Рішення

від 25.01.2017 по справі 910/21129/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.01.2017Справа №910/21129/16

За позовом Приватного акціонерного товариства "СОЛДІ І КО"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ф-САЙД"

про стягнення боргу.

Суддя Нечай О.В.

Представники сторін:

від позивача: Прокопів Н.М., за довіреністю;

від відповідача : Вайнер О.Л., за ордером.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду міста Києва були передані позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "СОЛДІ І КО" (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ф-САЙД" (далі - відповідач) про стягнення боргу.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.11.2016 було порушено провадження у справі № 910/21129/16, розгляд справи призначено на 07.12.2016.

07.12.2016 представник позивача у судове засідання з'явився та подав документи на виконання вимог ухвали господарського суду міста Києва від 22.11.2016 про порушення провадження у справі № 910/21129/16, вимоги ухвали від 22.11.2016 позивач виконав.

07.12.2016 представник відповідача у судове засідання не з'явився, вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 22.11.2016 про порушення провадження у справі № 910/21129/16 відповідач не виконав.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.12.2016 розгляд справи було відкладено на 11.01.2017.

30.12.2016 через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником відповідача було подано клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.

11.01.2017 через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником відповідача було подано клопотання про витребування доказів, продовження строку розгляду справи та про відкладення розгляду справи.

11.01.2017 представник позивача у судове засідання з'явився.

11.01.2017 представник відповідача у судове засідання з'явився, вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 07.12.2016 відповідач не виконав.

Представник позивача у судовому засіданні 11.01.2017 подав клопотання про витребування документів.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.01.2017 було частково задоволено клопотання позивача про витребування доказів, задоволено клопотання відповідача про витребування доказів, продовжено строк розгляду справи на 15 днів, розгляд справи відкладено на 25.01.2017.

25.01.2017 через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником відповідача були подані письмові пояснення та клопотання про відстрочення виконання рішення.

У судовому засіданні 25.01.2017 представник позивача надав усні пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні 25.01.2017 надав усні пояснення по суті спору.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

Приватним акціонерним товариством "СОЛДІ І КО" (далі - позивач, постачальник) було поставлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Ф-САЙД" (далі - відповідач, покупець) товар на загальну суму 160 676,07 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями видаткових накладних № 065822 від 04.11.2015 на суму 51 350,95 грн, № 066477 від 06.11.2015 на суму 3 266,16 грн, № 067327 від 10.11.2015 на суму 6 894,71 грн, № 068446 від 13.11.2015 на суму 612,12 грн, № 068462 від 16.11.2015 на суму 1 712,70 грн, № 068720 від 16.11.2015 на суму 4 876,20 грн, № 069553 від 18.11.2015 на суму 7 847,04 грн, № 069843 від 19.11.2015 на суму 4 093,80 грн, № 070860 від 24.11.2015 на суму 25 117,93 грн, № 072828 від 01.12.2015 на суму 30 022,50 грн, № 073541 від 03.12.2015 на суму 9 429,80 грн, № 073540 від 03.12.2015 на суму 832,80 грн, № 074222 від 07.12.2015 на суму 849,60 грн, № 074811 від 08.12.2015 на суму 617,28 грн, № 075064 від 09.12.2015 на суму 5 644,20 грн, № 075467 від 10.12.2015 на суму 4 968,00 грн, № 075750 від 11.12.2015 на суму 1 378,62 грн, № 077193 від 16.12.2015 на суму 345,66 грн, № 2123 від 22.01.2016 на суму 816,00 грн.

Крім того, судом встановлено, що відповідач повернув позивачу товар на загальну суму 9 412,20 грн, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією видаткової накладної повернення постачальнику № 2 від 18.11.2015.

Разом з тим, відповідач частково оплатив поставлений позивачем товар, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями банківських виписок за період з листопада 2015 по вересень 2016 на загальну суму 72 072,80 грн.

Відповідно до Узагальнюючої податкової консультації щодо використання банківських виписок як первинних документів, затвердженої наказом Державної податкової служби України 05.07.2012 N 583, первинним документом вважається документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

В свою чергу, господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Виписки з особових рахунків клієнтів, що є регістрами аналітичного обліку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Порядок, періодичність друкування та форма надання виписок (у паперовій чи електронній формі) із особових рахунків клієнтів обумовлюються договором банківського рахунку, що укладається між банком і клієнтом під час відкриття рахунку.

З огляду на вищенаведене, додані позивачем до позовної заяви банківські виписки є первинними документами, а відповідно і належними та допустимими доказами, в розумінні статей 33, 34 ГПК України, тому приймаються до уваги судом.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1 та 2 ст. 205 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 2 ст. 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Поставка товару позивачем відповідачу, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями видаткових накладних, свідчить про виникнення між сторонами правовідносин за договором поставки.

Згідно з частинами 1 та 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу (ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України).

Наявними в матеріалах справи копіями видаткових накладних № 065822 від 04.11.2015 на суму 51 350,95 грн, № 066477 від 06.11.2015 на суму 3 266,16 грн, № 067327 від 10.11.2015 на суму 6 894,71 грн, № 068446 від 13.11.2015 на суму 612,12 грн, № 068462 від 16.11.2015 на суму 1 712,70 грн, № 068720 від 16.11.2015 на суму 4 876,20 грн, № 069553 від 18.11.2015 на суму 7 847,04 грн, № 069843 від 19.11.2015 на суму 4 093,80 грн, № 070860 від 24.11.2015 на суму 25 117,93 грн, № 072828 від 01.12.2015 на суму 30 022,50 грн, № 073541 від 03.12.2015 на суму 9 429,80 грн, № 073540 від 03.12.2015 на суму 832,80 грн, № 074222 від 07.12.2015 на суму 849,60 грн, № 074811 від 08.12.2015 на суму 617,28 грн, № 075064 від 09.12.2015 на суму 5 644,20 грн, № 075467 від 10.12.2015 на суму 4 968,00 грн, № 075750 від 11.12.2015 на суму 1 378,62 грн, № 077193 від 16.12.2015 на суму 345,66 грн, № 2123 від 22.01.2016 на суму 816,00 грн підтверджено факт поставки товару позивачем відповідачу на загальну суму 151 263,87 грн, з урахуванням видаткової накладної повернення постачальнику № 2 від 18.11.2015 на суму 9 412,20 грн.

Відповідач здійснив часткову оплату поставленого товару, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями банківських виписок за період з листопада 2015 по вересень 2016 на загальну суму 72 072,80 грн.

Таким чином, всупереч приписам чинного законодавства України, відповідач не здійснив оплати за поставлений товар в повному обсязі, у зв'язку з чим в останнього виникла перед позивачем заборгованість в розмірі 79 181,07 грн.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач, в свою чергу, не надав суду жодного доказу на спростування доводів позивача щодо наявності у відповідача заборгованості за поставлений за вищезазначеними накладними товар у загальному розмірі 79 181,07 грн.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 79 181,07 грн є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлена позивачем вимога про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар у розмірі 79 181,07 грн підлягає задоволенню в повному обсязі.

Щодо заяви відповідача про відстрочення виконання рішення суду, що фактично є заявою про розстрочення виконання рішення суду у справі № 910/21129/16 протягом 8 місяців шляхом сплати щомісячних платежів рівними частинами, суд звертає увагу, що відповідно до п. 7.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Відповідачем не подано жодного належного доказу на підтвердження неможливості виконання рішення господарського суду міста Києва у цій справі, в разі задоволення позову.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для розстрочки виконання рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача, оскільки позов підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 4, 49, 82 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ф-САЙД" (01001, м. Київ, вул. М. Грушевського, будинок 4-Б, кім. 27; ідентифікаційний код: 38905677) на користь Приватного акціонерного товариства "СОЛДІ І КО" (04073, м. Київ, вулиця Сирецька, будинок 28/2; ідентифікаційний код: 23162981) заборгованість в розмірі 79 181 (сімдесят дев'ять тисяч сто вісімдесят одна) грн 07 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн 00 коп.

Повне рішення складено 08.02.2017.

Суддя О.В. Нечай