Вирок

від 07.02.2017 по справі 554/3792/16-к

ОКТЯБРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Справа № 554/3792/16-к

ВИРОК

Іменем України

Дата документу 07.02.2017

07 лютого 2017 року

Октябрський районний суд м.Полтави в складі :

головуючого - судді Микитенка В.М.,

за участю: секретаря - Різник А.В.,

прокурора - Пічугіна Р.І.,

потерпілої - ОСОБА_1,

представників потерпілої - ОСОБА_2, ОСОБА_3,

представника цивільного

відповідача - ОСОБА_4,

захисника- ОСОБА_11.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Полтави кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця села Абазівка, Полтавського району та області, українця, громадянина України, не одруженого, маючого на утриманні двох малолітніх дітей, з середньою освітою, працюючого водієм ТОВ АВА-ЕКСПРЕС , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, відповідно до ст.89 КК України не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,

ВСТАНОВИВ:

09.12.2015 року приблизно о 05.05 годин (у темну пору доби) ОСОБА_5, будучи водієм ТОВ АВА-ЕКСПРЕС , керуючи автобусом Рута 20 СПВ д.н.з. НОМЕР_1 та, рухаючись у м.Полтава вулицею Європейською (раніше Фрунзе) в районі електроопори № 171 від вулиці Київське Шосе у напрямку вулиці Степового Фронту, діючи з необережності, в порушення вимог п.12.3 Правил дорожнього руху України, перед перестроюванням у ліву смугу відволікся від керування та при виникненні небезпеки для руху, а саме пішоходів ОСОБА_7 та ОСОБА_1, які йшли по краю проїзної частини в попутному напрямку, не вжив негайних заходів до зменшення швидкості руху аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди, внаслідок чого допустив заподіяння правим дзеркалом керованого ним автобуса сильного удару в область голови ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, від якого вона впала, втративши свідомість, чим спричинив їй тяжкі тілесні ушкодження за ознакою небезпеки для життя у виді: черепно-мозкової травми, забою головного мозку середнього ступеню з переломом кісток черепу та післятравматичним субарахноїдальним крововиливом, гематоми лівої сідниці, після чого залишив місце події.

Будучи допитаним в судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України не визнав, вважаючи винуватою у дорожньо-транспортній події самого пішохода ОСОБА_1 Пояснив суду, що працює водієм автобуса ТОВ АВА-ЕКСПРЕС . 09.12.2015 року приблизно о 05.05 год. він керував віреним йому зазначеним підприємством автобусом Рута 20 СПВ д.н.з. НОМЕР_1 та у тверезому стані рухався для проходження технічного обслуговування по вулиці Європейській (раніше Фрунзе) в м.Полтава від вулиці Київське Шосе в напрямку вулиці Степного Фронту зі швидкістю біля 25 км/год, з увімкненим ближнім світлом фар за видимості в напрямку руху 100 м., а коли хотів перестроїтись в ліву смугу руху, подивився в ліве дзеркало, після чого почув удар справа від чого праве дзеркало заднього виду його автобуса склалось всередину та він одразу зупинився. Вийшовши на вулицю, побачив, що позаду правої частини його автобуса, на проїзній частині лежала потерпіла без головного убору. Біля неї стояла інша жінка та кричала. Далі він допоміг потерпілій підійнятися та присісти на шлакоблоку на тротуарі. Насварив, що вони йшли по проїзній частині та запропонував викликати швидку, однак свідок відмовилась від його допомоги і він поїхав. При цьому зазначив, що потерпіла нічого не говорила, однак у неї були відкриті очі, тому вирішив, що загрози її здоров'ю не має. Поліції не викликав і не чекав, свого номера телефону чи адреси нікому не залишав. Пізніше йому зателефонував невідомий та повідомив, що потерпіла в лікарні, тому він приходив до неї та частково відшкодовував лікування в сумі 1900 грн., однак запрошеної нею суми в 40 000 грн. не мав. Зазначив, що має стаж водіння автобуса з 2007 року, нормальний зір, але в даній обстановці потерпілу на проїзній частині не бачив, висловлюючи припущення, що вона там могла з'явитись раптово. У автобусі з ним також була керівник підприємства ОСОБА_8

Незважаючи на невизнання обвинуваченим ОСОБА_5 своєї провини, що розцінюється судом як обрана ним захисна позиція з метою уникнення відповідальності, його вина у повному обсязі поза розумним сумнівом доведена зібраними у справі доказами.

Так, потерпіла ОСОБА_1 суду показала, що 09.12.15 близько 5 години вона йшла по вул. Європейській (колишня Фрунзе) у напрямку вул. Степового Фронту в м. Полтаві разом зі знайомою ОСОБА_7 на роботу на завод ПАТ Електромотор .Оминаючи будівництво в районі зупинки ГТ 23 школа м. Полтава рухалась по бордюрному каменю позаду ОСОБА_7 і на проїжджу частину не виходила. На той час сторона вулиці Фрунзе, по якій вони йшли погано освітлювалась, оскільки лише на протилежній стороні горіло вуличне освітлення. Транспортних засобів на проїжджій частині вулиці не було. Наближаючись до будівництва в районі зупинки ГТ 23 школа позаду відчула сильний удар, впала на дорогу та втратила свідомість. Після того, як прийшла до свідомості побачила мікроавтобус який зупинився попереду. З указаного транспортного засобу вийшов водій, як потім було встановлено, ОСОБА_5, який разом з ОСОБА_7 допоміг їй піднятися. Вони разом посадили останню на фундаментний блок, який лежав поряд із тротуаром. Після цього водій пішов до мікроавтобуса та поїхав. Номер автобусу запам'ятала ОСОБА_7 В той день були сухі погодні умови, ожеледиці не було. Дійшовши до заводу ПАТ Електромотор потерпіла відчула себе погано і їй викликали швидку та вона була госпіталізована.

Документальними даними ПАТ Електромотор підтверджується, що ОСОБА_1 на час події перебувала на посаді прибиральниці службових приміщень указаного товариства та робочий день у неї розпочинався о 05-30 годин, в тому числі 09.12.2015 року (а.с.145-150).

Відповідно картки виклику швидкої допомоги №95296, від 09.12.2015 року до потерпілої ОСОБА_1 цього дня о 05.35 год. був здійснений виїзд до входу на завод ПАТ Електромотор по вулиці Європейській (раніше Фрунзе), після чого остання була госпіталізована. Наявна у справі медична документація свідчить про обстеження та лікування потерпілої від травми голови (а.с.151-158).

Згідно з висновком судово-медичної експертизи №292 від 17.03.16 року потерпілій ОСОБА_1 спричинені тілесні ушкодження у вигляді: черепно - мозкової травми, забою головного мозку середнього ступеню з переломом кісток черепу та післятравматичним субарахноїдальним крововиливом, гематоми лівої сідниці, які могли утворитись від дії тупих обмежених предметів, якими могли бути виступаючі частини рухаючогося транспортного засобу, можливо в строк та при обставинах вказаних в постанові, які кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження по ознаці небезпеки для життя (а.с.134-136). Враховуючи вказані судово-медичні дані щодо можливості утворення у потерпілої ОСОБА_1 тілесних ушкоджень внаслідок дії виступаючих частин транспортного засобу, заперечення сторони захисту з цього приводу не обґрунтовані.

Свідок ОСОБА_7 пояснила, що 09.12.15, приблизно о 5 годині вона разом зі своєю знайомоюОСОБА_1 йшлипо вул. Фрунзе у напрямку зупинки громадського транспорту Фурманова у м. Полтаві на завод ПАТ Електромотор . Так як у вказаному місці ведеться будівництво, то ОСОБА_7 та ОСОБА_1,пройшовши зупинку 23 школа , були вимушені йти по краю проїжджої частини, щоб обійти купу піску та іншого будівельного сміття, яке знаходилось на тротуарі. На той час та сторона вулиці Фрунзе, по якій вони йшли, не освітлювалась, лише на протилежній стороні горіло вуличне освітлення. Транспортних засобів на проїжджій частині вулиці не було взагалі. При цьому ОСОБА_7 йшла на відстані 20-30 см. від бордюрного каменю. ОСОБА_1 йшла на відстані пів метра позаду неї. Коли вони пройшли вздовж вулиці деяку відстань, то ОСОБА_7 відчула поштовх у задню частину тіла від чого впала на тротуар. Коли через кілька секунд ОСОБА_7 підвелася, то побачила, що на проїжджій частині вулиці Фрунзе, головою в напрямку зупинки Фурманова, лежить ОСОБА_1 Остання була без свідомості. Також, вона побачила, що в цей час попереду, на відстані приблизно 10 метрів зупинився мікроавтобус, із якого вийшов ОСОБА_5 Він підійшов до них та почав кричати, що вони розбили йому дзеркало. ОСОБА_7 попрохала водія допомогти підвести ОСОБА_1, яка на той час прийшла до свідомості. Вони разом посадили останню на фундаментний блок, який лежав поряд із тротуаром. Після цього водій пішов до свого мікроавтобуса та поїхав. Зрозумівши, що автомобіль відїздить, ОСОБА_7 встигла запам'ятати номер мікроавтобуса. В той день були сухі погодні умови, ожеледиці не було. Дійшовши до заводу ПАТ Електромотор потерпіла відчула себе погано, тому вона викликала їй швидку та поліцію, після чого її було госпіталізовано.

Свідок ОСОБА_9 суду показала, що 09.12.15, приблизно о 05:45 години, підійшла до прохідної ПАТ Електромотор , де побачила що поряд із будівлею знаходиться карета швидкої медичної допомоги та автомобіль поліції. На той час біля прохідної знаходилась працівниця даного підприємства ОСОБА_7, а в салоні карети швидкої медичної допомоги вона побачила техробітницю ОСОБА_1, яка скаржилася на біль у потилиці. Із розмови ОСОБА_7 ОСОБА_9 зрозуміла, що ОСОБА_1 збив автобус коли вони поряд йшли того дня на роботу. Після госпіталізації потерпілої вона декілька разів відвідувала її в лікарні. При цьому там двічі зустрілась із водієм автомобіля, який здійснив наїзд на потерпілу. Останній назвався ОСОБА_5 та повідомив, що зачепив потерпілу дзеркалом автомобіля під час руху, оскільки вона була одягнута в темний одяг і він її не побачив. Додав, що буде допомагати в лікуванні потерпілої, однак з'ясувавши вартість лікування сказав, що таких грошей в нього не має та додав, що вони зустрінуться в суді.

Відповідно копії свідоцтва серії НОМЕР_3 про реєстрацію автобуса марки РУТА 20 СПВ днз НОМЕР_1 червоного кольору, він з 24.04.2015 року належить на праві власності ОСОБА_8 (а.с.160).

Свідок ОСОБА_8, яка являється директором ТОВ Ава-експрес зазначила, що є власником автобуса РУТА 20 СПВ, д.н.з. НОМЕР_1, червоного кольору, який використовується для роботи з перевезення пасажирів ТОВ АВА-ЕКСПРЕС . 09.12.15 приблизно о 5 годині ранку вона у вказаному автобусі рухалась під керуванням водія товариства ОСОБА_5 Рухаючись по вулиці Європейській вона почула удар, після чого автобус зупинився і водій вийшов. Коли вона підійшла до вікна, то побачила на проїзній частині двох жінок із якими розмовляв водій. Далі вони з водієм поїхали до місця технічного огляду. Пізніше водій ОСОБА_5 повідомив, що потерпіла потрапила в лікарню і він надав їй можливу грошову допомогу.

Відповідно до протоколу огляду місця пригоди від 25.02.16 року за участю обвинуваченого ОСОБА_5, в районі електроопори №171 вулиці Європейської (раніше Фрунзе) установлено, що дорога має по 3 смуги для руху в кожному напрямку, ширина частини даної дороги, призначена для руху в попутному напрямку становить 11,9 м. До даної дороги примикає бордюрний камінь. При денному освітленні видимість не обмежена. Об'єкти, що обмежують оглядовість з робочого місця водія не виявлені. Відстань між зупинкою ГТ 23 школа та електроопорою №171 складає 22,1 м., між електроопорами №171 та початком тимчасового тротуару з дерева складає 14,6 м., ширина крайньої правої смуги для руху складає 3,7 м., середньої 4,9 м., лівої 3,3 м. (а.с. 94-104).

Із протоколу огляду транспортного засобу марки Рута 20 СПВ, д.н.з. НОМЕР_1 від 03.02.16 року убачається, що на вказаному автобусі зовнішніх пошкоджень не виявлено. Відстань від передньої частини автобуса до дзеркала складає 0,7 м., рульове управління та гальмівна система, світлові, сигнальні прилади, склоочисники, дзеркала заднього огляду знаходяться в справному стані (а.с.105-112).

За даними довідки Полтавського обласного центру з гідрометереології від 26.01.16 №32-03-08/30, у Полтаві 09.12.15 о 05 годині відмічались погодні умови: малохмарно, без опадів, вітер північно-західний 2-6 м/с, температура повітря 1,4 градуси морозу (а.с. 159).

Згідно з листом ПЕЗО Міськсвітло від 16.03.16, по вул. Європейській (раніше Фрунзе) в м. Полтаві, поблизу зупинки ГТ 23 школа , 09.12.15 з 14 год. 55 хв. до 07 год. 00 хв. освітлення працювало в черговому режимі, згідно графіку. На вищевказаній зупинці, освітлення працювало в стабільному режимі, аварій мереж зовнішнього освітлення не зафіксовано (а.с.144).

Під час проведення слідчих експериментів від 06.04.16 року та 28.04.2016 року окремо за участю: обвинуваченого ОСОБА_5, потерпілої ОСОБА_1, свідка ОСОБА_7,свідка ОСОБА_8 перевірено та підтверджено їх показання на місці події та установлено видимість пішоходів на вказаному участку дороги в умовах вчинення кримінального правопорушення, яка становить 30,55 м., загальна видимість дороги склала більше 100 м. Свідок ОСОБА_7 під час даної слідчої дії вказала, що напередодні ДТП рухалась по проїзній частині по ходу руху транспортних засобів на відстані 0,2 м. від бордюру, а потерпіла ОСОБА_1 йшла позаду неї. При цьому експериментально було вирахувано швидкість руху пішоходів ОСОБА_1 та ОСОБА_7, а саме 0,83 м/с (а.с. а.с. 129-133, 118-120,113-117, 121-124,125-128). Указані виїхідні дані отримані за участю всіх учасників процесу, не спростовані стороною захисту, тому є достовірним та підлягають врахуванню. Наявність у протоколах слідчих експериментів друкованого та рукописного текстів не свідчить про їх фальсифікацію, оскільки складені після проведення слідчих дій, про що свідчать підписи його учасників про ознайомлення із ними.

За даними висновків судово-автотехнічних експертиз №105 від 12.04.16 року та №128 від 28.04.16 року, в умовах даної події водій автобуса РУТА 20 СПВ днз НОМЕР_1 ОСОБА_5 мав технічну можливість попередити наїзд на пішохода шляхом застосування своєчасних мір гальмування з метою зниження швидкості свого руху до швидкості пішохода. У даній дорожній обстановці в діях водія автобуса РУТА 20 СВП днз НОМЕР_1 ОСОБА_5 вбачаються невідповідності з вимогами п.12.3 Правил дорожнього руху, які з технічної точки зору знаходилися в причинному зв'язку з виникненням даної події. При видимості пішоходів в цю пору доби 30.55 м. ОСОБА_5 було достатньо лише 11.8-12.0 м. для зупинки (а.с.137-142).

Позицію сторони захисту та представника цивільного відповідача про невинуватість обвинуваченого ОСОБА_5 з огляду на порушення самою потерпілою Правил дорожнього руху, суд визнає неспроможною, оскільки, з урахуванням отриманих під час проведення слідчих дій вихідних даних, було встановлено технічну можливість водія запобігти пригоді та саме внаслідок його протиправних дій, під час руху керованого ним транспортного засобу, було заподіяно потерпілій тяжке тілесне ушкодження. Водночас, і сам обвинувачений у своїх показаннях суду не заперечував, що перед подією відволікся від правої від нього частини дороги, оскільки дивився у ліве дзеркало та мав наміри перестроїтись у ліву смугу, хоча у нічний час зобов'язаний бути особливо уважним. Фотокартка сторони захисту (а.с.182) не містить жодних даних щодо марки та моделі зображеного транспортного засобу, а також його технічних характеристик, тому не відповідає вимогам належності та достовірності. Водночас, ця фотокартка не спростовує обвинувачення ОСОБА_5 в частині спричинення керованим ним автобусом травми голови потерпілій під час її ходи краєм проїзної частини (не по бордюру).

При цьому суд виходить із установленого судово-автотехнічною експертизою порушення ОСОБА_5 вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху України, згідно з яким, у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди у сукупності з визначеними Правилами обов'язками водія, зокрема: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну (підпункт б п. 2.3 Правил). Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків (п.1.5. Правил). Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним (п.12.1 Правил). У темну пору доби та в умовах недостатньої видимості швидкість руху повинна бути такою, щоб водій мав змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги (п.12.2 Правил).

Оцінюючи зібрані докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд приходить до висновку про доведеність провини ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, оскільки він, керуючи транспортним засобом, порушив правила безпеки руху, що безпосередньо спричинило потерпілій ОСОБА_1 тяжке тілесне ушкодження.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_5 покарання, суд враховує характер та ступінь тяжкості злочину, який відноситься до тяжких, особу обвинуваченого, який відповідно ст.89 КК України не судимий, працює, не одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей, на спеціальних обліках не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо, за місцем роботи - позитивно.

Водночас, судом враховуються і конкретні обставини справи, зокрема вчинення кримінального правопорушення у нічний час доби, в умовах недостатньої видимості за віктимної поведінки самої потерпілої, яка рухалась по краю проїзної частини в попутному для руху транспортних засобів напрямку, у темному одязі, без світловідбивних смужок.

Однак, поза увагою суду не може залишитись те, що обвинувачений, заподіявши потерпілій - жінці похилого віку тяжку травму, протиправно залишив місце події, не викликав швидкої і поліції та їх не дочекася (п.2.10 Правил), не розкаявся, здійснивши добровільне відшкодування лише незначної частинини заподіяної шкоди та потерпіла категорично настоювала на його реальному відбуванні покарання, при цьому обвинувачений раніше вже засуджувався за порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило тяжкі наслідки.

Відповідно до ст.ст. 66,67 КК України, обставин, що пом'якшують чи обтяжують покарання обвинуваченого не встановлено.

Сукупність указаних обставин дає суду підстави вважати, що виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів не можливе без його ізоляції від суспільства, однак рахує за необхідне і достатнє застосувати до нього покарання у виді позбавлення волі на рівні мінімальної межі санкції інкримінованої статті з позбавленням права керувати транспортними засобами на максимальний строк.

Вирішуючи заявлений потерпілою цивільний позов до ТОВ АВА-ЕКСПРЕС , суд виходить із обов'язкової для врахування правової позиції Верховного суду України, викладеної у постанові №6-2808цс16 від 20.01.2016 року, згідно з якою право потерпілого на відшкодування шкоди за рахунок особи, яка завдала шкоди, є абсолютним і не може бути припинене чи обмежене договором. Це пов'язано з тим, що внаслідок ДТП виникає два види зобов'язань, які не виключають одне одного: деліктне (зобов'язання щодо заподіяння шкоди) між винуватцем і потерпілим та договірне - між потерпілим і страховою компанією, що застрахувала відповідальність винуватця. Водночас, заподіювач шкоди може пред'явити майнові вимоги до страхової компанії із якою він уклав договір.

З урахуванням вимог ч.1 ст.128 КПК України та ч.1 ст.1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових обов'язків.

Обвинувачений ОСОБА_5 вказав, що під час дорожньо-транспортної пригоди виконував свої трудові обов'язки в ТОВ АВА-ЕКСПРЕС , де офіційно працює водієм на ввіреному йому автобусі Рута 20 СПВ д.н.з. НОМЕР_1, що документально підтверджується його характеристикою (а.с.179), свідченнями під присягою директора цього товариства ОСОБА_8, а також страховим полісом, яким застраховано зазначений автобус саме вказаним товариством.

Таким чином, визначений потерпілою ОСОБА_1 відповідач у даній справи ТОВ АВА-ЕКСПРЕС є належним та повинен відповідати за позовом, незалежно від наявності у нього страхового поліса.

Матеріальна шкода на суму 23577 грн. 44 коп. документально підтверджена відповідною медичною документацією та чеками на ліки (а.с.30-43, 87-91), тому є доведеною повністю.

При визначенні моральної шкоди, яка заявлена на суму 150 000 грн., суд, з урахуванням вимог розумності добросовісності та справедливості, враховує характер та тяжкость спричинених потерпілій тілесних ушкоджень, внаслідок яких вона тривалий час відчуває біль та душевні страждання, зазнала вимушених змін у житті, була звільнена з роботи за станом здоров'я та потребувала додаткових зусиль для відновлення своїх порушених прав. Водночас, суд також зважає на положення ч.2 ст.1193 ЦК України, згідно з якою, якщо груба необережність потерпілого сприяла виникненню або збільшенню шкоди, то залежно від ступеня вини потерпілого розмір відшкодування зменшується, якщо інше не встановлено законом. Враховуючи викладене, суд визначає до відшкодування моральну шкоду в сумі 100 000 грн.

Сплачений судовий збір за позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди підлягає стягненню із відповідача на користь позивача пропорційно до задоволених позовних вимог (ст.88 ЦПК України) в сумі 1033 грн. (1550х2/3=1033) (а.с.86А).

Витрати на правову допомогу в сумі 5000 грн. підлягають стягненню із відповідача на користь потерпілої в повному обсязі, оскільки належним чином обґрунтовані великою кількістю та тривалістю судових засідань у даній справі, підтверджені квитанцією №77/1 від 15.01.2016 року та відповідним ордером представника (а.с.43а, 47).

Водночас, клопотання про накладення арешту на розрахункові рахунки відповідача належним чином не конкретизоване та не обґрунтоване в частині неможливості чи утруднення виконання судового рішення в частині цивільного позову, тому задоволенню не підлягає (а.с.87-91).

Судові витрати у справі за проведення судової експертизи підлягають стягненню із обвинуваченого на користь держави, оскільки мають значення для справи та підтверджені відповідними розрахунками їх вартості (а.с.180-181).

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_5 до вступу вироку в законну силу суд вважає за необхідне обрати особисте зобов'язання, з метою забезпечення подальшого виконання ним процесуальних обов'язків. Водночас, підстав для обрання обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою на даній стадії суд не вбачає, оскільки прокурором не доведено ризиків ухилення обвинуваченого від суду чи продовження злочинної діяльності, з огляду також на те, що обвинувачений під час досудового розслідування та судового розгляду належним чином виконував свої процесуальні обов'язки і йому обрання запобіжного заходу ні під час досудового розслідування, ні під час попередніх стадій розгляду стороною обвинувачення не ініціювалось.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

ОСОБА_5 визнати винуватим за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки.

До вступу даного вироку в законну силу обрати обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжний захід у виді особистого зобов'язання, поклавши на нього обов'язки:не залишати межі м.Полтави та Полтавського району Полтавської області без дозволу суду, а також з'являтися до суду за викликами.

Стягнути із ТОВ АВА-ЕКСПРЕС (код ЄДРПОУ 32166090) на користь потерпілої ОСОБА_1: 23577 (двадцять три тисячі п'ятсот сімдесят сім тисяч) грн. 44 коп. матеріальної шкоди; 100 000 (сто тисяч) грн. моральної шкоди; 1033 (одну тисячу тридцять три) грн. витрат на сплату судового збору; 5000 (п'ять тисяч) грн. витрат на правову допомогу.

Клопотання про арешт розрахункових рахунків ТОВ АВА-ЕКСПРЕС - залишити без задоволення.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_5 на користь держави судові витрати в сумі 1231 грн. 44 коп.

Вирок може бути оскаржений в Апеляційний суд Полтавської області через Октябрський районний суд м.Полтави протягом 30 днів із дня його проголошення.

СуддяВ.М. Микитенко