Постанова

від 03.02.2017 по справі 809/29/17

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" лютого 2017 р. Справа № 809/29/17

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Григорука О.Б.,

при секретарі Дубінській І.В.,

за участю: представника позивача - Бурянної М.М., представника відповідача - Ярицького Л.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Тисменицької об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС в Івано-Франківській області до приватного підприємства "МАРРОС" про стягнення боргу в сумі 71779,58 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Тисменицька об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС в Івано-Франківській області звернулася до суду з адміністративним позовом до приватного підприємства "Маррос" про стягнення боргу в розмірі 71779,58 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем допущено податкову заборгованість перед бюджетом у розмірі 71779,58 грн., яка виникла внаслідок несплати нарахованої пені на суму податкового боргу по податку на прибуток приватних підприємств та податку на доходи фізичних осіб.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити.

Представник відповідача щодо задоволення позову заперечив з підстав, викладених у письмовому запереченні (а.с.30-31). Просив у задоволенні позову відмовити.

Розглянувши позовну заяву, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, судом встановлено наступне.

Відповідач перебуває на податковому обліку в Тисменицькій об`єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС в Івано-Франківській області.

Відповідно до ухвали Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06.11.2015 по справі № 809/1865/15 частково задоволено заяву приватного підприємства "Маррос" про розстрочення виконання постанови суду від 02.06.2015, зокрема, судом прийнято рішення про розстрочення виконання постанови Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.06.2015 по справі № 809/1865/15 про стягнення з рахунків в обслуговуючих банках та за рахунок готівки приватного підприємства "Маррос" в дохід бюджету кошти на погашення податкового боргу в розмірі 206719,07 грн. на дванадцять місяців рівними частинами, починаючи з моменту набрання ухвалою законної сили.

На виконання вимог ухвали від 06.11.2015 Тисменицькою об`єднаною державною податковою інспекцією складено графік погашення податкового боргу приватного підприємства "Маррос" від 27.11.2015 за №4112/09-13-23/609, згідно якого відповідач з 21.12.2015 повинен сплачувати щомісячно 17226,59 грн. розстроченого податкового боргу.

Як встановлено судом та підтверджується даними облікових карток платника, відповідачем починаючи з 21.12.2015 щомісяця сплачувалось розстрочену суму податкового боргу.

Узв'язку з непогашенням розстрочених сум податкового боргу відповідачу нараховано пеню в сумі 46545,52 грн.

Крім того, станом на 31.12.2014 за відповідачем обліковується борг по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами з доходів платника податків в розмірі 18765,98 грн., з них основний платіж 17764,00 грн. та пеня - 1001,98 грн. Також, відповідачу нарахована пеня в розмірі 20596,12 грн. за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов`язання.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно пункту 6.1 статті 6 Податкового кодексу України, податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Положеннями статті 36 Податкового кодексу України визначено суть податкового обов'язку, згідно положень якої податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (пункт 36.1). Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором (пункт 36.2). Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом (пункт 36.3).

Відповідно до пункту 14.1.175 статті 14 Податкового кодексу України, сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання утворює податковий борг.

Згідно з пунктом 31.1 статті 31 Податкового кодексу України, строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Відповідно до статті 32 Податкового кодексу України, зміна строку сплати податку та збору здійснюється шляхом перенесення встановленого податковим законодавством строку сплати податку та збору або його частини на більш пізній строк. Зміна строку сплати податку здійснюється у формі: відстрочки; розстрочки; податкового кредиту. Зміна строку сплати податку не скасовує діючого і не створює нового податкового обов'язку.

Згідно з підпункту 17.1.5 пункту 17.1 статті 17 Податкового кодексу України платник податків має право одержувати відстрочення, розстрочення сплати податків або податковий кредит в порядку і на умовах, встановлених цим Кодексом.

Обсяг податкового обов'язку, а також відповідальність за його невиконання визначається виключно нормами податкового законодавства, у тому числі пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України.

Пунктом 100.1 статті 100 Податкового кодексу України визначено, що розстроченням, відстроченням грошових зобов'язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов'язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеному пунктом 129.4 статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, з вищенаведених норм вбачається, що Податковий кодекс України передбачає обов'язок платника податків в строки, встановлені цим кодексом сплатити самостійно узгоджену ним суму грошового зобов'язання, а у зв'язку з неможливістю такої сплати в установлені законодавством строки, платник податків має право перенести строк сплати податку та збору або його частини на більш пізній строк, шляхом розстрочення, або відстрочення грошових зобов'язань зі сплатою нарахованих сум пені до розстрочення грошових зобов'язань та зі сплатою процентів, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеному пунктом 129.4 статті 129 цього Кодексу після такого розстрочення.

Таким чином, у періоді несплати грошового зобов'язання податковим органом нараховується пеня та проценти розмір яких дорівнює розміру пені, визначеному пунктом 129.4 статті 129 цього Кодексу.

Враховуючи наведене, визначення податковим органом суми заборгованості у розмірі 46545,52 грн., здійснено у відповідності до вимог пункту 100.1 статті 100 та пункту 129.4 статті 129 Податкового кодексу України.

Щодо решти заявлених сум, вказані суми є узгодженими, порушень податкового законодавства щодо їх нарахування судом не встановленою

Згідно вимог підпункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, Тисменицькою об`єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС в Івано-Франківській області надсилалася відповідачу податкова вимога форми "Ю" за №11-23 від 16.01.2016 на суму 26042,71 грн. (а.с.15).

Відповідно до пункту 14.1.175 статті 14 Податкового кодексу України, сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання утворює податковий борг.

Оскільки, відповідачем не доведено, що податковий борг переривався шляхом його погашення, підстави для надіслання нової податкової вимоги у податкового органу відсутні.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.2 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податків вимоги.

Відповідно підпункту 20.1.34. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно пункту 95.3 статті 95 Кодексу, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків (пункт 95.4. статті 95 Податкового кодексу України).

За таких обставин, вимоги позивача є обґрунтованими, заявлена до стягнення сума є узгодженою та являється податковим боргом відповідача перед бюджетом, який ним не сплачено та підлягає стягненню з рахунків у банках, що обслуговують відповідача та за рахунок готівки, що йому належить.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з приватного підприємства "МАРРОС" (код 25067100), в дохід бюджету заборгованість в сумі 71779 (сімдесят одна тисяча сімсот сімдесят дев'ять) грн. 58 коп. з розрахункових рахунків у фінансових установах, які обслуговують приватне підприємство "МАРРОС", та за рахунок належних йому готівкових коштів.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Григорук О.Б.

Постанова складена в повному обсязі 08.02.2017.