Ухвала

від 01.02.2017 по справі 813/2658/16

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2017 року № 876/8959/16 Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гуляка В.В.

суддів: Судової-Хомюк Н.М., Коваля Р.Й.

за участі секретаря судового засідання: Омеляновської Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Львівської митниці ДФС на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2016 року в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ЕЙСІПІ Україна до Львівської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови,

встановив:

У липні 2016 року позивач ТзОВ ЕЙСІПІ Україна звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідача Львівської митниці ДФС, в якому просив: 1) визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці ДФС від 14.04.2016 р. №209000012/2016/000069/2 про коригування митної вартості товарів; 2) визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів №209140000/2016/000139 від 14.04.2016 р. до МД №209140000/2016/013862 Львівскої митниці ДФС.

Відповідач позову не визнав, у суді першої інстанції подав заперечення, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 25.10.2016 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення про коригування митної вартості від 14.04.2016 року № 209000012/2016/000069/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів № 209140000/2016/000139 від 14.04.2016 року.

З цією постановою суду першої інстанції від 25.10.2016 року не погодився відповідач та оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає апелянт, що оскаржена постанова суду винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним з`ясуванням обставин справи, а тому підлягає скасуванню з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначає, що операція з подачі порожнього транспортного засобу з одного місця в інше для завантаження товарів є невід'ємною частиною технологічного процесу перевезення, а тому витрати, понесені перевізником під час переміщення такого засобу між пунктами на митній території України або за її межами, безпосередньо пов'язані з виконанням транспортних послуг і є невід'ємною складовою частиною загальної собівартості такого перевезення. У конкретній поставці, що є предметом судового розгляду, для того, щоб здійснити транспортування товару до пункту ввезення на митну територію України транспортне підприємство повинно було відрядити з території України порожній транспортний засіб за маршрутом Львів - Влоцлавек. Тобто, операція з подачі порожнього транспортного засобу в місце завантаження товару є невід`ємною частиною процесу перевезення. Отже, витрати, понесені перевізником під час переміщення такого транспортного засобу між пунктами на митній території України або за її межами, безпосередньо пов`язані з виконанням транспортних послуг і є невід`ємною складовою загальної собівартості перевезення. Тому, на думку апелянта, є безпідставними твердження суду першої інстанції про те, що норми МКУ не передбачають включення до транспортних витрат подачу порожнього транспортного засобу.

За результатами апеляційного розгляду апелянт просить скасувати оскаржену постанову суду від 25.10.2016 року та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі та з'явились в засідання суду апеляційної інстанції, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави та межі апеляційної скарги, вважає, що дану апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Так, судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що згідно Договору поставки рідкого діоксиду вуглецю (СО2) № АСР/С/CNT/30/2011 від 09.12.2011 року, укладеного між ТзОВ ЕЙСІПІ Польська (надалі - продавець) та позивачем ТзОВ ЕЙСІПІ Україна (надалі - покупець), позивач отримав у власність рідкий діоксид вуглецю (код УКТЗЕД 2811210000) на умовах інкотермс-2010: FCA, із заводу у м. Влоцлавек, Польща, вага брутто - 18580 кг., за ціною 200 злотих за тонну, згідно товаросупровідних документів. Згідно рахунку-фактури SI1602165 від 11.04.2016 року позивачем здійснено оплату за поставлений товар повністю 22.04.2016 року (а.с. 18-26, 27-40, 41-49 Т.1).

Перевезення товару здійснювалося ТОВ Експрес логістик на підставі укладеного з ТзОВ ЕйСіПі Україна договору про надання транспортно-експедиційних послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом АСР/01/2013 від 23.12.2013 року. Транспортно-експедиційні витрати при перевозці діоксиду вуглецю (СО2) за маршрутом Львів (Україна) - Влоцлавек (Польща) - Львів (Україна) складали 20800 грн.. Оплата за транспортні послуги з перевезення поставленого товару позивачем здійснена повністю 20.04.2016 року, відповідно до платіжного доручення № 578. Вказане підтверджується копією договору від 23.12.2013 р., специфікаціями до договору, актом виконання робіт № 374 від 14.04.2016 року, довідкою до даного акту від 14.04.2016 р. та рахунком-фактурою від 12.04.2016 року (а.с. 54-61, 62-73 Т.1).

14.04.2016 року декларантом подано декларацію митної вартості № 209140000/2016/013862 від 14.04.2016 року для проведення митного оформлення вищезазначеного товару, митну вартість якого визначено в розмірі 36093,68 грн. з додаванням транспортних витрат за межами України. Позивачем у вказаній декларації митної вартості заявлені витрати на транспортування в частині до Рави-Руської-Хреббене в сумі 11136,67 грн. (а.с. 74-77 Т.1).

14.04.2016 року відповідачем Львівською митницею ДФС прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № 209000012/2016/000069/2 (а.с. 78-79 Т.1).

Також 14.04.2016 року відповідачем складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 209140000/2016/00139, у якій зазначено про відмову у митному оформленні (випуску) товарів через неможливість завершення митного оформлення, згідно внесених змін у гр. 12, 45, 43, 44 ВМД (у зв'язку з прийняттям рішення про коригування митної вартості товару) ст.55 МКУ, постанови КМУ від 21.05.2012 року №450 (а.с. 80-81 Т.1).

Причиною у прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів та складенні картки про відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів транспортних засобів вказано те, що декларантом невірно проведено розрахунок митної вартості товару у зв'язку із невірним зазначенням розміру транспортних витрат, оскільки при здійсненні розрахунку сум транспортних витрат позивачем були враховані тільки транспортні витрати на перевезення вантажу з м. Влоцлавек (Польща) до кордону України м. Рава-Руська та суми експедиційних витрат, без врахування транспортних витрат на доставку порожнього транспортного засобу з кордону України до місця завантаження.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення адміністративного позову, виходячи з наступного.

Згідно зі ст.52 Митного кодексу України, заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультації із органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості товару, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень ст. 55 цього Кодексу.

Пунктом 5 ч.3 ст.52 Митного кодексу України передбачено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару мають право приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів.

Відповідно до частини першої статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Згідно п.46.1 ст.46 Податкового кодексу України, митні декларації прирівнюються до податкових декларацій для цілей нарахування та/або сплати податкових зобов'язань.

Відповідно до п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Пункт 56.11 ст.56 Податкового кодексу України встановлює, що не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Відповідно до ч.10 ст.58 Митного кодексу України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: 1) витрати, понесені покупцем: комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов'язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням; 2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв'язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів; 3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. Зазначені платежі можуть включати платежі, які стосуються прав на літературні та художні твори, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, торговельні марки та інші об'єкти права інтелектуальної власності. Витрати на право відтворення (тиражування) оцінюваних товарів в Україні не повинні додаватися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари. Порядок включення до ціни розрахунку роялті та ліцензійних платежів визначається Кабінетом Міністрів України; 4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця; 5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 7) витрати на страхування цих товарів.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з твердженнями апелянта про необхідність врахування витрат на доставку транспорту до місця загрузки, оскільки витрати на транспортування у розмірі 11136,67 грн., які були заявлені у декларації митної вартості № 209140000/2016/013862 від 14.04.2016 року за маршрутом до Рави-Руської - Хреббене, позивачем зазначені лише на транспортування поза межами митної території України, та не вказано транспортні витрати під час переміщення транспортного засобу по території України в той час, коли він слідував за товаром, а не перевозив вантаж.

Колегія суддів звертає увагу, що за змістом п.5 ч.10 ст.58 Митного кодексу України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Дана норма не передбачає необхідності включення до митної вартості товарів витрат на переміщення транспортного засобу, коли він не переміщує товари.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, в документах, які подано декларантом разом з митною декларацією № 209140000/2016/013862 від 14.04.2016 року для підтвердження митної вартості товару, відсутні недостовірні відомості, розбіжності чи ознаки підробок.

Судом першої інстанції зроблено вірний висновок, що митним органом безпідставно здійснено коригування митної вартості товару та прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів, а отже позовні вимоги задоволено правомірно.

З врахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції при розгляді адміністративної справи всебічно і об'єктивно встановлено обставини справи, оскаржена відповідачем постанова суду винесена з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому немає підстав для її скасування.

Керуючись ст.ст. 160 ч.3, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд

ухвалив:

Апеляційну скаргу Львівської митниці ДФС - залишити без задоволення.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2016 року в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ЕЙСІПІ Україна до Львівської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: В.В. Гуляк

Судді: Н.М. Судова-Хомюк

Р.Й. Коваль

Повний текст ухвали виготовлено 06.02.2017 року.