Ухвала

від 04.04.2017 по справі 805/389/17-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Аляб`єв І.Г.

Суддя-доповідач - Геращенко І.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2017 року справа №805/389/17-а

84301, Донецька область, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Геращенка І.В., суддів Арабей Т.Г., Міронової Г.М., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 31 січня 2017 року у справі № 805/389/17-а за позовом ОСОБА_1 до Комісії Донецької обласної державної адміністрації з визначення даних про заробітну плату працівників за роботу у зоні відчуження, треті особи: Районна адміністрація Лівобережного району Маріупольської міської ради, Маріупольська міська рада, Донецька обласна державна адміністрація, Департамент соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

05 січня 2017 року ОСОБА_1 (далі позивач, заявник, апелянт) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Комісії Донецької обласної державної адміністрації з визначення даних про заробітну плату працівників за роботу у зоні відчуження (далі Комісія), треті особи: Районна адміністрація Лівобережного району Маріупольської міської ради (далі третя особа 1), Маріупольська міська рада (далі третя особа 2, міська рада), Донецька обласна державна адміністрація (далі третя особа 3, державна адміністрація), Департамент соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації (далі третя особа 4, Департамент) про визнання протиправним та скасування рішення Комісії від 19 травня 2016 року, оформлене протоколом № 1 щодо повернення документів ОСОБА_1 до Маріупольської міської ради без розгляду та зобов`язання Комісію повторно розглянути питання щодо визначення ОСОБА_1 даних про заробітну плату за роботу в зоні відчуження в 1987 році та видати довідку про заробітну плату за період з 26 лютого по 05 травня 1987 року (а.с.3-23).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 31 січня 2017 року у задоволені позовних вимог відмовлено у повному обсязі (а.с.125-126).

Не погодившись з вказаним рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою на прийняте рішення та посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог у повному обсязі. Вважає, що судом першої інстанції не прийнято до уваги ліквідацію Відкритого акціонерного товариства у зв`язку з визнанням його в судовому порядку банкрутом і встановленням ліквідаційної процедури (а.с.132-137).

В судове засідання суду апеляційної інстанції сторони не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, з клопотанням про розгляд справи за їх участю не звертались.

За нормами статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Третьою особою 4, Департаментом соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації, 28 березня 2017 року надані заперечення на апеляційну скаргу, в яких Департамент зазначає про відсутність прав видавати довідку про заробітну плату в зоні відчуження в 1986-1990 роках, оскільки підприємство, на якому працював позивач, станом на час розгляду справи не ліквідовано.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги та наданих заперечень, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено й не оспорюється апелянтом наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1, що підтверджується посвідченням від 19 грудня 2007 року серії НОМЕР_1 , є інвалідом 3 групи і має право на пільги для ветеранів війни-інвалідів війни, що підтверджується посвідченням Управлінням праці та соціального захисту населення Орджонікідзевського району Маріупольської міської ради віл 30 листопада 2010 року серії ААБ № 02065. Дані посвідчення є безстроковими та діють на всій території України.

Відповідач, Комісія Донецької обласної державної адміністрації з визначення даних про заробітну плату працівників за роботу у зоні відчуження, є суб`єктом владних повноважень, який діє на підставі Положення про Комісію та у спірних правовідносинах реалізує повноваження, надані йому Конституцією України та іншими Законами України.

Третя особа 1, Районна адміністрація Лівобережного району Маріупольської міської ради, є суб`єктом владних повноважень, який діє на підставі Регламенту та у спірних правовідносинах реалізує повноваження, надані йому Конституцією України та іншими Законами України.

Третя особа 2, Маріупольська міська рада, є суб`єктом владних повноважень, який діє на підставі Регламенту а у спірних правовідносинах реалізує повноваження, надані йому Конституцією України та іншими Законами України.

Третя особа 3, Донецька обласна державна адміністрація, є суб`єктом владних повноважень, який діє на підставі Регламенту а у спірних правовідносинах реалізує повноваження, надані йому Конституцією України та іншими Законами України.

Третя особа 4, Департамент соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації, є суб`єктом владних повноважень, який діє на підставі Положення про Департамент та у спірних правовідносинах реалізує повноваження, надані йому Конституцією України та іншими Законами України.

07 грудня 2015 року позивач звернувся до Орджонікідзевської районної адміністрації м. Маріуполя із заявою про направлення подання до Комісії з визначення даних про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках для визначення даних про заробітну плату під час виконання службових обов`язків в складі військової частини НОМЕР_2 та видачі довідки про заробітну плату за період з роботи в зоні відчуження за період з 26 лютого 1987 року по 5 травня 1987 року з врахуванням виїздів у зону відчуження по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, вказаній в архівні довідці Галузевого державного архіву Міністерства оборони України від 29 жовтня 2015 року № 179/1/11904 та поданих документів, зазначених у додатку до цієї заяви.

Заява позивача, 11 грудня 2015 року за вихідним номером М-4430-1.1 була направлена до Донецької обласної державної адміністрації Департаменту соціального захисту населення.

Станом на 08 червня 2016 року, вказана заява не розглянута, внаслідок чого позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із відповідним позовом.

Постановою суду від 10 серпня 2016 року позов ОСОБА_1 до Донецької обласної державної адміністрації та Комісії Донецької обласної державної адміністрації з визначення даних про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково.Визнано протиправною бездіяльність Донецької обласної державної адміністрації щодо ненадання ОСОБА_1 відповіді на звернення від 7 грудня 2015 року у строки, визначені статтею 20 Закону України «Про звернення громадян». В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2016 року апеляційна скарга Донецької обласної державної адміністрації задоволена, постанова суду від 10 серпня 2016 року у справі № 805/1699/16-а за позовом ОСОБА_1 скасована в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправним бездіяльності Донецької обласної державної адміністрації щодо ненадання ОСОБА_1 відповіді на звернення від 7 грудня 2015 року у строки, передбаченістаттею 20 Закону України від 2 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» та в зазначеній частині позову - відмовлено. В іншій частині постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10 серпня 2016 року залишено без змін.

З матеріалів справи вбачається, що заява позивача від 07 грудня 2015 року була розглянута на засіданні Донецької регіональної комісії, про що складений протокол № 1 від 19 травня 2016 року, за результатами розгляду якої прийнято рішення про залишення заяви без розгляду та повернення на адресу заявника наданих документів.

Суть спірних правовідносин полягає у правомірності невидачі відповідачем довідки про заробітну плату за роботу в зоні відчуження в 1987 році за період з 26 лютого по 05 травня 1987 року, що регулюється нормами Конституції України, Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ (далі Закон № 796-ХІІ), Закону України «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 27 лютого 1991 року №791а-XII (далі Закон №791а-XII), Постановами Кабінету Міністрів Української РСР від 23 липня 1991 року № 106 «Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи», Типовим положення про комісії з визначення даних про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2012 року № 886 «Про комісії з визначення даних про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках» (далі Типове положення № 886) та іншими нормативними документами, що регулюють спірні правовідносини.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення.

За приписами статті 9Закону № 796-ХІІособами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, є: учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків; потерпілі від Чорнобильської катастрофи - громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи; громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації інших ядерних аварій та їх наслідків, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт; громадяни, які постраждали від радіоактивного опромінення внаслідок будь-якої аварії, порушення правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушення правил зберігання і захоронення радіоактивних речовин, що сталося не з вини потерпілих.

За змістом абзацу 1 статті 10Закону № 796-ХІІ учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов`язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.

За вимогами частини першої статті 12 Закону № 796-ХІІ причинний зв`язок між захворюванням, пов`язаним з Чорнобильською катастрофою, частковою або повною втратою працездатності громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, і Чорнобильською катастрофою визнається встановленим (незалежно від наявності дозиметричних показників чи їх відсутності), якщо його підтверджено під час стаціонарного обстеження постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи уповноваженою медичною комісією не нижче обласного рівня або спеціалізованими медичними установами Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, які мають ліцензію центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я.

Зі змісту вказаного Типового положення № 886 вбачається, що розгляд письмових заяв громадян України з числа інвалідів внаслідок каліцтва або захворювання (категорія 1) та осіб, які втратили годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, про видачу довідки про заробітну плату, одержану працівниками за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, здійснюється комісією Мінсоцполітики (далі - центральна комісія) і комісіями Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласної, Київської та Севастопольської міської держадміністрації (далі - регіональна комісія) за поданням райдержадміністрацій.

Центральна і регіональна комісії є допоміжними органами і у своїй діяльності керуютьсяКонституцієюта законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства та цим Типовим положенням.

Під час прийняття рішення про достатність підстав для видачі працівнику довідки про заробітну плату, одержану за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, центральна і регіональна комісії керуються законодавчими, іншими нормативно-правовими актами та документами СРСР та УРСР, що діяли на дату їх складення.

Відповідно до пункту 8 Типового положення № 886 регіональна комісія розглядає письмові заяви громадян України з числа інвалідів внаслідок каліцтва або захворювання (категорія 1) і осіб, які втратили годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі - заявник), про видачу довідки про заробітну плату, одержану за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, у разі, коли підприємство, установу або організацію ліквідовано без правонаступника.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що підставою для розгляду відповідної заяви є ліквідація підприємства, установи або організації без правонаступника.

Проте, судами першої та апеляційної інстанцій встановлено та підтверджено наявними матеріалами справи, що відповідно до постанови Господарського суду Донецької області від 22 січня 2007 року у справі № 42/194б ВАТ «Сталькон» (код за ЄДРПОУ 01412236) визнано банкрутом.

З матеріалів справи, зокрема, з витягу з протоколу № 1 засідання Комісії від 19 травня 2016 року Відкритого акціонерного товариства «Сталькон» вбачається, що станом на 18 травня 2016 року підприємство не ліквідовано.

В матеріалах справи міститься Витяг з ЄДРПОУ від 26 липня 2016 року, за даними якого Відкрите акціонерне товариство «Сталькон» знаходиться в стані припинення за судовим рішенням про визнання юридичної особи банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури у справі № 42/194Б від 22 січня 2007 року.

Зазначене також підтверджується Витягом з ЄДРПОУ від 05 квітня 2017 року.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що позивач діяв лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України, а тому відсутні правові підстави вважати протиправним рішення відповідача.

За таких обставин, у задоволені адміністративного позову позивача в частині визнання протиправним та скасування рішення Комісії від 19 травня 2016 року, оформлене протоколом № 1 щодо повернення документів позивачу до Маріупольської міської ради слід відмовити.

Позовні вимоги про зобов`язання Комісії повторно розглянути питання щодо визначення позивачу даних про заробітну плату за роботу в зоні відчуження в 1987 році та видати довідку про заробітну плату за період з 26 лютого по 05 травня 1987 року, колегія суддів зазначає про відсутність підстав в їх задоволенні, оскільки ці вимоги є похідними.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про передчасність звернення позивача із зазначеним позовом до відповідача.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, беручи до уваги, що ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

З врахуванням викладеного, колегія суддів дійшла до висновку, що постанова суду першої інстанції прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права, що є підставою для залишення без змін постанови суду першої інстанції і відмови в задоволенні апеляційної скарги відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7-15, 17-24, 69-72, 86, 94, 184, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 31 січня 2017 року у справі № 805/389/17-а залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 31 січня 2017 року у справі № 805/389/17-а за позовом ОСОБА_1 до Комісії Донецької обласної державної адміністрації з визначення даних про заробітну плату працівників за роботу у зоні відчуження, треті особи: Районна адміністрація Лівобережного району Маріупольської міської ради, Маріупольська міська рада, Донецька обласна державна адміністрація, Департамент соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через п`ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання нею законної сили.

Головуючий: І.В. Геращенко

Судді: Т.Г.Арабей

Г.М. Міронова