Рішення

від 08.02.2017 по справі 904/12138/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

01.02.2017 Справа № 904/12138/16

За позовом ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" в особі Регіональної філії "ПРИДНІПРОВСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ", м. Дніпро

до Управління праці та соціального захисту населення Апостолівської районної державної адміністрації, м. Апостолове

про стягнення 852 776,44 грн.

Суддя: Ніколенко М.О.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 - довіреність від 25.10.16;

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" в особі Регіональної філії "ПРИДНІПРОВСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Апостолівської районної державної адміністрації про стягнення 852 776,44 грн.

Позов обґрунтований порушенням умов договору №14 ПР/ДН-2-15157/НЮдч Про надання пільгового проїзду ДП Придніпровська залізниця окремим категоріям громадян та здійснення компенсаційних виплат за наданий пільговий проїзд від 05.01.15.

Ухвалою суду від 26.12.16 порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 01.02.17.

Представник позивача у судове засідання з'явився, підтримав позовні вимоги, просив суд їх задовольнити, надав пояснення по справі, відповів на поставлені питання.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, проти позову заперечує, надав клопотання про розгляд справи без участі його представника.

Згідно зі ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В порядку статті 85 ГПК України, у судовому засіданні 01.02.17 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

В С Т А Н О В И В:

Про початок фінансово-господарської діяльності ПАТ Укрзалізниця 01.12.15 та закінчення такої діяльності ДП Придніпровська залізниця , підписання 01.12.15 комісією з реорганізації ДП Придніпровська залізниця та виконуючим обов'язки голови правління ПАТ Укрзалізниця заключного передавального акта, яким ПАТ Укрзалізниця визначено правонаступником усіх прав та обов'язків ДП Придніпровська залізниця , а також наявність у ЄДРГІОУ відомостей про те, що регіональна філія Придніпровська залізниця є відокремленим підрозділом юридичної особи ПАТ Укрзалізниця , свідчить про той факт, що останнє є належною стороною при розгляді спорів у судах та має право виступати як правонаступник у правовідносинах, у яких до моменту реорганізації по договірним та позадоговірним відносинам виступало ДП Придніпровська залізниця .

Така позиція висловлюється й Вищим господарським судом України за позовами ПАТ Укрзалізниця в постановах від 03.08.16 справі № 904/11181/15, від 08.09.16 у справі № 904/10268/15, від 27.09.16 у справі № 904/1517/16, від 18.10.16 у справі № 904/2157/16, від 25.10.16 у справі № 904/242/16, від 31.10.16 у справах №№ 904/1670/16, 904/3336/16.

Між Державним підприємством Придніпровська залізниця (Перевізник) та відповідачем ( Платник ) укладено договір. № 14 ПР/ДН-2-15157/ИЮдч Про надання пільгового проїзду Державним підприємством Придніпровська залізниця окремим категоріям громадян та здійснення компенсаційних виплат за наданий пільговий проїзд від 05.01.15 (Договір). Предметом цього договору є відносини сторін щодо компенсації пільгового проїзду окремих категорій громадян залізничним транспортом у приміському сполученні, які мають пільги, встановлені законодавством України, пільгового проїзду у залізничному транспорті, за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам компенсаційних виплат, передбачених Законом України про державний бюджет на відповідний рік, або з урахуванням статті 46 Бюджетного кодексу України, та чинних постанов Кабінету Міністрів України. За умовами п.1.2 Договору Перевізник за власний рахунок здійснює перевезення окремих категорій громадян, які мають відповідні пільги у залізничному транспорті, а Платник здійснює компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян. Відповідно до п. 3.1 договору, ціна його складає фактичні збитки Перевізника від перевезень окремих категорій громадян, що мають відповідні пільги, за бажанням сторін може встановлюватись на певний період кожного року шляхом укладання додаткової угоди. Згідно п. 7.1 договору, даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін і діє в частині проведення компенсаційних виплат - до їх повного погашення.

Відповідно до п.6 Порядку обслуговування громадян залізничним транспортом, затвердженим Постановою КМ України від 19.03.1997р. № 252, суб'єкти господарської діяльності, які займаються перевезенням та обслуговуванням пасажирів, повинні забезпечити надання пільг особам, які мають на не право згідно із законодавством. України.

Законодавчими актами, що надають право на пільговий та безкоштовний проїзд у залізничному транспорті, є: Закон України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту від 22.10.1993р., Закон України Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні від 16.12.1993р., Закон України Про соціальний захист дітей війни від 18.11.2004р., Закон України Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи від 28.02.1991 р., Закон України від Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні 21.03.1991 р. та ін.

Таким чином, залізниця надає пільговий проїзд окремій категорії громадян, які мають право на відповідні пільги при користуванні залізничним транспортом. Жодним законодавчим актом не передбачено обмеження у пільговому перевезені осіб, які мають право на пільговий проїзд. Особа, яка має право на пільговий проїзд, може скористатися такою пільгою щодня і без обмежень.

Загальний принцип надання пільг виглядає наступним чином: пасажир пільгової категорії придбаває безкоштовно чи з відповідною знижкою проїзний документ (квиток) для здійснення поїздки; залізницею враховуються недоотримані суми й виставляються рахунки відповідним органам.

Згідно п.п. 2.2.1 п.2.2 ч. 2 Договору Перевізник має право на компенсаційні виплати за наданий пільговий проїзд окремим категоріям громадян. Відповідно до п.п. 2.3.1, 2.3.2., 2.3.3 п.2.3 ч.2 Договору Платник зобов'язується:

передбачити у своєму бюджеті в необхідних обсягах кошти, які будуть спрямовані на компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремим категоріям громадян;

з моменту прийняття Державного бюджету та затвердження кошторису доходів та видатків письмово інформувати Перевізника про розмір коштів, які будуть спрямовані на фінансування пільг у вигляді додаткової угоди;

здійснювати перерахування коштів, передбачених на проведення компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремим категоріям населення згідно кошторису доходів та видатків в межах кошторисних призначень на підставі розрахунку в термін до 5-ти робочих днів з моменту отримання субвенцій на свій розрахунковий рахунок.

У відповідності до п. 4.1 ч. 4 Договору, сторони несуть відповідальність відповідно до вимог чинного законодавства України за невиконання чи неналежне виконання своїх зобов'язань за Договором.

Відповідно до статті 174 ГК України зобов'язання можуть виникати безпосередньо із закону та іншого нормативно-правового акту, що регулює господарську діяльність.

Згідно ст. 9 Закону України Про залізничний транспорт встановлення тарифів на перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу залізничним транспортом (за винятком приміських пасажирських перевезень) у межах України здійснюється на підставі бюджетної, цінової та тарифної політики у порядку, що визначає Кабінет Міністрів України. Тарифи на перевезення пасажирів і багажу у приміському сполученні встановлюються відповідними залізницями за погодженням з місцевими органами виконавчої влади. При рівні тарифів, що не забезпечують рентабельності цих перевезень, збитки залізниць компенсуються із місцевих бюджетів. Розрахунки за роботи і послуги, пов'язані з перевезенням вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу, пошти, щодо яких не здійснюється державне регулювання тарифів, провадяться за вільними тарифами, які визначаються за домовленістю сторін у порядку, що не суперечить законодавству про захист економічної конкуренції. Для захисту інтересів окремих категорій громадян на пасажирських перевезеннях, у тому числі приміських, можуть передбачатися пільгові тарифи. Збитки залізничного транспорту загального користування від їх використання відшкодовуються залізницям за рахунок державного або місцевих бюджетів залежно від того, яким органом прийнято рішення щодо введення відповідних пільг.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є:

втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусила зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).

Право на відшкодування завданих збитків виникає при наявності складу цивільного правопорушення: порушення цивільного права чи інтересу; завдання збитків, причинного зв'язку між порушенням права та збитками, наявність винної поведінки. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною шкоди, коли вона прямо (безпосередньо) пов'язана зі збитками.

Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Виходячи з положень статей 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до вимог ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Згідно підпункту б пункту 4 частини першої ст.89 Бюджетного кодексу України до видатків, які здійснюються з районних бюджетів та бюджетів міст, республіканського Автономної Республіки Крим і міст обласного значення та враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів, належать видатки на державні програми соціального захисту, в тому числі компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян.

Статтею 102 БК України зазначено, що видатки місцевих бюджетів, передбачені у підпункті б пункту 4 частини першої статті 89 цього Кодексу, проводяться за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення державних програм соціального захисту у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Механізм фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету визначений Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002р. № 256 Про затвердження Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету .

Пунктом 3 Порядку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 256, встановлено, що головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення.

Згідно п. 5 цього Порядку, головні розпорядники коштів місцевих бюджетів щомісяця готують інформацію про фактично нараховані суми та акти звіряння розрахунків за надані послуги з підприємствами - надавачами відповідних послуг і надсилають їх фінансовим органам райдержадміністрацій, виконкомів міських рад... .

Відповідно до п. 8 Порядку, головні р у 5-денний строк розрахунки з постачальниками відповідних послуг і ведуть облік компенсаційних виплат за пільговий проїзд категорій громадян.

Механізм розрахунку обсягів компенсаційних виплат залізницям за пільгові перевезення окремих категорій громадян, яким таке право надано законом, що здійснюється за рахунок коштів державного або місцевого бюджетів, а також субвенцій з державного або місцевого бюджетів, визначено Постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2009р. № 1359 Про затвердження Порядку розрахунку обсягів компенсаційних виплат за пільгові перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян .

Згідно п.3 Порядку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1359, облік пільгових перевезень та визначення суми недоотриманих коштів від таких перевезень проводиться залізницями на підставі інформації автоматизованої системи керування пасажирськими перевезеннями та реєстраторів розрахункових операцій про оформленні та видачі пасажирам безоплатні або пільгові проїзні документи (квитки).

Згідно п.4 цього Порядку сума недоотриманих коштів обчислюється в автоматизованому режимі під час оформлення кожного безоплатного та пільгового проїзного документа (квитка) як різниця між повною вартістю проїзду, встановленою згідно з діючими тарифами для відповідного виду сполучення, маршруту прямування, категорії поїзда та вагона, і вартістю проїзду, що сплачує пасажир відповідно до наданих пільг.

У п.5 Порядку визначено, що інформація про оформлені та видані пасажирам безоплатні та пільгові проїзні документи (квитки) включається до місячної станційної звітності.

Відповідно до п.7 Порядку сума недоотриманих коштів включається до місячної станційної звітності області, на території якої був придбаний пільговий проїзний документ (квиток).

У відповідності із п.9 Порядку на підставі місячної станційної звітності залізниці складають облікову форму про недоотримані кошти за перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян, витрати на перевезення яких відшкодовуються з державного або місцевого бюджетів.

Виходячи з положення п.10 Порядку, п.п. 2.1.2 Договору залізниця щомісяця не пізніше, ніж 15 числа місяця, наступного за звітним, подає відповідним головним розпорядникам коштів рахунок на суму, яка підлягає компенсації, облікові форми.

Отже, виходячи з положень пунктів 3-5, 7, 9, 10 Порядку, затвердженого Постановою КМ України № 1359, облік пільгових категорій на залізничному транспорті здійснюється за виданими безкоштовними (пільговими) проїзними документами, які оформляються на підставі відповідного посвідчення за кожною категорією. Видача проїзних документів здійснюється через автоматизовану систему керування пасажирськими перевезеннями (АСК 17П УЗ) та реєстратори розрахункових операцій Спекка-00 .

Сума недоотриманих доходних надходжень розраховується автоматизовано за кожним пільговим (безкоштовним) квитком у залежності від маршруту прямування згідно з діючими тарифами та формується в місячну звітність,

На підставі звітності залізниці формують облікові форми, відповідно до яких головним розпорядникам коштів виставляються рахунки.

В облікових формах зазначено фактичну кількість оформлених пільгових проїзних квитків та відповідну недоотриману суму коштів за перевезення фактичної кількості пільговиків.

Таким чином, згідно облікових форм сума за фактичну кількість перевезених пільговиків за період січень-грудень 2015р. склала 1 471 376,44 грн., а саме: за січень 2015р. -73 991,73 грн., за лютий 2015р.- 90 183,94 грн., за березень 2015р. - 76 500,00 грн., за квітень 2015р. - 100 400,15 грн., за травень 2015р. - 114 893,79 грн., за червень 2015р. - 118 334,89 грн.. за липень 2015р. - 154 371,62 грн., за серпень 2015р. - 155 960,25 грн., за вересень 2015р. -140 843,02 гри., за жовтень 2015р. - 144 553,23 грн., за листопад 2015р. - 128 564.90 грн., за грудень 2015р. - 172778,92 грн.

Згідно довідки про відшкодування збитків від перевезень пільгових категорій пасажирів за 12 місяців 2015р. в 2015році УСЗН компенсовано 830 900,00 грн., з яких погашено заборгованість за 2014р. в сумі 212 300,00 грн.

Отже, заборгованість складає: 1 471 376,44 грн. - (830 900,00 грн. - 212 300,00 грн.) = 852776,44 грн.

Таким чином, за період січень-грудень 2015р. пільгової категорії громадян було перевезено на суму більшу, ніж Відповідачем прийнято до сплати.

Залізниця здійснює перевезення окремих категорій громадян за пільговими тарифами відповідно до чинних законів України, які передбачають такі пільги для конкретних категорій громадян, а не за окремими угодами, а збитки залізничного транспорту від їх використання відшкодовуються залізницям за рахунок державного або місцевого бюджетів.

Оскільки Відповідач є розпорядником бюджетних коштів, і у встановлений Законом а договором термін не провів розрахунків за пільгові перевезення окремих категорій громадян, зобов'язаний відшкодувати понесені Позивачем витрати на перевезення пільговиків з січня 2015 року по грудень 2015 року.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача суми 852 776,44 грн. є обґрунтованими, тому підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 49 ГПК України, судовий збір слід покласти на Відповідача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 174, 193 Господарського Кодексу України, ст. 22, 525, 526, 610, 623 Цивільного кодексу України, ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Апостолівської районної державної адміністрації, (53800, Дніпропетровська область, м. Апостолове, вул. Визволення, 36, код 03192141) на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" (03680, м. Київ, вул. Тверська,5, код 40075815) в особі Регіональної філії "ПРИДНІПРОВСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" (49600, м. Дніпро, пр. Д. Яворницького, 108, код 40081237) збитки за пільгове перевезення пасажирів в сумі 852 776,44 грн. та 12 791,65 грн. витрат по оплаті судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області протягом 10 днів з дня підписання повного рішення.

Повне рішення складено 06.02.17.

Суддя М.О.Ніколенко