Ухвала

від 31.01.2017 по справі 816/2062/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2017 р.Справа № 816/2062/13-а Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Мельнікової Л.В.

суддів - Бенедик А.П. , Макаренко Я.М.

за участю секретаря судового засідання - Струкової Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові справу за апеляційною скаргою Гадяцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2016 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Астроінвест-Енерджі до Гадяцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В с т а н о в и л а:

12.04.2013 року позивач товариство з обмеженою відповідальністю Астроінвест-Енерджі (далі по тексту ТОВ Астроінвест-Енерджі ) звернувся до суду з позовом яким просить визнати протиправним та скасувати прийняте Гадяцькою міжрайонною державною податковою інспекцією в Полтавській області Державної податкової служби (Зіньківське відділення) (нині - Гадяцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Полтавській області, далі по тексту Гадяцька ОДПІ) податкове повідомлення-рішення від 21.12.2012 року № 0000422301.

В обґрунтування вимог позивач зазначає про хибність висновків контролюючого органу про порушення підприємством податкового законодавства, викладених в акті Гадяцької ОДПІ від 03.12.2012 року № 555/22-35193237 про результати документальної виїзної позапланової перевірки ТОВ Астроінвест-Енерджі з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 року по 30.09.2012 року по взаємовідносинах з ТОВ ДДЗ-Ресурс , оскільки право на формування валових витрат підтверджується контрактом, документами первинного бухгалтерського обліку та платіжними дорученнями. Вказує, що відповідно до бухгалтерського та податкового обліку позивач мав господарські операції з виконання робіт за контрактом по освоєнню та випробуванню свердловини № 3 Загорянського родовища виключно з ТОВ ДДЗ-Ресурс , а взаємовідносини ТОВ ДДЗ-Ресурс з субпідрядними організаціями по ланцюгу постачання товарів (робіт, послуг) не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції між позивачем та ТОВ ДДЗ-Ресурс .

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2016 року адміністративний позов ТОВ Астроінвест-Енерджі задоволено. так, судовим рішенням визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Гадяцької міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби №0000422301 від 21.12.2012 року та стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Гадяцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області на користь ТОВ Астроінвест-Енерджі судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2294,00 гривні.

Судове рішення вмотивовано тим, що висновок контролюючого органу про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податку на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 4786829,50 грн є неправомірним, а податкове повідомлення-рішення від 21.12.2012 №0000422301 є протиправним, оскільки проаналізувавши фактичні обставини та матеріали справи, оцінивши докази, надані сторонами, суд не знайшов у діях платника податків (позивача) порушень тих норм законів, на які посилається відповідач, і прийшов до висновку, що твердження контролюючого органу про наявність таких порушень ґрунтуються на його припущеннях та належним чином не доведені, доводи відповідача протирічать вимогам закону та спростовуються наявними у матеріалах справи доказами.

Не погоджуючись з судовим рішенням, в апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 20.10.2016 року та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Скаржник зазначає, що судом першої інстанції не надана належна оцінка доказам та обставинам справи, які свідчать про завищення позивачем валових витрат, у зв'язку з нереальністю господарських операцій між ТОВ Астроінвест-Енерджі та ТОВ ДДЗ-Ресурс згідно контракту № 6-11-09 АЕ на виконання робіт по освоєнню, випробуванню та дослідженню свердловини № 3 Загорянського родовища. Вважає, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, зокрема ст. 129 Конституції України, ст.ст. 7, 9, 11, 69, 86, 159 КАС України та відзначає, що оскільки ряду обставин справи судом надана неповна правова оцінка, то спір розглянуто з порушенням принципу всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи, а оскаржувана постанова є такою, що підлягає скасуванню.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом норм процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга згідно положень ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) задоволенню не підлягає.

За приписами ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Судом встановлено, що у період з 13.11.2012 року по 26.11.2012 року фахівцями Гадяцької ОДПІ проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ Астроінвест-Енерджі з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 року по 30.09.2012 року по взаємовідносинах з ТОВ ДДЗ-Ресурс , за результатами якої складено акт від 03.12.2012 № 555/22-35193237 (т. 1 а.с. 11-82).

Згідно висновку вказаного акту перевіркою встановлено порушення платником податків: - п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5, п.п. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств , п. 138.2 статті 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, у результаті чого зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податку на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 4786829,50 грн, у тому числі: за 4 квартал 2010 року на суму 873.718,00 грн; за 1 квартал 2011 року на суму 179.160,00 грн; за 2 квартал 2011 року на суму 1.132.470,00 грн; за 1 квартал 2012 року на суму 2.601.481,50 грн;

- п.138.2 ст. 138, п.п. 139.1.9 п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, у результаті чого занижено податок на прибуток за 2 квартал 2012 року в сумі 546.311,00 грн.

Вказаних висновків контролюючий орган дійшов зокрема з огляду на інформацію, закріплену в акті ДПІ у м. Полтаві від 07.07.2012 року № 1817/22-5/34825525 про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ ДДЗ-Ресурс з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 року по 31.03.2012 року за результатами опрацювання якої відповідач дійшов висновку про нереальність господарських операцій між ТОВ ДДЗ-Ресурс та ТОВ Астроінвест-Енерджі .

Так, зокрема перевіркою встановлено, що на формування показників декларацій з податку на прибуток підприємства за період з 01.04.09 року по 31.03.12 року мало вплив здійснення операцій з, торгівлі газовим конденсатом та надання послуг (виконання робіт) ТОВ ДДЗ - Ресурс відповідно до контракту №6-11-09 АЕ від 02.12.09.

За умовами контракту ТОВ ДДЗ-Ресурс (підрядник) зобов'язується з використанням власних виробничих та трудових ресурсів виконати роботи по завершенню будівництва (освоєння та випробування) свердловини №3 Загорянського родовища з метою отримання вуглеводної продукції.

Проте, перевіркою ТОВ ДДЗ - Ресурс встановлено відсутність у ТОВ ДДЗ - Ресурс виробничого обладнання, торгівельного обладнання, а також, транспортних засобів, трудових ресурсів. Щоб виконувати умови контракту №6-11-09 АЕ від 02.12.09 ТОВ ДДЗ-Ресурс мало використовувати інших суб'єктів господарювання для закупівлі у них хімреагентів, матеріалів, обладнання, робіт по застосуванню резонансно-хвильової технології для поліпшення якісних характеристик ВВС, що видобувається на свердловині №3 Загорянського ГКР, робіт з технічного обслуговування обладнання на цій свердловині тощо. Згідно висновків перевірки ТОВ ДДЗ - Ресурс не підтверджено наявність фактичних поставок товарів, робіт або послуг (встановлено нереальність господарських операцій) до ТОВ ДДЗ -І Ресурс від субпідрядників ТОВ Еко-Пром-Груп , ПП Мірсан Сервіс , ТОВ Будмашпост , ТОВ Емсон , ТОВ Біофа , ПП Велс , які мають стан відмінний від 0 | що призвело до юридичної дефектності первинних документів.

Враховуючи встановлене, відповідач дійшов висновку, що ТОВ Астроінвест-Енерджі не доведено факт придбання товарів та послуг від ТОВ ДДЗ - Ресурс , в результаті чого підприємством завищено суму валових витрат у розмірі 4786829,50 грн.

На підставі вказаного акту перевірки від 03.12.2012 року № 555/22-35193237 21.12.2012 року Гадяцькою МДПІ (Зінківське відділення) винесено податкове повідомлення-рішення № 0000422301, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 4786830,00 грн (т. 1 а.с.9-10).

Погоджуючись з висновком суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог ТОВ Астроінвест-Енерджі колегія суддів відзначає, що спірні правовідносини виникли під час дії різних нормативно-правових актів, що регулюють питання формування платником валових витрат, застосуванню підлягають як положення Закону України Про оподаткування прибутку підприємств так і Податкового кодексу України.

Згідно п. 5.1 ст. 5 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

При цьому, відповідно до п.п. 1.32 ст. 1 вказаного Закону господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Положеннями п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств визначено, що до складу валових витрат відносяться, зокрема суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці.

Підпунктом 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 цього Закону встановлено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до п.п. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 цього Закону датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Таким чином, підставою для включення витрат підприємством до складу валових є належне документальне підтвердження факту понесення таких витрат та їх зв'язок з господарською діяльністю підприємства.

Колегія суддів зазначає, що з 1 січня 2011 року набрав чинності Податковий кодекс України.

Згідно положень п. 1 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України розділ III цього Кодексу застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.

Статтею 134 розділу ІІІ Податкового кодексу України визначено, що об'єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу; дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно зі статтею 160 цього Кодексу, з джерелом походження з України.

Пунктом 138.1 статті 138 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

З огляду на вимоги наведених правових норм, підставою для зменшення платником податків об'єкту оподаткування на суму витрат з придбання (виготовлення) товарів (послуг) є будь-які витрати платника податку, визначені на підставі первинних документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та здійснені для провадження господарської діяльності платника податку.

Положеннями ст. 1 Закону України від 16.07.1999 року N 996-XIV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з ч. 1 статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватися відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку. При цьому, колегія суддів відзначає, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Вирішуючи спір, суд виходив з того, що позивачем документально підтверджено факт здійснення господарських операцій з ТОВ ДДЗ - Ресурс , що обґрунтовано наявними в матеріалах справи первинними документами.

Судом встановлено, що протягом періоду, охопленого перевіркою, позивач орендував свердловину № 3 Загорянського родовища на підставі договору оренди № 0-387/07 від 01.11.2007 року з додатковими угодами до нього, укладеного з ДП НАК Надра України Нафтогазгеологія (т. 3 а.с. 173-185).

Між позивачем (компанія) та ТОВ ДДЗ-Ресурс (підрядник) укладено контракт № 6-11-09 АЕ від 02.12.2009 року на виконання робіт по освоєнню, випробуванню та дослідженню свердловини № 3 Загорянського родовища (т. 1 а.с. 119-145), за умовами якого позивач доручає, а підрядник зобов'язується з використанням виробничих ресурсів підрядника та виробничих ресурсів компанії, використовуючи працю персоналу підрядника, в порядку та на умовах, що визначені даним контрактом виконати роботи по завершенню будівництва свердловини, а саме по освоєнню та випробуванню свердловини №3 Загорянського родовища, з метою отримання вуглеводневої продукції, а у випадку отримання продукції протягом строку дії даного контракту виконувати роботи по дослідженню свердловини на різних режимах роботи та дослідно-промисловій експлуатації свердловини. Компанія зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим контрактом, приймати та оплачувати роботи, виконані підрядником належним чином та в строк.

На підтвердження фактичного виконання наданих ТОВ ДДЗ-Ресурс робіт згідно з укладеним контрактом позивачем надано: акти здачі-прийняття робіт та податкові накладні, довідки про доходи і витрати, акти проведених робіт по закачуванню робочого розчину комплексного інгібітору корозії та стабілізатора виносу рідини; план робіт на повторне освоєння, дренування, інтенсифікацію та дослідження горизонту В-24-25 в свердловині № 3 Загорянського ГКР, акт на дослідження газоконденсатного об'єкту, план на шаблонування свердловини № 3 Загорянського ГКР, план робіт з проведення резонансно-хвильової технології (РХТ) № 3 Загорянського ГКР; план на дослідження свердловини, результати проведення промислових газоконденсатних досліджень свердловини 3 Загорянського ГКР технологічне обґрунтування оптимальних умов експлуатації СВ.3 Загорянського НГКР4, обґрунтування необхідності подачі інгібітору корозії у свердловину №3 Загорянського ГКР; сертифікати аналізу пластової води на іони заліза, результати дослідження; акт вмісту іонів заліза, платіжні доручення; звіт про комплекс виконаних робіт з освоєння, випробування та дослідження свердловини № 3 Загорянського родовища; договори від 10.01.2012 року № 04/012 між ТОВ ДДЗ-Ресурс та ТОВ БІОФА про виконання робіт по застосуванню резонансно-хвильової технології для поліпшення якісних характеристик ВВС, що видобувається на свердловині № 3 Загорянського ГКР, № 1028 П про надання послуг з технічного обслуговування обладнання на свердловині № 3 Загорянського ГКР, укладеного між ПП Мірсан сервіс та ТОВ ДДЗ-Ресурс ; від 27.07.2011 року № 5-07/11 про надання науково-технічних послуг, укладеного між ТОВ ДДЗ-Ресурс та ТОВ Будмашпост ; від 21.06.2011 року № 4-06/11, від 05.05.2011 року № 5-05/11 про надання науково-технічних послуг, укладеного між ТОВ ДДЗ-Ресурс та ТОВ Будмашпост , від 21.01.2011 року № 33/1 про купівлю-продаж хімреактивів, матеріалів та обладнання, укладеного між ТОВ ДДЗ-Ресурс та ТОВ Еко-пром-груп ; від 04.01.2012 року № 7-0112 поставки, укладеного між ТОВ БІОФА та ТОВ ДДЗ-Ресурс ; від 29.03.2011 року № 14 купівлі-продажу, укладеного між ТОВ ДДЗ-Ресурс та ПП Велс ; від 17.11.2010 року № 171102 поставки, укладеного між ТОВ Емсон та ТОВ ДДЗ-Ресурс , акти засвідчення місячного видобутку вуглеводневої сировини; результати співставлення платежів обліку платежів позивача; перелік питань вступного інструктажу ОПТБОНС (т. 1 а.с.146-227; т. 3 а.с.1-166; т. 4 а.с.1-78, 133-167; т. 5 а.с.154-183; т. 6 а.с.15-210).

Щодо економічного змісту та господарської мети спірної господарської операції судом встановлено, що за період з жовтня 2008 року по лютий 2009 року ТОВ Астроінвест-Енерджі власними силами провело ряд робіт з освоєння, випробування та дослідження свердловини № 3 Загорянського родовища, на підтвердження чого до матеріалів справи долучено: план робіт на перфорацію та випробування горизонту Т-1 в свердловині №3 Загорянського ГКМ від 03.10.2008 року (т. 6 а.с.15-17); план робіт з випробування горизонту Т-1 в свердловині № 3 Загорянського ГКМ від 08.10.2008 року (т. 6 а.с.18-19); додатковий план робіт з випробування свердловини №3 Загорянського ГКМ від 22.10.2008 року (т. 6 а.с.20-22); план робіт по додатковому випробуванню горизонту Т-1 в свердловині № 3 Загорянського ГКМ від 24.10.2008 року (т. 6 а.с. 23-26); план робіт по освоєнню свердловини № 3 Загорянського ГКМ від 15.01.2009 року (т. 6 а.с.26-27); план робіт на перфорацію та випробування горизонту Т-1 в свердловині № 3 Загорянського ГКМ від 17.01.2009 року (т. 6 а.с.28-30); додатковий план робіт на перфорацію та випробування горизонту Т-1 в свердловині № 3 Загорянського ГКМ (т. 6 а.с. 31-33); план робіт з дослідження свердловини № 3 Загорянського ГКМ від 27.01.2009 року (т. 7 а.с. 34-36); план робіт на повторну перфорацію горизонту Т-1 в свердловині № 3 Загорянського ГКМ від 11.02.2009 року (т. 7 а.с. 37-39).

З травня 2009 року по грудень 2009 року роботи на свердловині № 3 Загорянського родовища не проводились, оскільки ТОВ Астроінвест-Енерджі не бачило шляхів отримання вуглеводневої сировини зі свердловини № 3 Загорянського родовища. З огляду на отримані негативні результати з освоєння, випробування та дослідження свердловини № 3 Загорянського родовища, контракт №6-11-09 АЕ від 02.12.2009 року на виконання робіт по освоєнню, випробуванню та дослідженню свердловини № 3 Загорянського родовища містить положення, які передбачають оплату робіт підряднику - ТОВ ДДЗ-Ресурс виключно в залежності від отриманого результату у вигляді притоку вуглеводневої сировини (природний газ конденсат) у залежності від кількості, отриманої за наслідками проведення робіт ТОВ ДДЗ-Ресурс .

Відповідно до абз. В статті 9 контракту Компанія не зобов'язана здійснювати Підряднику оплату робіт згідно з даним Контрактом у випадку відсутності притоку вуглеводневої сировини (Продукції). При цьому, Сторони погоджуються та підтверджують, що існує ризик неотримання Продукції в результаті проведення робіт, які випливають з цього Контракту, при цьому витрати Підрядника відшкодуванню не підлягають, не зважаючи на те, що такі роботи погоджуються з Компанією. У свою чергу, Компанія не вважає таке неотримання упущеною з вини Підрядника вигодою.

Відповідно до абз. С статті 9 контракту вартість робіт, що підлягає оплаті Підряднику, залежить від обсягів Продукції, отриманої за результатами проведення освоєння та випробування Свердловини та отриманої в процесі дослідження. При цьому, для правильності підрахунку обсягів отриманої (видобутої) Продукції Сторони домовилися приймати до уваги Продукцію, яка була видобута та підготовлена на Тимчасовій дослідно-промисловій установці по підготовці газу та газового конденсату Загорянська , яка належить Компанії.

Відповідно до абз. F п. 12.1 статті 12 контракту у випадку відсутності отриманої Продукції, а також у випадку, якщо оплата робіт підряднику згідно з даним Контрактом буде менша ніж витрати підрядника на виконання цих робіт, підрядник звільняє компанію від будь-якої відповідальності по відшкодуванню понесених збитків (витрат), самостійно та за власний кошт покриває всі такі збитки і не буде пред'являти до компанії жодних майнових претензій.

Таким чином, на момент підписання контракту позивач у разі відсутності за результатами виконання робіт за контрактом притоку вуглеводневої сировини не ніс би жодних витрат, а при отриманні вуглеводневої сировини за результатами робіт - отримав додатковий дохід від свердловини, з якої на момент укладення контракту протягом тривалого часу був відсутній видобуток вуглеводневої сировини і на якій позивач не бачив шляхів для її подальшого освоєння.

Отже, саме в цьому і полягав економічний зміст та господарська мета ТОВ Астроінвест-Енерджі при укладанні контракту з ТОВ ДДЗ-Ресурс .

З довідки позивача № 438 від 18.10.2010 (т. 6 а.с.210) встановлено, що за результатами виконаних ТОВ ДДЗ-Ресурс робіт за контрактом ТОВ Астроінвест-Енерджі отримало дохід від реалізації природного газу та конденсату, видобутих зі свердловини №3 Загорянського родовища в сумі 135542064,00 грн, у тому числі ПДВ - 22690344,00 грн. З урахуванням витрат прибуток від господарської операції склав 4019232,12 грн.

З наведеного вбачається, що позивач від спірної господарської операції отримав чистий прибуток 4019232,12 грн, у зв'язку з чим, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо належного підтвердження наявності економічного змісту та господарської мети.

Стосовно факту виконання господарських зобов'язань та руху активів при здійсненні господарських зобов'язань судом встановлено, що факт виконання робіт підтверджується: актами виконаних робіт та проміжними технічними документами: висновками ДП ПУГР від 09.03.2010 року; актом на дослідження газоконденсатного об'єкту від 14.04.2010 року; планом шаблонування свердловини № 3 Загорянського родовища від 16.09.2010 року з актом від 18.09.2010 року; актом від 07.10.2010 року та сертифікатом відповідності обладнання; планом робіт на дослідження свердловини № 3 Загорянського ГКР від 02.11.2010 року, актом на дослідження газоконденсатного об'єкту від 05.11.2010 року; технічним звітом Результати проведення промислових газоконденсатних досліджень свердловини № З Загорянського ГКР з копією ліцензії на виконання робіт; планом робіт на проведення досліджень на усталених режимах горизонту В-18 свердловини № 3 Загорянського родовища від 14.12.2010 року, актом на проведення досліджень на усталених режимах горизонту В-18 (2 арк.); обґрунтуванням необхідності подачі інгібітору корозії в свердловину № 3 Загорянського родовища, прогнозом основних технологічних параметрів роботи свердловини № 3 з горизонту В-18 Загоряського родовища; результатами проведення промислових газоконденсатних досліджень на свердловині № 3 Загорянського НГКР; планом газогідродинамічних досліджень свердловини №З Загорянського ГКР від 18.08.2011, актом на дослідження газоконденсатного об'єкту від 12.09.2011 року; результатами дослідження конденсату; сертифікатами аналізу пластової води; актами вмісту іонів заліза; довідками про доходи та витрати, податковими накладними; актами проведених робіт по закачуванню робочого розчину комплексного інгібітору корозії та стабілізатору виносу рідини. Виконання робіт ТОВ ДДЗ-Ресурс підтверджується результатом робіт - обсягом отриманої вуглеводневої сировини, що вказано в актах засвідчення місячного видобутку вуглеводневої сировини за період з 01 серпня 2010 року по 01 травня 2012 року (т. 6 а.с.41-209).

Відповідно до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 Загальні вимоги до фінансової звітності , затвердженого наказом Міністерством фінансів України від 07.02.2013 № 73, активи - ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, призведе до отримання економічних вигод у майбутньому.

Свердловина № 3 Загорянського родовища, на якій ТОВ ДДЗ-Ресурс проводилися роботи, належала ТОВ Астроінвест-Енерджі на правах оренди, що підтверджується договором оренди № 0-387/07 від 01.11.2007 року з додатковими угодами №№ 1-6 та актом приймання-передачі від 01.11.2007 року (т. 3 а.с. 173-185).

Оплата ТОВ ДДЗ-Ресурс за виконані роботи була здійснена шляхом безготівкого розрахунку, що підтверджується наявними у матеріалах справи завірені банком платіжними дорученнями (т. 3 а.с.190-253).

Як на доказ реальності господарської операції, а також використання товарів (робіт, послуг) у господарській діяльності, позивачем надано до суду копії первинних документів, а саме: договори, акти виконаних робіт, накладні, товарно-транспортні накладні, податкові накладні, банківські виписки (т. 7 а.с.75-249; т. 8 а.с.1-233; т. 9 а.с.1-250; т. 10 а.с.1-247; т. 11 а.с.1-250; т. 12 а.с.1-83).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що первинні і розрахункові документи ТОВ Астроінвест-Енерджі , що були надані для перевірки, не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , ст. 44 ПК України та п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, що затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704, спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Із матеріалів справи вбачається, що на підтвердження своїх доводів щодо неправомірності формування позивачем валових витрат податковим органом не констатовано порушень законодавства саме ТОВ Астроінвест-Енерджі , що стосуються обставин виконання договірних відносин.

Колегія суддів звертає увагу на те, що зауваження щодо форми та змісту первинних документів з боку контролюючого органу в акті перевірки відсутні. Крім того, акт перевірки від 03.12.2012 року № 555/22-35193237 (т. 1 а.с. 11-82) не містить посилання на нереальність виконання ТОВ ДДЗ-Ресурс робіт з освоєння, випробування та дослідження свердловини № 3 Загорянського родовища.

Колегія суддів вважає обґрунтованою позицію суду першої інстанції щодо неправомірності висновків відповідача про завищення позивачем валових витрат на підставі інформації про нереальність операцій між ТОВ ДДЗ-Ресурс з наступними контрагентами: ТОВ Біофа (код ЄДРПОУ 36987957), ПП Велс (код ЄДРПОУ 30558001), ТОВ Емсон (код ЄДРПОУ 37068731), ТОВ Еко-Пром-Груп (код ЄДРПОУ 34432949), ПП Мірсан Сервіс (код ЄДРПОУ 34774172), ТОВ Будмашпост (код ЄДРПОУ 35604078), як на доказ вчинення порушень позивачем, оскільки обставини, встановлені стосовно контрагентів не є підставою для позбавлення платника податку права на податковий кредит у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого права та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

При цьому, колегія суддів зазначає, що чинне податкове законодавство не ставить в залежність право позивача на формування податкового кредиту та формування об'єкта оподаткування від податкового обліку (стану) інших осіб, так само як і в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів чи відсутності їх за місцезнаходженням, відсутності у контрагентів основних фондів, кваліфікованого персоналу тощо. В разі порушення контрагентом податкової дисципліни відповідальність та негативні наслідки мають настати саме для цієї особи.

Законодавство не зобов'язує платника податків перевіряти безпосереднього контрагента на предмет виконання ним вимог податкового законодавства перед тим, як відносити відповідні суми витрат до валових витрат та суми податку на додану вартість до податкового кредиту.

Неприпустимість притягнення до відповідальності однієї компанії, у випадку за неправомірні дії іншої компанії підтверджується практикою Європейського суду з прав людини. Так, в п. 71 рішення у справі Булвес АД проти Болгарії Європейського суду з прав людини дійшов такого висновку: ... Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування податку на додану вартість і, як наслідок, сплачувати податок на додану вартість повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності .

Отже, Європейський суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення з боку його контрагентом.

Отримання податковим органом акту перевірки чи довідки зустрічної звірки, в яких викладені висновки про вчинення контрагентом платника податків нікчемного правочину або відображення в звітності показників господарських операцій, які фактично не відбулись, не звільняє такий податковий орган від виконання обов'язку самостійного встановлення та доведення факту вчинення платником податків порушення закону, оскільки ані акт перевірки, ані довідка зустрічної звірки не мають преюдиційного характеру та не є документами, що достовірно та беззаперечно підтверджують обставини фактичної дійсності.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав судам першої та апеляційної інстанції достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його висновки, і не довів правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення.

Виходячи з наведеного, колегія суддів не вбачає підстав, передбачених ст. 202 КАС України для скасування судового рішення та приходить до висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваного судового рішення, відповідно до положень ст. 200 КАС України, - без змін.

Інші доводи апеляційної скарги та пояснення представників сторін на висновки колегії суддів не впливають.

Підстав, передбачених ст. 94 КАС України для розподілу судових витрат, колегія суддів не вбачає.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 7, 11, 94, 41 ч. 1, 160, 167, 195, 196, 199 ч. 1 п. 1, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Гадяцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області залишити без задоволення, а постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2016 року - без змін.

Ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Мельнікова Л.В. Судді (підпис) (підпис) Бенедик А.П. Макаренко Я.М. Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 06 лютого 2017 року.