Ухвала

від 31.01.2017 по справі 826/23914/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/23914/15 Головуючий у 1-й інстанції: Данилишин В.М. Суддя-доповідач: Твердохліб В.А.

У Х В А Л А

Іменем України

31 січня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Твердохліб В.А.,

суддів Костюк Л.О., Троян Н.М.,

за участю секретаря Понсе Кашоіди О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м.Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 лютого 2016 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями Нутриція Україна до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м.Києві про визнання протиправними та скасування рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями Нутриція Україна (далі - Позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м.Києві (далі - Відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відповідача від 26 травня 2015 року №0003212203, №0003222203 та №0003232203, від 28 серпня 2015 року №0005422205, №0005432205 та №0005442205.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 лютого 2016 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове про відмову у задоволенні позовних вимог повністю.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для його скасування.

Ухвалами Київського апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2016 року відкрито провадження у справі та призначено справу до апеляційного розгляду у відкритому судовому засіданні 20 грудня 2016 року о 10:20 год.

Апелянтом також було подано клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції у зв язку з відсутністю належних коштів для сплати судового збору у встановлений законом строк.

Відповідно ч.1 ст.102 КАС України пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом, - продовжений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі.

Колегія суддів вважає, що наведені причини пропущення строку є поважними, а тому наявні правові підстави для поновлення Відповідачу пропущеного строку на апеляційне оскарження постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 лютого 2016 року.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника Відповідача, заперечення представників Позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Положеннями ст.195 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Суд апеляційної інстанції може дослідити докази, які не досліджувалися у суді першої інстанції, з власної ініціативи або за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до суду першої інстанції або необґрунтованим відхилення їх судом першої інстанції. Суд апеляційної інстанції може дослідити також докази, які досліджувалися судом першої інстанції з порушенням вимог цього Кодексу.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що у період із 10 березня по 06 квітня 2015 року Відповідачем проведено документальну виїзну планову перевірку Позивача (код ЄДРПОУ 31810359) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року.

В ході проведення перевірки контролюючим органом встановлено, що Позивачем допущено порушення:

- завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування за 2014 рік у розмірі 8138184,00 грн., чим, зокрема, порушено пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України (далі - Кодекс у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин);

- занижено податок на додану вартість (далі - ПДВ) , що підлягає нарахуванню до сплати у бюджет у загальному розмірі 3661429,00 грн. та завищено суму від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду з ПДВ за грудень 2014 року у розмірі 791745,00 грн. чим, зокрема, порушено п.п.198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст.198, п.п.200.1, 200.2 ст. 200 Кодексу;

- занижено податок на доходи нерезидента, отримані з джерелом їх походження з України, за 2014 рік у розмірі 201074,00 грн.;

- порушено ст.2 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті , що виявилося у ненадходженні валютних цінностей у розмірі 3554234,00 російських рублів та 32411,69 Євро по імпортним операціям з нерезидентами.

Контролюючим органом складено акт від 28 квітня 2015 року №369/26-54-22-05-10/31810359.

На підставі акту перевірки, з урахуванням рішення про результати розгляду заперечень на акт перевірки, 26 травня 2015 року Відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення:

- №0003152205, №0003162205, №0003172205, які за результатами адміністративного (досудового) оскарження скасовані в частинах;

- №0003212203, яким позивачу, за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 619626,11 грн.;

- №0003222203, яким позивачу, за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 510,00 грн.;

- №0003232203, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб у розмірі 201074,00 грн. за основним платежем та у розмірі 50268,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

За результатами адміністративного (досудового) оскарження, податкові повідомлення-рішення №0003212203, №0003222203 та №0003232203 - залишено без змін.

З урахуванням наведеного, 28 серпня 2015 року Відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення:

- №0005422205, яким Позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 786375,00 грн.;

- №0005432205, яким Позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку з ПДВ із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 3248934,00 грн. за основним платежем та у розмірі 1624467,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);

- №0005442205, яким Позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 6048853,00 грн.

За результатами адміністративного (досудового) оскарження, вказані рішення податкового органу залишені без змін.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що судом першої інстанції неправомірно взято до уваги висновок експерта №6/11/2015 від 13 листопада 2015 року , оскільки судом за клопотанням Позивача не призначалась така експертиза; була проведена приватною експертною установою, а не КНДІСЕ; крім того дослідження проведено на підставі документів наданих лише Позивачем.

В матеріалах справи міститься висновок експерта №6/11/2015 від 13 листопада 2015 року , за результатами проведення експертно-економічного дослідження Експертно-дослідною службою України на підставі заяви генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями Нутриція Україна .

За результатами проведеного експертного дослідження встановлено, що:

- висновки, викладені в акті перевірки, щодо завищення від'ємного значення не відповідають дійсності, при проведені розрахунків відповідачем допущено арифметичну помилку в частині визначення суми витрат;

- ТОВ Нутриція Україна документально обґрунтовано витрати при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 6047817,26 грн. по взаємовідносинам із контрагентами De Schutter Neroc (Бельгія), Danone SA (Франція), ООО Нутриция (Російська Федерація), Bialim Belgique SA (Бельгія), ООО Консультационний центр Меркурий (Російська Федерація), ТОВ Алвікс та ПП Агентство Маркетингових Досліджень за 2014 рік;

- документально не підтверджуються заниження ПДВ у розмірі 3248934,00 грн. та завищення суми від'ємного значення з ПДВ у розмірі 786375,00 грн.

Положеннями статтей 81, 82 КАС України передбачено, що для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд може призначити експертизу;о соби, які беруть участь у справі, мають право подати суду питання, на які потрібна відповідь експерта. Кількість і зміст питань, за якими має бути проведена експертиза, визначаються судом. Суд повинен вмотивувати відхилення питань осіб, які беруть участь у справі.

Висновок експерта для суду не є обов'язковим, однак незгода суду з ним повинна бути вмотивована в постанові або ухвалі.

Як зазначалось вище, матеріали справи містять висновок експертно-економічного дослідження , а не висновок судово-економічної експертизи, як зазначає апелянт. Такий доказ оцінюється судом у відповідності до вимог ст.86 КАС України, згідно якої суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні; ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили; суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Частиною 1 статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (далі - Закон) , підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо не неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Вказаною нормою Закону визначено, що первинні документи можуть складатися як під час господарської операції, так і безпосередньо після її закінчення.

Правомірність та правильність відображення в бухгалтерському обліку господарських операцій позивача із ТОВ Квазар , ТОВ Міт ЛТД, ТОВ Торгівельний дім Слобожанка , ПП Доброслав , ТОВ Юніфуд , ТОВ Домінік 777 , ТОВ Парк Інвест , ТОВ Спринтер , ТОВ Спринтер-Донецьк , ТОВ Анікс-Вінниця , ТОВ Анікс-Черкаси , ТОВ Маркет-Трейд , що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, зокрема, копіями:

договору з додатками ТОВ Домінік 777 від 04 лютого 2013 року, договору з додатками ТОВ Парк Інвест від 01 червня 2014 року, договору з додатками ТОВ ТД Слобожанка від 01 травня 2012 року, договору з додатками ТОВ Квазар від 01 травня 2012 року, договору з додатками ТОВ МІТ ЛТД від 01 травня 2012 року, договору з додатками ПП Доброслав від 01 травня 2012 року, договору з додатками ТОВ Юніфуд від 01 травня 2012 року, договору з додатками ТОВ Спринтер від 10 вересня 2013 року, договору з додатками ТОВ Спринтер-Донецьк від 11 грудня 2012 року, договору з додатками ТОВ Анікс-Чернігів від 01 травня 2012 року, договору з додатками ТОВ Анікс-Вінниця від 23 вересня 2013 року, договору з додатками ТОВ Анікс-Черкаси від 01 травня 2012 року, договору з додатками ТОВ Маркет-Трейд від 01 травня 2012 року;

акту надання послуг ТОВ Юніфуд від 28 лютого 2014 року, акту надання послуг ТОВ Домінік 777 від 30 вересня 2014 року, акту надання послуг ТОВ Домінік 777 від 30 червня 2014 року, акту надання послуг ТОВ Юніфуд від 30 вересня 2014 року, акту надання послуг ТОВ Юніфуд від 30 червня 2014 року, акту надання послуг ТОВ Анікс-Черкаси від 31 серпня 2014 року, акту надання послуг ТОВ Маркет-Трейд від 13 жовтня 2014 року, акту надання послуг ПП Доброслав від 31 жовтня 2014 року, акту надання послуг ПП Доброслав від 31 липня 2014 року, акту надання послуг ПП Доброслав від 29 серпня 2014 року, акту надання послуг ПП Доброслав від 30 вересня 2014 року, акту надання послуг ТОВ ТД Слобожанка від 30 вересня 2014 року, акту надання послуг ТОВ Міт ЛТД " від 31 жовтня 2014 року, акту надання послуг ТОВ Квазар від 31 жовтня 2014 року, акту надання послуг ТОВ Юніфуд від 31 жовтня 2014 року, акту надання послуг ТОВ Анікс-Черкаси від 31 жовтня 2014 року, акту надання послуг ТОВ Спринтер-Донецьк від 30 червня 2014 року, акту надання послуг ТОВ Міт ЛТД від 30.00.2014 року, акту надання послуг ТОВ ТД Слобожанка від 29 серпня 2014 року, акту надання послуг ТОВ Анікс-Вінниця від 31 серпня 2014 року, акту надання послуг ТОВ Спринтер-Донецьк від 31 серпня 2014 року, акту надання послуг ТОВ Спринтер-Донецьк від 30 вересня 2014 року, акту надання послуг ТОВ Юніфуд від 30 вересня 2014 року , акту надання послуг ТОВ Анікс-Черкаси від 30 вересня 2014 року, акту надання послуг ТОВ Квазар від 30 вересня 2014 року, акту надання послуг ТОВ Анікс-Вінниця від 30 вересня 2014 року, акту надання послуг ТОВ Парк Інвест від 11 липня 2014 року, акту надання послуг ТОВ Анікс-Черкаси від 31 липня 2014 року, акту надання послуг ТОВ Анікс-Вінниця від 31 липня 2014 року, акту надання послуг ТОВ Спринтер-Донецьк від 31 липня 2014 року, акту надання послуг ТОВ ТД Слобожанка від 30 вересня 2014 року, акту надання послуг ТОВ ТД Слобожанка від 31 липня 2014 року, акту надання послуг ТОВ Квазар від 31 липня 2014 року, акту надання послуг ТОВ Юніфуд від 31 липня 2014 року, акту надання послуг ТОВ Домінік 777 від 31 липня 2014 року, акту надання послуг ТОВ Домінік 777 від 28 лютого 2014 року, акту надання послуг ТОВ Анікс-Черкаси від 31 травня 2014 року , акту надання послуг ТОВ Домінік 777 від 31 березня 2014 року, акту надання послуг ТОВ Спринтер-Донецьк від 28 лютого 2014 року, акту надання послуг ТОВ ТД Слобожанка від 27 червня 2014 року, акту надання послуг ТОВ Анікс-Вінниця від 30 червня 2014 року, акту надання послуг ТОВ Міт ЛТД від 30 червня 2014 року, акту надання послуг ТОВ Квазар від 30 червня 2014 року, акту надання послуг ТОВ Анікс-Черкаси від 30 червня 2014 року, акту надання послуг ПП Доброслав від 30 червня 2014 року, акту надання послуг ТОВ Анікс-Вінниця від 31 травня 2014 року, акту надання послуг ТОВ ТД Слобожанка від 30 травня 2014 року, акту надання послуг ТОВ Домінік 777 від 31 травня 2014 року, акту надання послуг ТОВ Юніфуд від 31 травня 2014 року, акту надання послуг ПП Доброслав від 30 травня 2014 року, акту надання послуг ТОВ Спринтер від 30 квітня 2014 року, акту надання послуг ТОВ Анікс-Вінниця від 30 квітня 2014 року, акту надання послуг ТОВ Квазар від 30 квітня 2014 року, акту надання послуг ТОВ Спринтер від 30 квітня 2014 року , акту надання послуг ТОВ Домінік 777 від 30 квітня 2014 року, акту надання послуг ТОВ Анікс-Черкаси від 30 квітня 2014 року, акту надання послуг ТОВ Юніфуд від 30 квітня 2014 року, акту надання послуг ПП Доброслав від 30 квітня 2014 року, акту надання послуг ТОВ Міт ЛТД від 30 квітня 2014 року, акту надання послуг ТОВ ТД Слобожанка від 22 квітня 2014 року, акту надання послуг ТОВ ТД Слобожанка від 30 квітня 2014 року, акту надання послуг ТОВ Анікс-Черкаси від 31 березня 2014 року, акту надання послуг ПП Доброслав від 31 березня 2014 року, акту надання послуг ТОВ Міт ЛТД від 31 березня 2014 року, акту надання послуг ТОВ Квазар від 31 березня 2014 року, акту надання послуг ТОВ Юніфуд від 28 лютого 2014 року, акту надання послуг ТОВ Анікс-Вінниця від 28 лютого 2014 року, акту надання послуг ТОВ Спринтер від 28 лютого 2014 року, акту надання послуг ПП Доброслав від 28 лютого 2014 року, акту надання послуг ТОВ Анікс-Черкаси від 28 лютого 2014 року, акту надання послуг ТОВ Міт ЛТД від 28 лютого 2014 року, акту надання послуг ТОВ ТД Слобожанка від 28 лютого 2014 року, акту надання послуг ТОВ Квазар від 28 лютого 2014 року, акту надання послуг ТОВ Домінік 777 від 31 січня 2014 року, акту надання послуг ТОВ Юніфуд від 31 січня 2014 року, акту надання послуг ТОВ Анікс-Вінниця від 31 січня 2014 року, акту надання послуг ТОВ Спринтер-Донецьк від 31 січня 2014 року, акту надання послуг ПП Доброслав від 31 січня 2014 року, акту надання послуг ТОВ Спринтер від 31 січня 2014 року, акту надання послуг ТОВ ТД Слобожанка від 31 січня 2014 року, акту надання послуг ТОВ Міт ЛТД від 31 січня 2014 року, акту надання послуг ТОВ Квазар від 31 січня 2014 року, акту надання послуг ТОВ Домінік 777 від 31.12.2013 року, акту надання послуг ТОВ Анікс-Черкаси від 31 грудня 2013 року, акту надання послуг ТОВ Міт ЛТД від 31 грудня 2013 року, акту надання послуг ТОВ Квазар від 31 грудня 2013 року, акту надання послуг ТОВ ТД Слобожанка від 30 грудня 2013 року, акту надання послуг ТОВ Спринтер від 31 грудня 2013 року, акту надання послуг ПП Доброслав від 30 грудня 13 року, акту надання послуг ТОВ Спринтер-Донецьк від 31 грудня 2013 року, акту надання послуг ТОВ Анікс-Вінниця від 31 грудня 2013 року.

На підтвердження здійснення господарських операцій з ТОВ Алвікс та ПП Агентство Маркетингових Досліджень в матеріалах справи містяться також копії:

договору з додатками ПП Агентство Маркетингових Досліджень від 04 лютого 2013 року, договору з додатками ПП Агентство Маркетингових Досліджень від 01 січня 2014 року; податкової накладної від 24 грудня 2013 року, податкової накладної від 28 січня 2014 року, податкової накладної від 16 січня 2014 року, податкової накладної від 31 грудня 13 року, податкової накладної від 11 лютого 2014 року, податкової накладної від 27 лютого 2014 року, податкової накладної від 20 березня 2014 року, податкової накладної від 31 березня 2014 року, податкової накладної від 24 квітня 2014 року, податкової накладної від 28 травня 2014 року, податкової накладної від 31 липня 2014 року, податкової накладної від 30 травня 2014 року;

акту здачі-прийняття виконаних робіт з додатками та звітом ПП Агентство Маркетингових Досліджень від 30 квітня 2014 року, акту здачі-прийняття виконаних робіт з додатками та звітом ПП Агентство Маркетингових Досліджень від 31 липня 2014 року, акту здачі-прийняття виконаних робіт з додатками та звітом ПП Агентство Маркетингових Досліджень від 31 травня 2014 року, акту здачі-прийняття виконаних робіт з додатками та звітом ПП Агентство Маркетингових Досліджень від 31 березня 2014 року, акту здачі-прийняття виконаних робіт з додатками та звітом ПП Агентство Маркетингових Досліджень від 31 лютого 2014 року, акту здачі-прийняття виконаних робіт з додатками та звітом ПП Агентство Маркетингових Досліджень від 31 січня 2014 року, акту здачі-прийняття виконаних робіт з додатками та звітом ПП Агентство Маркетингових Досліджень від 01 грудня 2013 року;

договору з додатками ТОВ Алвікс від 01 серпня 2014 року;

податкової накладної ТОВ Алвікс від 30 вересня 2014 року, податкової накладної ТОВ Алвікс від 31 серпня 2014 року;

акту здачі-прийняття виконаних робіт з додатками та звітом ТОВ Алвікс від 30 вересня 2014 року, акту здачі-прийняття виконаних робіт з додатками та звітом ТОВ Алвікс від 31 серпня 2014 року.

У матеріалах справи також містяться копії первинних документів, якими підтверджується реальність здійснення господарських операцій позивача з іншими контрагентами.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що первинні документи, на підставі яких відбувалось відображення господарських операцій в бухгалтерському обліку, відповідають вимогам ч.2 ст.9 Закону.

Основною метою здійснення господарської діяльності є отримання доходу у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, що підтверджується значним зростанням обсягів продажів продукції протягом 2014 року, а також позитивної динаміки збільшення часток на ринку дитячого харчування протягом 2014 року.

Стосовно тверджень Відповідача щодо складання Позивачем документів з контрагентами російською мовою колегія суддів зазначає наступне.

Згідно частин 1, 4 статті 10 Конституції України, державною мовою в Україні є українська мова.

В Україні гарантується вільний розвиток, використання і захист російської, інших мов національних меншин України.

За приписами ст.18 Закону України Про засади державної мовної політики , в економічній і соціальній діяльності державних підприємств, установ та організацій основною мовою є державна мова, а також вільно використовуються російська та інші регіональні мови або мови меншин; в економічній діяльності приватних підприємств вільно використовуються державна мова, регіональні мови або мови меншин, інші мови.

У п.1.11 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 24 березня 1999 року №136, банки мають право вимагати від резидентів перекладу на українську мову договорів з нерезидентами, які складені іноземною мовою, та інших документів, що необхідні для здійснення контролю за своєчасністю розрахунків за експортними, імпортними операціями їх клієнтів.

Не перекладаються на українську мову документи, складені російською мовою, а також ті, текст яких викладено іноземною мовою з одночасним його викладенням українською (російською) мовою.

Отже , складені договори та інші документи російською мовою без перекладу не є безумовною підставою для визнання нереальними здійснених господарських операцій .

Судом першої інстанції правильно зазначено, що консультаційні послуги згідно договору №1 від 14 січня 2014 року між Позивача та ООО Консультационний центр Меркурий стосувалися аналізу і планування проведення медичних візитів, оцінки роботи медичних представників, а також особливостей просування дитячого харчування у фармацевтичному каналі. Ці послуги надавались шляхом проведення консультацій працівників позивача особисто представниками ООО Консультационний центр Меркурий , які для цього відвідували Україну. Факт надання цих послуг підтверджується актом виконаних робіт (наданих послуг), фотозвітом, матеріалами презентації, що використовували представники ООО Консультационний центр Меркурий .

Таким чином, вказані консультаційні послуги отримані Позивачем з метою збільшення обсягів реалізації продукції з урахуванням відповідних особливостей.

Посилання Відповідача щодо ненадходження валютних цінностей на територію України за договорами від 15 березня 2010 року та від 15 березня 2014 року у межах взаємовідносин із ООО Нутриция , у тому числі, неповними реквізитами документів , колегія суддів не приймає до уваги у зв'язку з тим, що у матеріалах справи наявні докази які спростовують вказане твердження контролюючого органу.

Відповідно п.186.3 ст.186 Кодексу місцем постачання зазначених у цьому пункті послуг вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб'єкт господарювання або - у разі відсутності такого місця - місце постійного чи переважного його проживання. До таких послуг належать: а) надання майнових прав інтелектуальної власності, створення за замовленням та використання об'єктів права інтелектуальної власності, у тому числі за ліцензійними договорами, а також надання (передача) права на скорочення викидів парникових газів (вуглецевих одиниць); б) рекламні послуги; в) консультаційні, інжинірингові, інженерні, юридичні (у тому числі адвокатські), бухгалтерські, аудиторські, актуарні , а також послуги з розроблення, постачання та тестування програмного забезпечення, з оброблення даних та надання консультацій з питань інформатизації, надання інформації та інших послуг у сфері інформатизації, у тому числі з використанням комп'ютерних систем; г) надання персоналу, у тому числі якщо персонал працює за місцем здійснення діяльності покупця; ґ) надання в оренду (лізинг) рухомого майна, крім транспортних засобів та банківських сейфів; д) телекомунікаційні послуги, а саме: послуги, пов'язані з передаванням, поширенням або прийманням сигналів, слів, зображень та звуків або інформації будь-якого характеру за допомогою дротових, супутникових, стільникових, радіотехнічних, оптичних або інших електромагнітних систем зв'язку, включаючи відповідне надання або передання права на використання можливостей такого передавання, поширення або приймання, у тому числі надання доступу до глобальних інформаційних мереж; е) послуги радіомовлення та телевізійного мовлення; є) надання посередницьких послуг від імені та за рахунок іншої особи або від свого імені, але за рахунок іншої особи, якщо забезпечується надання покупцю послуг, перерахованих у цьому підпункті; ж) надання транспортно-експедиторських послуг.

Відповідач мотивує свій висновок про ненадходження валютних цінностей від нерезидента De Schutter Neroc тим, що надані до перевірки документи не відповідають вимогам первинного документа.

При цьому, апелянтом не враховані положення абзацу 3 пункту 138.2 статті 138 Кодексу , згідно з яким, платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

У відповідності до Законодавства Бельгії, резидентом якої є De Schutter Neroc , обов'язкова наявність реквізитів, про які зазначає Відповідач, у первинних документах не передбачена.

За таких обставин відсутність відповідних реквізитів у договорах, додаткових угодах та актах виконаних робіт пояснюється тим, що ці документи складені відповідно до правил (норм) іншої країни (Бельгії).

Стосовно розрахунків за надані Позивачу послуги в межах взаємовідносин із De Schutter Neroc та з постачальником нерезидентом Bialim Belgique SA , колегія суддів зазначає наступне.

Зі змісту акту від 28 квітня 2015 року №369/26-54-22-05-10/31810359 вбачається, що у ході перевірки, Позивачем на запит Відповідача не надано жодних документів (звітів, доповнень та інше), які б давали змогу деталізувати отримані інформаційно-консультаційні послуги від нерезидента з питань організації продажу та постачання на території України.

Разом з тим, вказане твердження не відповідає дійсності, адже в ході проведення перевірки в приміщенні Позивача Відповідачу надано звіт у формі презентації, який давав змогу деталізувати надання вищевказаних послуг.

Копії вказаних та інших документів, які б давали змогу деталізувати отримані інформаційно-консультаційні послуги від нерезидента з питань організації продажу та постачання на території України, надані повторно до заперечень на акт перевірки та до скарг на оскаржувані рішення.

В акті перевірки та рішеннях про розгляд скарг зазначено, що у актах виконаних робіт з Bialim Belgique SA від 18 липня 2014 року та 15 грудня 2014 року відсутні реквізити клієнта та виконавця, що є порушенням ст.9 Закону та п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88 (далі - Положення №88).

У наданих Позивачем документах зазначено назви контрагентів; інші твердження Відповідача щодо відсутності обов'язкових реквізитів не відповідають дійсності, оскільки ст.9 Закону встановлено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відтак, в нормативно-правових документах, на які посилається відповідач, не вказано про обов'язковість зазначення в первинних документах таких реквізитів як адреса суб'єкта господарювання, розрахункові рахунки, реквізити банків сторін та свідоцтва платника ПДВ та інше.

Посилання апелянта на ненадання Позивачем довідки, яка підтверджує статус нерезидента Danone SA, як на підставу звільнення від утримання та сплати податку з доходів з джерелом їх походження з України, а разом і посилання на ст.21 Конвенції між Урядом України і Урядом Французької Республіки про уникнення подвійного оподаткування, є безпідставним з огляду на таке.

Так, відповідно пункту 160.1 статті 160 Кодексу (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) будь-які доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними цією статтею.

Для цілей цього пункту під доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, розуміються: а) проценти, дисконтні доходи, що сплачуються на користь нерезидента, у тому числі проценти за позиками та борговими зобов'язаннями, випущеними (виданими) резидентом; б) дивіденди, які сплачуються резидентом; в) роялті; г) фрахт та доходи від інжинірингу; ґ) лізингова/орендна плата, що сплачується резидентами або постійними представництвами на користь нерезидента - лізингодавця/орендодавця за договорами оперативного лізингу/оренди; д) доходи від продажу нерухомого майна, розташованого на території України, яке належить нерезиденту, у тому числі майна постійного представництва нерезидента; е) прибуток від здійснення операцій із торгівлі цінними паперами, деривативами або іншими корпоративними правами, визначений відповідно до норм цього розділу; є) доходи, отримані від провадження спільної діяльності на території України, доходи від здійснення довгострокових контрактів на території України; ж) винагорода за провадження нерезидентами або уповноваженими ними особами культурної, освітньої, релігійної, спортивної, розважальної діяльності на території України; з) брокерська, комісійна або агентська винагорода, отримана від резидентів або постійних представництв інших нерезидентів стосовно брокерських, комісійних або агентських послуг, наданих нерезидентом або його постійним представництвом на території України на користь резидентів; и) внески та премії на страхування або перестрахування ризиків в Україні (у тому числі страхування ризиків життя) або страхування резидентів від ризиків за межами України; і) доходи, одержані від діяльності у сфері розваг (крім діяльності з проведення державної грошової лотереї); ї) доходи у вигляді благодійних внесків та пожертв на користь нерезидентів; й) інші доходи від провадження нерезидентом (постійним представництвом цього або іншого нерезидента) господарської діяльності на території України, за винятком доходів у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів/виконаних робіт/наданих послуг, переданих/виконаних/наданих резиденту від такого нерезидента (постійного представництва), у тому числі вартості послуг із міжнародного зв'язку чи міжнародного інформаційного забезпечення .

Отже, консалтингові та маркетингові послуги, придбані у нерезидента, не підлягають оподаткуванню, відповідно п.160.2 ст.160 Кодексу .

Адже ці виплати нерезиденту відносяться до доходів у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості наданих резиденту послуг від такого нерезидента, а тому, згідно пп. й п.160.1 Кодексу , не оподатковуються додатково ні у джерела виплати, ні за рахунок нерезидента.

Аналогічна правова позиція висловлена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 07 жовтня 2015 року у справі №821/1958/13-а (К/800/24936/14).

Щодо взаємовідносин Позивача з ТОВ Алвікс та ПП Агентство Маркетингових Досліджень колегія суддів зазначає таке.

Так, апелянт свою позицію мотивує тим, що до перевірки не надано документів щодо розрахунку вартості наданих маркетингових послуг, кількість людей, які безпосередньо здійснювали опитування, у тому числі телефонне, фото чи відео матеріали, що підтверджують фактичне здійснення опитування споживачів, а також тим, що стан платника податків ТОВ Алвікс - 9 - направлено повідомлення про відсутність за місцем знаходження, вид діяльності - організація будівництва будівель, кількість працюючих - 2 осіб: стан платника податків ПП Агентство Маркетингових Досліджень - 9 направлено повідомлення про відсутність за місцем знаходження, вид діяльності (46.90) - неспеціалізована оптова торгівля, кількість працюючих - 3 особи.

Згідно Положення №88, одним із обов'язкових реквізитів первинних документів є зміст та обсяг господарської операції.

Кожна послуга, яка надавались ТОВ Алвікс та ПП Агентство Маркетингових Досліджень (виконавцями) позивачу (замовнику) і зазначена окремою позицією у відповідному акті здачі-приймання виконаних робіт (надання послуг), є цілісною і неподільною при використанні її результату у господарській діяльності позивача, з чого випливає, що обсяг кожної окремої отриманої послуги - одна послуга. Деталі кількісних характеристик кожної такої послуги наводяться у письмових звітах виконавців, що містяться у матеріалах справи.

Слід також зазначити , що зміст та обсяги господарських операцій вказані у відповідних первинних документах , а ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін у відповідності до ст.632 Цивільного кодексу України .

Щодо відсутності фото- чи відеоматеріалів , які підтверджують фактичне опитування споживачів, колегія суддів погоджується з думкою суду першої інстанції, що обов'язковість отримання, зберігання та надання платниками податків фото чи відео матеріалів в цілях бухгалтерського та/або податкового обліку не визначена жодним законодавчим актом України, тому їх відсутність не є доказом відсутності фактичного здійснення маркетингових послуг або причиною невизнання права позивача на відповідні суми податкового кредиту.

Стосовно посилання апелянта на відсутності трудових ресурсів в достатній кількості для проведення опитування, а також посилання на податкову інформацію, отриману перевіряючими від інших контролюючих органів щодо контрагентів-постачальників, колегія суддів зазначає таке.

Зважаючи на наведене податкове законодавство не містить норм, які б ставили в залежність право платника податку на відображення витрат у його діяльності від можливих порушень податкової дисципліни з боку його контрагентів, або зобов'язували б платників податків контролювати дотримання своїми контрагентами норм законодавства. Встановлені податковим органом будь-які факти незаконної діяльності контрагента платника податків повинні оцінюватися з урахуванням можливої обізнаності такого платника податків щодо таких обставин, або наявної у нього реальної можливості з'ясувати їх.

Під час судового розгляду справи не надано належних доказів, які б підтвердили той факт, що Позивач був обізнаний про обставини незаконної діяльності ТОВ Алвікс та ПП Агентство Маркетингових Досліджень .

За кожен період (місяць), за який ТОВ Алвікс , ПП Агентство Маркетингових Досліджень (виконавці) та Позивач (замовник) складали акти здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг), виконавцями також надано письмові звіти про фактично проведені дослідження ринку, які протягом 2014 року поряд з іншими джерелами інформації використовувалися відділами продажів та маркетингу Позивача для прийняття рішень і провадження дій, спрямованих на поліпшення сприйняття споживачами торгових марок продукції Позивача, підвищення лояльності до неї, реагування на дії конкурентів, збільшення представленості в місцях роздрібної торгівлі, що в решті мало позитивний вплив на обсяги реалізації продукції позивача, а отже, такі маркетингові послуги виконавців мали очевидну ділову мету.

Крім того, в акті перевірки не зазначено, яким чином податковий орган дійшов висновків, що надані виконавцями звіти по дослідженнях не використовувалися у господарській діяльності Позивача, та не наведено жодних доказів цьому , а тому такі висновки є безпідставними.

У той час , подання платником податків до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з метою отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо контролюючий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, які містяться у таких документах.

Доводи контролюючого органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на формування податкового кредиту.

Неможливість проведення зустрічної звірки контрагента платника не є імперативною ознакою протиправності діяльності такого суб'єкта господарювання та не може розцінюватись як беззаперечне свідчення фіктивності усіх господарських операцій, здійснюваних таким суб'єктом господарювання .

При дотриманні контрагентом законодавчо встановлених вимог щодо формування відповідних документів , підстави для висновку про недостовірність або суперечливість відомостей, зазначених у таких податкових накладних, відсутні, якщо не встановлені обставини, які свідчать про обізнаність покупця про зазначення продавцем недостовірних відомостей.

Відсутність у розпорядженні контролюючого органу документів суб'єкта господарювання або необізнаність контролюючого органу про його діяльність не є безумовною підставою для висновку про нікчемність всіх угод, укладених таким суб'єктом господарювання, а тим більше для висновку про настання у зв'язку з цим несприятливих наслідків для його контрагентів. Норми чинного законодавства не містять положень про те, що незнаходження суб'єкта господарювання за місцезнаходженням на момент проведення перевірки (звірки) контролюючим органом, а також факт ненадання таким суб'єктом документів для перевірки є прямим та достатнім свідченням про відсутність фактичного здійснення господарських операцій.

Сам по собі факт допущення, за переконанням контролюючого органу, суб'єктом господарювання порушень певних , встановлених законом , правил господарської діяльності, здійснюваної на підставі певного договору, не є безумовною підставою для висновку про укладення такого договору з метою, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства. Юридична відповідальність має здійснюватися на принципі законності, який полягає у тому, що така відповідальність настає за діяння, передбачені законом, та застосовується у спосіб, визначений законом.

У листі Вищого адміністративного суду України від 02 червня 2011 року №742/11/13-11 зазначено, що для висновків про наявність порушень податкового законодавства у діях платника в обов'язковому порядку необхідно з'ясувати можливу обізнаність такого платника щодо дефектів у правовому статусі його контрагентів (відсутність реєстрації їх як платників ПДВ, відсутність у відповідних посадових осіб чи інших представників контрагента повноважень на складання первинних, розрахункових документів, податкових накладних тощо).

При дослідженні факту здійснення господарської операції повинні оцінюватися відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. При цьому, відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Положеннями п.44.1 ст 44, пп.14.1.27, пп.14.1.181 п.14.1 ст. 14, пп.139.1.9 п. 139 ст.139, п.198.6 ст.198 Кодексу визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Чинне законодавство не ставить умовою дійсності правочинів, а також виникнення податкових зобов'язань платника у залежність від стану податкового обліку контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів у останніх. Позивач не може нести відповідальність за виконання його контрагентами своїх податкових зобов'язань, адже поняття добросовісний платник , яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його контрагентами правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов'язань.

А відтак , за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху грошових коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його контрагента для одержання незаконної податкової вигоди, позивач не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Рішеннями Європейського суду з прав людини у справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява №803/02), Булвес АД проти Болгарії (2009 рік, заява №3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява №6689/03), які, відповідно до ч.1 ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , підлягають застосуванню судами як джерела права, визначено, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

Відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження того, що Позивач, як платник податків, діяв без належної обачності й обережності і йому було відомо про можливі порушення, які могли допустити його контрагенти, або що самостійною діловою метою здійснення господарських операцій було одержання позивачем податкової вигоди.

З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що Позивачем надано первинні документи, які стосуються господарських операцій за участю його контрагентів, що фактично підтверджують реальне здійснення правочинів і досягнення Позивачем господарської (економічної) мети їх здійснення.

Висновки Відповідача про безтоварність господарських операцій, вчинених за участю Позивача та його контрагентів з мотивів неспрямованості правочинів на реальне настання наслідків, є такими, що ґрунтуються на припущеннях, оскільки не надано допустимих та достатніх доказів для підтвердження порушення Позивачем податкового законодавства.

За приписами абз.2 п.2.1, п.2.15, п.2.16 Положення №88, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Положеннями ст.71 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Якщо особа, яка бере участь у справі, не може самостійно надати докази, то вона повинна зазначити причини, через які ці докази не можуть бути надані, та повідомити, де вони знаходяться чи можуть знаходитися. Суд сприяє в реалізації цього обов'язку і витребовує необхідні докази. Про витребування доказів або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про відмову у витребуванні доказів окремо не оскаржується . Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за наслідками розгляду справи.

Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали.

Суд може збирати докази з власної ініціативи.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що прийняті суб єктом владних повноважень податкові повідомлення-рішення є протиправними, а тому підлягають скасуванню.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, рішення суду першої інстанції про задоволення позовних вимог є обґрунтованим та законним, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Згідно п.1 ч.1 ст.198, ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст.ст. 201, 202 КАС України.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, оскаржуване судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст.198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м.Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 лютого 2016 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді Костюк Л.О.

Троян Н.М.

Ухвала складена в повному обсязі 06 лютого 2017 року.

оловуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді: Костюк Л.О.

Троян Н.М.