Постанова

від 02.02.2017 по справі 316/1249/16-а

ЕНЕРГОДАРСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 316/1249/16-а

Провадження № 2-а/316/5/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.02.2017 року м.Енергодар

Енергодарський міський суд Запорізької області

у складі головуючого судді: Вільямовської Н.О.,

при секретарі: Лохматовій Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Енергодар справу за адміністративним позовом за позовом Енергодарського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про відшкодування коштів, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, в якому з врахуванням уточнень просить стягнути з ОСОБА_1 кошти, витрачені на допомогу по безробіттю у розмірі 11869,06 грн., а також кошти, витрачені на сплату судового збору при поданні позовної заяви у розмірі 1378,00 грн. на розрахунковий рахунок Енергодарського міського центру зайнятості за реквізитами: р/р 37172300901015, ЄДРПОУ 20524082, банк ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що відповідач на момент звернення до Енергодарського міського центру зайнятості була зареєстрована як фізична особа-підприємець, самостійно забезпечувала себе роботою, у зв'язку з чим в періоди отримання допомоги по безробіттю відносилась до зайнятого населення та незаконно отримала допомогу по безробіттю.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на момент звернення до центру зайнятості та в період отримання матеріального забезпечення на випадок безробіття відповідач був зареєстрований як фізична особа-підприємець, таким чином в період знаходження на обліку в центрі зайнятості з 19.04.20012 року до 27.01.2013 року та з 29.09.2015 року до 18.01.2016 року безпідставно була виплачена допомога по безробіттю у розмірі 11869,06 грн.

Представник позивача за довіреністю Буряк Г.В. у судовому засіданні надала пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, позовні вимоги підтримала, просить їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, в судове засідання не з'явився, надавши через канцелярію суду заяву про слухання справи без його участі, за участі його представника.

Представник позивача - адвокат Дьяченко В.В. у судовому засіданні проти позовних вимог заперечив в повному обсязі, просить суд у задоволенні позову відмовити. Пояснив, що в 2005 році Державна податкова інспекція в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя за заявою відповідача зняла ОСОБА_1 з податкового обліку як фізичної особи - підприємця у зв'язку з припиненням нею підприємницької діяльності, у зв'язку з чим відповідач підприємницької діяльності на момент звернення до центру зайнятості не вів, доходів не отримував. Крім того, просив застосувати строк позовної давності до позовних вимог, мотивуючи тим, що на підставі ч.1 ст.99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Відповідно до ч.2 цієї статті для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення передбачених законом вимог. Згідно вхідного номеру на позовній заяві дата подання позову датується 26 серпня 2016 року. У позовній заяві вказано, що акт розслідування страхових випадків №6-0 датується 26 січня 2016 року, тобто шестимісячний строк після виявлення факту нібито здійснених ОСОБА_1 порушень спливає 27 липня 2016 року, який є останнім днем для подання позовної заяви у межах встановленого КАС України строку. Згідно ч.4 ст.38 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття с трок давності не застосовується в разі стягнення штрафних санкцій, передбачених цим Законом та Законом України Про зайнятість населення , адміністративних штрафів, а також інших видів заборгованості перед Фондом. В розумінні цієї статті строк давності не застосовується до кредиторської заборгованості перед Фондом, тобто заборгованість, яка виникла внаслідок обов'язку сплати обов'язкових платежів. Вид стягнення, вказаний у позові, до цієї категорії не відноситься, тому в даному випадку застосовується загальне правило строку позовної давності.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Положеннями ч.1 ст.7 КАС України передбачені основні принципи здійснення правосуддя в адміністративних судах, а саме принципи верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин у справі.

Виходячи з положень ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі, на виконання на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно вимог ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У відповідності до вимог ч.ч.1-2 ст.8 КАС України суд при вирішенні справи повинний керуватися принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. На підставі ст.8 Конституції України В Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Ця конституційна норма кореспондується з положеннями ч.1 ст.9 КАС України, згідно якої суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, … їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно ст.2 Закону України Про зайнятість населення безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Положеннями ст.7 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття передбачено, що видом забезпечення за цим Законом є, зокрема, допомога по безробіттю.

Згідно п. б частини 3 ст.1 Закону України Про зайнятість населення до зайнятого населення належать громадяни, які проживають на території держави на законних підставах, зокрема, громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців.

У відповідності до ч.2 ст.36 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття на застрахованих осіб, зареєстрованих в установленому порядку як безробітні, покладений обов'язок своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Судом, що згідно довідки Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя №463/17-112 від 08.04.2005 року відповідач знятий з обліку платника податків з 06.04.2005 року, станом на цю дату не мав заборгованості зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), адресатом повідомлення про це є Виконавчий комітет ЗМР.

Згідно ст.1 Закону України Про підприємництво підприємництво - це безпосередня самостійна, систематична, на власний ризик діяльність по виробництву продукції, виконанню

робіт, наданню послуг з метою отримання прибутку, яка здійснюється фізичними та юридичними особами, зареєстрованими як суб'єкти підприємницької діяльності у порядку, встановленому законодавством.

Відповідач з січня 2005 року здійснювала підприємницьку діяльність у м. Запоріжжя, поставлена на облік в Державній податковій інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя згідно зареєстрованої нею в ДПІ 05.01.2005 року заяви від 04.01.2015 року (довідка ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя №333-2 від 05.01.2015 року). Свідоцтво про сплату єдиного податку видано 14.01.2005 року.

В березні 2005 року відповідач звернулася до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя з заявою №262 про зняття з обліку як платника податків. Заявою відповідача від 31.03.2005 року, зареєстрованої в Державній податковій інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя за №4297/д від 31.03.2005 року, просила провести документальну перевірку у зв'язку з закриттям підприємницької діяльності. Згідно записів на заяві №262 до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя про зняття з обліку як платника податків - відповідач не має заборгованості перед бюджетом, особливі рахунки не має, картки особливих рахунків закриті.

Згідно довідки Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя №463/17-112 від 08.04.2005 року відповідач не має заборгованості зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), знятий з обліку платника податків з 06.04.2005 року. В цій довідці вказаний органом отримання повідомлення - Виконавчий комітет ЗМР.

11.10.2008 року у зв'язку з реєстрацію шлюбу з ОСОБА_6 відповідач змінила прізвище ОСОБА_1 на ОСОБА_1 , про Відділом реєстрації актів цивільного стану Енергодарського міського управління юстиції в книзі реєстрації шлюбів 11.10.2008 року зроблено відповідний запис №395 та видано свідоцтво про шлюб серія НОМЕР_1.

19.04.2012 року відповідач звернулася до Енергодарського міського центру зайнятості з проханням до вирішення питання про її працевлаштування надати статус безробітного з виплатою допомоги по безробіттю, в якій зазначила, що не зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, не є найманим працівником, не укладала договір цивільно-правового характеру, не одержує пенсію на пільгових умовах. Того ж дня наказом Енергодарського центру зайнятості №НТ120419 відповідачу наданий статус безробітного і розпочата виплата відповідної допомоги. Наказом Енергодарського центру зайнятості №НТ130128 від 28.01.2013 року відповідач знятий з обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних.

В період знаходження на обліку в центрі зайнятості, а саме з 19.04.20012 року до 27.01.2013 року, відповідачу виплачена допомога по безробіттю в розмірі 7919,60 грн.

29.09.2015 року відповідач звернулася до Енергодарського міського центру зайнятості з проханням зареєструвати її як безробітну, в якій зазначила, що не є суб'єктом підприємницької діяльності, через відсутність роботи не має заробітку або інших доходів, у тому числі не забезпечує себе роботою самостійно, пенсію на пільгових умовах та за вислугу років не отримує. Наказом Енергодарського центру зайнятості №НТ151001 від 01.10.2015 року відповідачу наданий з 29.09.2015 року статус безробітного і розпочата виплата відповідної допомоги. Наказом Енергодарського центру зайнятості №НТ160204 від 04.02.2016 року припинена реєстрація відповідача як безробітної.

В період знаходження на обліку в центрі зайнятості, а саме з 29.09.2015 року до 18.01.2016 року, відповідачу виплачена допомога по безробіттю в розмірі 3949,46 грн.

Згідно обставин справи між сторонами виник спір щодо законності отриманої відповідачем допомоги по безробіттю в розмірі 7919,60 грн. за період з 19.04.20012 року до 27.01.2013 року та в розмірі 3949,46 грн. за період з 29.09.2015 року до 18.01.2016 року, відповідачу виплачена допомога по безробіттю з підстав реєстрації його як суб'єкта підприємницької діяльності.

Відповідно до ст.69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст.62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. У відповідності до наведених вимог позивач як суб'єкт владних повноважень повинен надати суду достатні беззаперечні докази в обґрунтування позовних вимог.

Позивачем як суб'єктом владних повноважень не надані суду належні докази, що відповідач з урахуванням довідки Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя №463/17-112 від 08.04.2005 року про те, що відповідач не має заборгованості зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), знятий з обліку платника податків з 06.04.2005 року, направленням повідомлення Виконавчому комітету ЗМР, станом на час звернення до позивача із заявою про надання йому статусу безробітного знав про наявність у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису про нього як про суб'єкта підприємницької діяльності і навмисно, зловживаючи своїми обов'язками та не виконуючи їх, не повідомив про цей факт Центр зайнятості. Також позивач не надав доказів, що відповідач протягом 2005-2016 років повідомлявся якимось державним органом про необхідність проведення дій ним або якоюсь іншою особою щодо виключення його з Державних реєстрів у випадку зняття його з податкового обліку як суб'єкта підприємницької діяльності. Відповідач не міг уявити про не виключення з ЄДР запису про нього як суб'єкта підприємницької діяльності на протязі більше ніж 10 років, оскільки вважав, що такі дії повинні проводитись податковим органом, який зняв його з обліку як суб'єкта підприємницької діяльності. Такі доводи відповідача позивачем не спростовані. Бездіяльність відповідача не є підставою для настання несприятливих наслідків для позивача, а також не є доказом зловживань з його боку або умисного невиконання своїх обов'язків.

Обставини відсутності у відповідача роботи, заробітку або інших передбачених законодавством доходів, вказують на наявність у відповідача критеріїв безробітного у розумінні ст.2 Закону України Про зайнятість населення та відсутність ознак здійснення підприємницької діяльності, у розумінні ст.1 Закону України Про підприємництво , відсутність ознак належності до зайнятого населення ст.4 Закону України Про зайнятість населення .

Ці ж обставини вказують на наявність у відповідача передбачених ст.43 Закону України Про зайнятість населення критеріїв для визначення її статусу як безробітної.

Відповідно до ч.3 ст.36 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

За недоведення факту умисного невиконання відповідачем своїх обов'язків та зловживання ними сума виплаченої йому допомоги по безробіттю не може бути стягнута з нього на користь позивача.

Згідно матеріалів справи відповідач не здійснював з 08.04.2005 року підприємницької діяльності, в тому числі не здійснював діяльності по виробництву продукції, виконанню

робіт, наданню послуг з метою отримання прибутку, не отримував доходи та прибуток, не обліковувався в податкових органах як суб'єкт підприємницької діяльності, не подавав до органів державної податкової служби податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, що є обов'язковим при здійсненні підприємницької діяльності.

За таких обставин, рішення Енергодарського міського центру зайнятості про припинення виплати коштів та повернення безпідставно сплаченої допомоги ґрунтується на формальних підставах і не відповідає принципу розсудливості.

Враховуючи вищенаведене суд дійшов до висновку про наявність підстав відмови в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 2-12, 14-15, 17-20, 69-71, 94, 158-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову Енергодарського міського центру зайнятості до ОСОБА_1, про відшкодування коштів,- відмовити.

Постанову може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Енергодарський міський суд Запорізької області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги на постанову, а у разі подання апеляційної скарги - відразу після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Н. О. Вільямовська