Рішення

від 06.02.2017 по справі 914/3181/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.02.2017р. Справа№ 914/3181/16

Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О. при секретарі судових засідань ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства «Львівобленерго» , м.Львів

до відповідача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Старий Відень» , м.Трускавець Львівської області

про стягнення 59 819,19 грн.

За участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_3 - представник (довіреність №119-4977/2 від 30.12.2016р.);

від відповідача не з'явився.

Права та обов'язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору : Публічне акціонерне товариство «Львівобленерго» звернулось з позовом до ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Старий Відень» про стягнення 59 819,19 грн. заборгованості, з яких 50 699,32 грн. за спожиту активну електроенергію, 207,70 грн. за перетікання реактивної енергії, 6 153,36 грн. пені, 609,22 грн. три проценти річних та 2 149,59 грн. інфляційних нарахувань.

Ухвалою суду від 19.12.2016р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 16.01.2017р.

Ухвалою суду від 16.01.2017р. розгляд справи відкладено на 06.02.2017р., з підстав наведених в даній ухвалі.

26.01.2017р. представником позивача до канцелярії суду подано супровідний лист (вх.№3268/17 від 26.01.2017р.), яким він просить суд долучити до матеріалів справи акт звірки розрахунків з доказами скерування відповідачу.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задоволити, з підстав наведених у позовній заяві.

Відповідач явку уповноваженого представника в судове засідання повторно не забезпечив, вимоги ухвал суду від 19.12.2016р. та від 16.01.2017р. не виконав, причин невиконання вимог ухвал суду та неявки представника в судове засідання не повідомив. Про відкладення розгляду спору на 06.02.2017р. був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення штрихкодовий ідентифікатор №82200 0096800 4 від 19.01.2017р., вручено - 20.01.2017р. (вх.№3152/17 від 25.01.2017р.).

Станом на день розгляду спору (06.02.2017р.) від відповідача на адресу суду докази, витребувані ухвалами суду від 19.12.2016р. та від 16.01.2017р., відзив, контррозрахунок, заяви та клопотання, в тому числі про відкладення розгляду спору, не надходили.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд вважає за можливе розглянути справу відповідно до ст.75 ГПК України при відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази та заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

встановив:

Відповідно до п.1.1 Статуту Публічного акціонерного товариства «Львівобленерго» , затвердженого Загальними зборами акціонерів Публічного акціонерного товариства «Львівобленерго» , протокол №9 від 20 квітня 2012 року (Державну реєстрацію змін до установчих документів проведено 27.04.2012р., номер запису 14151050019000338), Публічне акціонерне товариство «Львівобленерго» (далі-Товариство) перейменоване з Відкритого акціонерного товариства «Львівобленерго» відповідно до вимог Закону України «Про акціонерні товариства» , є правонаступником Державної акціонерної енергопостачальної компанії «Львівобленерго» , заснованої відповідно до наказу Міністерства енергетики та електрифікації України від 17 серпня 1995 року №156 шляхом перетворення Виробничого енергетичного об»єднання «Львівенерго» у Державну акціонерну енергопостачальну компанію «Львівобленерго» , згідно з Указом Президента України від 4 квітня 1995 року №282/95 «Про структурну перебудову в електроенергетичному комплексі України» .

27.03.2007р. між Відкритим акціонерним товариством «Львівобленерго» (правонаступником якого є ПАТ «Львівобленерго» ) (постачальник) та ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Старий Відень» (споживач) укладено договір про постачання електричної енергії №35510 з додатками (надалі - договір) за умовами якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю зазначеною в додатку №9 «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії» , а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору. Точка продажу електричної енергії: зазначена в додатку №6 «Однолінійна схема» .

Відповідно до п.2.2.2. договору постачальник зобов'язувався постачати споживачу електроенергію, як різновид товару, в обсягах, визначених відповідно до розділу 5, та з урахуванням умов розділу 6 цього договору (додаток №1 «Обсяги споживання електричної енергії споживачу та субспоживачу» ); згідно з категорією струмоприймачів споживача відповідно до ПУЕ та гарантійного рівня надійності електропостачання схем електропостачання, визначених додатком №11 «Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін» ; із дотриманням граничних показників якості електричної енергії, визначених державними стандартами; забезпечити отримання споживачем електричної енергії на рівні дозволеної потужності зазначеної в додатку №9 «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії» .

Згідно п.2.3.3 договору споживач зобов'язувався оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків №2 «Порядок розрахунків» та №9 «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії» .

Відповідно до п.4.2.1. договору за внесення платежів, передбачених цим договором, з порушенням термінів, визначених відповідним додатком, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Сума пені зазначається у розрахунковому документі окремим рядком.

27.03.2007р. між постачальником та споживачем було укладено додаток №2 «Порядок розрахунків» до договору №35510 від 27.03.2007р.

Відповідно до п.2 додатку №2 до договору розрахунковим періодом вважається період з 16 числа попереднього місяця до 15 числа поточного місяця (включно) та прирівнюється до календарного. Розрахунки за електричну енергію проводяться споживачем виключно грошовими коштами на зазначений у договорі поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії.

Згідно п.4 додатку №2 до договору остаточний розрахунок споживача за електричну енергію спожиту протягом розрахункового періоду здійснюється на підставі виставленого постачальником електричної енергії рахунка відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії визначеного за показами розрахункових засобів обліку, які фіксуються у терміни, передбачені договором, та/або розрахунковим шляхом у випадках, передбачених ПКЕЕ.

Під час визначення суми платежу остаточного розрахунку за поточний розрахунковий період враховуються суми проведеної в попередніх та поточному розрахункових періодах оплати споживання електричної енергії за поточний розрахунковий період.

Відповідно до абз.2 п.6 додатку №2 до договору тривалість періоду для оплати отриманих рахунків має не перевищувати 5 операційних днів з дня отримання рахунку.

Представником позивача долучено до матеріалів акт звірки розрахунків, згідно якого при звірці виявлено, що станом на 01.01.2017р. заборгованість відповідача (ТзОВ «Старий Відень» ) на користь ПАТ «Львівобленерго» становить 50 907,02 грн., з яких 50 699,32 грн. за спожиту активну електроенергію, 207,70 грн. за перетікання реактивної енергії.

Позивачем скеровано відповідачу рахунки за активну електроенергію: №304504/94365-1 за квітень 2016р., №304506/100019-1 за червень 2016р., в яких відображено заборгованість відповідача за активну електроенергію в розмірі 50 699,32 грн.

Як стверджує позивач у позовній заяві, вищевказані рахунки відповідач станом на момент подання позовної заяви не оплатив внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість за спожиту активну електроенергію, яка станом на 01.01.2017р. становила 50 699,32 грн.

Відповідно до п.6.33. ПКЕЕ, Методики обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії між електропередавальною організацією та її споживачами, погодженої НКРЕ, затвердженої наказом Мінпаливенерго України від 17.01.2002р. №19, було укладено додаток №7а до договору №90149 від 14.06.2006р. «Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії» . Згідно з п.2.3.4. договору споживач зобов'язується здійснювати оплату за перетікання реактивної електроенергії між електромережею постачальника та електроустановками споживача згідно з додатком №7а (7б).

Позивачем скеровано відповідачу рахунки за реактивну електроенергію: №304504/94366-2 за квітень 2016р., №304506/100020-2 за червень 2016р., в яких відображено заборгованість відповідача за реактивну електроенергію в розмірі 207,70 грн.

Як стверджує позивач у позовній заяві, вищевказані рахунки відповідач станом на момент подання позовної заяви не оплатив внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість за спожиту реактивну електроенергію, яка станом на 01.01.2017р. становила 207,70 грн.

15.06.2016р. позивачем надіслано відповідачу лист-вимогу за вих.№304-0159, яким повторно надіслав відповідачу рахунок за спожиту електроенергію по об'єкту за адресою: м.Трускавець, вул.Ю.Дрогобича, 1 (споживач ТзОВ «Старий Відень» , договір про постачання електричної енергії №35510 від 27.02.2007р.), з вимогою його оплатити. Проте, відповідач залишив даний лист-вимогу без відповіді та задоволення.

Позивач, на підставі п.4.2.1. договору, нарахував відповідачу пеню за період з 08.07.2016р. по 30.11.2016р., загальна сума якої згідно поданого розрахунку позовних вимог становить 6 153,71 грн. (6 128,25 грн. пеня за порушення термінів сплати за активну електроенергію та 25,11 грн. пеня за порушення термінів сплати за реактивну електроенергію).

Крім того, позивач згідно умов ст.625 ЦК України нарахував відповідачу 3% річних та інфляційні втрати, які згідно поданого розрахунку позовних вимог становлять:

- 609,22 грн. три проценти річних за період з 08.07.2016р. по 30.11.2016р., з яких: 606,73 грн. - 3% річних за активну електроенергію та 2,49 грн. - 3% річних за реактивну електроенергію);

- 2 149,59 грн. інфляційні втрати за період з 08.07.2016р. по 30.10.2016р., з яких: 2 140,82 грн. - інфляційні втрати за активну електроенергію та 8,77 грн. - інфляційні втрати за реактивну електроенергію).

Отже, позивач просить стягнути 59 819,19 грн. заборгованості, з яких 50 699,32 грн. за спожиту активну електроенергію, 207,70 грн. за перетікання реактивної енергії, 6 153,36 грн. пені, 609,22 грн. три проценти річних та 2 149,59 грн. інфляційних нарахувань.

При прийнятті рішення суд виходить із наступного:

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За умовами ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, але при укладенні договору сторони повинні керуватися вимогами Цивільного кодексу України, іншими актами цивільного законодавства.

Відповідно до вимог ст.26 Закону України «Про електроенергетику» та Правил користування електричною енергією (далі ПКЕЕ), затверджених Національною комісією регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.1996р. (в редакції постанови НКРЕ України від 17.10.2005р. №910 із змінами та доповненнями) постачання електричної енергії здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії, який укладається між споживачем та постачальником електричної енергії.

Згідно ст.275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Згідно із п. 5.1 ПКЕЕ, договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.

Відповідно до вимог ст.27 Закону України «Про електроенергетику» , правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність. Правопорушенням в електроенергетиці є порушення правил користування електричною енергією.

Судом встановлено, що 27.03.2007р. між позивачем і відповідачем укладено договір №35510 про постачання електричної енергії.

Відповідно до п.1. договору під час виконання умов договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (далі ПКЕЕ).

Як вбачається з матеріалів справи, внаслідок невиконання умов договору №35510 від 27.03.2007р., у відповідача виникла заборгованість за споживання активної електроенергії у сумі 50 907,02 грн., а також виникла заборгованість за перетікання реактивної електроенергії у сумі 207,70 грн.

Позивач виставив відповідачу рахунки за спожиту активну електроенергію: №304504/94365-1 за квітень 2016р., №304506/100019-1 за червень 2016р., в яких відображено заборгованість відповідача за активну електроенергію в розмірі 50 699,32 грн.

Також, позивач виставив відповідачу рахунки за реактивну електроенергію: №304504/94366-2 за квітень 2016р., №304506/100020-2 за червень 2016р., в яких відображено заборгованість відповідача за реактивну електроенергію в розмірі 207,70 грн.

Згідно ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п.4 додатку №2 до договору остаточний розрахунок споживача за електричну енергію спожиту протягом розрахункового періоду здійснюється на підставі виставленого постачальником електричної енергії рахунка відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії визначеного за показами розрахункових засобів обліку, які фіксуються у терміни, передбачені договором, та/або розрахунковим шляхом у випадках, передбачених ПКЕЕ.

Згідно абз.2 п.6 додатку №2 до договору тривалість періоду для оплати отриманих рахунків має не перевищувати 5 операційних днів з дня отримання рахунку.

15.06.2016р. позивачем надіслано відповідачу лист-вимогу за вих.№304-0159, яким повторно надіслав відповідачу рахунок за спожиту електроенергію по об'єкту за адресою: м.Трускавець, вул.Ю.Дрогобича, 1 (споживач ТзОВ «Старий Відень» , договір про постачання електричної енергії №35510 від 27.02.2007р.), з вимогою його оплатити, та попередженням про те, що у випадку не оплати відповідачем вказаного рахунку позивач залишає за собою право звернутись для вирішення погашення існуючої заборгованості в судовому порядку. Факт надсилання листа-вимоги за вих.№304-0159 від 15.06.2017р. підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення штрихкодовий ідентифікатор №82200 0082270 0, отримано відповідачем 30.06.2016р., а також поштовою квитанцією №82300 00916018. Проте, відповідач залишив даний лист-вимогу без відповіді та задоволення.

Відтак, станом на момент прийняття рішення заборгованість відповідача перед позивачем зі сплати за активну електроенергію становить 50 699,32 грн., а за перетікання реактивної електроенергії становить 207,70 грн.

Згідно ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Суд враховуючи вищенаведені норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України дійшов висновку про те, що вимоги позивача про стягнення з відповідача боргу за активну електроенергію в сумі 50 699,32 грн. та за перетікання реактивної електроенергії в сумі 207,70 грн. є обгрунтованими та підлягають до задоволення повністю.

Згідно із ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Слід зазначити, що інфляційні та річні є окремим видом цивільних зобов'язань, які існують в силу прострочення боржником терміну виконання грошового зобов'язання та є за своєю правовою природою відшкодуванням матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат, суд встановив, що позивачем правомірно нараховано інфляційні втрати на загальну суму 2 149,59 грн. за період з 08.07.2016р. по 31.10.2016р., з яких: 2 140,82 грн. - інфляційні втрати за активну електроенергію та 8,77 грн. - інфляційні втрати за реактивну електроенергію, які підлягають до стягнення з відповідача.

Перевіривши розрахунок 3% річних, суд встановив, що позивачем правомірно нараховано три проценти річних на загальну суму 609,22 грн. за період з 08.07.2016р. по 30.11.2016р., з яких: 606,73 грн. - 3% річних за активну електроенергію та 2,49 грн. - 3% річних за реактивну електроенергію, які підлягають до стягнення з відповідача.

Враховуючи, що у позивача були відсутні докази надсилання рахунків №304504/94365-1 за квітень 2016р. за активну електроенергію та №304504/94366-2 за квітень 2016р. за реактивну електроенергію, які повторно були надіслані в червні 2016р., відтак позивач почав нарахування інфляційних втрат, 3% річних після отримання вказаних рахунків відповідачем та з врахуванням строку оплати, з 08.07.2016р.

Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондують приписами, встановленими Господарським кодексом України.

Так, у відповідності із ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п.6 ст.231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, які визначаються обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

У відповідності до п.4.2.1. договору за внесення платежів, передбачених цим договором, з порушенням термінів, визначених відповідним додатком, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Сума пені зазначається у розрахунковому документі окремим рядком.

Як вбачається із розрахунку позовних вимог позивач просить стягнути з відповідача пеню на загальну суму 6 153,36 грн. за період з 08.07.2016р. по 30.11.2016р., з яких: 6 128,25 грн. - пеня за активну електроенергію та 25,11 грн. - пеня за реактивну електроенергію.

Перевіривши розрахунок пені, суд встановив, що позивачем правомірно нараховано пеню на загальну суму 6 153,36 грн., яка підлягає до стягнення з відповідача.

Беручи до уваги той факт, що відповідач не реалізував, надані йому законом права на судовий захист, не надав суду належні докази на спростування позовних вимог, не подав належних доказів поважності причин, які завадили йому з'явитись у судові засідання та подати відзив, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд дійшов висновку що вимоги позивача підлягають до задоволення повністю.

З відповідача підлягає до стягнення 59 819,19 грн. заборгованості, з яких 50 699,32 грн. за спожиту активну електроенергію, 207,70 грн. за перетікання реактивної енергії, 6 153,36 грн. пені, 609,22 грн. три проценти річних та 2 149,59 грн. інфляційних нарахувань.

В порядку ст. 4 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Сплата судового збору підтверджується платіжним дорученням №26824 від 08.12.2016р. на суму 1 378,00 грн., який відповідно до ст.49 ГПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача повністю.

Керуючись ст.ст.26, 27 Закону України «Про електроенергетику» , ст.ст.11, 525, 526, 530, 549, 610 -612, 625, 627-629 ЦК України, ст.ст. 174, 193, 230-232, 275 ГК України, ст.ст. 4 3 , 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85, 87, 115, 116 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Старий Відень» (82200, Львівська область, м.Трускавець, бульвар Юрія Дрогобича, буд.1; код ЄДРПОУ 34596905) на користь Публічного акціонерного товариства «Львівобленерго» (79026, м.Львів, Сихівський район, вул.Козельницька, 3; код ЄДРПОУ 00131587) 50 699,32 грн. заборгованості за спожиту активну електроенергію, 207,70 грн. боргу за перетікання реактивної енергії, 6 153,36 грн. пені, 609,22 грн. три проценти річних, 2 149,59 грн. інфляційних нарахувань та 1 378,00 грн. судового збору.

3. Наказ видати в порядку ст.116 ГПК України, після набрання судовим рішенням законної сили.

4. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Згідно ст.87 ГПК України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, представникам сторін і третіх осіб, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Повний текст рішення

виготовлено 07.02.2017р.

Суддя Сухович Ю.О.