Постанова

від 12.12.2018 по справі 190/1857/15-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

12 грудня 2018 року

м. Київ

справа № 190/1857/15-ц

провадження № 61-8239св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

Штелик С. П. (суддя-доповідач), ВисоцькаВ.С., Мартєв С.Ю.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_4,

відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю СФГ Гермес ,

третя особа - реєстраційна служба П'ятихатського управління юстиції Дніпропетровської області,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю СФГ Гермес на рішення П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 06 лютого 2017 року у складі судді Митошоп В. М. та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 14 вересня 2017 року у складі суддів: Бараннік О. П., Пономарь З. М., Посунся Н. Є.,

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2015 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю СФГ Гермес (далі -ТОВ СФГ Гермес ) про визнання правочину недійсним, посилаючись на те, що 11 квітня 2006 року між нею як власником земельної ділянки загальною площею 10,010 га, що знаходиться на території Лозуватської сільської ради П'ятихатського району Дніпропетровської області, кадастровий номер НОМЕР_1, та селянським фермерським господарством Гермес (далі - СФГ Гермес ) укладено строком на 5 років договір оренди вказаної земельної ділянки, який зареєстровано у Жовтоводському відділі ДРФ ДП Центр ДЗК , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 08 червня 2006 року № 040613800304. Додатковою угодою від 11 квітня 2009 року № 1 до договору оренди землівід 11 квітня 2006 року № 148, строк дії договору змінено на 25 років.

10 грудня 2014 року між СФГ Гермес та ТОВ СФГ Гермес укладено договір купівлі-продажу посівів № 4/12/Б, згідно з пунктом 1.4 якого разом з посівами на підставах , передбачених статтею 411 ЦК України, до відповідача переходить і право користування належною їй земельною ділянкою. 17 січня 2015 року між СФГ Гермес та ТОВ СФГ Гермес укладено додаткову угоду № 7 до договору оренди землі від 11 квітня 2006 року № 148, згідно якої СФГ Гермес передано відповідачу право оренди належної їй на праві власності земельної ділянки.18 березня 2015 року реєстраційною службою П'ятихатського районного управління юстиції Дніпропетровської області проведено державну реєстрацію переходу права оренди земельної ділянки від СФГ Гермес до відповідача.

Посилаючись на зазначені обставини, а також на те, що вона не отримувала повідомлення про продаж права користування її земельною ділянкою, просила визнати недійсною додаткову угоду від 17 січня 2015 року № 7 до договору оренди землі від 11 квітня 2006 року № 148 та визнати протиправним і скасувати рішення про державну реєстрацію переходу права оренди земельної ділянки від 18 березня 2015 року.

Заочним рішенням П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 06 лютого 2017 року позов ОСОБА_4 задоволено частково. Визнано недійсною додаткову угоду від 17 січня 2015 року №7 до договору оренди землі від 11 квітня 2006 року, укладену між СФГ Гермес та ТОВ СФГ Гермес . Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (індексний номер 35103211) від 18 березня 2015 року. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що умовами договору оренди земельної ділянки від 11 квітня 2006 року право суборенди не передбачено, будь-якої згоди позивач як власник ділянки на її передачу в суборенду та/або користування ділянкою на інших підставах (в тому числі укладення будь-яких інших цивільно-правових угод, додаткової угоди до договору оренди, купівлі- продажу посівів тощо), не надавала, а земельна ділянка, що належить позивачу, в порушення встановленого законом порядку передана шляхом укладення додаткової угоди до договору оренди особам, одна з яких не є стороною за первісним договором оренди, без будь-якого повідомлення та/або згоди (відома) власника, томувимоги про визнання недійсною додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 17 січня 2015 року, на підставі якоївідповідач неправомірно набув право оренди земельної ділянки позивача, є обґрунтованими, підтвердженими дослідженими судом доказами та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі. Позовні вимоги про скасування рішення про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки на підставі вищевказаної додаткової угоди також є обґрунтованими.

Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 14 вересня 2017 року апеляційну скаргу ТОВ СФГ Гермес відхилено, рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що орендар СФГ Гермес здійснив передачу ТОВ СФГ Гермес права користування належної позивачу земельної ділянки у порушення умов укладеного між ними договору оренди та без належного повідомлення позивача. Вирішуючи спір між сторонами, суд першої інстанції у повному обсязі з'ясував права та обов'язки учасників спору, обставини справи, перевірив доводи сторін та, давши їм належну правову оцінку, постановив рішення, яке відповідає вимогам закону.

У жовтні 2017 року ТОВ СФГ Гермес подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 14 вересня 2017 року скасувати, а рішення П 'ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 06 лютого 2017 року скасувати в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_4 та ухвалити в цій частині нове рішення.

Касаційна скарга мотивована тим, що ТОВ СФГ Гермес не було належним чином повідомлене про час та місце розгляду справи в суді першої інстанції. У зв'язку з розглядом справи за відсутності відповідача, суд не міг повно встановити обставини справи, у зв'язку з чим встановив факт відсутності доказів направлення позивачу повідомлення про перехід прав користування земельною ділянкою до ТОВ СФГ Гермес . Докази направлення такого повідомлення може мати виключно ТОВ СФГ Гермес та Українське державне підприємство поштового зв'язку Укрпошта . Крім того, повідомлення про укладення договору щодо відчуження права користування земельною ділянкою було направлено відповідачу. Право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб є одним із речових прав на чуже майно та закон не встановлює вимог щодо оформлення таких прав, тобто, не встановлює, на підставі якого саме договору має відбуватися передача права користування чужою земельною ділянкою. Таким чином, користувач земельної ділянки сільськогосподарського призначення незалежно від підстави виникнення у нього вказаного права користування має право відчужити це право іншим особам на підставі будь-якого договору (стаття 411 ЦК України). Позивач обрав невірний спосіб захисту порушеного права, оскільки відповідно до статті 411 ЦК України мав звернутися із позовом про переведення на нього прав та обов'язків покупця.

Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Суди установили, що ОСОБА_4 є власником земельної ділянки площею 10,010 га на території Лозуватської сільської ради П'ятихатського району Дніпропетровської області згідно з державним актом на право власності на земельну ділянку серії ДП № 043763 від 20 квітня 2004 року.

11 квітня 2006 року між ОСОБА_4 та СФГ Гермес укладено строком на 5 років договір оренди вказаної земельної ділянки, який зареєстровано у Жовтоводському відділі ДРФ ДП Центр ДЗК , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 08 червня 2006 року № 040613800304. Додатковою угодою від 11 квітня 2009 року № 1 до договору оренди землі від 11 квітня 2006 року № 148, строк дії договору змінено на 25 років.

10 грудня 2014 року між СФГ Гермес та ТОВ СФГ Гермес укладено договір купівлі-продажу посівів № 4/12/Б, згідно з пунктом 1.4 якого разом з посівами на підставах, передбачених статтею 411 ЦК України, до відповідача переходить і право користування належною позивачу земельною ділянкою.

17 січня 2015 року між СФГ Гермес та ТОВ СФГ Гермес укладено додаткову угоду № 7 до договору оренди землі від 11 квітня 2006 року № 148, згідно якої СФГ Гермес передано відповідачу право оренди належної їй на праві власності земельної ділянки.18 березня 2015 року реєстраційною службою П'ятихатського районного управління юстиції Дніпропетровської області проведено державну реєстрацію переходу права оренди земельної ділянки від СФГ Гермес до відповідача.

Частиною четвертою статті 124 ЗК Українипередбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Відповідно до статті 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до частини другої статті 203 ЦК України особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, відповідно до частини третьої статті 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його сторонами (частина друга статті 207 ЦК України ).

Частиною першою статті 215 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України .

Згідно частини другої статті 792 ЦК України, відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Згідно статті 2 Закону України Про оренду землі відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України , Цивільним кодексом України , цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно статті 8 Закону України Про оренду землі орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця. Якщо протягом одного місяця орендодавець не надішле письмового повідомлення щодо своєї згоди чи заперечення, орендована земельна ділянка або її частина може бути передана в суборенду. Орендарі земельних ділянок сільськогосподарського призначення на період дії договору оренди можуть обмінюватися належними їм правами користування земельними ділянками шляхом укладання між ними договорів суборенди відповідних ділянок, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця.

Враховуючи те, що умовами договору оренди земельної ділянки від 11 квітня 2006 року окремих положень щодо суборенди ділянок не передбачено, а доказів вручення позивачу повідомлення про передачу земельної ділянки у суборенду матеріали справи не містять, колегія суддів погоджується із висновками судів про недодержання вимог статті 8 Закону України Про оренду землі при вчиненні між СФГ Гермес та ТОВ СФГ Гермес додаткової угоди № 7 від 17 січня 2015 року.

Крім того, СФГ Гермес (орендар) та ТОВ СФГ Гермес (суборендар) уклали не договір суборенди, а угоду про внесення змін до договору оренди землі від 11 квітня 2006 року № 148, тобто до правочину, стороною якого є ОСОБА_4 та СФГ Гермес , без участі ОСОБА_4

Право оренди земельної ділянки є відмінним від емфітевзису (право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб) та суперфіцію (право користування чужою земельною ділянкою для забудови) правом користування земельною ділянкою, визначається спеціальними нормами законодавства (статті 93, 124 ЗК України, Закону України Про оренду землі , тощо), різниться підставами виникнення, режимом використання землі та порядком передачі її в суборенду.

Таким чином, безпідставними є посилання заявника в касаційній скарзі на положення статті 411 ЦК України, якою врегульовано відносини щодо відчуження землекористувачем права користування земельною ділянкою права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису), оскільки спірні правовідносини виникли з договору оренди землі.

Необґрунтованими є також доводи касаційної скарги щодо неналежного повідомлення заявника про час та місце розгляду справи у суді першої інстанції, оскільки заявник не був позбавлений можливості доводити перед судом переконливість своїх доводів та надавати докази на їх підтвердження в межах апеляційного провадження у справі.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення - без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 401 , 416 ЦПК України , Верховний Суд у складі колегії суддів Другоїсудової палати Касаційного цивільного суду ,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю СФГ Гермес залишити без задоволення.

Рішення П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 06 лютого 2017 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 14 вересня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: С. П. Штелик

В. С. Висоцька

С. Ю. Мартєв