ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
61022, м.Харків, пр.Науки, 5
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
30.01.2017 Справа №905/3337/16
Господарський суд Донецької області у складі судді Кротінової О.В.,
при секретарі судового засідання Хадієвій М.Ф.,
розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» , м.Київ, ЄДРПОУ 40075815, в особі регіональної філії «ОСОБА_1 залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» , м.Дніпро, ЄДРПОУ 40081237,
до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю Промислова фінансова компанія Укразовметсплав , м.Маріуполь Донецької області, ЄДРПОУ 36637261
про стягнення 66955,00 грн., -
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_2 - за довіреністю;
від відповідача: не з'явився, -
ВСТАНОВИВ:
Публічне акціонерне товариство Українська залізниця , м.Київ, в особі регіональної філії ОСОБА_1 залізниця Публічного акціонерного товариства Українська залізниця , м.Дніпропетровськ, звернулось до господарського суду Донецької області з позовною заявою №НЮс - 01/625 від 25.11.2016р. до Товариства з обмеженою відповідальністю Промислова фінансова компанія Укразовметсплав , м.Маріуполь Донецької області, про стягнення штрафу в сумі 66955,00 грн.
З дотриманням приписів ст.2-1 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, для розгляду справи №905/3337/16 визначено суддю Кротінову О.В.
Ухвалою суду від 28.11.2016р. даний позов прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №905/3337/16.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що відповідно до комерційного акту НА №001041/123 від 14.06.2016р. в ході контрольної перевірки маси вантажу на транзитній станції ОСОБА_1 залізниці у вагоні №65300360 виявлена різниця у дійсній вазі та зазначеній відповідачем у залізничній накладній №48765812 від 10.06.2016р., а отже неправильно вказано останнім дані вантажу, внаслідок чого виникли підстави для нарахування штрафу.
На підтвердження викладених обставин позивач надав у копіях: залізничну накладну №48765812 від 10.06.2016р., комерційний акт НА №001041/123 від 14.06.2016р., довіреності на представників, технічний паспорт засобу вимірювальної техніки №89 від 16.11.2012р., свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки №6-6277-15 від 01.07.2016р., витяг з ЄДРПОУ стосовно позивача, постанова Кабінету міністрів України №735 від 02.09.2015р.
Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст.1, 2, 12, 15, 33, 49, 61, 64, 82 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.3, 10 Закону України «Про залізничний транспорт» , ст.307 Господарського кодексу України, ст.ст. 2, 5, 6, 23, 24, 37, 52, 118, 122, 129 Статуту залізниць України, п.2.1, 2.2., 2.3. розділу 2 Правил оформлення перевізних документів та п.5, п.28 Правил приймання вантажів до перевезення, Правилами перевезень вантажів.
19.12.2016р. представником позивача через канцелярію господарського суду Донецької області подано клопотання №13 - 04/576 від 15.12.2016р. про долучення документів до матеріалів справи, в якому також повідомив про відсутність на розгляді іншого суду даного спору. До клопотання додано у копіях: акт загальної форми №618 від 14.06.2016р., довіреність на представника позивача.
Представник позивача у судовому засіданні 30.01.2017р. підтримав позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання 30.01.2017р. не з'явився, причин неявки не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Як зазначено в п.3.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.11р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» неявка у судове засідання однієї із сторін, належним чином повідомленої про час та місце цього засідання, не перешкоджає такому переходові до розгляду позовних вимог, якщо у господарського суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, передбачені ч.1 ст.77 ГПК України. При цьому, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Так, враховуючи суть спору, загальну тривалість розгляду справи, а також належне забезпечення з боку суду можливості відповідача для реалізації своїх процесуальних прав, в тому числі шляхом направлення поштою (іншим належним засобом зв'язку) відповідних доказів до суду, за цих підстав суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи та існуючою можливість розглянути спір за наявними в справі матеріалами, у цьому судовому засіданні, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
Дослідив матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, щодо такого.
Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» , м.Київ, в особі регіональної філії «ОСОБА_1 залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» , м.Дніпро, є належним позивачем у справі.
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору та інших правочинів.
Відповідно до ч.1 ст.909 Цивільного Кодексу України за договором перевезення перевізник зобов'язаний доставити довірений йому відправником вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Укладення договору перевезення вантажу, відповідно до ч.3 ст.909 Цивільного кодексу України та ч.2 ст.307 Господарського кодексу України, підтверджується складанням транспортної накладної.
Відповідно до ст.6 Статуту залізниць України накладна це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до Статуту та правил і наданий залізниці разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажів, яка укладається між відправником і залізницею. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезень до станції призначення.
10.06.2016р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Промислова фінансова компанія "Укразовметсплав" на адресу ВАТ "Дніпропетровський Втормет", зі станції Сартана Донецької залізниці на станцію Нижньодніпровськ ОСОБА_1 залізниці відвантажило за залізничною накладною №48765812 від 10.06.2016р. у вагоні №65300360 вантаж - лом чорних металів, не поіменований в алфавіті, вид 510 ДСТУ 4121-2002.
При оформленні залізничної накладної №48765812 від 10.06.2016р. у вагоні №65300360 відповідачем вказано масу вантажу: нетто - 64900 кг.
Як свідчить розділ 26 та 28 вищевказаної накладної, маса вантажу визначена відправником на автомобільних вагах.
На станції відправлення вантаж був прийнятий до перевезення без зауважень, іншого не доведено.
Згідно з п.28 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000р., вантажі, завантажені відправниками у вагони закритого типу (криті, ізотермічні, хопери, цистерни тощо) та контейнери, приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду кузова (котла) вагона (контейнера), пломб (ЗПП), без перевірки вантажу. Вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т. ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.
Відповідно до статті 24 Статуту залізниць України, залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначених відправником у накладній, на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.
Під час перевезення, на транзитній станції ОСОБА_1 залізниці було проведено перевірку маси вантажу, під час якої було виявлено, що маса вантажу у вагоні №65300360 не відповідає масі, вказаній відправником у накладній, про що був складений акт загальної форми №618 від 14.06.2016р.
За результатами контрольної перевірки станцією ОСОБА_1 залізниці складено комерційний акт НА №001041/123 від 14.06.2016р., відповідно до якого за результатами контрольного переважування вагону №65300360 на справних електронних 150т. вагонних вагах станції ОСОБА_1 залізниці (огляд повірка 18.05.2016р.) виявлено, що при переваженні вага брутто складає 90160 кг., тара з документа - 23800 кг., нетто 66360 кг., що складає різницю проти документа в сторону збільшення на 1460кг.
У комерційному акті у розділі Д також відображено, що у комерційному відношенні навантаження рівномірне, нижче рівня бортів вагону на 1-1,2м, вкритий листами укриття, вантаж марковано вапном, обрис навантаження не порушено; вагон у технічному відношенні справний, люки, двері зачинені; дана телеграма. Переважування вантажу здійснювалось у присутності ДС ОСОБА_3, в.о. ДСМ ОСОБА_4, прийомоздавальником ОСОБА_5
Згідно технічного паспорту №89 від 16.11.2012р. вагонних ваг станції ОСОБА_1 залізниці, відміткою у паспорті підтверджено, що остання держповірка ваг здійснена 18.05.2016р., наступний плановий термін перевірки ваг не пізніше 18.11.2016р.
Пунктом 10 Правил складання актів, які затверджені наказом Міністерства транспорту України №334 від 28.05.2002р., передбачено, що комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці.
Суд встановив, що комерційний акт НА №001041/123 від 14.06.2016р. підписаний належними особами у відповідності до п.10 Правил складання актів.
Статут залізниць України (далі - Статут) визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (ст.2 Статуту).
Статтею 37 Статуту встановлено, що під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса. Маса вантажів визначається відправником. Спосіб визначення маси зазначається у накладній.
На підставі цього Статуту затверджені Мінтрансом Правила перевезень вантажів, які є обов'язковими для всіх юридичних осіб (ст.5 Статуту).
Правилами перевезень вантажів, а саме п.1.1. розділу 4 Правил оформлення перевізних документів, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України за №863/5084 від 24.11.2000р., а також ст.23 Статуту передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). У відповідності до цих Правил, а саме п.2.1. та п.2.2., графи «Маса вантажу, визначена відправником, кг» та «Спосіб визначення маси» заповнюються вантажовідправником. Маса вантажу згідно ст.37 Статуту та п.5. Правил приймання вантажів до перевезення, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за №861/5082, визначається відправником.
Правильність внесених у накладну відомостей, як це передбачено п.2.3 Правил оформлення перевізних документів, своїм підписом підтверджує представник відправника. Так, правильність внесених відомостей до вищевказаної накладної підтвердив своїм підписом представник відправника.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.24 Статуту вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.
Згідно ч.1 ст.129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.
Для засвідчення обставини невідповідності маси вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах законодавцем у ст.129 Статуту визначено складання комерційного акту.
Таким чином, підставою для матеріальної відповідальності вантажовідправника є обставини, викладені у комерційному акті.
Так, невідповідність фактичної маси вантажу з масою вантажу, яка зазначена відправником (відповідачем) у накладній, засвідчено належним доказом комерційним актом НА №001041/123 від 14.06.2016р.
Вказаний комерційний акт за своєю формою та змістом відповідає вимогам Статуту залізниць України та Правил складання актів, а тому визнається судом належним доказом на підтвердження факту невідповідності маси, зазначеної у накладній, та фактичної маси вантажу.
Між тим, в матеріалах справи відсутні та сторонами не надані жодні докази, які б свідчили про намагання оскаржити відомості викладені у комерційному акті.
Згідно з п.5.5 розділу 5 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України за №644 від 21.11.2000р. та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 24.11.2000 №863/5084, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.
Згідно із ст.122 Статуту залізниць України за неправильно зазначену у накладній масу вантажу з відправника стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту.
Тобто, чинне законодавство України пов'язує застосування до вантажовідправника наслідків встановлених ст.118 Статуту залізниць України із фактом неправильного зазначення певних відомостей у накладній, зокрема, маси вантажу.
Враховуючи дане, предметом дослідження є встановлення такого порушення.
Ґрунтуючись на викладених обставинах справи судом встановлено наявність підстав для застосування відповідальності, передбаченої вищеозначеним нормативним актом.
Окрім того, при застосуванні статей 118 та 122 Статуту слід враховувати, що штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником зазначених порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки.
Відповідно до ст.118 Статуту залізниць України штраф підлягає стягненню у п'ятикратному розмірі плати провізної плати.
Виходячи з того, що провізна плата за перевезення вантажу у спірному вагоні складає 13391,00 грн., позивачем нараховано та пред'явлено до стягнення з відповідача штраф в сумі 66955,00 грн.
Судом встановлено, що розрахунок суми штрафу є арифметично вірним, та відповідає ст.ст.118, 122 Статут залізниць України.
Керуючись ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір підлягає віднесенню на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1, 4-2, 4-3, 22, 32-38, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м.Київ, в особі регіональної філії "ОСОБА_1 залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м.Дніпро, до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова фінансова компанія "Укразовметсплав", м.Маріуполь Донецької області, про стягнення штрафу у сумі 66955,00 грн., задовольнити у повному обсязі.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова фінансова компанія "Укразовметсплав" (87551, Донецька область, м.Маріуполь, проїзд Знаменський, буд.1/29, ЄДРПОУ 36637261, р/р26005962487631 ПАТ ПУМБ у м.Київ, МФО 334851) на користь Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м.Київ, вул.Тверська, буд.5, ЄДРПОУ 40075815), в особі регіональної філії "ОСОБА_1 залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (49602, м.Дніпро, пр.Дмитра Яворницького, буд.108, ЄДРПОУ 40081237, р/р2600757872107 АБ Експрес-Банк , МФО 322959) штраф у розмірі 66955,00 грн., а також відшкодування сплаченого судового збору у розмірі 1378,00 грн.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. В судовому засіданні 30.01.2017р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
5. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його оголошення. Зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.ст.84, 85 Господарського процесуального кодексу України.
6. Повний текст рішення складено та підписано 06.02.2017р.
Суддя О.В. Кротінова
Суд | Господарський суд Донецької області |
Дата ухвалення рішення | 30.01.2017 |
Оприлюднено | 13.02.2017 |
Номер документу | 64590597 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Донецької області
О.В. Кротінова
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні