Постанова

від 18.05.2007 по справі 2-5/1052-2007

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД

Постанова

Іменем України

 16 травня 2007 року  

 Справа № 2-5/1052-2007

                    Севастопольський

апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  ,

суддів                                                                      ,

,

за участю представників сторін:

позивача:          не з'явився;

відповідача: Панова Данила Володимировича,

довіреність №  б/н   від 17.01.07;

3-тя особа: не з'явився;

розглянувши апеляційну скаргу

приватного підприємства фірма "Крим Чай" на рішення господарського

суду Автономної Республіки Крим (суддя   

Гаврилюк М.П.) від 16.03.2007 у справі № 2-5/1052-2007

за позовом           товариства з обмеженою відповідальністю

"Кримсоюзстройпроект" (вул. Центральна, 20,Сімферополь,95000)

до           фірми "Крим Чай" (вул. Воровського,

60-399, м.Сімферополь,95015); (Глинки, 57, склад 9, м. Сімферополь, 95000)

3-тя особа  суб'єкт підприємницької діяльності  ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)

про виселення; за зустрічним

позовом про визнання права користування приміщенням

ВСТАНОВИВ:

          Рішенням господарського суду АР Крим

від 16.03.2007 року у справі № 2-5/1052-2007 первісний позов товариства з

обмеженою відповідальністю „Кримсоюзбудпроект” задоволено. Суд вирішив виселити

фірму „Крим-Чай” із займаного торгово-складського приміщення (склад № 9) площею

249,85 кв. м., розташованого за адресою: АДРЕСА_2 та згідно до

інвентаризаційної справи Сімферопольського БТІ відповідає літерам 3.25, 2.26,

2.27, 3.28, 3.29, 3.29, 2.32, а також стягнув з фірми „Крим-Чай” судові

витрати.

У задоволенні зустрічного позову

відмовлено.     

При прийнятті рішення в частині

задоволення первісного позову, суд першої інстанції виходив з того, що між

сторонами у справі був укладений договір оренди, строк дії якого, з урахуванням

пролонгації, становив до 01.11.2006 року. Встановивши, що збоку орендодавця

мали місце повідомлення орендаря про відсутність наміру на продовження орендних

правовідносин, а також прийнявши до уваги той факт, що орендар - фірма

„Крим-Чай” займає спірні приміщення по закінченню дії договору оренди,

господарський суд АР Крим визнав обґрунтованими позовні вимоги про виселення.

Відмовляючи у задоволенні

зустрічного позову фірми „Крим-Чай” про встановлення факту пролонгації договору

оренди та визнання права на користування торговельно-складськими приміщеннями,

господарський суд прийняв до уваги лист ТОВ „Кримсоюзстройпроект” з

повідомленням про відсутність наміру пролонгації та з вимогою про звільнення

займаних приміщень.

Не погодившись з цим судовим актом,

фірма „Крим-Чай” звернулась до Севастопольського апеляційного господарського

суду з апеляційної скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції

скасувати, у задоволенні первісного позову відмовити, зустрічний позов

задовольнити.

Доводи відповідача, викладені в

апеляційній скарзі, полягають у тому, що судом першої інстанції неналежним

чином досліджено питання про належність повідомлення орендодавцем - ТОВ

„Кримсоюзстройпроект” орендаря про відсутність наміру на пролонгацію орендних

правовідносин, а також невірно застосовано норми Цивільного та Господарського

кодексів України, які регулюють питання припинення дії договору та

безпідставного володіння майном.

Представник позивача та третьої

особи у судове засідання не з`явились, причину неявки не повідомили, хоча про

час та місце судового засідання були сповіщені належним чином ухвалою від

08.05.2007 року. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду апеляційної

інстанції не надходило. За таких обставин, судова колегія визнала можливим

розглянути справу за відсутності представників ТОВ „Кримсоюзстройпроект” та СПД

ОСОБА_1.

У зв`язку з відпусткою судді Сотула

В.В., на підставі розпорядження в. о. голови Севастопольського апеляційного

господарського суду, у складі судової колегії було здійснено заміну на суддю

Гоголя Ю.М.

Повторно розглянувши справу у

порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, вислухавши

пояснення представника відповідача, перевіривши правильність застосування судом

першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія

вважає, що апеляційна скарга фірми „Крим-Чай” підлягає задоволенню з наступних

підстав.

01.12.2004 року між товариством з

обмеженою відповідальністю „Кримсоюзстройпроект” - орендодавець, та Фірмою

„Крим Чай” -орендар, був укладений договір оренди, відповідно до умов якого,

орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове платне користування

торгово-складське приміщення, загальною площею 110 кв. м., розташоване за

адресою: АДРЕСА_2.

У відповідності з пунктом 3.5

Договору об'єкт, що орендується вважається переданим в оренду з моменту

підписання акту прийому-передачі. Відповідно до пункту 4.1 вказаного договору,

строк його дії складає один рік з моменту прийняття об'єкту за актом прийому-передачі.

Відповідно до статті 629 Цивільного

кодексу України, договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Матеріалами справи не

підтверджується той факт, що між сторонами договору підписувався акт

прийому-передачі торгово-складських приміщень, однак, судовою колегією

приймається до уваги те, що матеріалами справи підтверджується, що Фірма

"Крим-Чай" приступила до фактичного користування приміщеннями, а

також те, що 25.11.2005 року між сторонами було укладено додаткову угоду до

Договору оренди від 01.12.2004 року, згідно з якою строк дії договору оренди

визначено з 01.12.2005 року по 01.11.2006 року.

Відповідно до статті 764 Цивільного

кодексу України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення

строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного

місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений

договором.

Частиною 1 статті 628 Цивільного

кодексу України встановлено, що зміст 

договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і

погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного

законодавства.

Сторонами договору в пункті 4.2

встановлено, що якщо жодна з сторін в строк один місяць до закінчення даного

договору не заявить про намір його розірвати, даний договір автоматично

пролонгується в строк на один рік.

Судовою колегією встановлено, що

позивач в обґрунтування позовних вимог та у підтвердження відсутності наміру на

продовження строку дії договору оренди посилається на лист від 19.09.2006 року

(а.с.17).

Відповідно до статті 33

Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті

обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Статтею 34 Господарського

процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд приймає тільки

ті докази, які мають значення для справи.

За таких обставин, позивач має

довести суду той факт, що ним, у відповідності з пунктом 4.2 договору оренди, у

строк в один місяць до закінчення договору було заявлено про відсутність наміру

на пролонгацію договору.

Частиною 1 статті 32 Господарського

процесуального кодексу України встановлено, що доказами у справі є будь-які

фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку

встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і

заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного

вирішення господарського спору.

Однак, із змісту наданого позивачем

у якості доказу листа від 19.09.2006 року є неможливим встановлення таких

обставин як: спосіб доведення до керівництва фірми „Крим-Чай” змісту

зазначеного листа - поштою або вручення особисто.

В матеріалах справи відсутні

докази, які б підтверджували факт відправки орендарем такого листа, факт

отримання фірмою „Крим-Чай” листа з повідомлення про відсутність наміру на

продовження договору оренди.

Надані позивачем у якості доказів

поштові конверти (а.с.66, 67) свідчать лише про відправлення фірмою "Гарант"

на адресу фірми „Крим-Чай” поштової кореспонденції та не дозволяють достовірно

встановити зміст відправленого.

Крім того, судова колегія вважає за

необхідне зазначити, що із змісту листа від 19.09.2006 року не вбачається

адреси, на яку він мав бути скерований.  

З матеріалів справи вбачається, що

27.04.2006 року між фірмою „Крим-Чай” та суб`єктом підприємницької діяльності

ОСОБА_1 був укладений договір суборенди, предметом якого з`явились

торгово-складські приміщення площею 224 кв. м., розташованих за адресою:

АДРЕСА_2 (а.с.73-74).

Відповідно до пункту 9.2 договору

суборенди від 27.04.2006 року, строк його дії становить шість місяців з моменту

укладення, тобто до 27.10.2006 року.

Таким чином, судова колегія

приходить до висновку, що станом на 19.09.2006 року -дату складання листа про

відсутність наміру на продовження строку дії договору, фірма „Крим-Чай”

приміщення за адресою АДРЕСА_2 не займала, у зв`язку з чим, направлення

кореспонденції на вказану адресу в період дії договору суборенди в будь-якому разі

не може бути визнано у якості належного сповіщення.

З матеріалів справи вбачається, що,

за відсутності даних про фактичну адресу, юридичною адресою фірми „Крим-Чай” є

м. Сімферополь, вул. Воровського, 60 к. 399. Однак, позивачем у порядку статей

33, 34 Господарського процесуального кодексу України, не надавалось суду

доказів направлення відповідних повідомлень на зазначену адресу.

За таких обставин, судова колегія

приходить до висновку про те, що станом на момент закінчення строку дії

договору оренди -01.11.2006 року, збоку товариства з обмеженою відповідальністю

„Кримсоюзбудпроект” були відсутні дії, які б, відповідно до пункту 4.2 договору

оренди від 01.12.2004 року, свідчили про намір розірвати договір. У зв`язку з

цим, даний договір автоматично пролонгується в строк на один рік.

На підставі викладеного, судовою

колегією не можуть бути прийняти до уваги лист від 13.11.2006 року (а.с.18) з

вимогою про звільнення займаних приміщень, а також акт від 22.11.2006 року

(а.с.29) як такі, що складені після пролонгації договору та під час його дії.

Крім того акт від 22.11.2006 року

не містить підписів всіх осіб, які зазначені як члени комісії, які його

складали. Із змісту вказаного акту не вбачається фактичного вручення секретарю

фірми „Крим-Чай” листа про припинення строку дії договору оренди.

Таким чином, наявні у справі

матеріали спростовують позовні вимоги 

товариства з обмеженою відповідальністю „Кримсоюзбудпроект” про

виселення фірми „Крим-Чай” із орендованих приміщень, свідчать недоведеність

обставин, які суд першої інстанції визнав встановленими та про безпідставне

застосування господарським судом АР Крим наслідків, передбачених нормами статей

387, 785, 1212 Цивільного кодексу України та статті 291 Господарського кодексу

України.

Згідно з частиною 1 статті 104

Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування або

зміни рішення місцевого господарського суду є:1) неповне з'ясування обставин,

що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для

справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; 3) невідповідність

висновків,  викладених у рішенні

місцевого господарського суду, обставинам справи; 4) порушення або неправильне

застосування норм матеріального чи процесуального права.

У зв`язку з цим, судова колегія

вважає обґрунтованими зустрічні позовні вимоги фірми „Крим-Чай” про визнання

за нею права на користування торговельно-складськими приміщеннями.

Заявою від 16.03.2007 року фірмою

„Крим-Чай” уточнювались зустрічні позовні вимоги та заявлялось про визнання

недійсним пункту 28 розділу 10 Статуту ТОВ „Кримсоюзстройпроект”, визнання

фірму „Крим Чай” учасником ТОВ „Кримсоюзстройпроект”; зобов'язання ТОВ

„Кримсюзстройпроект” внести зміни до статуту, виключивши з пункту 28 розділу 10

останнього громадянина ОСОБА_2 та включив замість нього у якості учасника фірму

„Крим Чай”; визнання за фірмою „Крим Чай” право на частку у статутному капіталі

ТОВ „Кримсоюзстройпроект” у розмірі 13838,10 грн, що складає 1,9% у статутному

капіталі; у майні - торгово-складське приміщення, розташоване за адресою:

АДРЕСА_2 (літер 3.25-3.30, 3.32) та визнання за фірмою „Крим Чай” переважного

права на оренду торгово-складського приміщення, розташованого за адресою:

АДРЕСА_2..

Хоча у судовому засіданні суду

апеляційної інстанції фірмою „Крим-Чай” було надано перевагу саме вимогам про

визнання права на користування торговельно-складськими приміщеннями, судова

колегія вважає за необхідне зазначити, що, відповідно до частини 1 статті 58

Господарського процесуального кодексу України, в одній позовній заяві може бути

об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими

доказами.

У даному випадку предметом

дослідження суду є орендні правовідносини сторін на підставі договору оренди

від 01.12.2004 року, що підпадає під дію пункту 1 статті 12 Господарського

процесуального кодексу України - справи 

у  спорах,  що 

виникають  при  укладанні, зміні, розірванні  і виконанні господарських договорів.

Заявлені в уточненні позовні вимоги

відповідають змісту пункту 4 статті 12 Господарського процесуального кодексу

України - справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між

господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому

числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами)

господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та

припиненням діяльності цього товариства.

Згідно з пунктом 5 частини 1 статті

63 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву

і додані до неї документи без розгляду, якщо порушено правила об'єднання вимог

або об'єднано в одній позовній заяві кілька вимог до одного чи  кількох 

відповідачів і сумісний  розгляд

цих вимог  перешкоджатиме  з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи

суттєво утруднить вирішення спору.

На підставі викладеного, судова

колегія залишає без розгляду уточнені позовні вимоги (а.с.146-148).    

Керуючись статтями 63 ч.1 п.5, 101

,103 п.2, 104 ч.1 п.п.1-4, 105 Господарського процесуального кодексу України,

суд

                                                            ПОСТАНОВИВ:         

1. Апеляційну скаргу фірми

„Крим-Чай” задовольнити.

2. Рішення господарського суду

Автономної республіки Крим від 16 березня 2007 року у справі № 2-5/1052-2007

скасувати.

3. Прийняти нове рішення.

4. У задоволенні позову товариства

з обмеженою відповідальністю „Кримсоюзбудпроект” до фірми „Крим-Чай” про

виселення із займаних приміщень відмовити.

5. Зустрічний позов фірми

„Крим-Чай” задовольнити частково.

6. Визнати за фірмою „Крим-Чай” право

на користування торгово-складським приміщенням (склад № 9) площею 249,85 кв.

м., розташованого за адресою: АДРЕСА_2, яке відповідно до інвентаризаційної

справи Сімферопольського БТІ відповідає літерам 3.25, 2.26, 2.27, 3.28, 3.29,

3.29, 2.32 строком до 01.11.2007 року.

7. Решту позовних вимог фірми

„Крим-Чай” залишити без розгляду.

8. Стягнути з товариства з

обмеженою відповідальністю „Кримсоюзбудпроект” (Автономна Республіка Крим, м.

Сімферополь, вул. Центральна, 20, р/р 2600301011147 у Кредит банк Україна, МФО

324913, ОКПО 33131121) на користь фірми „Крим-Чай” (Автономна Республіка Крим,

м. Сімферополь, вул. Воровського 60, кв. 399, р/р 26001685, в КРД АППБ

"Аваль", МФО 324021, ОКПО 30494425) 153,00 грн. державного мита, а

також 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового

процесу. 

9. Видати фірмі „Крим-Чай” довідку

на одержання з Державного бюджету України 149,00 грн. держмита надмірно

сплачених при подачі апеляційної скарги платіжним дорученням № 192 від

04.04.2007 року.

10. Господарському суду Автономної

республіки Крим видати наказ.

Головуючий суддя                                                 

Судді