Постанова

від 30.01.2017 по справі 805/389/17-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 січня 2017 р. Справа № 805/389/17-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Аляб`єва І.Г., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Комісії Донецької обласної державної адміністрації з визначення даних про заробітну плату працівників за роботу у зоні відчуження, треті особи Районна адміністрація Лівобережного району Маріупольської міської ради, Маріупольська міська рада, Донецька обласна державна адміністрація, Департамент соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в :

У січні 2017 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Комісії Донецької обласної державної адміністрації з визначення даних про заробітну плату працівників за роботу у зоні відчуження (далі - Комісія), у якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії від 19 травня 2016 року, оформлене протоколом № 1 щодо повернення документів ОСОБА_1 до Маріупольської міської ради без розгляду;

- зобов`язати Комісію повторно розглянути питання щодо визначення ОСОБА_1 даних про заробітну плату за роботу в зоні відчуження в 1987 році та видати довідку про заробітну плату за період з 26 лютого по 05 травня 1987 року.

В обгрунутування адміністративного позову зазначив, що 07 грудня 2015 року він звернувся із відповідною заявою до відповідача, але його заява залишена без розгляду з тих підстав, що підприємство ВАТ «Сталькон» не ліквідоване.

Вважає, рішення Комісії незаконним, оскільки ВАТ «Сталькон» ліквідовано без правонаступника, а тому у відповідача відсутні підстави для відмови у задоволені його заяви. Просив задовольнити адміністративний позов.

Відповідач проти позову заперечив, з приводу чого надав суду письмові заперечення. Посилаючись на пункт 8 Типового положення, вказує, що станом на час розгляду заяви ОСОБА_1 ВАТ «Сталькон» не ліквідовано, а відтак відсутні підстави для задоволення заяви позивача. Просив відмовити у задоволенні адміністративного позову.

У судове засідання представники сторін не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Від позивача надійшла заява про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС) України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути адміністративну справу в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.

Суд зазначає, що відповідач по справі є колегіальним органом, який не є юридичною особою, однак є суб`єктом владних повноважень в розумінні пункту 7 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки здійснення ним владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, закріплено у постанові Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2012 року № 886, а тому суд вважає, що Комісія Донецької обласної державної адміністрації з визначення даних про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках може бути відповідачем по даній справі.

ОСОБА_1 є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1, що підтверджується посвідченням від 19 грудня 2007 року серії НОМЕР_1 , також є інвалідом 3 групи і має право на пільги для ветеранів війни-інвалідів війни, що підтверджується посвідченням Управлінням праці та соціального захисту населення Орджонікідзевського району Маріупольської міської ради віл 30 листопада 2010 року серії ААБ № 02065. Дані посвідчення є безстроковими та діють на всій території України.

Суд встановив, що 07 грудня 2015 року позивач звернувся до Орджонікідзевської районної адміністрації м. Маріуполя з заявою про направлення подання до Комісії з визначення даних про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках для визначення даних про заробітну плату під час виконання службових обов`язків в складі військової частини НОМЕР_2 та видачі довідки про заробітну плату за період з роботи в зоні відчуження за період з 26 лютого 1987 року по 5 травня 1987 року з врахуванням виїздів у зону відчуження по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, вказаній в архівні довідці Галузевого державного архіву Міністерства оборони України від 29 жовтня 2015 року № 179/1/11904 та поданих документів, зазначених у додатку до цієї заяви.

Вищезазначена заява позивача, 11 грудня 2015 року за вихідним номером М-4430-1.1 була направлена до Донецької обласної державної адміністрації Департаменту соціального захисту населення.

Станом на 08 червня 2016 року, вказана заява не розглянута. На підставі цього, позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із відповідним позовом.

Постановою суду від 10 серпня 2016 року позов ОСОБА_1 до Донецької обласної державної адміністрації та Комісії Донецької обласної державної адміністрації з визначення даних про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Донецької обласної державної адміністрації щодо ненадання ОСОБА_1 відповіді на звернення від 7 грудня 2015 року у строки, передбачені статтею 20 Закону України Про звернення громадян.

В іншій частині позовних вимог у задоволенні відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2016 року апеляційна скарга Донецької обласної державної адміністрації задоволена. Постанова суду від 10 серпня 2016 року у справі № 805/1699/16-а за позовом ОСОБА_1 скасована в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправним бездіяльності Донецької обласної державної адміністрації щодо ненадання ОСОБА_1 відповіді на звернення від 7 грудня 2015 року у строки, передбачені статтею 20 Закону України від 2 жовтня 1996 року № 393/96-ВР "Про звернення громадян, а в цій частині позову - відмовлено. В іншій частині постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10 серпня 2016 року залишено без змін.

Відповідно до статті 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Судом також встановлено, що заява позивача від 07 грудня 2015 року була розглянута на засіданні Донецької регіональної комісії, про що складений протокол № 1 від 19 травня 2016 року.

За результатами розгляду заяви позивача, прийнято рішення про залишення заяви без розгляду та повернення на адресу ОСОБА_1 наданих документів.

Розглянувши матеріали справи суд дійшов висновку про відмову у задоволенні адміністративного позову. При цьому виходить з такого.

Відповідно до статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Спірне питання врегульоване Типовим положення про комісії з визначення даних про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2012 року N 886 «Про комісії з визначення даних про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках».

Зі змісту вказаного Типового положення вбачається, що розгляд письмових заяв громадян України з числа інвалідів внаслідок каліцтва або захворювання (категорія 1) та осіб, які втратили годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, про видачу довідки про заробітну плату, одержану працівниками за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, здійснюється комісією Мінсоцполітики (далі - центральна комісія) і комісіями Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласної, Київської та Севастопольської міської держадміністрації (далі - регіональна комісія) за поданням райдержадміністрацій.

Центральна і регіональна комісії є допоміжними органами і у своїй діяльності керуються Конституцією та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства та цим Типовим положенням.

Під час прийняття рішення про достатність підстав для видачі працівнику довідки про заробітну плату, одержану за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, центральна і регіональна комісії керуються законодавчими, іншими нормативно-правовими актами та документами СРСР та УРСР, що діяли на дату їх складення.

Відповідно до пункту 8 Типового положення регіональна комісія розглядає письмові заяви громадян України з числа інвалідів внаслідок каліцтва або захворювання (категорія 1) і осіб, які втратили годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі - заявник), про видачу довідки про заробітну плату, одержану за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, у разі, коли підприємство, установу або організацію ліквідовано без правонаступника.

Отже, підставою для розгляду відповідної заяви є ліквідація підприємства, установи або організації без правонаступника.

Судом встановлено, що відповідно до постанови Господарського суду Донецької області від 22 січня 2007 року у справі № 42/194б ВАТ «Сталькон» (код за ЄДРПОУ 01412236) визнано банкрутом.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, з витягу з протоколу № 1 засідання Комісії від 19 травня 2016 року ВАТ «Сталькон» станом на 18 травня 2016 року не ліквідовано.

Крім того, відповідно до наявного у матеріалах справи Витягу з ЄДРПОУ від 27 липня 2016 року, ВАТ «Сталькон» знаходиться в стані припинення за судовим рішенням про визнання юридичної особи банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури у справі № 42/194Б від 22 січня 2007 року.

Враховуючи приписи частини другої статті 19 Конституції України, за правилами якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, у суду немає правових підстав вважати протиправним рішення відповідача та підстав для його скасування.

За таких обставин, у задоволені адміністративного позову ОСОБА_1 в частині визнання протиправним та скасування рішення Комісії від 19 травня 2016 року, оформлене протоколом № 1 щодо повернення документів ОСОБА_1 до Маріупольської міської ради слід відмовити.

Щодо позовних вимог про зобов`язання Комісії повторно розглянути питання щодо визначення ОСОБА_1 даних про заробітну плату за роботу в зоні відчуження в 1987 році та видати довідку про заробітну плату за період з 26 лютого по 05 травня 1987 року суд дійшов висновку про відмову у їх задоволенні, оскільки ці вимоги є похідними.

Керуючись статтями 2, 8-11, 17, 69-72, 86, 94, 158-163, 185, 254, Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано.

У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постановою за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Аляб`єв І.Г.