Постанова

від 30.01.2017 по справі 823/2038/16

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2017 року справа № 823/2038/16

м. Черкаси

15 год. 20 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Каліновської А.В.,

при секретарі - Поштаренко О.І.,

за участю:

представника відповідача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Золотоніської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області до приватного малого підприємства Зодчий про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в Черкаський окружний адміністративний суд з вищезазначеним позовом, в якому просить стягнути з рахунків у банках, обслуговуючих приватне мале підприємство Зодчий на користь бюджету через Золотоніську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Черкаській області податковий борг у сумі 38079 грн. 27 коп.

Адміністративний позов обґрунтовано тим, що відповідач не виконує своїх податкових зобов'язань з податку на додану вартість, внаслідок чого має податковий борг у сумі 38079 грн. 27 коп.

Позивач в судове засідання не з'явився, просив суд здійснювати розгляд справи за відсутності свого представника.

Представник відповідача в судовому засіданні позов визнав частково, надав суду письмові заперечення проти позову, в яких зазначив, що приватне мале підприємство Зодчий частково виконало свої податкові зобов'язання з податку на додану вартість, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями, тому відповідач звільняється від відповідальності за несвоєчасне перерахування податку на додану вартість з вени банку, а тому заборгованість відповідача перед бюджетом на думку представника відповідача становить лише 14638 грн. 82 коп.

Заслухавши пояснення представника відповідача, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, судом встановлено.

Відповідач - приватне мале підприємство Зодчий зареєстроване як юридична особа 02.02.1995, ідентифікаційний код 22788939 та перебуває на обліку в Золотоніській ОДПІ як платник податків і зборів.

Положеннями пп. 16.1.4 п. 16.1 статті 16 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпункт 14.1.156 п. 14.1. статті 14 Податкового кодексу України визначає податкове зобов'язання як суму коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно п. 203.1 ст. 203 Податкового кодексу України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім днем звітного ( податкового) місяця.

Пунктом 54.1. статті 54 Податкового кодексу України встановлено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно п. 56.11. ст. 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Так, згідно абз. 1 п. 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. У разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку (п. 50.1 статті 50 Податкового кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, приватне мале підприємство Зодчий мав непогашений податковий борг перед бюджетом у сумі 38079 грн. 27 коп., по податку на додану вартість, що виник згідно наступних документів: податкових декларацій з податку на додану вартість №9067836495, НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, №9237426612, №9273926327, №9019657328, №9171721817, №9238776353; уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань з податку на додану вартість, у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок №9073897368, №9002412002, №9002897671, №9049332493; акту про результати камеральної перевірки №206/23-13-15/22788939 від 25.03.2015 та податкового повідомлення-рішення №0001891500 від 25.03.2015 на суму 1020 грн., акту про результати камеральної перевірки №104/2326/22788939 від 23.03.2016 та податкового повідомлення-рішення №0001171500 від 04.04.2016 на суму 170 грн., акту про результати перевірки своєчасності сплати ПДВ №506/23-13-15/22788939 від 08.10.2015 та податкового повідомлення-рішення №0002821500 від 08.10.2015 на суму 1687 грн. 07 коп.

Положеннями п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 59.4 ст. 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення (п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України).

Судом встановлено, що контролюючим органом на адресу відповідача направлена податкова вимога форми Ю від 11.12.2014 №107-22 на суму 5157 грн. 36 коп., яка отримана представником відповідача 13.12.2014, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

Згідно з пп. 20.1.34, п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, відповідачем надані суду докази часткової сплати вищезгаданих податкових зобов'язань з податку на додану вартість, а саме: платіжне доручення від 12.01.2015 №60 на суму 3278 грн. (за листопад 2014 року) та платіжне доручення від 28.11.2014 №59 на суму 14556 грн. (за жовтень 2014 року), копії яких наявні в матеріалах адміністративної справи (а.с. 92, 106).

Загальні засади функціонування платіжних систем і систем розрахунків в Україні, поняття та загальний порядок проведення переказу коштів у межах України, а також відповідальність суб'єктів переказу, загальний порядок здійснення нагляду (оверсайта) за платіжними системами визначає Закон України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні від 05 квітня 2001 року №2346-III (далі - Закон №2346-III).

Відповідно до пункту 1.24 статті 1 цього Закону переказ коштів - це рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі.

Згідно пункту 8.1 статті 8 Закону №2346-III, банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. Приписами до пункту 8.2 цієї статті визначено, що банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, яке міститься в документі на переказ готівки, протягом операційного часу в день надходження цього документа до банку.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач виконав свої податкові зобов'язання з податку на додану вартість за жовтень-листопад 2014 року, зокрема, надіслав до банку доручення від 12.01.2015 №60 на суму 3278 грн. (призначення платежу за листопад 2014 року ) та платіжне доручення від 28.11.2014 №59 на суму 14556 грн. (призначення платежу за жовтень 2014 року ).

Разом з цим, з матеріалів справи вбачається, що контролюючим органом до відповідача застосовано штрафні санкції у розмірі 1687 грн. 07 коп. за несвоєчасну сплату ним грошових зобов'язань з податку на додану вартість за жовтень-листопад 2014 року.

Відповідальність банків при здійсненні переказу визначається положеннями статті 32 Закону №2346-III, якою, зокрема, передбачено право отримувача на відшкодування банком, що обслуговує платника, шкоди, заподіяної йому внаслідок порушення цим банком строків виконання документа на переказ.

Вимоги пункту 22.4 статті 22 Закону № 2346-III узгоджуються з положеннями пункту 129.6 статті 129 Податкового кодексу України, згідно з яким за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом № 2346-III з вини банку, такий банк сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених цим Кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів (обов'язкових платежів) до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

Таким чином, наведені законодавчі приписи дозволяють зробити висновок про те, що обов'язок платника податків слід вважати виконаним з часу подання до обслуговуючого банку платіжного доручення на перерахування до бюджетної системи України на відповідний рахунок Державного казначейства грошових коштів з рахунку платника у банку за наявності у нього достатнього грошового залишку на день платежу. При цьому платник не несе відповідальності за дії банківських та кредитних установ, які беруть участь у багатостадійному процесі сплати та перерахування податків до бюджету.

В судовому засіданні представник відповідача частково визнав адміністративний позов в частині стягнення з приватного малого підприємства Зодчий на користь бюджету податквого боргу в сумі 14638 грн. 82 коп.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 136 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач може визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.

Частиною 3 ст. 136 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення у зв'язку з відмовою від адміністративного позову, визнанням адміністративного позову чи примиренням сторін ухвалюється за правилами, встановленими статтями 112, 113 цього Кодексу.

Положеннями ч. 3 ст. 112 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі часткового визнання адміністративного позову відповідачем і прийняття його судом може бути прийнята постанова суду про задоволення визнаних відповідачем позовних вимог відповідно до статті 164 цього Кодексу.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, та беручи до уваги ту обставину, що представник відповідача частково визнав адміністративний позов, суд дійшов висновку про прийняття визнання відповідачем адміністративного позову в частині стягнення з приватного малого підприємства Зодчий на користь бюджету податквого боргу в сумі 14638 грн. 82 коп. та вважає позовні вимоги такими, що підлягають до часткового задоволення у розмірі 18558 грн. 20 коп. (38079 грн. 27 коп. (пред'явлена позивачем сума податкового боргу до стягнення) - 3278 грн. (платіжне доручення від 12.01.2015 №60 із призначенням платежу за листопад 2014 року ) - 14556 грн. (платіжне доручення від 28.11.2014 №59 із призначенням платежу за жовтень 2014 року ) - 1687 грн. 07 коп. (нарахована пеня) = 18558 грн. 20 коп.).

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 14, 86, 94, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Стягнути з рахунків у банках, обслуговуючих приватне мале підприємства Зодчий (19962, Черкаська обл., Золотоніський р-н, с. Тимченки, вул. Київська, 14, ідентифікаційний код 22788939) на користь бюджету через Золотоніську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС в Черкаській області (19700, Черкаська область, м. Золотоноша, вул. Шевченка, 153, ідентифікаційний код 39494512) податковий борг у сумі 18558 (вісімнадцять тисяч п'ятсот п'ятдесят вісім) грн. 20 коп.

В решті позовних вимог - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя А.В. Каліновська

Повний текст постанови виготовлено 06.02.2017.