Постанова

від 13.04.2017 по справі 910/21129/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" квітня 2017 р. Справа№ 910/21129/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Отрюха Б.В.

суддів: Майданевича А.Г.

Тищенко А.І.

Від позивача: Прокопів Н.М. - представник;

Від відповідача: Вайнер О.Л. - представник;

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ф-САЙД"

на рішення Господарського суду міста Києва від 25.01.2017

у справі № 910/21129/16 (суддя Нечай О.В.)

за позовом Приватного акціонерного товариства "СОЛДІ І КО"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ф-САЙД"

про стягнення боргу

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва звернулося з позовом Приватне акціонерне товариство "СОЛДІ І КО" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ф-САЙД" про стягнення боргу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем було здійснено часткове виконання зобов'язання щодо оплати товару.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.01.2017 позов задоволено повністю.

Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ф-САЙД на користь Приватного акціонерного товариства "СОЛДІ І КО" заборгованість в розмірі 79 181,07 грн та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 378,00 грн.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Ф-САЙД" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить оскаржуване рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Крім того апелянтом заявлено про витребування у позивача оригіналів видаткових накладних.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків, викладених у рішенні, обставинам справи.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ф-САЙД" у справі №910/21129/16 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Отрюха Б.В., суддів Михальської Ю.Б. та ТищенкоА.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.03.2017 прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено її до розгляду на 13.04.2017.

Розпорядженням керівника апарату Київського апеляційного господарського суду від 12.04.2017 № 09-53/1504/17, у зв'язку із перебування судді Михальської Ю.Б., яка не є головуючою суддею (суддею-доповідачем), у відпустці, відповідно до підпунктів 2.3.25., 2.3.49. пункту 2.3. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/21129/16.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ф-САЙД" у справі №910/21129/16 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Отрюха Б.В., суддів Майданевича А.Г. та Тищенко А.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.04.2017 прийнято апеляційну скаргу до провадження у складі: головуючого судді Отрюха Б.В., суддів Майданевича А.Г. та Тищенко А.І.

22.03.2017 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів (канцелярія) від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив рішення Господарського суду міста Києва від 25.01.2017 по справі №910/21129/16, залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

В судовому засіданні, призначеному на 13.04.2017, представник позивача надав пояснення по суті спору, та просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ф-САЙД", рішення Господарського суду міста Києва від 25.01.2017 залишити без змін.

В судовому засіданні, призначеному на 13.04.2017, представник відповідача надав пояснення по суті спору, та просив задовольнити апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ф-САЙД", скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 25.01.2017 повністю та прийняти нове рішення яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Згідно зі ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Частиною 2 статті 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення суду, апеляційний господарський суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, Приватним акціонерним товариством "СОЛДІ І КО" було поставлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Ф-САЙД" товар на загальну суму 160 676,07 грн, даний факт підтверджується наявними в матеріалах справи копіями видаткових накладних № 065822 від 04.11.2015 на суму 51 350,95 грн, № 066477 від 06.11.2015 на суму 3 266,16 грн, № 067327 від 10.11.2015 на суму 6 894,71 грн, № 068446 від 13.11.2015 на суму 612,12 грн, № 068462 від 16.11.2015 на суму 1 712,70 грн, № 068720 від 16.11.2015 на суму 4 876,20 грн, № 069553 від 18.11.2015 на суму 7 847,04 грн, № 069843 від 19.11.2015 на суму 4 093,80 грн, № 070860 від 24.11.2015 на суму 25 117,93 грн, № 072828 від 01.12.2015 на суму 30 022,50 грн, № 073541 від 03.12.2015 на суму 9 429,80 грн, № 073540 від 03.12.2015 на суму 832,80 грн, № 074222 від 07.12.2015 на суму 849,60 грн, № 074811 від 08.12.2015 на суму 617,28 грн, № 075064 від 09.12.2015 на суму 5 644,20 грн, № 075467 від 10.12.2015 на суму 4 968,00 грн, № 075750 від 11.12.2015 на суму 1 378,62 грн, № 077193 від 16.12.2015 на суму 345,66 грн, № 2123 від 22.01.2016 на суму 816,00 грн.

З наявної в матеріалах справи копії видаткової накладної № 2 від 18.11.2015 вбачається, що відповідач повернув позивачу товар на загальну суму 9 412,20 грн.

Крім того, відповідач частково оплатив поставлений позивачем товар, що підтверджується копіями банківських виписок за період з листопада 2015 по вересень 2016 на загальну суму 72 072,80 грн.

Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Виписки з особових рахунків клієнтів, що є регістрами аналітичного обліку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Порядок, періодичність друкування та форма надання виписок (у паперовій чи електронній формі) із особових рахунків клієнтів обумовлюються договором банківського рахунку, що укладається між банком і клієнтом під час відкриття рахунку.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду(ст. ГПК України).

Наказом Міністерства юстиції України від 12.04.12 №578/5 затверджено перелік типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів.

Пунктом 336 Переліку, встановлено перелік типових первинних документів, зокрема первинні документи і додатки до них, що фіксують факт виконання господарських операцій і стали підставою для записів у регістрах бухгалтерського обліку та податкових документах (касові, банковські документи, ордери, повідомлення банків і переказні вимоги, виписки банків, корінці квитанцій, банківських чекових книжок, наряди на роботу, акти про приймання, здавання і списання майна ц матеріалів, квитанції і накладні з обліку товарно-матеріальних цінностей, рахунки-фактури, авансові звіти).

Таким чином, банківська виписка підтверджує факт оплати вартості товару згідно рахунків-фактури, і як наслідок його отримання.

Крім того факт отримання товару підтверджується наявними в матеріалах справи копіями податкових накладних та квитанцій про їх реєстрацію.

Згідно із пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 205 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Згідно із ч. 1 ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 2 статті 615 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно із статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Наявні в матеріалах справи докази, свідчать про виникнення між сторонами правовідносин за договором поставки.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України).

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із частиною 1 статті 691 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

З наявних в матеріалах копій видаткових накладних № 065822 від 04.11.2015 на суму 51 350,95 грн, № 066477 від 06.11.2015 на суму 3 266,16 грн, № 067327 від 10.11.2015 на суму 6 894,71 грн, № 068446 від 13.11.2015 на суму 612,12 грн, № 068462 від 16.11.2015 на суму 1 712,70 грн, № 068720 від 16.11.2015 на суму 4 876,20 грн, № 069553 від 18.11.2015 на суму 7 847,04 грн, № 069843 від 19.11.2015 на суму 4 093,80 грн, № 070860 від 24.11.2015 на суму 25 117,93 грн, № 072828 від 01.12.2015 на суму 30 022,50 грн, № 073541 від 03.12.2015 на суму 9 429,80 грн, № 073540 від 03.12.2015 на суму 832,80 грн, № 074222 від 07.12.2015 на суму 849,60 грн, № 074811 від 08.12.2015 на суму 617,28 грн, № 075064 від 09.12.2015 на суму 5 644,20 грн, № 075467 від 10.12.2015 на суму 4 968,00 грн, № 075750 від 11.12.2015 на суму 1 378,62 грн, № 077193 від 16.12.2015 на суму 345,66 грн, № 2123 від 22.01.2016 на суму 816,00 грн чітко вбачаєть, що позивачем відповідачу було здійснено поставку на загальну суму 151 263,87 грн, з урахуванням видаткової накладної повернення постачальнику № 2 від 18.11.2015 на суму 9 412,20 грн.

Відповідач в свою чергу здійснив лише часткову оплату поставленого товару, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями банківських виписок за період з листопада 2015 по вересень 2016 на суму 72 072,80 грн.

Тобто в матеріалах справи відсутні докази на спростування доводів позивача щодо наявності у відповідача заборгованості за поставлений за вищевказаними накладними товар у загальному розмірі 79 181,07 грн.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що заявлена позивачем вимога про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар у розмірі 79 181,07 грн підлягає задоволенню в повному обсязі.

Що стосується відмови в задоволенні заяви відповідача про відстрочення виконання рішення суду.

Слід зазначити наступне, дана заява за своїм змістом фактично є заявою про розстрочення виконання рішення суду у справі № 910/21129/16 на 8 місяців шляхом сплати щомісячних платежів рівними частинами.

Відповідно до пункту 7.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Таким чином, оскільки відповідачем не було подано жодного належного доказу на підтвердження неможливості виконання рішення Господарського суду міста Києва у цій справі, в разі задоволення позову, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для розстрочки виконання рішення.

Заперечення скаржника з цього приводу, які містяться в матеріалах справи, та в апеляційній скарзі не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та спростовуються матеріалами справи, а тому є необґрунтованими та недоведеними.

Стосовно заявленого апелянтом клопотання про витребування у позивача оригіналів видаткових накладних, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 38 Господарського процесуального кодексу України сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів.

У клопотанні повинно бути зазначено:

1) який доказ витребовується;

2) обставини, що перешкоджають його наданню;

3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має підприємство чи організація;

4) обставини, які може підтвердити цей доказ.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що клопотання про витребування задоволенню не підлягає, оскільки не відповідає вимогам ст. 38 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, колегія суддів наголошує, що в судовому засіданні 13.04.2017 представником позивача було надано для огляду оригінали видаткових накладних.

Враховуючи вищевикладене, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов'язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах.

Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (ст. 32 ГПК України).

Відповідно до ст. 43 ГПК України Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному та повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду, оцінивши наявні в матеріалах справи докази, приходить до висновку, що рішення у даній справі прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права, повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та відповідністю висновків, викладених в рішенні, дійсним обставинам справи, тому рішення є законним та обґрунтованим. Підстав для скасування або зміни вказаного рішення та задоволення апеляційної скарги колегія суддів Київського апеляційного господарського суду не знаходить.

Керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ф-САЙД" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 25.01.2017 у справі № 910/21129/16 без змін.

Матеріали справи № 910/21129/16 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя Б.В. Отрюх

Судді А.Г. Майданевич

А.І. Тищенко