Ухвала

від 02.02.2017 по справі 30/114-07-3159

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

про припинення провадження

"02" лютого 2017 р. Справа № 30/114-07-3159

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді: Бєляновського В.В.,

суддів: Лавриненко Л.В.,

Поліщук Л.В.,

при секретарі - Колбасовій О.Ф.

за участю представників:

Від позивача: ОСОБА_2

Від відповідача: не з'явився

Від скаржника: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу ОСОБА_3

на рішення господарського суду Одеської області від 25 квітня 2007 року

у справі № 30/114-07-3159

за позовом: суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_4

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮСТ-СП"

про визнання права власності

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2007 року суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_4 звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮСТ-СП" про визнання права власності на нежиле приміщення, загальною площею 82,7 кв.м., розташоване АДРЕСА_1.

Рішенням господарського суду Одеської області від 25.04.2007 року (суддя - Рога Н.В.) позов задоволено з посиланням на його обґрунтованість.

У грудні 2016 року ОСОБА_3 звернулася до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в порядку ст. 91 ГПК України, як особа, яка не брала участі у справі. В апеляційній скарзі скаржник просить зазначене рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. Апеляційна скарга обґрунтована невідповідністю викладених у рішенні висновків суду обставинам справи та порушенням норм матеріального і процесуального права.

Відзиви на апеляційну скаргу не надходили.

Про день, час і місце розгляду апеляційної скарги усі учасники судового процесу були повідомлені заздалегідь належним чином, проте сторони не скористалися наданим законом правом на участь своїх представників в засіданні суду. Нез'явлення представників сторін в судове засідання не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявними в справі матеріалами згідно з приписами ст. ст. 75, 101 ГПК України.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представника скаржника, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційне провадження підлягає припиненню.

Колегія суддів враховує, що ОСОБА_3 звернулася до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення господарського суду Одеської області від 25.04.2007 року у справі в порядку ст. 91 ГПК України.

Статтею 129 Конституції України встановлено основні засади судочинства, до яких, зокрема, віднесено забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем в ст. 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до ч. 4 ст. 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. В ч. 2 ст. 124 Конституції України визначено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

В силу приписів ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 цього ж Закону кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом. Згідно з ч. 3 зазначеної статті судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи відповідно до Конституції та в порядку, встановленому законами України.

Таким чином, конституційне право на судовий захист передбачає як невід'ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об'ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основних свобод.

Так, згідно з ч. 1 ст. 91 ГПК України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки , мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

З юридичного аналізу наведеного правового положення вбачається, що судове рішення, оскаржуване не залученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов'язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов'язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Рішення є таким, що прийняте про права та обов'язки особи, яку не було залучено до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов'язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов'язки таких осіб. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в п. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов'язків. Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.

Наведена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 23.12.2015 року у справі № 5024/1463/2012, яка відповідно до ст. 111-28 ГПК України є обов'язковою у правозастосовній практиці для всіх судів України.

В п. 5 -2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України", із змінами і доповненнями, зазначено, що у розгляді апеляційної скарги, поданої особою, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції і яка вважала, що місцевим господарським судом вирішено питання про її права та обов'язки, апеляційний господарський суд, прийнявши апеляційну скаргу до провадження (якщо вона не підлягала поверненню з передбачених ГПК підстав), повинен з'ясувати наявність правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі.

Якщо при цьому буде встановлено, що права такої особи оскаржуваним судовим рішенням не порушені та що питання про її права і обов'язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою припиняє апеляційне провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 80 ГПК, оскільки у такому випадку не існує правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі, в зв'язку з чим відсутній суб'єкт апеляційного оскарження.

Звертаючись із апеляційною скаргою до Одеського апеляційного господарського суду ОСОБА_3 вказує те, що оскаржуване рішення суду першої інстанції порушує її права, оскільки нежитлове приміщення, на яке визнано право власності за СПД ОСОБА_4 перебувало у її одноособовому користуванні та розташоване на земельній ділянці, успадкованій нею після смерті дідуся ОСОБА_5, якому ця земельна ділянка була надана на підставі рішення виконкому Одеської міської ради депутатів трудящих № 1443 від 06.12.1955 року, і на момент звернення ОСОБА_4 до суду вони перебували у шлюбі.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, предметом розгляду у даній справі була матеріально - правова вимога суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮСТ-СП" про визнання за позивачем права власності на нежиле приміщення, загальною площею 82,7 кв.м., розташоване АДРЕСА_1, на підставі укладеного між сторонами договору будівельного підряду від 10.06.2006р., стороною якого скаржник не є, а тому не стосується прав і обов'язків останнього, відповідно господарським судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення не вирішувалися питання про права і обов'язки ОСОБА_3 як у цих відносинах, так і взагалі.

Як свідчать матеріали справи, скаржник не був учасником господарських правовідносин, які виникли між сторонами у справі та були предметом розгляду в суді першої інстанції, якому згідно з ст. ст. 24, 27 ГПК України надане право залучення до участі у справі іншого відповідача та третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору.

При цьому, господарський суд першої інстанції не зобов'язував скаржника вчиняти будь - які юридично значимі дії стосовно спірного майна або утримуватися від їх вчинення. Відсутня згадка про ОСОБА_3 як в описовій та мотивувальній, так і в резолютивній частинах оскаржуваного рішення.

Викладені в апеляційній скарзі доводи скаржника, що спірне нежитлове приміщення перебувало у її одноособовому користуванні та розташоване на земельній ділянці, успадкованій нею після смерті дідуся ОСОБА_5, якому ця земельна ділянка була надана на підставі рішення виконкому Одеської міської ради депутатів трудящих № 1443 від 06.12.1955 року, об'єктивно жодним належним доказом не підтверджені, а також і матеріали справи не містять будь - яких документів, які б свідчили про порушення прав скаржника. Та обставина, що на момент звернення суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_4 до господарського суду з даним позовом він перебував із скаржником у шлюбі, не може свідчити про порушення прав останнього.

ОСОБА_3, яка вважає, що її права та законні інтереси порушені, не позбавлена можливості реалізувати належне їй право на судовий захист шляхом звернення до суду з самостійним позовом.

Враховуючи вищевикладене, з огляду на те, що оскаржуване рішення суду першої інстанції не порушує права ОСОБА_3 та питання про її права і обов'язки стосовно сторін у справі місцевим судом не вирішувалися, отже наявності правового зв'язку між скаржником та сторонами у справі судом апеляційної інстанції не встановлено, а тому ОСОБА_3 не має права на апеляційне оскарження рішення суду у даній справі, у зв'язку з чим апеляційне провадження на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України підлягає припиненню, оскільки в даному випадку відсутній суб'єкт апеляційного оскарження.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 80, ст. 86 ГПК України, Одеський апеляційний господарський суд

У Х В А Л И В:

Апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення господарського суду Одеської області від 25.04.2007 року у справі № 30/114-07-3159 припинити.

Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя: Бєляновський В.В.

Судді: Лавриненко Л.В.

Поліщук Л.В.