Ухвала

від 25.01.2017 по справі 702/763/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/398/17Головуючий по 1 інстанції Категорія : 19,23 Мазай Н. В. Доповідач в апеляційній інстанції Василенко Л. І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2017 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоВасиленко Л. І. суддівБабенка В. М., Бородійчука В. Г. при секретаріАнкудінові О. І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ТОВ Долинка-Агро на рішення Монастирищенського районного суду Черкаської області від 23 листопада 2016 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Долинка-Агро до ОСОБА_6, Фермерського господарства Яцковиця , треті особи без самостійних вимог на предмет спору: відділ Держгеокадастру у Монастирищенському районі Черкаської області, Монастирищенської районної державної адміністрації в особі державного реєстратора про визнання договору оренди землі недійсним та скасування державної реєстрації, визнання договору оренди землі поновленим із попереднім орендарем,

в с т а н о в и л а :

04 липня 2016 р. Товариство з обмеженою відповідальністю Долинка-Агро (далі ТОВ Долинка - Агро ) звернулося до суду з вказаним позовом.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що 28 березня 2006 р. між ТОВ Долинка-Агро та ОСОБА_6 укладено договір оренди землі площею 2,9587 га, в т.ч. ріллі 2,9587 га., терміном на 4 роки 11 місяців.

Даний договір зареєстровано в Монастирищенському районному відділі Черкаської регіональної філії ДП Центр ДЗК при Держкомземі України , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 12 квітня 2006 р. за № 040679100546, термін дії договору до 12 березня 2011 р.

Земельну ділянку за актом прийому-передачі об'єкта оренди орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування 28 березня 2006 р.

Додатковою угодою до договору оренди землі від 27 листопада 2007 р., яка зареєстрована у Монастирищенському районному відділі ЧРФ ДП Центр ДЗК при Держкомземі України , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 06 грудня 2007 р. за № 040779100361, було внесено зміни до розділу Строк дії договору та викладено п. 8 договору у наступній редакції: 8. Договір укладено на десять років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію . А отже, враховуючи дату реєстрації договору оренди та нову редакцію п.8 договору термін дії договору до 12.04.2016 р.

Позивач зазначає, що відповідно п. 8 договору ТОВ Долинка-Агро , як орендар за договором, звернулось у визначені договором та законом строки із листом-повідомленням від 01 липня 2015 р. до ОСОБА_6, орендодавця за договором, щодо поновлення терміну дії договору на новий строк.

Лист-повідомлення з доданим до нього проектом додаткової угоди (у двох екземплярах), підписаної директором підприємства, ОСОБА_6 отримала 08 серпня 2015 р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Проте, ОСОБА_6 протягом місячного терміну встановленого ст. 33 ЗУ Про оренду землі , з моменту вручення їй листа-повідомлення, відповіді на нього не надала та ніяким чином не повідомила про своє рішення щодо підписання додаткової угоди про поновлення терміну дії договору оренди. А також, відповідач не заявляла вимог про повернення їй орендованої земельної ділянки, не повідомляла про передачу зазначеної земельної ділянки в оренду іншому орендареві, не скаржилася про порушення чи неналежне виконання умов договору оренди землі ТОВ Долинка-Агро , як орендарем за договором.

Проте, 25 березня 2016 р. між ОСОБА_6 та ФГ Яцковиця було укладено договір оренди землі кадастровий номер НОМЕР_1 площею 2,9587 га, який зареєстровано Реєстраційною службою Монастирищенського РУЮ Черкаської області в Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 22 квітня 2016 р. за номером запису про інше речове право 29378461.

Позивач зазначає, що предметом вище вказаного договору оренди є передача в оренду тієї ж земельної ділянки, що і згідно договору оренди землі укладеного між ТОВ Долинка-Агро та ОСОБА_6

Вважає, що оскаржуваний договір укладений між ОСОБА_6 та ФГ Яцковиця суперечить актам цивільного та земельного законодавства, а також порушує законі права та інтереси ТОВ Долинка-Агро , що є підставою для визнання його недійсним, а договір оренди землі від 28 березня 2006 р., укладений між ТОВ Долинка-Агро та ОСОБА_6, поновленим та укладеною додаткову угоду до договору про поновлення терміну дії договору.

Відповідно до умов договору оренди, укладеного між ТОВ Долинка-Агро та ОСОБА_6, а саме розділу Строк дії договору , що відповідає приписам ст. 31 ЗУ Про оренду землі , дія договору припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено, при цьому строк, що обчислюється роками, спливає у відповідні місяць і числа останнього року строку.

Згідно з розділом договору оренди Строк дії договору , який відповідає нормам ст. 33 ЗУ Про оренду землі , після закінчення строку його дії орендар має переважне право поновити його на новий строк, у цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору письмово повідомити про намір продовжити його дію, що і було виконано зі сторони позивача. Крім того, позивач належним чином виконував свої зобов'язання за договором, у тому числі щодо виплати орендної плати. А відповідач ОСОБА_6 станом на дату подачі позовної заяви не повідомила позивача про прийняте нею рішення за листом-повідомленням, чим не виконала приписів ст. 33 ЗУ Про оренду землі .

Враховуючи зазначене позивач просив визнати недійсним та скасувати державну реєстрацію договору оренди землі кадастровий номер НОМЕР_1 укладеного між ОСОБА_6 та ФГ Яцковиця від 25.03.2016 р., який зареєстровано Реєстраційною службою Монастирищенського РУЮ Черкаської області в Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 22.04.2016 р. за номером запису про інше речове право 29378461.

Визнати поновленим з 12.04.2016 р. по 12.04.2026 р. договір оренди землі укладений між ТОВ Долинка-Агро та ОСОБА_6 від 28.03.2006 р., що зареєстрований в Монастирищенському районному відділі ЧРФ ДП Центр державного земельного кадастру , про що у державному реєстрі земель вчинено запис за № 040679100546 від 12.04.2006 р. з додатковою угодою до нього від 27.11.2007 р., що зареєстрована у Монастирищенському районному відділі ЧРФ ДП Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті по земельних ресурсах, про що в державному реєстрі земель вчинено запис № 040779100361 від 06.12.2007 р.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь позивача судовий збір.

Рішенням Монастирищенського району Черкаської області від 23 листопада 2016 р. у задоволенні позову ТОВ Долинка-Агро відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, ТОВ Долинка-Агро подало апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення норм матеріального права, просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким заявлені позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників сторін, що з'явились, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ТОВ Долинка-Агро , суд першої інстанції виходив з того, що позивач своєчасно надав пропозицію відповідачу укласти договір, відповідач її отримала та своєчасно повідомила позивача про відсутність бажання укладати договір на новий строк, додаткова угода нею не була укладена з позивачем, крім того, користування земельною ділянкою позивачем після закінчення строку дії договору не може бути підставою для задоволення позову, так як таке користування суперечило волі відповідача ОСОБА_6 на час закінчення строку дії договору, відповідачем укладено і зареєстрованого договір з іншим відповідачем, а тому таке користування не може породжувати наслідків законності її використання позивачем та наявності обставин, які б свідчили про поновлення дії договору, укладеного з позивачем.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Ст. 213 ЦПК України вказує, що рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд, серед іншого, вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Ухвалене у справі судові рішення зазначеним вимогам закону відповідає.

Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 10, ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 179 цього ж Кодексу предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Судом встановлено, що 28 березня 2006 р. між ТОВ Долинка-Агро та ОСОБА_6 укладено договір оренди землі строком на 4 роки 11 місяців, який зареєстрований у Монастирищенському районному відділенні ЧРФ ДП Центр ДЗК при Держкомземі України 12 квітня 2006 р. за № 040679100546 (а.с. 10-13, т. 1).

Додатковою угодою від 27 листопада 2006 р., укладеною між ТОВ Долинка-Агро та ОСОБА_6, внесено зміни щодо строку укладеного договору оренди землі, та його укладено строком на 10 років, додаткову угоду зареєстровано у Монастирищенському районному відділі ЧРФ ДП Центр ДЗК при Держкомземі України 06 грудня 2007 р. за № 040779100361 (а.с. 15, т. 1).

06.08.2015 р. ТОВ Долинка-Агро направило на адресу ОСОБА_6 лист датований 01.07.2015 р. за №198 про бажання продовжити дію договору оренди землі так як Товариство має переважне право поновлення його на новий строк та додаткову угоду про поновлення строку дії договору оренди, яку ОСОБА_6 отримала 08.08.2015 р., про що свідчить її підпис у рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с. 16, 17, т. 1).

03 вересня 2015 р. ОСОБА_6 направила позивачу рекомендованим повідомленням заяву в якій зазначила, що не бажає продовжувати строк договору оренди землі та, за викладеного вимагає не здійснювати матеріальних затрат на обробіток ґрунту під урожай 2016 р., не здійснювати посівів озимих культур в 2016 р. на належній їй земельній ділянці, звільнити земельну ділянку від наявних посівів не пізніше 12.04.2016 р. Зазначена заява отримана позивачем, згідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, 10.09.2015 р. (а.с. 125, 126 т. 1).

02 лютого 2016 р. ОСОБА_6 в черговий раз направила директору ТОВ Долинка-Агро лист-повідомлення, в якому просила по закінченню договору оренди землі передати їй земельну ділянку та про не бажання продовжувати договір з позивачем, який був отриманий Товариством 04 лютого 2016 р., що також підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 127, 128, т. 1).

25 березня 2016 р. ОСОБА_6 уклала договір оренди землі з ФГ Яцковиця , який 22 квітня 2016 р. був зареєстрований в Єдиному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номером 29378985 (а.с. 129, 130, т. 1).

ТОВ Долинка-Агро , звертаючись до суду з позовом, посилається на те, що Товариство має переважне право на оренду земельної ділянки, так як після направлення ним пропозиції власнику землі про продовження договору оренди вони в місячний термін не отримали відповіді, а тому вважають що їх пропозиція була прийнята. Крім того, договір оренди від 28.03.2006 р., з відповідними змінами від 27.11.2007 р., закінчувався не 28.03.2016 р., а 12.04.2016 р., так як початок дії договору розпочинається не з часу його підписання, а з часу його державної реєстрації. Також по закінченню дії договору оренди землі вони продовжують використовувати земельну ділянку, відносно оренди якої виник спір.

Статтею 41 Конституції України закріплено принцип непорушності права приватної власності, тобто права власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею.

Відповідно до ч. 4 ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно з ст. 13 ЗУ Про оренду землі під договором оренди землі розуміється договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст.627 ЦК України).

За змістом ч. 2 ст. 792 ЦК України майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства, вони регулюються також актами земельного законодавства України, Законом України Про оренду землі .

Згідно ст. 19 Закону України Про оренду землі строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років. При передачі в оренду сільськогосподарських угідь для ведення товарного сільськогосподарського виробництва строк дії договору оренди земельних ділянок визначається з урахуванням періоду ротації основної сівозміни згідно з проектами землеустрою.

Відповідно до ст. 31 Закону України Про оренду землі договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Частинами першою - п'ятою ст. 33 Закону України Про оренду землі передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Таким чином, відповідно до положень ст. 33 Закону України Про оренду землі реалізація переважного права на поновлення договору оренди землі можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін.

Отже, для застосування ч. 1 ст. 33 Закону України Про оренду землі та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди землі необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов'язки за договором; орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив про наявність заперечень щодо поновлення договору та своє рішення.

З матеріалів справи вбачається, що, відповідно до поштового повідомлення, такий лист, датований 01.07.2015 р., з пропозицією поновити договір оренди на новий термін ТОВ Долинка-Агро направило на адресу ОСОБА_6 06.08.2015 р. та отримано нею 08.08.2015 р. (а.с. 16, 17, т. 1).

03.09.2015 р. ОСОБА_6 повідомила ТОВ Долинка-Агро , що у зв'язку з закінченням строку дії договору оренди землі вона не має намір його продовжувати та просила не здійснювати матеріальних затрат на обробіток ґрунту під урожай 2016 р., не здійснювати посів озимих культур та звільнити земельну ділянку не пізніше 12.04.2016 р. (а.с. 125, 126 т. 1).

Крім того, за місяць до закінчення строку дії договору, листом від 02.02.2016 р., ОСОБА_6 повторно в категоричній формі відхилила пропозицію ТОВ Долинка-Агро на поновлення договору оренди землі, посилаючись на те, що вона як власник землі має право вибрати більш привабливу пропозицію на оренду землі (а.с. 127, 128, т. 1).

Суд першої інстанції прийшов до висновку, з яким погоджується і колегія суддів, що відповідач своєчасно повідомив позивача про відсутність бажання укладати договір на новий строк, і додаткова угода нею не була укладена з позивачем, тобто позивач станом на 14.03.2016 р. своє право на переважне укладення договору оренди з ОСОБА_6 не використав.

За викладеного, посилання Товариства на те, що пропуск ОСОБА_6 місячного строку на надання відповіді на їх пропозицію про поновлення строку дії договору оренди є дією, що свідчить про прийняття їх пропозиції на поновлення строку дії договору, а надіслана нею заява від 03.09.2016 р. не є належною відповіддю, так як ч. 5 ст. 33 Закону України Про оренду землі встановлює чітку форму надання відповіді у формі листа-повідомлення , є безпідставними.

Згідно пункту 8 договору оренди землі від 28.03.2006 р. та додаткового договору від 27.11.2007 р. визначено лише обов'язок орендаря на повідомлення орендодавця у строк, не пізніше 30 днів до закінчення строку дії договору про свій намір продовжити договір. Цим самим договором та доповненням до нього не передбачено форми та строку у який повинні бути дані заперечення орендодавцем в разі його не прийняття пропозиції. Також, в листі повідомленні від 01.07.2015 року за № 198 про пропозицію продовжити строк дії договору оренди землі ТОВ Долинка-Агро не роз'яснило ОСОБА_6 наявність законодавчо визначених строків в які вона має право відхилити або прийняти пропозицію про поновлення договору оренди землі та форму надання такої відповіді.

Таким чином, ОСОБА_6 подано письмове заперечення про відхилення пропозиції на поновлення договору оренди землі, у формі заяви, в строк, визначений ст. 33 Закону України Про оренду землі .

Отже, для застосування ч. 1 ст. 33 цього Закону та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди землі необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов'язки за договором; орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив про наявність заперечень щодо поновлення договору та своє рішення.

Встановивши відсутність у орендодавця волевиявлення на поновлення договору оренди землі, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про відсутність переважного права у позивача на поновлення договору оренди землі.

Також є безпідставними доводи апелянта про те, що договір оренди землі був чинним до 12.04.2016 р., так як він набував чинності не з моменту його укладення 28.03.2006 р., а з моменту його державної реєстрації з 12.04.2006 р.

Правочин як вольова дія є поєднанням волі та волевиявлення. Воля сторін полягає в їхній згоді взяти на себе певні обов'язки, вона повинна бути взаємною, двосторонньою і спрямованою на досягнення певної мети.

Волевиявлення є важливим чинником, без якого неможливе вчинення правочину, що узгоджується зі свободою договору, визначеною ст. 627 ЦК України.

Отже, учасники правочину, дійшовши згоди щодо всіх істотних умов договору оренди землі, складають і підписують відповідний документ.

Результати аналізу статей 202, 203, 215, 638 ЦК України, ст. 20 Закону України Про оренду землі та ст. 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень дають підстави для висновку про те, що моментом вчинення правочину слід вважати момент, коли сторони свого часу досягли згоди з усіх істотних умов, склали та скріпили підписом письмовий документ, у якому зафіксовані правові наслідки цього правочину.

Реєстрація договору є адміністративним актом, тобто елементом зовнішнім щодо договору.

Тому станом на 25.03.2016 р., на час укладення, та 22.04.2016 р., на час реєстрації договору оренди землі ОСОБА_6 з ФГ Яцковиця , не було перешкод для укладення та реєстрації цього договору.

Відповідно до ст. 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація речових прав на нерухоме майно визначається як офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до державного реєстру речових прав на нерухоме майно; під нерухомим майном розуміються земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення.

Враховуючи викладене, приведені вимоги закону, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову. З висновками суду першої інстанції погоджується і колегія суддів.

Враховуючи те, що посилання в апеляційній скарзі ТОВ Долинка-Агро на порушення норм матеріального права не знайшли свого підтвердження при розгляді даної справи, а судом повно та всебічно перевірені надані учасниками процесу докази, дана їм належна оцінка, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до відхилення, а судове рішення залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Долинка-Агро відхилити.

Рішення Монастирищенського районного суду Черкаської області від 23 листопада 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції з дня набрання нею законної сили.

Головуючий :

Судді :