Рішення

від 01.02.2017 по справі 450/1021/16-ц

ПУСТОМИТІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 450/1021/16-ц Провадження № 2/450/185/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2017 року Пустомитівський районний суд Львівської області в складі :

головуючого-судді Мусієвського В.Є.

при секретарях Микитів Н.С., Штойка С.В.

з участю представників ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Пустомити цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 сільської ради Пустомитівського району Львівської області, ОСОБА_6 Держземагенства у Пустомитівському районі Львівської області, ОСОБА_7 про визнання недійсним та скасування державного акту, визнання права власності,-

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання за ним права власності на земельну ділянку (пай) кадастровий номер 4623682800:05:000:0006 площею 2,2 га, яка знаходиться в с. Милятичі ОСОБА_5 сільської ради Пустомитівського району Львівської області. Під час розгляду справи позивач збільшив позовні вимоги та просив визнати недійсним та скасувати державний акт на право приватної власності на земельну ділянку кадастровий номер 462368800:05:000:0006 площею 2,0 га, виданий управлінням земельних ресурсів в Пустомитівському районі на ім'я ОСОБА_8, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю на право користування землею, договорів оренди землі №010845800088 від 20.06.2008 року та визнати за ним права власності на дану земельну ділянку. В обгрунтування позовних вимог покликається на те, що є спадкоємцем покійної ОСОБА_9, яка померла 18.08.1996 року, що постійно проживала в с.Милятичі ОСОБА_5 сільської ради, Пустомитівського району, Львівської області. Заповіт від її імені на його користь посвідчений виконкомом ОСОБА_5 сільської ради 27.03.1996 року. На день смерті, крім іншого майна, їй належали права на земельний пай площею 2,42 га згідно сертифікату на території с.Милятичі ОСОБА_5 сільської ради, Пустомитівського району, Львівської області. Після виділення цієї землі в натурі було утворено два паї загальною площею 2,1 га. Державні акти на дані паї він виробив в 2008 році і тоді їм були присвоєні кадастрові номери: 4623682800:05:000:0006 - ділянка розташована в с.Милятичі площею 2,2 га; 4623682800:07:000:0116, що стверджується довідкою управління земельних ресурсів у Пустомитівському районі. На час смерті спадкодавця він був малолітнім, а тому в 2008 році виробив державні акти та всю необхідну технічну документацію на ці паї, і саме тоді були присвоєні кадастрові номери. Оскільки на той час державні акти не були належним чином дооформлені, він змушений виробляти нові правовстановлюючі документи на ці землі. В жовтні 2015 року він переоформив право власності на ці паї та отримав свідоцтва про право власності на дані земельні ділянки (паї). Однак земельній ділянці з кадастровим номером 4623682800:05:000:0006 був присвоєний кадастровий номер 4623682800:05:000:0131. Крім того у сертифікат про право на земельну частку (пай) від 07.03.2006 року №РН №465171 невірно внесено рішення РДА та площа паю, оскільки Розпорядження РДА від 28.05.1997 року №262 не існує, а площа паю повинна складати 3,00 га. Земельний пай під кадастровим номером 4623682800:05:000:0006 - ділянка розташована в с.Милятичі площею 2,2 га в дуже хорошому місці, цільове призначення її було змінено, з сільськогосподарського призначення на землю під забудову, в даний час, передані іншій особі. Вважає, що саме ця ділянка повинна належати йому, оскільки саме він виробляв всю документацію на цю землю і саме тоді було присвоєно даний кадастровий номер.

Позивач та його представник у судовому засіданні позовні вимоги підтримали та дали пояснення, викладені у позовній заяві та заяві про зільшення позовних вимог. Просили позов задоволити.

Представник відповідача ОСОБА_6 Держземагенства у Пустомитівському районі Львівської області проти позову заперечила та пояснила, що померла ОСОБА_9 була включена у список, які мають право на земельну ділянку (пай), яка розташована на території ОСОБА_5 сільської ради в СС Колос та видано сертифікат на право приватної власності на землю (середню земельну частку) площею 2,42 га серії ЛВ №19499, який зареєстрований в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) від 06.03.2006 року №462. ОСОБА_4 успадкував земельну частку (пай), яка перебуває у колективній власності сільськогосподарського підприємства Колос та отримав сертифікат на право на земельну частку (пай). Земельна ділянка під кадастровим номером 4623682800:05:000:0006, площею 2, 00 га на території ОСОБА_5 сільської ради Пустомитівського району Львівської області за межами населеного пункту, була надана іншій особі - ОСОБА_7 для ведення особистого селянського господарства. Дана земельна ділянка не була у власності ОСОБА_9 Просила у задоволенні позову відмовити.

Представник відповідача ОСОБА_7 проти позовних вимог заперечив та пояснив, що ОСОБА_4 не був власником спірної земельної ділянки під кадастровим номером 4623682800:05:000:0006. Спадкодавець ОСОБА_9, як педагогічний працівник, яка працювала у сільській місцевості, мала право на безоплатне одержання у власність земельної ділянки в межах земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства із земель сільськогосподарського підприємства, що приватизується, або земель запасу чи резервного фонду. Земельна частка (пай) в умовних кадастрових гектарах 2,42 га є невизначеною як по місцю розташування, так і по фактичній площі земель, яку буде виділено в майбутньому. До часу смерті ОСОБА_9 не була власником спірної земельної ділянки, а мала лише зазначений сертифікат, який є правовстановлюючим документом при реалізації права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. Спірна земельна ділянка ніколи не перебувала у власності ОСОБА_9, а тому не могла бути успадкованою позивачем. Крім того, спірна земельна ділянка під кадастровим номером 4623682800:05:000:0006, площею 2,0 га., яка належить ОСОБА_7, має інші довжини сторін, ніж у земельної ділянки, на яку претендує позивач. А тому це дві різні земельні ділянки як по формі так і по довжинах сторін, сформовані в різний строк з різним цільовим призначенням. Просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

Відповідач ОСОБА_5 сільська рада Пустомитівського району Львівської області в судове засідання не забезпечив явку представника, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Відтак, беручи до уваги ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Ради Європи від 4 листопада 1950 року, що набрала чинності для України 11.09.1997 року, яка передбачає право кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, також беручи до уваги те, що відповідач обґрунтованих клопотань про відкладення судового засідання, суду не надала, в силу положень ст. 169 ЦПК України, суд вважає за доцільне продовжити судовий розгляд за відсутності відповідача ОСОБА_5 сільської ради Пустомитівського району Львівської області.

Заслухавши пояснення учасників процесу, вивчивши матеріали справи, суд приходить до переконання, що позов є безпідставним та не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; г) прийняття спадщини; ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

Згідно ч. 1 та ч.2 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_9 було видано сертифікат на право на земельну частку (пай) на підставі рішення Пустомитівської РДА від 28.05.1997 року №262 про належність права на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності СС Колос розміром 2,42 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості).

Згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом, позивач ОСОБА_4 успадкував після смерті ОСОБА_9 право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності сільськогосподарського підприємства СС Колос Пустомитівського району Львівської області, розміром 2,42 га в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі ( на місцевості). Це право на земельну частку належить померлій на підставі сертифіката на право на земельну частку (пай), серія РН №465171, виданого члену колективного сільськогосподарського підприємства СС Колос , розтащованого в с.Милятичі Пустомитівського району Львівської області, 07.03.2006 року на підставі рішення Пустомитівської райдержадміністрації Львівської області №262 від 28.05.1997 року, який зареєстрований в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) 07.03.2006 року за №1516.

Позивачу було видано державні акти на право власності на земельні ділянки: Серії ЯД №520170, площею 0,5978 га (кадастровий номер 4623682800:07:000:0116), яка розташована на території ОСОБА_5 сільської ради Пустомитівського району Львівської області, з цільовим призначенням ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а також Серії ЯД №520169, на земельну ділянку площею 1,5113 га (кадастровий номер 4623682800:05:000:0006), яка розташована на території ОСОБА_5 сільської ради Пустомитівського району Львівської області, з цільовим призначенням - ведення товарного сільськогосподарського виробництва, із межами земельної ділянки по периметру 156.03х103.25х148.25х99.12. Однак дані державні акти не були зареєстровані, на таких відсутні підпис начальника Управління земельних ресурсів у Пустомитівському районі Львівської області та відбиток гербової печатки, а тому позивач не набув права власності на згадані вище земельні ділянки, оскільки державні акти не зареєстровані у встановленому законом порядку.

У позовній заяві позивач вказав, що його ділянці під кадастровим номером 4623682800:05:000:0006 присвоєно кадастровий номер 4623682800:05:000:0131.

Як зазначила у судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_6 Держземагенства у Пустомитівському районі Львівської області, підставою відмови у реєстрації державного акту Серії ЯД №520169 на право власності на земельну ділянку позивача є дублювання кадастрового номеру 4623682800:05:000:0006 у державному акті на право власності на земельну ділянку серії ЯД №511579, який був раніше виданий ОСОБА_7

З проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_7 для ведення особистого селянського господарства, вбачається, що розпорядженням Голови Пустомитівської районної державної адміністрації №791 від 26.11.2007 року ОСОБА_7 надано дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства на території ОСОБА_5 сільської ради надано дозвіл на розробку проекту відведення особистого селянського господарства за рахунок земель запасу ОСОБА_5 сільської ради за межами населеного пункту та розпорядженням №170 від 03.04.2008 року передано у власність земельну ділянку площею 2,0000 га. У проектній документації зазначається кадастровий номер земельної ділянки 4623682800:05:000:0005 (щодо схеми розташування земельної ділянки), однак у довідці про кількісні та якісні характеристики земельної ділянки зазначено кадастровий номер 4623682800:05:000:0006.

На підставі розпорядження Пустомитівської РДА від 03.04.2008 року №170 ОСОБА_7 видано державний акт Серії ЯД №511579 на право власності на земельну ділянку (кадастровий номер 4623682800:05:000:0006), площею 2,0000 га на території ОСОБА_5 сільської ради Пустомитівського району Львівської області для ведення особистого селянського господарства, із межами земельної ділянки по периметру 200.00х100.03х124.56 74.94х100.26.

Відповідно до ст. 1 Закону України від 07.07.2011 року з наступними змінами, Державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.

У відповідності до положень ст. 21 Закону України Про Державний земельний кадастр площа земельної ділянки, її межі та цільове призначення вносяться до державного земельного кадастру з відповідної документації із землеустрою.

Судом встановлено, що земельна ділянка, яка належать на праві власності позивачу не є тотожною земельній ділянці, яка належить на праві власності відповідачу ОСОБА_7, оскільки такі земельні ділянки мають різні якісні та кількісні характеристики, різне цільове призначення. Однак даним земельним ділянкам присвоєно один (спільний) кадастровий номер.

За положеннями ст. 24 Закону України Про Державний земельний кадастр державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку за заявою: особи, якій за рішенням органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки при передачі її у власність чи користування із земель державної чи комунальної власності, або уповноваженої нею особи; власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності (у разі поділу чи об'єднання раніше сформованих земельних ділянок) або уповноваженої ними особи; органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування (у разі формування земельних ділянок відповідно державної чи комунальної власності). Підставою для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки є: розташування земельної ділянки на території дії повноважень іншого Державного кадастрового реєстратора; подання заявником документів, передбачених частиною четвертою цієї статті, не в повному обсязі; невідповідність поданих документів вимогам законодавства; знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини. На підтвердження державної реєстрації земельної ділянки заявнику безоплатно видається витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку. Витяг містить всі відомості про земельну ділянку, внесені до Поземельної книги. Складовою частиною витягу є кадастровий план земельної ділянки. При здійсненні державної реєстрації земельної ділянки їй присвоюється кадастровий номер.

Разом з тим, у Прикінцевих та перехідних положеннях Закону України Про Державний земельний кадастр зазначено, що земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера. У разі якщо відомості про зазначені земельні ділянки не внесені до Державного реєстру земель, їх державна реєстрація здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за заявою їх власників (користувачів земельної ділянки державної чи комунальної власності). У разі якщо кадастрові номери земельних ділянок були визначені (в тому числі на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку), але не присвоєні до 1 січня 2013 року, такі кадастрові номери вважаються присвоєними, а земельні ділянки - зареєстрованими у Державному земельному кадастрі з моменту письмового звернення замовника документації із землеустрою, на підставі якої було визначено кадастровий номер земельної ділянки, без подання електронного документа та стягнення плати за державну реєстрацію земельної ділянки, у разі якщо така документація із землеустрою була затверджена до 1 січня 2013 року в порядку, встановленому законом. У разі якщо земельні ділянки, обмеження (обтяження) у їх використанні зареєстровані до набрання чинності цим Законом у Державному реєстрі земель, відомості про такі земельні ділянки, обмеження (обтяження) підлягають перенесенню до Державного земельного кадастру в автоматизованому порядку, без подання заяв про це їх власниками, користувачами та без стягнення плати за таке перенесення.

У разі якщо після перенесення інформації про земельні ділянки з Державного реєстру земель до Державного земельного кадастру виявлені помилки у визначенні площ та/або меж земельних ділянок (розташування в межах земельної ділянки частини іншої земельної ділянки; невідповідність меж земельної ділянки, вказаних у Державному реєстрі земель, її дійсним межам; невідповідність площі земельної ділянки, вказаної у Державному реєстрі земель, її дійсній площі у зв'язку із зміною методів підрахунку (округлення); присвоєння декільком земельним ділянкам однакових кадастрових номерів), такі помилки за згодою власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності можуть бути виправлені на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) або за матеріалами інвентаризації земель. Зміна меж земельної ділянки при виправленні вказаних помилок допускається за письмовим погодженням з особами, яким належить право власності (а щодо земель державної та комунальної власності - право користування) на суміжні земельні ділянки. Відсутність згоди власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності на виправлення вказаних помилок не є підставою для відмови у перенесенні відомостей про відповідну земельну ділянку до Державного земельного кадастру, надання відомостей про земельну ділянку з Державного земельного кадастру. Про виявлені помилки територіальні органи центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів письмово безоплатно повідомляють власників (користувачів) земельних ділянок.

Законом визначено орган, що має відповідні повноваження щодо визначення площі земельної ділянки та внесення даних до реєстру, а відмова органу у здійсненні відповідних прав особою, що передбачені законом, є підставою для оскарження дій цього органу до суду.

Суд позбавлений можливості перебирати на себе функції відповідного органу. Вимог щодо виправлення помилки при присвоєнні кадастрового номеру позивач не заявляв.

Крім того, збільшуючи позовні вимоги, позивач ставить під сумнів Розпорядження Пустомитівської РДА від 28.05.1997 року №262 на підставі якого було видано сертифікат про на право на земельну частку (пай) спадкодавцю ОСОБА_9, однак жодних доказів на підтвердження своїх вимог не надає.

Згідно ч.1, 3 ст.10, ч. 1 ст.60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Враховуючи вищенаведене, належних та достатніх доказів на підтвердження того, що спірна земельна ділянка, яка перебуває у власності позивача є тією ж, що належить ОСОБА_7, судом не здобуто та позивачем не надано.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що позивачем не доведено перед судом, що права останнього були порушені відповідачами, та що такі згідно ст. 15 ЦК України підлягаю захисту чи відновленню у способи визначені ст. 16 ЦК України.

Із наведеного слідує, що заявлені позивачем позовні вимоги не обґрунтовані, а тому задоволенню не підлягають.

Згідно ч. 1 ст. 88 ЦПК України судові витрати понесені позивачем стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст. ст. 10, 60, 209, 212-215, 218 ЦПК України, ст. ст. 13, 15, 16, ЦК України, ст.ст. 81, 116 ЗК України, суд, -

в и р і ш и в :

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 - відмовити.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Львівської області через Пустомитівський районний суд Львівської області протягом десяти днів з дня його проголошення або отримання копії.

Суддя Мусієвський В.Є.