Ухвала

від 01.02.2017 по справі 158/1870/16-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 158/1870/16-к Провадження №11-кп/773/66/17 Головуючий у 1 інстанції:Пономарьова О. М. Категорія:ч.2 ст.286 КК УкраїниДоповідач: Гапончук В. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 лютого 2017 року місто Луцьк

Апеляційний суд Волинської області в складі:

головуючого судді - Гапончука В.В.,

суддів -Борсука П.П., Денісова В.П.,

з участю

секретаря - Леміщак Ю.О.

прокурора - Остапчука С.О.,

обвинуваченого - ОСОБА_1,

потерпілого - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду кримінальне провадження №12016030100000400 за апеляційними скаргами прокурора, обвинуваченого ОСОБА_1 на вирок Ківерцівського районного суду Волинської області від 01 листопада 2016 року щодо ОСОБА_1

В С Т А Н О В И В:

Даним вироком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та житель ІНФОРМАЦІЯ_2, українець, громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючий, розлучений, раніше не судимий , засуджений за:

- ч.2 ст.286 КК України до покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_1 постановлено рахувати з моменту приведення вироку до виконання.

Позов прокурора Ківерцівського відділу Маневицької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Ківерцівської районної ради Волинської області - задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави в особі Ківерцівської районної ради Волинської області 13081 (тринадцять тисяч вісімдесят одну) грн. 81 коп. витрат на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_2, зарахувавши на рахунок: р/р 31559201187307 в ГУДКСУ у Волинській області ЄДРПОУ 38856054, МФО 803014.

Вирішено питання про речові докази.

Вироком суду ОСОБА_1, визнаний винним і засуджений за те, що 02 травня 2016 року близько 10 години ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, не маючи прав на керування транспортними засобами, керуючи технічно справним автомобілем марки ВАЗ-2102 , реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, рухаючись дорозі в с. Пальче по вул. Мирній, а саме поблизу дорожнього мосту через річку Конопелька, зі сторони с. Звірів Ківерцівського району Волинської області в напрямку с. Хорлупи Ківерцівського району Волинської області, в порушення вимог пунктів 2.3 б , 12.1, 12.3 Правил дорожнього руху України, був неуважним, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не зреагував на її зміну, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості, не вибрав безпечної швидкості, внаслідок чого допустив наїзд на велосипедиста ОСОБА_2, який рухався на зустріч.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди велосипедист ОСОБА_2, отримав тяжкі тілесні ушкодження за ознакою небезпеки для життя у вигляді відкритого багато уламкового перелому обох кісток правої гомілки зі зміщенням та здавленням м'яких тканин в середній третині, забійно-рваної рани надбрівної ділянки підборіддя, садна правої щоки.

Порушення ОСОБА_1 правил дорожнього руху знаходиться в прямому причинному зв'язку зі скоєнням дорожньо-транспортної пригоди та наслідками, що настали.

В поданій апеляційній скарзі та змінах до апеляційної скарги прокурор не оспорюючи фактичних обставин кримінального провадження та кваліфікації дій обвинуваченого, зазначає, що апеляційна скарга подається у зв'язку із істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, внаслідок м'якості. Просить вирок скасувати та постановити новий, яким визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні злочину, передбаченого.2 ст.286 КК України, та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців без позбавлення права керування транспортними засобами.

В поданій апеляційній скарзі обвинувачений не оспорюючи фактичних обставин кримінального провадження та кваліфікації його дій вказує, що апеляційна скарга вноситься у зв'язку з невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок суворості. Просить вирок в частині призначеного покарання змінити, призначивши йому покарання не пов'язане з позбавленням волі.

Заслухавши доповідача, який виклав суть вироку суду першої інстанції, повідомив ким та в якому обсязі він оскаржений, виклав основні доводи апеляційних скарг, прокурора, який свою апеляційну скаргу підтримав, проти задоволення апеляційної скарги обвинуваченого заперечив, який свою апеляційну скаргу підтримав, проти задоволення апеляційної скарги прокурора заперечив, перевіривши матеріали провадження, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають до задоволення з наступних підстав.

Висновок суду про вчинення ОСОБА_1 зазначеного у вироку правопорушення відповідає фактичним обставинам справи і в поданих апеляційних скаргах не заперечується.

Кваліфікація судом дій ОСОБА_1 за ч.2 ст.286 КК України є правильною і також не оспорюється.

Відповідно до ст.65 КК України при призначенні покарання враховується ступінь тяжкості вчиненого злочину, особа винного, та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Ці вимоги закону при призначенні ОСОБА_1 покарання судом дотримані, а також в повній мірі враховані обставини на які зроблено посилання в апеляційних скаргах обвинуваченого та прокурора.

Зокрема, судом першої інстанції враховано обставини, які пом'якшують покарання, а саме: щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину; обставину, яка обтяжує покарання, а саме: вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного сп'яніння; думку потерпілого ОСОБА_2, тяжкість вчиненого злочину, його наслідки, дані про особу ОСОБА_1, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, вчинив необережний злочин, його позитивну характеристику за місцем проживання.

Щодо посилань обвинуваченого на той факт, що шкода потерпілому відшкодована в повному обсязі та останній на суворій мірі покарання не наполягає, про що написав відповідну розписку, що на думку ОСОБА_1 є підставою для призначення покарання не пов'язаного з позбавленням волі, то колегія суддів приходить до висновку, що вони не заслуговують на увагу, оскільки на час досудового розслідування, судового розгляду та на момент ухвалення вироку шкода потерпілому відшкодована не була, і жодних об'єктивних причин невідшкодування шкоди ОСОБА_1 встановлено не було.

Висновок суду щодо призначеного ОСОБА_1 покарання належним чином у вироку вмотивований і підстав сумніватися у його правильності у колегії суддів не виникає.

Покарання ОСОБА_1 призначено в межах санкції ч.2 ст.286 КК України з дотриманням вимог ст.ст. 50, 65 КК України і є необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.

Законних підстав для зміни чи скасування вироку по викладених в апеляційних скаргах доводах, тобто звільнення ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням чи призначення йому більш суворого покарання, колегія суддів не вбачає.

Також апеляційної скарги прокурора на те, що суд першої інстанції в порушення вимог ст.374 КК України не зазначив в резолютивній частині вказівки про не призначення додаткового покарання, то вони не заслуговують на увагу, так як в мотивувальній частині вироку суд першої інстанції вказав, що у зв'язку з відсутністю в ОСОБА_1 права керування транспортними засобами додаткове покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами не призначається.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.404, 405, 407, 409 КПК України, Апеляційний суд Волинської області -

У Х В А Л И В:

Апеляційні скарги прокурора та обвинуваченого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Ківерцівського районного суду Волинської області від 01 листопада 2016 року щодо ОСОБА_1 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення. На ухвалу може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня його проголошення.

Головуючий:

Судді: