.2017.

В судовому засіданні 02.02.2017 представник позивача надала пояснення по суті спору та просила відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

В судове засідання, призначене на 02.02.2017, повноважний представник відповідача, не з'явився.

Як зазначено у пункті 3.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Відповідно до пункту 3.9.1. вказаної постанови, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

За змістом зазначеної статті 64 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до пункту 2.6.10. Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.2013 № 28 оригінал судового рішення залишається в матеріалах справи; згідно з пунктом 2.6.15. вказаної Інструкції на звороті у лівому нижньому куті оригіналу процесуального документа, який виготовляється судом та залишається у справі, проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправлення документа, що містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена та може містити відмітку про отримання копії процесуального документа уповноваженим представником адресата.

Дана відмітка є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам судового процесу.

Як вбачається із матеріалів справи, копії ухвал Київського апеляційного господарського суду були надіслані учасникам судового процесу на адреси, зазначені в апеляційній скарзі, що підтверджується відміткою суду на зворотній стороні ухвал.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про можливість розгляду справи у відсутності представника відповідача, який був належним чином повідомлений про час та місце розгляду апеляційної скарги.

Згідно зі ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Частиною 2 статті 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення суду, апеляційний господарський суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 23.06.2015 між ТОВ "А-СЕПТ" та ТОВ "Юридична фірма "ЮБі компані" було укладено Договір на абонентське юридичне обслуговування № АС-ЮБ/0615 (далі - Договір).

Відповідно до пункту 1.1 Договору в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Виконавець зобов'язується надати Замовнику консультаційні та юридичні послуги щодо захисту та представництва інтересів останнього в органах державної влади, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування, а також в загальних та господарських судах України.

Згідно із пунктом 4.5 Договору Замовник зобов'язується вчасно та у повному обсязі оплачувати роботу Виконавця.

Пунктом 5.1 Договору визначено, що за послуги визначені в пункті 1.1 цього Договору Замовник сплачує Виконавцю щомісячно винагороду в розмірі 16 666,67 грн., крім того ПДВ - 3 333,33 грн., що разом складає 20 000 грн.

Платежі здійснюються Замовником протягом 5 банківських днів після виставленого рахунку Виконавцем і вважаються платежами з першого по останній календарний день розрахункового місяця (п. 5.3. Договору).

Відповідно до пункту 5.4 Договору розрахунки за даним Договором здійснюються шляхом перерахування Замовником грошових коштів авансовим платежем на поточний рахунок Виконавця.

Згідно із пунктом 9.1 Договору приймання наданих послуг за цим Договором оформляється щомісячно шляхом підписання Акту приймання-передачі наданих послуг (далі -Акт), що є невід'ємною частиною даного Договору. Протягом 5 (п'яти) робочих днів від дня одержання Акту Замовник зобов'язаний надати Виконавцю підписаний Акт або мотивовану відмову від приймання наданих послуг.

Пунктом 9.2 Договору визначено, що у разі затримки підписання Замовником Акту приймання-передачі наданих послуг більше ніж на п'ять робочих днів, Акт направляється Виконавцем на адресу Замовника, зазначену в даному Договорі поштовою кореспонденцією. Датою вручення Акту Замовнику є дата, яка відліковується з розрахунку на обіг листування відповідно до Постанови Кабінету Міністрів "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку" №270 від 05.03.2009 та інформації, що зазначена на сайті Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта".

У випадку, якщо Замовник протягом п'яти робочих днів від дня одержання Акту приймання-передачі наданих послуг не надав Виконавцю підписаний Акт, або мотивовану відмову від підписання Акту, вважається що Замовник надані послуг прийняв, претензії в нього до наданих послуг відсутні (п. 9.3 Договору).

Відповідно до пункту 10.1 Договору цей Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань за цим Договором.

З матеріалів справи вбачається, що за вересень 2015 року було складено та підписано Акт від 30.09.2015. Вказаний Акт разом з рахунком-фактурою було надіслано 05.10.2015 та отримано відповідачем 07.10.2015.

За жовтень 2015 року було складено Акт від 30.10. 2015. Вказаний Акт разом з рахунком-фактурою було надіслано 10.11.2015 та отримано відповідачем 12.11.2015.

За листопад 2015 року було складено Акт від 30.11.2015. Вказаний Акт разом з рахунком-фактурою було надіслано 03.12.2015 та отримано Відповідачем 07.12.2015.

За грудень 2015 року було складено Акт від 31.12.2015. Вказаний Акт разом з рахунком-фактурою було надіслано 05.01.2015 та отримано відповідачем 11.01.2016.

Отже матеріалами справи підтверджено, що на момент розгляду справи в суді першої інстанції заборгованість відповідача перед позивачем за чотири місяці становила 80000,00 грн. даний факт відповідачем не спростований.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно із частиною 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 202 Господарського кодексу України та статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання, зокрема, припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Пунктом 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із статтею 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до частини 1 статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до частини 1 статті 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно із статтею 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до пункту 7.3 Договору Замовник за прострочення термінів платежів відповідно п.п. 5.1. - 5.4. даного Договору сплачує Виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла протягом періоду прострочення, від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення.

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Згідно із ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6 статті 231 Господарського кодексу України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами. Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст. 3 зазначеного Закону.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не передбачено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність вимог, позивача про стягнення з відповідача 21 977,98 грн. пені, 1 635,62 грн. 3% річних, 4354,95 грн. індексу інфляції, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Доводи, які наведені скаржником в апеляційній скарзі, судовою колегією до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.

Згідно з положеннями ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Враховуючи вищевикладене, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов'язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду, оцінивши наявні в матеріалах справи докази, приходить до висновку, що рішення у даній справі прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права, повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та відповідністю висновків, викладених в рішенні, дійсним обставинам справи, тому рішення є законним та обґрунтованим. Підстав для скасування або зміни вказаного рішення та задоволення апеляційної скарги колегія суддів Київського апеляційного господарського суду не знаходить.

Керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "А-Септ" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Київської області від 10.11.2016 у справі № 911/2998/16 залишити без змін.

Матеріали справи № 911/2998/16 повернути Господарському суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя Б.В. Отрюх

Судді А.І. Тищенко

Ю.Б. Михальська