Ухвала

від 31.01.2017 по справі 826/20294/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/20294/16 Головуючий у 1-й інстанції: Арсірій Р.О. Суддя-доповідач: Аліменко В.О.

У Х В А Л А

Іменем України

31 січня 2017 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Аліменка В.О.,

суддів Безименної Н.В., Кучма А.Ю.,

за участю секретаря Лебедєвої Ю.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу Кабінету Міністрів України на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 грудня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Національного агентства України з питань державної служби, Кабінету Міністрів України про визнання протиправним і скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

В грудні ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Національного агентства України з питань державної служби, Кабінету Міністрів України про визнання протиправним і скасування рішення. Одночасно з адміністративним позовом, позивачем було подано до суду клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, в якому він просив заборонити Кабінету Міністрів України вчиняти дії, спрямовані на призначення ОСОБА_3 на посаду державного секретаря Міністерства енергетики та вугільної промисловості України.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 грудня 2016 року клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову задоволено. Заборонено Кабінету Міністрів України вчиняти дії, спрямовані на призначення ОСОБА_3 на посаду державного секретаря Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, до набрання законної сили рішенням у даній судовій справі.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить вказане судове рішення скасувати та відмовити в задоволенні клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом попередньої інстанції норм матеріального і процесуального права, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається з відокремлених матеріалів справи, протоколом засідання Комісії з питань вищого корпусу державної служби № 19 від 07-15 листопада 2016 року переможцем конкурсу на зайняття вакантної посади державного секретаря Міністерства енергетики та вугільної промисловості України визначено ОСОБА_3

26.12.2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом про визнання протиправним та скасування рішення Комісії з питань вищого корпусу державної служби від 15.11.2016 року про визнання переможцем конкурсу на зайняття вакантної посади державного секретаря Міністерства енергетики та вугільної промисловості України ОСОБА_3 В позовній заяві зазначено ряд порушень законодавчих актів при проведенні конкурсу.

28.12.2016 року суддею Окружного адміністративного суду м. Києва Арсірієм Р.О. відкрито провадження в даній адміністративній справі.

На думку позивача, в разі завершення процедури призначення ОСОБА_3 на вказану посаду, до ухвалення рішення за наслідком розгляду заявлених в даній справі позовних вимог, рішення суду, в разі його ухвалення на користь позивача, неможливо буде реально виконати, з огляду на те, що оскаржуване рішення відповідача про визначення ОСОБА_3 переможцем конкурсу вже буде реалізоване, а отже, втратить свою юридичну силу.

У зв'язку із викладеними обставинами, позивачем було заявлено клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом заборони Кабінету Міністрів України вчиняти дії, спрямовані на призначення ОСОБА_3 на посаду державного секретаря Міністерства енергетики та вугільної промисловості України.

Задовольняючи подане клопотання, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем були надані належні та переконливі докази існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам до ухвалення рішення в даній адміністративній справі, необхідності докладання значних зусиль та витрат для захисту цих прав, свобод та інтересів у майбутньому, в разі не вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, та того, що захист прав позивача в спірних правовідносинах стане неможливим без вжиття заходів забезпечення адміністративного позову в даній справі.

Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 117 КАС України, суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Виходячи з аналізу наведеної норми процесуального права, підставою для вжиття заходів забезпечення позову можуть стати такі обставини: 1) існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; 2) неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивача після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі без вжиття таких заходів; 3) необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав позивача у майбутньому; 4) очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Таким чином, суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 117 КАС України, подання адміністративного позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, але суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються. Ухвала негайно надсилається до суб'єкта владних повноважень, що прийняв рішення, та є обов'язковою для виконання.

Адміністративний позов, крім способу, встановленого частиною третьою цієї статті, може бути забезпечено забороною вчиняти певні дії.

Правова позиція по даному питанню висловлена в Постанові Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову в тій частині, яка стосується загальних положень застосування забезпечення позову, а також у Постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06 березня 2008 року Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ , за змістом яких при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Також суд має враховувати співрозмірність вимог клопотання про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи.

Відповідно до п. 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06.03.2008 року Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ , в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Виходячи з системного тлумачення зазначених положень вбачається, що застосування заходів забезпечення позову можливе лише у випадку існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або якщо захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також наявність ознак, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень. При цьому небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача має бути очевидною.

Як вбачається з матеріалів справи та вже було зазначено вище, протоколом засідання Комісії з питань вищого корпусу державної служби № 19 від 07-15 листопада 2016 року переможцем конкурсу на зайняття вакантної посади державного секретаря Міністерства енергетики та вугільної промисловості України визначено ОСОБА_3

Інформація про таке рішення була оприлюднена на офіційному веб-сайті Національного агентства України з питань державної служби 16 листопада 2016 року.

Колегія суддів погоджується із твердженням суду першої інстанції, що в разі завершення процедури призначення ОСОБА_3 на вказану посаду, до ухвалення рішення за наслідком розгляду заявлених в даній справі позовних вимог, рішення суду, в разі його ухвалення на користь позивача, неможливо буде реально виконати, з огляду на те, що оскаржуване рішення відповідача про визначення ОСОБА_3 переможцем конкурсу на зайняття вакантної посади державного секретаря Міністерства енергетики та вугільної промисловості України вже буде реалізоване, а отже, втратить свою юридичну силу.

Відповідно, захист прав, свобод та інтересів ОСОБА_2, як особи, яка також приймала участь у вказаному конкурсі, що підтверджується матеріалами справи, в спірних правовідносинах стане неможливим без вжиття заходів забезпечення адміністративного позову в даній справі.

Таким чином, колегією суддів встановлено, що у клопотанні про забезпечення позову, з урахуванням предмету спору, позивачем наведено реальні обставини та обґрунтування щодо наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову до ухвалення рішення в даній адміністративній справі.

Разом з тим, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, 10.01.2017 року при зверненні до суду із апеляційною скаргою, відповідачем, крім іншого, було заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Згодом, 17.01.2017 року представником відповідача було подано платіжне доручення №15 від 12.01.2017 року, за призначенням платежу судовій збір за подання апеляційної скарги по справі 826/20294/16 на загальну суму 1544,00 грн.

Враховуючи те, що судовий збір сплачено не в повному обсязі, ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.01.2017 року клопотання про відстрочення судового збору було задоволено, відстрочено сплату судового збору до винесення кінцевого рішення.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені положеннями Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 року №3674-VІ, який набрав чинності з 01.11.2011 року.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 4 Закону України Про судовий збір ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами - 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги

За приписами абз. 2 п.п. 2 п.1 ч. 3 ст. 4 Закону України Про судовий збір ставки судового за подання адміністративного позову немайнового характеру суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст.. 7 Закону України Про державний бюджет на 2017 рік прожитковий мінімум працездатних осіб з 01.01.2017 року становить 1600 грн.

Враховуючи те, що відповідачем при зверненні до суду апеляційної інстанції було сплачено судовий збір в сумі 1544 грн., тобто в меншому розмірі ніж це встановлено Законом, колегія суддів приходить до висновку про необхідність стягнути з апелянта 56,00 грн. (1600 грн. - 1544 грн.).

З урахуванням наведеного, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм процесуального права.

Керуючись ст. ст. 155, 160, 195, 196, 198, 200, 206, 212, 254 КАС України, суд,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Кабінету Міністрів України - залишити без задоволення , а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 грудня 2016 року - без змін.

Стягнути із Кабінету Міністрів України (01001, м. Київ, вул.. Городецького, 13) до Державного бюджету України (отримувач коштів: УДКСУ у Печерському р-ні; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897; банк отримувача: ГУДКCУ у м. Києві; код банку отримувача (МФО): 820019; рахунок отримувача: 31211206781007; код класифікації доходів до бюджету: 22030001) судовий збір за подання апеляційної скарги до Київського апеляційного адміністративного суду у розмірі 56 (п'ятдесят шість) грн.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя В.О. Аліменко

Судді Н.В. Безименна

А.Ю. Кучма

Головуючий суддя Аліменко В.О.

Судді: Безименна Н.В.

Кучма А.Ю.