Ухвала

від 24.01.2017 по справі 808/1678/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

24 січня 2017 рокусправа № 808/1678/16

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дурасової Ю.В.

суддів: Баранник Н.П. Щербака А.А.

за участю секретаря судового засідання: Комар Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Пологівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 14 вересня 2016 року

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Куйбишевська птахофабрика" до Пологівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області про скасування податкових повідомлень-рішень від 21.03.2016 №0000032201, №0000022201,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 14 вересня 2016 року позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення 21.03.2016 №0000032201, №0000022201.

Постанова суду першої інстанції обґрунтована тим, що податкові повідомлення-рішення від 21.03.2014 № НОМЕР_1, № НОМЕР_2 прийняті без належних на те підстав. Податковий кредит пов'язаний з господарською діяльністю позивача, що підтверджується належним чином оформленими документами первинного бухгалтерського і податкового обліку. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку носить індивідуальний характер та не може бути перекладена на іншого платника податку, зокрема позивач не може нести відповідальність за порушення контрагентом норм податкового законодавства.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем (Пологівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області) подано апеляційну скаргу, згідно якої просить скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Посилається на те, що товарно-транспортні накладні, акти виконаних робіт перевезення продукції третіми особами, подорожні листи не надавалися. За даними автоматизованої системи співставлення податкового зобов'язання та податкового кредиту встановлено розбіжності між податковим кредитом позивача та податковим зобов'язанням його контрагента - Товариства Інтер-Запоріжжя в сумі 44257,9грн.

В запереченнях на апеляційну скаргу зазначено, що товарно-транспортні накладні не були і не могли бути надані до перевірки, оскільки прямої постави між позивачем та Товариством Інтер-Запоріжжя не відбувалось згідно договору №1-ИЗ від 03.01.2014; за даним договором висівки Товариство Інтер-Запоріжжя поставляло на ТОВ Куйбишевський комбікормовий завод . При цьому, між позивачем (ТОВ "Куйбишевська птахофабрика") та ТОВ Куйбишевський комбікормовий завод укладений договір на виконання робіт №02/10-К від 01.10.2011 року, згідно якого ТОВ Куйбишевський комбікормовий завод повинно поставити сировину ТОВ "Куйбишевська птахофабрика", здійснити її зберігання до моменту виготовлення продукції, виготовити комбікорм.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, просив апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати та в задоволенні позову відмовити. Надав пояснення аналогічні викладеним в апеляційній скарзі.

Представник позивача у судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечив, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін. Надав пояснення аналогічні, викладеним в запереченнях проти апеляційної скарги.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що податковим органом проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ "Куйбишевська птахофабрика" з питань підтвердження взаємовідносин із платником податків ТОВ "Інтер-Запоріжжя" за період січень 2014р., лютий 2014р., травень 2014р. та січень 2015р., оформлено акт перевірки від 09.03.2016 № 369/08-15-14/00428494 (а.с.10-41 том 1). За результатами перевірки прийняті податкові повідомлення-рішення від 21.03.2016 № НОМЕР_1, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на 31690,50 грн. (в т.ч. за основним платежем - 20947 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на 10743,5 грн.) (а.с.51 том 1); № НОМЕР_2, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 23311 грн. (а.с.52 том 1).

Підставою для збільшення суми грошового зобов'язання та зменшення розміру від'ємного значення суми ПДВ слугувало те, що відповідач дійшов висновку про завищення позивачем на 44258 грн. податкового кредиту січня 2014, лютого 2014, травня 2014 та січня 2015 року по господарських операціях з ТОВ "Інтер- Запоріжжя".

Судом апеляційної інстанції встановлено, що суд першої інстанції до даних правовідносин правильно застосував норми Податкового Кодексу України, Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Пунктами 198.1, 198.2, 198.3 статті 198 ПК України (тут і надалі - вживається в редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин) передбачено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (п.198.6 ст. 198 ПК України).

Частинами 2, 3 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996-XIV від 16.07.1999р. зазначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських, операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Визначальним фактором для віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту є зв'язок придбаних товарів, послуг, в ціні яких такий ПДВ сплачено, із господарською діяльністю платника податків та наявність підтверджуючих первинних документів.

Згідно матеріалів справи між позивачем (покупець) та ТОВ "Інтер-Запоріжжя" (постачальник) укладено договір поставки № 1-ИЗ від 03.01.2014 (а.с.143-145 том 1), за умовами якого постачальник зобов'язаний поставити покупцю комбікорм, кормові добавки, ветеринарні препарати, фураж, а покупець а зобов'язується прийняти та сплатити за товар. Постачальник постачає товар на умовах EXW (склад постачальника) чи CPT (на адресу, вказану покупцем).

При цьому, господарські операції позивача з ТОВ "Інтер-Запоріжжя" щодо поставки товару супроводжувались складанням відповідної первинної документації, зокрема: видаткові накладні ТОВ "Інтер-Запоріжжя", податкові накладні, листи ТОВ "Інтер-Запоріжжя" до ТОВ "Куйбишевський комбікормовий завод" про передачу права власності на сільськогосподарську сировину; видаткові накладні ТОВ "Куйбишевська птахофабрика" на передачу давальницької сировини; акти приймання-передачі давальницької сировини (а.с.53-87 том 1, а.с.97-101 том 1).

Проведення розрахунків здійснено в безготівковому порядку, про що свідчать наявні в матеріалах справи копії платіжних доручень (а.с.43-50 том 1).

Придбаний позивачем у ТОВ "Інтер-Запоріжжя" товар використано в господарській діяльності, а саме використано на корм птиці (а.с.6-10 том 2).

На підставі отриманих податкових накладних, позивач суму ПДВ в розмірі 44258,00 грн. по господарських операціях з ТОВ "Інтер-Запоріжжя" включив до податкового кредиту відповідних періодів.

Податкові накладні, на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит по операціях з ТОВ "Інтер-Запоріжжя", оформлені належним чином. З акта перевірки вбачається, що порушень при оформленні податкових накладних у ході проведення перевірки не встановлено.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" (в редакції, що діяла на дату вчинення господарських операцій), якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Таким чином, відомості, якими позивач володів на момент здійснення господарських операцій з контрагентами відповідають тим, що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а отже є достовірними.

Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що висновки відповідача про неправомірність формування позивачем податкового кредиту, крім іншого, ґрунтуються на тому, що до системи співставлення податкового зобов'язання та податкового кредиту на рівні ГУ ДФС внесено ОСОБА_1 від 28.10.2014 № 87/08-26-22-01/24912705 "Про результати виїзної позапланової перевірки ТОВ "Інтер-Запоріжжя" з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість за період з 01.01.2013 по 31.12.2013 та з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість за період з 01.01.2014 по 31.05.2014, у тому числі з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства з приводу фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ "ОСОБА_2 Компані" за період січень, лютий 2014р. …"; крім того, відповідачем взято до уваги акт ДПІ у Красногвардійському районі м.Дніпро ГУ Міндоходів № 175/15-00/38676213 від 25.06.2014 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "ОСОБА_2 Компані" під час здійснення господарських відносин з контрагентами за липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2013 року та січень, лютий 2014 року".

З цього приводу колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що предметом доказування у відповідній категорії спорів є реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на податковий кредит; добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит.

В силу закону отримання податковим органом податкової інформації, в якій викладені висновки про наявність ознак фіктивної господарської діяльності, відсутність факту реального вчинення господарських операцій, вчинення контрагентом платника податків нікчемного правочину або відображення в звітності показників господарських операцій, які фактично не відбулись, не звільняє такий податковий орган від виконання обов'язку по самостійному встановленню та доведенню факту вчинення платником податків порушення закону, акт перевірки контрагента або акт про неможливість проведення зустрічної звірки тощо, не має преюдиціального значення при розгляді справи судом та не є документом, що достовірно та безсумнівно підтверджують обставини фактичної дійсності.

Платник податку (покупець товару) на час здійснення господарської операції з придбання послуг не має обов'язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням усіма постачальниками товару у ланцюгу постачання вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, дотримання вимог податкового законодавства тощо і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків за можливу неправомірну діяльність будь-якого з контрагентів.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що підприємство не може і не повинно нести відповідальність за діяння інших юридичних осіб. Жодним діючим законодавчим або нормативним актом України не передбачається обов'язок покупця, а також не надано йому права перевіряти правомірність діяльності підприємств-контрагентів за господарськими договорами, мету діяльності їх посадових осіб, достовірність даних, вказаних постачальником в його первинних документах, а також контролювати показники податкової звітності іншого платника податку.

Доказів обізнаності позивача щодо певних обставин здійснення господарської діяльності контрагентами (не знаходження за місцем реєстрації, сплати ним податків, штатна чисельність працівників тощо) відповідачем суду не надано.

Крім того, постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.09.2014, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.04.2015 (а.с.15-24 том 2), визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області щодо коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_2 Компані" (код 38676213) в Автоматизованій системі співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на підставі акта №1725/15-00/38676213 від 25.06.2014 року; зобов'язано Державну податкову інспекцію у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області вилучити з діючих електронних автоматизованих систем співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів інформацію, внесену на підставі акта №1725/15-00/38676213 від 25.06.2014 року.

Також колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що товарно-транспортні накладні, довіреності, акти виконаних робіт (наданих послуг) із перевезення продукції третіми сторонами, подорожні листи - не визначені законодавством як обов'язкові для виникнення права на формування податкового кредиту.

На думку колегії суддів апеляційної інстанції суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що господарські операції позивача з ТОВ "Інтер-Запоріжжя" призвели до змін в майновому стані позивача (зокрема, позивачем перераховувалися кошти, операції відображалися в бухгалтерському обліку, перероблений товар (комбікорми) використовувався позивачем на корм для птиці) (а.с.88-101 том 1, а.с.6-14 том 2).

Щодо посилань відповідача на пояснення, надані ФОП ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_1 (а.с.62-67 том 2) слід зазначити, що позивач безпосередньо не мав взаємовідносин з вказаними фізичними особами-підприємцями, вказані особи будь-яких послуг для позивача не надавали, позивач не формував сум податкового кредиту по господарських операціях з названими особами. При цьому, чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання.

Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Пологівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 14 вересня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів відповідно до ст. 212 та ч. 5 ст. 254 КАС України.

Головуючий: Ю.В. Дурасова

Суддя: Н.П. Баранник

Суддя: А.А. Щербак