Ухвала

від 26.01.2017 по справі 808/4578/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

26 січня 2017 рокусправа № 808/4578/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дурасової Ю.В.

суддів: Баранник Н.П. Щербака А.А.

за участю секретаря судового засідання: Комар Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства "ВЕК"

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 31 серпня 2016 року

у справі за позовом Приватного підприємства "ВЕК" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області, правонаступником якої є Запорізька об'єднана Державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Запорізькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Публічне акціонерне товариство "Мотор Січ" про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 31 серпня 2016 року у задоволенні позову відмовлено повністю.

Постанова суду першої інстанції обґрунтована тим, що податковий кредит має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції. При цьому, всі первинні документи від ТОВ КВКТрейдгруп підписані громадянином ОСОБА_1, проте згідно протоколів, оформених у кримінальному провадженні, та підписаних громадянином ОСОБА_1, він не мав відношення до господарської діяльності підприємства, договорів не укладав, первинних документів не підписував.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивачем (Приватним підприємством "ВЕК") подано апеляційну скаргу, згідно якої просить скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вважає, що висновки, викладені в акті перевірки, є такими, що суперечать нормам діючого законодавства. Посилається на те, що всі первинні документи подані до перевірки і підтверджують право на формування податкового кредиту.

Представник відповідача (Запорізька об'єднана Державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Запорізькій області) надав до апеляційного суду заперечення, згідно яких просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін. Посилається на те, що слідством у кримінальній справі з'ясовано, що було створено ряд фіктивних суб'єктів підприємницької діяльності, серед яких і ТОВ КВКТрейдгруп , які використовувалися для безпідставного формування податкового кредиту та валових витрат підприємствами-контрагентами, в тому числі і ПП Век . Директор ТОВ КВКТрейдгруп ОСОБА_1 зареєстрував на своє ім'я зазначене підприємство за грошову винагороду, однак до господарської діяльності цього підприємства не мав ніякого відношення.

Представник відповідача (ОСОБА_2В.) у судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечив, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін. Надав пояснення аналогічні, викладеним в запереченнях проти апеляційної скарги.

Представник позивача надав клопотання про відкладення розгляду справи, натомість, не надав до суду докази підтвердження поважності причин не явки до суду, у зв'язку з чим дане клопотання про відкладення розгляду справи не задоволено. Таким чином, інші учасники процесу у судове засідання не з'явились. Про час, дату та місце судового засідання повідомленні належним чином.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що податковим органом проведено позапланову документальну виїзну перевірку Приватного підприємства «ВЕК» з питань своєчасності, правильності, повноти донарахування та сплати податку на додану вартість та податку на прибуток при взаємовідносинах з ТОВ «КВКТрейдгруп» за період з 01.09.2014 по 01.10.2014, за результатами якої складено акт перевірки від 22.06.2015 №58/22-01/22123849 (далі - акт перевірки). Згідно акту перевірки встановлено порушення:

- п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» , внаслідок чого підприємством занижено податок на прибуток на суму 24 000 грн., а саме: 2014 рік - 24 000 грн.;

- п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 201.10 ст. 201, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, внаслідок чого встановлено заниження податку на додану вартість у сумі 26 666,67 грн., в т.ч. по періодах: вересень 2014 року на 26 666,67 грн.

На підставі висновків зазначеного акта перевірки винесені податкові повідомлення-рішення від 17 липня 2015 року:

- №001072201, яким збільшено позивачу грошове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 30 000 грн., в т.ч. з основним платежем у сумі 24 000 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 6000 грн.;

- №001082201, яким збільшено позивачу суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 33 333,75 грн., в т.ч. за основним платежем у сумі 26667 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 6666,75 грн.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що суд першої інстанції до даних правовідносин правильно застосував норми Податкового Кодексу України.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

З матеріалів справи вбачається, що фінансово-господарська діяльність між Приватним підприємством «ВЕК» та ТОВ «КВКТрейдгруп» здійснювалась у вересні 2014 року, у зв'язку з цим перевірка показників декларації з податку на прибуток та податку на додану вартість проводилась за період з 01.09.2014 по 01.10.2014. За вказаний період ПП «ВЕК» задекларовано дохід, що враховується при визначенні об'єкта оподаткування у сумі 8 289 821 грн. Крім того, за вказаний період ПП «ВЕК» задекларовано витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування у сумі 8 191 769 грн.; податок на прибуток у сумі 17649 грн.; податковий кредит по податку на додану вартість у сумі 26 709 грн.

Зроблений відповідачем висновок щодо заниження податку на прибуток у сумі 24 000 грн. та завищення податкового кредиту у сумі 26 666,67 грн. ґрунтується на наступному: між ПП «ВЕК» (Замовник) та ТОВ «КВКТрейдгруп» (Постачальник) укладено договір на постачання обладнання спеціального призначення (автоматичної системи управління вібраційними випробуваннями «АУІ» ) №124/2 від 02.09.2014.

На виконання вищезазначеного договору, відповідно до первинних документів: видаткової накладної від 30.09.2014 №3001 (а.с. 125 т.1), податкової накладної від 30.09.2014 №3001 (а.с.127 т.1), рахунку на оплату від 30.09.2014 №3001, накладної на вантаж №ДН2020759 від 22.10.2014 (а.с. 130 т.1) позивачем отримано товар на загальну суму 160 000 грн., у т.ч. ПДВ 26 666,67 грн.

Транспортування товару здійснювалось перевізником ТОВ «САТ» за маршрутом Дніпропетровськ - Запоріжжя.

Крім того, до перевірки надана копія договору про відступлення прав вимоги №1012/2 від 10.11.2014 м.Запоріжжя, згідно якого ТОВ «КВКТрейдгруп» «первісний кредитор» в особі директора ОСОБА_1 та ТОВ «ТОРГ Преміум» «новий кредитор» в особі директора ОСОБА_3 уклали договір про наступне: новий кредитор стає кредитором боржника за договором №124/2 від 02.09.2014 між первісним кредитором ТОВ «КВКТрейдгруп» та ПП «ВЕК» на суму 160 000 грн. До нового кредитора переходить право вимагати від боржника належного виконання зобов'язань боржника, викладених в угоді. В момент підписання договору здійснюється перехід права вимоги первісного кредитора до нового кредитора. Договір діє до 30.12.2014. На виконання умов зазначеного договору боржник - «ПП ВЕК» має перерахувати грошові кошти новому кредитору - ТОВ «ТОРГ Преміум» . ПП «ВЕК» до перевірки було надано роздруківку рахунку 26001203284001 ПП «ВЕК» в ЗРУ КБ «Приватбанк» на переказ коштів ТОВ «ТОРГ Преміум» від ПП «ВЕК» , який відбувся 21.11.2014, призначення платежу - оплата згідно умов договору №1012/2 від 10.11.2014 сума з ПДВ 160 000 грн., у т.ч. ПДВ - 26 666,67 грн.

Однак, з аналізу підсистеми «Аналітична система» системи «Податковий блок» та даних декларацій з ПДВ встановлено, що підприємством ТОВ «КВКТРЕЙДГРУП» податкова звітність у 2014 році не подавалась, що свідчить про факт не підтвердження господарських операцій з ПП «ВЕК» .

Також, в Акті перевірки зазначено, що ДПІ у Шевченківському районі м.Запоріжжя отримання лист СУ ФР ДПІ у Жовтневому районі м.Запоріжжя від 15.04.2015 №1461/09-03 (вх. 1369/8 від 20.04.2015) про направлення постанови про призначення документальної перевірки Приватне підприємство «ВЕК» .

Так, в провадженні СУ ФР ГУ ДФС у Запорізькій області знаходиться кримінальне провадження, яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32014080000000082 від 13 жовтня 2014 року, відносно ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які діючи повторно, з метою прикриття незаконної діяльності інших суб'єктів підприємницької діяльності у період з 01.04.2014 по теперішній час, створили та використовують ряд фіктивних суб'єктів господарської діяльності для прикриття незаконної діяльності яка полягає у безпідставному формуванні податкового кредиту з ПДВ та валових витрат з податку на прибуток іншим суб'єктам господарської діяльності, в ухиленні від сплати ПДВ у сумі понад 3.1 млн. грн.., що є особливо великим розміром. Досудовим розслідуванням встановлено, що в період 2014 року вказані особи за попередньою змовою між собою, повторно, створили ряд фіктивних суб'єктів підприємницької діяльності, серед яких ТОВ «КВКТрейдгруп» , які використовуються ними для безпідставного формування податкового кредиту та валових витрат підприємствам - контрагентам, в т.ч. ПП «ВЕК» . Старшим слідчим з ОВС 2-го відділу кримінальних розслідувань СУ ФРГУ ДФС у Запорізькій області підполковником податкової поліції ОСОБА_6 надано протокол допиту свідка від 29.04.2015 ОСОБА_7, згідно якого він дав показання, що не має відношення до підприємства ТОВ «КВКтрейдгруп» . Документи у нотаріуса підписав за грошову винагороду, без мети займатися фінансово-господарською діяльністю. У особи, які відвела його до нотаріуса, для підписання документів ОСОБА_7 впізнав ОСОБА_4, Про те, що він є засновником та директором на зазначеному підприємстві не мав уяви. Документи пов'язані з діяльністю підприємства не підписував, банківські установи для підписання документів з реквізитами підприємства не відвідував, про місцезнаходження підприємства ТОВ «КВКтрейдгруп» не знає.

Відповідно до листа отриманого ДПІ у Шевченківському районі м.Запоріжжя від ОУ СДПІ з ОВП у м.Запоріжжі МГУ Міндоходів від 20.04.2015 №1288/7/28-04-07-30 (вх. 1444/8 від 23.04.2015) Оперативним управлінням СДПІ з ОВП у м. Запоріжжі МГУ Міндоходів в рамках відпрацювання «податкових ям» співробітниками ОУ СДПІ встановлено та опитано засновника ТОВ «КВКтрейдгруп» ОСОБА_1, який пояснив, що зареєстрував на своє ім'я підприємство ТОВ «КВКтрейдгруп» за грошову винагороду та до діяльності останнього не має жодного відношення. На посаду директора ТОВ «КВКтрейдгруп» ОСОБА_1 нікого не призначав та не делегував на це відповідні повноваження. Зазначений факт внесено до АІС «ФСПД» .

Враховуючи вищезазначене, відповідач вважає, що документи, які складені між ПП «ВЕК» та ТОВ «КВКТрейдгруп» по операціям з надання послуг з отримання товару не мають юридичної сили первинних документів, суперечать законодавчим та нормативним актам, та є такими, що не відповідають сутності та не несуть доказовості відносно змісту здійсненої операції, не є документами, які можуть бути підставою для відображення в облікових регістрах бухгалтерського та податкового обліку.

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції, розглянувши даний спір, правильно звернув увагу на наступні норми податкового законодавства.

Згідно п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, у цьому розділі об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Відповідно до п. 138.1 ст. 138 ПК України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

- витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті;

- інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно ч.1 п. 138.2 ст. 138 ПК України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

За змістом п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Отже, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до податкового кредиту є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності, підтверджений податковими накладними.

Слід зазначити, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України)

Відповідно до п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України). Колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що податкова накладна є обов'язковою умовою для формування податкового кредиту, але не достатньою. Для формування податкового кредиту необхідним є також реальне здійснення господарської операції.

У відповідності з п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Матеріалами справи підтверджено, що всі первинні документи від ТОВ «КВКТрейдгруп» підписані громадянином ОСОБА_1, проте вказаний громадянин в протоколах допиту зазначає, що не мав відношення до господарської діяльності підприємства, договорів не укладав, первинних документів не підписував.

Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що ухвалою суду першої інстанції від 21.06.2016 витребувано від СУ ФР ГУ ДФС у Запорізькій області інформацію про хід кримінального провадження №32015080000000077 від 27.11.2015 стосовно ТОВ «КВКТрейдгруп» (виділені з матеріалів кримінального провадження №32014080000000082 від 13 жовтня 2014 року). 20 липня 2016 року на адресу суду надійшов лист (а.с. 224 т.1) Старшого слідчого з ОВС 2-го ВРКП СУ ФР ГУ ДФС у Запорізькій області ОСОБА_6, яким повідомлено, що кримінальне провадження №32015080000000077 від 27.11.2015 станом на 18.07.2016 находиться на стадії досудового розслідування. Крім цього, зазначено, що 02.06.2016 проведено тимчасовий доступ та вилучення документів у ПАТ «Класикбанк» де було відкрито єдиний банківський рахунок ТОВ «КВКТрейдгруп» №26002000541004 та відповідно до даних виписки про рух коштів по рахунку у період з 2014-2015 років жодних транзакцій з ПП «ВЕК» .

Колегія суддів апеляційної інстанції також бере до уваги, що матеріали справи містять копію протоколу допиту свідка - ОСОБА_1 від 25.07.2016, який заперечує свою участь у створенні та діяльності ТОВ «КВКТрейдгруп» .

Відповідно до пункту 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 21.12.2010 №969, податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість. Податкова накладна вважається недійсною у випадку її заповнення іншою особою, ніж вказано у п.2 Порядку.

За таких обставин, у разі якщо податкові накладні, які стали підставою для формування податкового кредиту, виписані від імені осіб, які заперечують свою участь у створенні та діяльності контрагентів платника податків, зокрема у підписанні будь-яких первинних документів не можуть вважатися належно оформленими звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум до складу валових витрат та сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.

Така ж позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 05.03.2012 по справі №21-421а11, від 22.09.2015 по справі № 21-887а15, від 02.12.2015 по справі № 21-3849а15.

Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "ВЕК" - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 31 серпня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів відповідно до ст. 212 та ч. 5 ст. 254 КАС України.

Головуючий: Ю.В. Дурасова

Суддя: Н.П. Баранник

Суддя: А.А. Щербак