Рішення

від 06.02.2017 по справі 190/1857/15-ц

П'ЯТИХАТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 190/1857/15-ц

Провадження №2/190/9/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2017 року м. П`ятихатки

Дніпропетровської області

П'ятихатський районний суд

Дніпропетровської області

в складі головуючого судді Митошоп В.М.

за участі секретаря Пронської Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. П'ятихатки цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю СФГ Гермес , П ятихатської районної державної адміністрації Дніпропетровської області про визнання правочину недійсним,-

встановив:

ОСОБА_1, звернулась до суду з позовом до ТОВ СФГ Гермес , третя особа П ятихатська РДА Дніпропетровської області про визнання правочину недійсним.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що їй на праві власності належить земельна ділянка площею 10.010 га, що розташована на території Лозуватської сільської ради П ятихатського району Дніпропетровської області. 11.04.2006 року між нею та СФГ Гермес було укладено договір оренди землі №148, згідно якого вона передала СФГ Гермес у строкове платне користування вказану земельну ділянку строком на п'ять років. 22.05.2009 року між ними була укладена додаткова угода №1 до договору оренди землі від 11.04.2006 року, згідно якої строк дії договору оренди землі змінений на 25 років .

10.12.2014 року між СФГ Гермес та відповідачем укладений договір купівлі-продажу посівів №4/12/Б, згідно умов якого разом з посівами до відповідача перейшло право користування належною їй земельною ділянкою, із збереженням за відповідачем усіх прав та обов'язків орендаря. Крім того, 17.01.2015 року між СФГ Гермес та відповідачем без відома позивача укладена додаткова угода № 7 до Договору оренди землі № 148, згідно якого СФГ Гермес передало відповідачу право оренди належної їй земельної ділянки.

Просить визнати недійсним додаткову угоду від 17 січня 2015 року № 7 до договору оренди землі №148 від 11.04.2006 року, оскільки вказана угода була укладена з порушенням вимог цивільного законодавства, а саме вона не була повідомлена про намір продажу СФГ Гермес права оренди земельної ділянки.

19.10.2016 року позивачем подано уточнену позовну заяву в якій остання просить визнати недійсною додаткову угоду від 17.01.2015 року №7 до договору оренди землі від 11.04.2006 року №148, визнати протиправним і скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 35103211 від 18.03.2015 року та стягнути з відповідача на її користь понесені судові витрати.

В судове засідання позивач ОСОБА_1, та представник позивача ОСОБА_2, не з явились, про розгляд справи повідомлені належним чином, представник позивача подала до суду заяву про розгляд справи у їх відсутність уточнені позовні вимоги підтримала, просить задовольнити їх у повному обсязі на підставах викладених у позовній заяві, .

Відповідач - ТОВ СФГ Гермес - свого представника в судові засідання 24.01.2017 року та 06.02.2017 року не направили, про час та місце проведення судового розгляду відповідач повідомлений належним чином згідно з вимогами ст.76 ЦПК України шляхом направлення судових повісток на адресу, зазначену у позовній заяві позивачем, довідці ЄДРПОУ про місце юридичної реєстрації відповідача та представником ТОВ СФГ Гермес в поданих до суду заявах та клопотаннях. Ознайомлення відповідача з часом та місцем проведення судових засідань підтверджується фактом подання до суду представником ТОВ СФГ Гермес заяв та клопотань, та поданням різних та одних і тих же апеляційних скарг в день проведення судових засідань, які свідчать про затягування розгляду справи відповідачем.

П ятихатська РДА Дніпропетровської області - про розгляд справи повідомлені належним чином двічі, повторно, підряд, в судове засідання свого представника не направили.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно копії Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ДП №043763 від 20.04.2004 року, інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно - власником земельної ділянки площею 10,010 га, (кадастровий номер 1224583000:01:032:0183), що розташована на території Лозуватської сільської ради П'ятихатського району Дніпропетровської області є ОСОБА_1. (а.с.6, 175)

Згідно копії договору оренди землі №148 від 11.04.2006р., інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно - ОСОБА_1 передала СФГ Гермес в строкове платне користування належну їй земельну ділянку площею 10,010 га, (кадастровий номер 1224583000:01:032:0183)строком на 5 років. (а.с.7-8, 175).

Згідно копії додаткової угоди № 1 від 22.05.2009р., інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно - внесено зміни до договору оренди землі № 148 від 11.04.2006р, в якій, строк дії договору визначено на 25 років. (а.с.9,175)

Згідно копії договору купівлі-продажу посівів № 4/12/Б від 10.12.2014р., інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно - СФГ Гермес передало у власність покупцю ТОВ СФГ Гермес посіви озимої пшениці, які розташовані на земельній ділянці, щодо якої укладено Договір оренди землі №148 від 11.04.2006 року. Разом з посівами на підставах, передбачених ст. 411 ЦК України від Продавця до Покупця перейшло право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб, належне Продавцю на підставі договору оренди землі із збереженням за Покупцем усіх прав та обов'язків Орендаря, передбачених Договором оренди землі (п.1.4 Договору). (а.с.11-12,175)

Згідно копії додаткової угоди №7 від 17.01.2015р., до договору оренди землі №148 від 11.04.2006р., інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно - СФГ Гермес здійснило передачу ТОВ СФГ Гермес права оренди земельної ділянки, набутої СФГ Гермес на підставі договору оренди землі № 148 від 11.04.2006р.. (а.с.13,175)

Згідно копії акту приймання-передачі земельної ділянки від 17.01.2015 року СФГ Гермес передало ТОВ СФГ Гермес земельну ділянку площею 10.010 га.. (а.с.14)

Згідно копії листа, СФГ Гермес за вих.№10/12/010 від 10.12.2014 року на ім'я позивача, повідомляли про укладення між СФГ Гермес та ТОВ СФГ Гермес договору купівлі-продажу посівів №4/12/Б від 10.12.2014 року, у зв'язку з чим запропоновано ОСОБА_1, у разі наявності бажання придбати право користування земельною ділянкою, що є об'єктом оренди за договором оренди землі №148 від 11.04.2006 року, про що необхідно було повідомити заявника протягом одного місяця. (а.с.14).

Жодних доказів направлення та/або вручення (отримання) повідомлення позивачу матеріали справи не містять, доказів іншого до суду не надано, у зв'язку з чим суд приходить до висновку про неповідомлення СФГ Гермес позивача про укладений ним з ТОВ СФГ Гермес договору купівлі-продажу посівів № 4/12/Б від 10.12.2014 року на земельній ділянці, що належить позивачу. Також не надано будь-яких доказів (окрім отриманих позивачем від реєстраційної служби відомостей (а.с.14)) щодо обставин повідомлення позивача відповідачем та/або СФГ Гермес про факти укладення додаткової угоди від 17.01.2015 року до договору оренди земельної ділянки, що на праві власності належить позивачу.

За рішенням засновників - СФГ Гермес (код ЄДРПОУ 39268929) 07.05.2015 року вчинено реєстраційний запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи, дані щодо правонаступництва відсутні.11.03.2015 року керівником (підписантом, в подальшому - головою комісії з припинення або ліквідатором) вказаної юридичної особи - СФГ Гермес (код ЄДРПОУ 39268929) з 11.03.2014 року до часу припинення 07.05.2015 року був ОСОБА_3, яким 10.12.2014 року та 17.01.2015 року підписані вищевказані угоди від імені СФГ Гермес . В той же час з 20.01.2015 року ОСОБА_3 є керівником відповідача - ТОВ СФГ Гермес , що за оскаржуваною угодою набуло право суборенди земельною ділянкою позивача, у зв'язку з чим вбачається, що з 20.01.2015 року керівником СФГ Гермес (до часу її припинення) та ТОВ СФГ Гермес (по час розгляду справи) була одна й та сама особа - ОСОБА_3. ( а.с.15-16, 204-206,207-209.)

Згідно з ч.ч.2-4 ст.10 ЦПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст . 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно з ч.ч.2,3 ст.58 ЦПК України сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно ч.2 ст.59 ЦПК України - обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування .

Згідно ст.60 ЦПК України - кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно п.п.1,2 ч.1 ст.214 ЦПК України суд під час ухвалення рішення окрім іншого вирішує чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Згідно ч.4 ст.124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем. Підставою для укладення договору оренди може бути цивільно-правовий договір про відчуження права оренди.

Згідно ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч.1-3,5 та 6 ст.203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін, або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно ч.2 ст.792 ЦК України, відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Згідно ст.2 Закону України Про оренду землі відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Оскільки умовами договору оренди земельної ділянки від 11.04.2006р. будь-яких окремих положень щодо суборенди ділянок не передбачено, при укладені будь-яких додаткових угод до договору оренди, та відповідно при укладенні угоди щодо суборенди земельних ділянок, сторони за угодами повинні керуватися вищевказаними положеннями Закону України Про оренду землі .

Згідно ст.8 Закону України Про оренду землі орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця . Якщо протягом одного місяця орендодавець не надішле письмового повідомлення щодо своєї згоди чи заперечення, орендована земельна ділянка або її частина може бути передана в суборенду. Орендарі земельних ділянок сільськогосподарського призначення на період дії договору оренди можуть обмінюватися належними їм правами користування земельними ділянками шляхом укладання між ними договорів суборенди відповідних ділянок, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця.

Проте, так як умовами договору оренди земельної ділянки від 11.04.2006 року право суборенди не передбачалось, будь-якої згоди позивач як власник ділянки на її передачу в суборенду та/або користування ділянкою на інших підставах (в т.ч. укладення будь-яких інших цивільно-правових угод - додаткової угоди до договору оренди, купівлі-продажу посівів тощо), не надавав, а земельна ділянка, що належать позивачу, в порушення встановленого законом порядку передана шляхом укладення додаткової угоди до договору оренди особами, одна з яких не є стороною за первісним договором оренди, без будь-якого повідомлення та/або згоди (відома) власника, суд вважає заявлені позивачем вимоги про визнання недійсною додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 17.01.2015 року, на підставі яких відповідач неправомірно набув право оренди земельної ділянки позивача, обґрунтованими, підтвердженими дослідженими судом доказами та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно ч.1 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Згідно ст.182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації, а порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість і підстави відмови в ній встановлюються законом.

Згідно ст.3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень речові права на нерухоме майно, їх обтяження та правочини щодо нерухомого майна підлягають обов'язковій державній реєстрації в порядку, установленому цим Законом.

Згідно ст.ст. 8,9 зазначеного Закону орган державної реєстрації прав проводить державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмовляє у їх реєстрації. Державний реєстратор самостійно приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмову в такій реєстрації. Державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями та наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав.

Згідно п. 41 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, який затверджено постановою КМ України №1141 від 26.10.2011 року - державний реєстратор вносить записи до Державного реєстру прав про скасування державної реєстрації прав у разі скасування на підставі рішення суду - рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Згідно п.2.1, 2.3, 2.6 Порядку прийняття і розгляду заяв про внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженому наказом Міністерства юстиції України від 12.12.2001 №3502/5, для внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації прав та скасування записів Державного реєстру прав заявник подає органу державної реєстрації прав, державним реєстратором якого було проведено державну реєстрацію прав, або нотаріусу, яким проведено державну реєстрацію прав, заяву та документи, визначені цим Порядком. Для внесення записів про скасування державної реєстрації прав, скасування записів Державного реєстру прав заявник подає рішення суду про скасування рішення державного реєстратора, що набрало законної сили, та копії документів, визначених у пункті 2.3 цього розділу.

На підставі викладеного, позовні вимоги позивача про скасування рішення про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки на підставі вищевказаної додаткової угоди, є обґрунтованими, підтвердженими дослідженими судом доказами та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі з подальшим поновленням записів про права, що існували до проведення вищевказаної реєстрації.

Статтею 16 ЦК України передбачені способи захисту цивільних прав та інтересів особи в цивільному судочинстві, згідно ч.2 цієї статті суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом , що встановлений договором або законом.

Відносно вимог про визнання вказаних рішень держреєстратора про державну реєстрацію від 18.03.2016 року протиправними, суд з урахуванням положень ст.16 ЦК України зазначає, що визнання протиправним рішення державного реєстратора про реєстрацію речового права як спосіб захисту цивільних прав цивільним законодавством, в т.ч. положеннями ст.16 ЦК України, не передбачено, у зв'язку з чим суд відмовляє в цій частині позовних вимог.

Згідно ст. 88 ЦПК України судові витрати позивача в сумі 487,20 грн. підлягають стягненню з відповідача ТОВ СФГ Гермес .

Керуючись ст.ст.10, 60, 88, 209, 224-226 ЦПК України, суд,

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю СФГ Гермес , П ятихатської районної державної адміністрації Дніпропетровської області про визнання правочину недійсним - задовольнити частково.

Визнати недійсною додаткову угоду від 17 січня 2015 року №7 до договору оренди землі від 11 квітня 2006 року №148 укладену між селянським (фермерським) господарством Гермес та товариством з обмеженою відповідальністю СФГ Гермес .

Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (індексний номер 35103211) від 18 березня 2015 року.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю СФГ Гермес (індитифікаційний номер 39268929) на користь ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_1 (індитифікаційний номер НОМЕР_1) 487 грн. 20 коп., сплаченого судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуто П"ятихатським районним судом Дніпропетровської області за письмовою заявою відповідача протягом десяти днів з дня отримання відповідачем копії рішення.

Головуючий-суддя