Постанова

від 30.01.2017 по справі 821/1391/16

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2017 р.м. ХерсонСправа № 821/1391/16 16 год. 21 хв.

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді: Хом'якової В.В.,

при секретарі: Перебийніс Н.Ю.,

за участю:

представників позивача Петряєва В.В., Бібіка А.В.,

представника відповідача Хуснутдінової Н.Ч.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Облтопвугілля" до Головного управління ДФС у Херсонській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Облтопвугілля" (далі - позивач, ТОВ Облтопвугілля ) звернулось до суду з адміністративним позовом , в якому просить визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області від 06.09.16 № 0001521422 про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на 309839 грн. основного платежу та 18795 грн. 50 коп. штрафних санкцій, № 0001531422 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 410841 грн. основного платежу та 102710 грн. 25 коп. штрафних санкцій, № 0001551422, яким зменшено суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість на 159430 грн., зменшення податкового кредиту на суму 159430 грн. за січень 2015 року. Податкові повідомлення-рішення прийняті за висновками планової виїзної перевірки ТОВ Облтопвугілля (акт від 12.08.16 № 84/21-22-14-01). Позовні вимоги мотивовані тим, що фіскальною службою при проведенні перевірки не з'ясовано усіх фактичних обставин здійснення позивачем господарських операцій, односторонньо та не в повному обсязі досліджено первинні документи, що підтверджують придбання товару та його подальшу реалізацію, невірно застосовано до спірних правовідносин норми чинного законодавства, що призвело до помилкових висновків та визначення позивачу грошових зобов'язань та застосування санкцій. Позивачем були надані для проведення перевірки всі необхідні документи, тому висновок перевірки про те, що ТОВ Облтопвугілля не надано первинних документів, які б підтвердили факт закупівлі товару, без конкретного опису обставин порушення, є недоведеним. Акт перевірки складений з порушенням Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Мінфіну України від 20.08.15 № 727. Висновки ГУ ДФС в акті перевірки про нереальність господарських операцій, або не пов'язаність витрат з господарською діяльністю товариства мають характер припущень, які не підтверджені належними доказами. Позивач стверджує, що всі складені первинні бухгалтерські документи за своєю формою та змістом відповідають вимогам Закону Про бухгалтерський облік та фінансову звітність , деякі недоліки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарських операцій.

Представники позивача прибули в судове засідання, просять задовольнити позов.

ГУ ДФС у Херсонській області (відповідач) заперечує проти позову, вважає прийняті контролюючим органом оскаржувані податкові повідомлення - рішення правомірними та просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Представник відповідача в судових засіданнях проти задоволення позову заперечує з підстав, викладених в письмових запереченнях на адміністративний позов.

Розглянувши позовну заяву, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.

ТОВ "Облтопвугілля" зареєстровано як юридична особа 05.12.2014, взято на податковий облік в органах державної податкової служби в Херсонській ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області 08.12.2014 за № 210314158173 та зареєстровано платником податку на додану вартість з 01.01.2015.

В липні-серпні 2016 року фахівцями Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області була проведена планова виїзна документальна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю "Облтопвугілля" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 08.12.14 по 31.03.16, наслідки якої зафіксовані в акті від 12.08.16 № 84/21-22-14-0129.07.14 № 267/21-03-22-01.

Перевіркою були виявлені порушення (з урахуванням листа ГУ ДФС у Херсонській області від 02.09.16 № 1619/10/21-22-14-01-17 про розгляд заперечень до акту перевірки, т. 1 арк. справи 233) пп.134.1.1, п.134.1, п.135.1 ст.135 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), в результаті чого занижено податок на прибуток у сумі 309839 грн., у т.ч. за 2015 рік 234657 грн., І квартал 2016 року - 75182 грн.:

- завищено витрат за 2015 рік на суму 15770335 грн. в наслідок не підтвердження реальності господарських операцій по взаємовідносинам з:

ТОВ "ІМПУЛЬС-2008" - на 797150 грн. за 2015рік,

ТОВ "Інтерсенд ЮА" - на 306088,35 грн. за 2015рік,

ТОВ "Асгард Лайн" - на 435883грн. за 2015рік,

- завищення доходів за 2014рік на суму 15770335 грн. (в межах витрат) в наслідок не підтвердження реальності господарських операцій по взаємовідносинам з ДП "Одеська Залізниця" по ланці постачання від ТОВ "ІМПУЛЬС-2008" на загальну суму 797150грн. за 2015 рік;

- порушення пп.198.1, п. 198.6 ст. 198 ПКУ, п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 ПКУ в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 410841грн., в тому числі за: січень 2015року на суму 53840 грн.; лютий 2015року на суму 44574 грн.; квітень 2015року на суму 476 грн.; вересень 2015року на суму 142627 грн.; жовтень 2015року на суму 59850 грн.; грудень 2015року на суму 8795 грн., січень 2016 року на суму 100679 грн.,

- завищення суми податкових зобов'язань за січень 2015 року (в межах податкового кредиту) в наслідок не підтвердження реальності господарських операцій по взаємовідносинам з Локомотивним ДЕПО ДП "Одеська залізниця" на суму 159430 грн.,

- завищення податкового кредиту за грудень 2014 року на суму 3046272грн. внаслідок не підтвердження реальності господарських операцій по взаємовідносинам з ТОВ "Інтерсенд ЮА" задокументоване вугілля на суму 61217,67грн., в т.ч. за січень 2015 року - 37451,67 грн., за лютий 2015 року на суму 23766 грн., ТОВ "Асгард Лайн" - задокументоване вугілля на загальну суму ПДВ 87176,60 грн., в т.ч. за лютий 2015року-7701грн., червень 2015 року - 37077,60 грн., липень 2015 року - 18870 грн., жовтень 2015 року-23528грн., ТОВ "ІМПУЛЬС-2008" задокументоване вугілля на загальну суму ПДВ 159430 грн. за січень 2015 року, ТОВ "БІЗ-ТОРГ" - задокументовані транспортні перевезення на загальну суму ПДВ 16986,67 грн., в т.ч. за січень 2015 року - 11500 грн., за лютий 2015 року - 5486,67 грн., а також інші порушення, які позивачем не оскаржуються.

Акт перевірки підписаний позивачем із запереченнями, які були розглянуті фіскальною службою та залишені без задоволення.

Згідно відомостей акту перевірки за 2015 рік позивачем занижений прибуток на суму 1303652 грн., за 1 квартал 2016 року на суму 417677 грн. В ході перевірки фахівцями фіскальної служби було встановлено, що ТОВ "Облтопвугілля" за період з 01.01.2015 по 31.03.2016 відображало у бухгалтерському та податковому обліку операції із суб'єктами господарської діяльності, з якими встановлено відсутність реально вчинених господарських операцій (відсутнє документальне підтвердження отримання товарів (робіт, послуг) та неможливість проведення таких операцій). Так, встановлено завищення собівартості реалізованої продукції на загальну суму 1539121 грн. за 2015 рік, в тому числі ТОВ "Імпульс-2008" - 797150 грн. за 2015 рік, ТОВ "Інтерсенд ЮА" - 306088 грн. 35 коп. за 2015 рік, ТОВ "Асгард Лайн" 435883 грн. за 2015 рік (порушення пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України).

З акту перевірки вбачається, що товариством завищено фінансовий результат до оподаткування шляхом завищення обсягів поставки вугілля по контрагенту ДП "Одеська залізниця" по ланці постачання від ТОВ "Імпульс-2008" на загальну суму 797150 грн. за 2015 рік, поставка підтверджена накладними № 2 від 20.01.2015 170 тн вугілля кам'яне АО (25-50) та 217 тн вугілля кам'яне АС (6-13) на загальну суму 999146,88 грн. (у т.ч. ПДВ 166524 грн. 48 коп.), платіжними документами. Фіскальна служба вказує на те, що взаємовідносини між ТОВ "Облтопвугілля" та ТОВ "Імпульс-2008" документувались на підставі договору №1 від 01.12.2014 на поставку вугільної продукції. Позивач в ході перевірки не надано підтверджуючих документів щодо транспортування вугілля від ТОВ "Імпульс-2008". Під час розгляду відповідачем заперечень до акту перевірки позивачем надано залізничні накладні на відвантаження ТОВ "Імпульс-2008" на адреси паливних складів ТОВ "Херсоноблпаливо", які виписано у періоді, коли ТОВ "Облтопвугілля" не було зареєстроване як суб'єкт господарювання (дата реєстрації 08.12.2014). Аналіз даних згідно акту приймання - передачі від 17.01.2015 №3 та від 18.01.2015 року №4 на 170 тон вугілля марки АО та 217 тон вугілля марки АС відповідно свідчить про те, що відвантаження вугілля вагонами арифметично не прораховується, також не прораховується вугілля і по датам відвантаження та календарним штемпелям прибуття та видачі вантажу, частина з яких не заповнена взагалі, або заповнена не штемпелем, а від руки. ТОВ "Облтопвугілля" на момент складання актів приймання - передачі вугілля від 17.01.2015 №3 та від 18.01.2015 №4 від ТОВ "Імпульс-2008" не орендувалися майданчики на Братолюбівському та Білокриницькому паливних складах взагалі. Крім того, у всіх залізничних накладних від ТОВ "Імпульс-2008" одержувачем зазначено ТОВ "Херсоноблтопливо", а не ТОВ "Облтопвугілля". Також згідно податкових зобов'язань по 5 додатку до декларації з ПДВ ТОВ "Імпульс-2008" реалізовувало вугілля контрагенту ТОВ "Херсоноблпаливо" в грудні 2014 року на суму ПДВ 423225,46грн.(обсяг поставки без ПДВ 2116127,31 грн.) та в січні 2015 року на суму ПДВ 23000грн.(обсяг поставки без ПДВ 115000 грн.), внаслідок чого не можливо ідентифікувати факт транспортування вугілля на адресу ТОВ "Облтопвугілля". На підставі вищевикладеного, занижено фінансовий результат до оподаткування шляхом завищення собівартості реалізованих робіт по придбанню вугілля від ТОВ "Імпульс-2008" на суму 797150грн. за 2015 рік.

При перевірці встановлено, що позивачем задокументовано реалізація даного вугілля на ДП "Одеська залізниця" на суму 999146,86грн. (з ПДВ), при розгляді заперечень представниками ТОВ "Облтопвугілля" було зазначено, що транспортування вугілля здійснювалося зі складів Херсонської області перевізником ТОВ "БІЗ- ТОРГ". Перевіркою встановлено, що ТОВ "БІЗ-ТОРГ" задокументовано транспортні перевезення на загальну суму 101920 грн. ( в т.ч. ПДВ 16986,67 грн.) за січень, лютий 2015року, але в актах виконаних робіт та в податкових накладних відсутнє найменування товару, який перевозився, не вказано маршрут та відсутнє посилання на товарно-транспортні накладні. Встановлено невідповідність між укладеним договором на транспортування вантажів (яких конкретно вантажів в договорі не зазначено) від 26.01.2015 року та накладними на реалізацію, які задокументовано 20.01.2015 року, оскільки договір на перевезення складався пізніше фактичної реалізації товару. Таким чином, на думку ГУ ДФС у Херсонській області, позивачем завищено фінансовий результат до оподаткування шляхом завищення обсягів по ДП "Одеська Залізниця" по ланці постачання від ТОВ "Імпульс-2008".

Перевіркою встановлено документування придбання позивачем вугілля у ТОВ "Інтерсенд ЮА" (м. Київ) за договором № 5 від 21.01.15 на 97,7 тн, договором № 9 від 02.02.15 на 62 тн: обсяг постачання у січні 2015 року 224710 грн. (в т.ч. ПДВ 37451 грн. 67 коп., у лютому 2015 року 142600 грн. (в т.ч. ПДВ 23766 грн. 67 коп.). Господарські операції оформлені накладними, актами прийому-передачі та податковими накладними, але в накладних не вказано місце складання, відсутні назви посад осіб, відповідальних за здійснення господарських операцій. Розрахунки на суму 327830 грн. проведені в безготівковій формі, залишок вартості вугілля сплачено ТОВ "Хаместо" згідно договору про переведення боргу. В акті відповідач зазначає, що не надано оригіналів товарно-транспортних накладних на доставку вугілля від ТОВ "Інтерсенд ЮА", а надані лише ксерокопії ТТН, в яких пункт навантаження зазначено без адреси по всім товарно-транспортним накладним - м. Київ, склад ТОВ "Інтерсенд", оформлення в один день декількох їздок до м. Києва однією одиницею техніки (причеп) та відсутність даних про навантаження і розвантаження, відсутність підписів водіїв унеможливлюють ідентифікування суті господарської операції, зокрема:

- ТТН від 21.01.15 № 000283 автомобілем МАЗ 5551 НОМЕР_1, автомобільний перевізник ТОВ "Херсоноблпаливо", водій ОСОБА_4, пункт розвантаження м. Цюрупинск, Херсонська область;

- ТТН від 22.01.15 № 000286 автомобілем МАЗ 5551 причіп НОМЕР_1, автомобільний перевізник ТОВ "Херсоноблпаливо", водій ОСОБА_4, пункт розвантаження м. Цюрупинськ, Херсонська область;

- ТТН від 21.01.15 № 000282 автомобілем МАЗ НОМЕР_4 причіп НОМЕР_3, автомобільний перевізник ТОВ "Херсоноблпаливо", водій ОСОБА_5 пункт розвантаження смт. Нижні Сірогози, Херсонська область у той час, як паливний склад знаходиться за адресою станція Сірогози, вул. Свободи, 2,

- ТТН від 22.01.15 № 000285 автомобілем МАЗ НОМЕР_4 причіп НОМЕР_3, автомобільний перевізник ТОВ "Херсоноблпаливо", водій ОСОБА_5, пункт розвантаження м.Сірогози, Херсонська область.

За даними товарно-транспортної накладної від 21.01.15 № 000281 водій ОСОБА_6 та водій ОСОБА_5 згідно товарно-транспортної накладної від 21.01.15 № 000282 їздили до м. Київ різними автомобілями з одним і тим же причіпом - реєстраційний номер № НОМЕР_3. На письмові запити, зокрема на запит від 03.08.2016 №1449/10/21-22-14-01-17 серед наданих листом від 17.08.2016 №954 (вх. №1147/10 від 17.08.2016) копій документів підтвердження поставки автомобільним транспортом відсутні взагалі.

В акті перевірки зазначено, що податкова декларація з ПДВ за січень 2015 року ТОВ "Інтерсенд ЮА" не визнана та має статус "історія подання", податкова звітність за березень 2015 року визначена такою, що не пройшла камеральної перевірки, свідоцтво платника ПДВ анульовано 30.06.15. Контрагентами ТОВ "Інтерсенд ЮА" є платники з ознаками фіктивності.

Протягом лютого, червня та липня 2015 року ТОВ "Облтопвугілля" мало господарські відносини з ТОВ " Асгард Лайн ", м. Київ, придбаваючи за номенклатурою товару - вугілля кам'яне марки Г 13-100 та у жовтні 2015 за номенклатурою товару - вугілля буре, усього придбано вугілля на суму 523059 грн. 60 коп. ( в т.ч. ПДВ 87176,6 грн.). ГУ ДФС зазначає, що аналіз товару по першій ланці постачання згідно податкових накладних свідчить про те, що вугілля вищевказаних марок не підтверджується у всіх постачальників ТОВ "Асгард Лайн" на протязі перевіряємого періоду. До перевірки не надано специфікацій, передбачених п.2.2 договору, в яких повинно зазначатися марка вугілля, вартість за одну тону, кількість тон, загальна вартість, порядок та строки поставки, інші умови, що можуть бути істотними. Крім того, до перевірки не надано посвідчень якості, передбачених п. 3.1 договору, укладеного позивачем з ТОВ "Асгард Лайн". Таким чином, на думку фіскальної служби, ТОВ "Облтопвугілля" завищено собівартість придбаних та реалізованих товарів (робіт, послуг) по задокументованим відносинам на загальну суму 435883грн.

Також перевіркою було виявлено завищення задекларованого показника у рядку звіту про фінансові результати "Адміністративні витрати" на загальну суму 521680 грн. 60 коп. за 2015 рік, на суму 503396 грн. 30 коп. за 1 квартал 2016 року, від наступних контрагентів:

- ТОВ Херсонське паливопостачальне підприємство "Херсоноблпаливо" по послузі "використання залізничної колії" на суму 385166 грн. 80 коп. за 2015 рік, 3296,30 грн. за 1-й квартал 2016 року;

- Херсонське паливопостачальне підприємство "Херсоноблпаливо" витрати по автопослугам на суму 51580 грн. 47 коп. за 2015 рік;

- "БІЗ-ТОРГ" транспортні перевезення на суму 84933 грн. 33 коп. за 2015 рік;

- ТОВ "Арфін-Хаус" за інформаційно-консультаційні послуги на суму 500100 грн. за 1-й квартал 2016 року.

В акті вказано, що за договором № 5 від 05.05.15, укладеним між позивачем (замовник) та ТОВ "Херсонське обласне паливопостачальне підприємство "Херсоноблпаливо" (виконавець), останнє надало в тимчасове використання під'їздні залізничні колії, які належать виконавцю, послуги по розвантаженню вагонів замовника засобами виконавця, навантаження на автомобільний транспорт замовника або виконавця, інші послуги. Відповідач зазначає, що в договорі немає інформації щодо формування цін на ці послуги, в актах виконаних робіт відсутня конкретна інформація, на підставі якої можливо зробити висновок про фактичне здійснення операцій, внаслідок чого неможливо підтвердити зафіксованих даних в актах виконаних робіт. Акти виконаних робіт не містять посилання на маршрути, на товарно-транспортні накладні і т.д. стосовно змісту господарської операції, чим порушено вимоги ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". До розгляду заперечень документи не надавалися. Тому відповідач дійшов до висновку про завищення витрат по операціям з ТОВ "Херсонське обласне паливопостачальне підприємство "Херсоноблпаливо" на суму 388463 грн. 10 коп. та на суму 77692 грн. 62 коп. по податковому кредиту (в тому числі за січень 2015 року на суму 2300 грн., за травень 2015 року на суму 3266 грн. 67 коп., за червень 2015 року - на суму 3500 грн. 01 коп., за липень 2015 року на суму 14166 грн. 67 коп., за серпень 2015 року на суму 9300 грн., за вересень 2015 року на суму 19500 грн. 01 коп., за жовтень 2015 року на суму 25000 грн., за січень 2016 року на суму 659 грн. 26 коп.). В листі щодо розгляду заперечень від 02.09.16 (т. 1 арк. справи 231-233) зазначено, що позивачем надано ксерокопії документів, зокрема, відомості про користування вагонами, приймання та забирання вагонів та маневрову роботу, з яких неможливо встановити відношення до господарської діяльності ТОВ "Облтопвугілля", оскільки частина документів складена у період до державної реєстрації ТОВ "Облтопвугілля", а саме до 08.12.2014.

Перевіркою встановлено документування позивачем придбання у 1 кварталі 2016 року послуг у ТОВ "Арфін Хаус", м. Київ, по оформленню документації для участі в тендерах, вартість послуг 600120 грн. (в т.ч. ПДВ 100020 грн.). Акт приймання-передачі послуг від 21.01.2016 складено з порушенням умов п.3.1 укладеного договору про надання послуг від 28.11.2015, який передбачає, що вартість послуг визначається сторонами по факту їх надання по результатам кожного календарного місяця та фіксується в актах про надані послуги, акт про надані послуги повинен підписуватися сторонами до 05 числа місяця, наступного календарним місяцем, в якому фактично надавалися послуги, що було порушено сторонами. Таким чином, оскільки тендери по вугіллю повинні були відбуватися: 28.12.2015 по Каховській районній установі "Районний центр по обслуговуванню закладів освіти", 21.01.2016 року по Горностаївському районному центру по обслуговуванню закладів освіти" в Херсонській області та Районним центром по обслуговуванню закладів освіти" Білозерської районної ради Херсонської області, то відповідно і акти приймання-передачі послуг згідно до умов договору повинні були складатися до 05.01.2016 та відповідно до 05.02.2016. ТОВ "Облтопвугілля" листом від 03.08.2016 року №794 у письмовій формі відмовилось від надання інформації на запит відповідача від 02.08.2016 № 1441/10/21-22-14-01-17 з посиланням на надання всіх необхідних документів ревізору в повному обсязі, що на думку відповідача, не відповідало дійсності.

В ході дослідження формування тендерної документації на закупівлю вугілля було встановлено, що ТОВ "Облтопвугілля" для участі у тендері відповідно до Закону "Про здійснення державних закупівель" зверталося до Херсонської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області листами від 11.01.2016 №14 та від 13.01.2016 №21 щодо видачі, зокрема, довідки про відсутність заборгованості перед бюджетом для участі у тендерах. Вищезазначені довідки отримував 14.01.2015 та 15.01.2016 за № 181/10/21-03-23-11 та № 199/10/21-03-23-11 згідно інженер ТОВ "Облтопвугілля" ОСОБА_7, що засвідчує той факт, що ТОВ "Арфін Хаус" не формував комплекту для участі в вищезазначених тендерах, так як кваліфікаційними критеріями володіє саме підприємство.

В січні 2016 року за наявною у відповідача податковою інформацією ТОВ "Арфін Хаус" документував наступні операції: пошук перевізників для здійснення перевезення вантажів автомобільним транспортом у міському, приміському й міжміському сполученні, роботи з технічного обслуговування і ремонту систем вентиляції та кондиціонування, монтажні роботи, будівельні роботи, планування земельної ділянки, гідравлічні випробування, та інших робіт. Перевіркою встановлено неможливість виконання всіх цих операцій наявним трудовим ресурсом ТОВ "Арфін Хаус": директор і головний бухгалтер в одній особі, розмір заробітної плати на рівні мінімальної. Специфіка конкретної роботи передбачає необхідність наявності спеціальних знань (фаху) працівників для надання послуг, високого рівня їх оплати, тощо. При цьому відповідні послуги із залученням стороннього трудового ресурсу не придбавалися. Таким, чином, ТОВ "Арфін Хаус" не міг фактично здійснювати господарські операції з "урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження та віддаленості контрагентів один від одного". Крім того, перевіркою встановлено, що розрахунки з ТОВ "Арфін Хаус" не здійснювалися, а відповідно до договору про переведення боргу від 01.02.2016 №102 заборгованість перед ТОВ "Арфін Хаус" переведено на ТОВ "Талкон".

ТОВ "Облтопвугілля" задокументовано взаємовідносини з придбання у січні - лютому 2015 року транспортних послуг у ТОВ "БІЗ-ТОРГ", м. Київ, на загальну суму 101920 грн., у т.ч. ПДВ 16986,67 грн. До перевірки надавалася ксерокопія договору про перевезення вантажів територією України від 26.01.2015 року № б/н, акти виконаних робіт № 19 від 26.01.15, № 8 від 12.02.15, податкові накладні, розрахунки проведені в повному обсязі в безготівковій формі. В ході перевірки не надано документів на транспортні перевезення, передбачені укладеним договором від 26.01.2015 року № б/н з ТОВ "БІЗ-ТОРГ", зокрема "Замовлення на перевезення", що повинно бути невід'ємною частиною договору, в якому повинні бути вказані: пункт завантаження, дата і час прибуття в пункт завантаження, пункт розвантаження, контактні особи та їх телефони, назва та характеристика вантажу, об'єм та вага вантажу, вартість перевезення, додаткові вимоги.

Під час проведеного аналізу наявних трудових ресурсів ТОВ "БІЗ-ТОРГ" було виявлено незначна кількість працюючих (6 осіб), розмір заробітної плати на рівні мінімальної, та значний обсяг оформлених документально ТОВ "БІЗ-ТОРГ" операцій з продажу та реалізації значної кількості товарних груп, робіт (послуг), зареєстровано за січень 2015 року 145 податкових накладних в ЄДР з різною номенклатурою, а саме, обслуговування будинків та прибудинкових територій, транспортні послуги, консультаційні послуги, ремонтні роботи, послуги з підготовки та укладання договорів, клірингові послуги, рекламні послуги, консультування з питань інформатизації, послуги з технічного обслуговування та підтримки сайту, послуги кур'єрської доставки та інших. Операції ТОВ "БІЗ-ТОРГ" не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, відсутності трудових ресурсів, які економічно необхідні для виконання такого здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, матеріальних витрат на оплату праці. В зв'язку з цим посадові особи ТОВ "БІЗ-ТОРГ" не могли фактично здійснювати господарські операції з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного. При цьому, ТОВ "БІЗ-ТОРГ" не здійснювалось залучення стороннього трудового ресурсу у третіх осіб, оскільки відсутні контрагенти - постачальники послуг, зокрема: транспортних, транспортно - експедиційних, складських, логістичних послуг та інших. Відповідач дійшов висновку про неможливість виконання ТОВ "БІЗ ТОРГ" оформлених господарських операцій наявними та залученими трудовими ресурсами, тому вважає неправомірним включення до витрат суми 84933, 33 коп. по даному контрагенту.

В січні-лютому 2015 року позивачем документувались операції придбання транспортних послуг у ТОВ "Херсонське обласне паливопостачальне підприємство "Херсоноблпаливо" за договором про надання послуг від 02.01.2015 № 4. До перевірки були надані акти виконаних робіт, які не містили конкретні маршрути, одиницею виміру вказано кілометр, тому фіскальна служба дійшла висновку про неналежне підтвердження цих послуг, завищення витрат на 51580 грн. 47 коп.

У періоді, що перевірявся, ТОВ "Облтопвугілля" використовувало орендоване майно згідно договору оренди підприємства в цілому як майнового комплексу для використання в підприємницькій діяльності від 22.06.2015 № 01/07. На порушення пп. 134.1.1 п. 134.1 ст.134 ПКУ перевіркою було зафіксовано заниження позивачем фінансового результату до оподаткування шляхом завищення "Витрат на збут" від ТОВ "Херсонеське обласне паливопостачальне підприємство "Херсоноблпаливо" на загальну суму 40000грн. за 2015 рік. Згідно п. 3.1 договору встановлено, що вартість користування майновим комплексом підприємства, переданим в оренду (майновий найм) орендарю, за повний термін його оренди (12 місяців) становить - __гривень. Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2015. До договору була укладена додаткова угода від 30.07.15 про відшкодування витрат на зв'язок, водопостачання, водовідведення, електроенергію, оплату податків, витрат, пов'язаних з страхуванням, техоглядом орендованих засобів. За висновком перевірки, за умовами даного договору немає інформації щодо вартості користування майновим комплексом підприємства, переданим в оренду (майновий найм) орендарю: відомості відсутні, тому підприємством завищені витрати на суму 40000 грн. за 2015 рік.

Загальний висновок перевірки по податку на прибуток - це заниження податку на суму 234657 грн. за 2015 рік та на 75182 грн. за 1 квартал 2016 року, усього на суму 309839 грн. Податковим повідомленням-рішенням № 0001621422 від 06.09.16 позивачу було збільшено грошове зобов'язання по податку на прибуток на суму 309839 грн. та застосовані штрафні санкції в сумі 18795 грн. 50 коп.

При перевірці повноти визначення податкових зобов'язань з ПДВ встановлено завищення податкових зобов'язань за січень 2015 року на суму 159430 грн. при документуванні продажу вугілля Локомотивному Депо ДП "Одеська залізниця", яке в свою чергу було придбано у ТОВ "Імпульс-2008" (порушення п. 188.1 ст. 188 ПКУ). Також відповідачем було виявлено завищення податкового кредиту на загальну суму 469590 грн. за 2015 рік (порушення п. 198.1, п. 198.6 ст. 198 ПКУ, п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 ПКУ).

ТОВ "Облтопвугілля" неправомірно включено до складу податкового кредиту суми ПДВ по операціям з постачальниками, з якими встановлено відсутність реальності вчинення господарських операцій:

- ТОВ "Інтерсенд ЮА" задокументоване вугілля на загальну суму ПДВ 61217,67грн., в т.ч. за січень 2015 року - 37451,67 грн., за лютий 2015 року - 23766 грн.;

- ТОВ "Асгард Лайн" задокументоване вугілля на загальну суму ПДВ 87176,60 грн., в т.ч. за лютий 2015року-7701грн., червень 2015 року - 37077,60 грн., липень 2015 року - 18870 грн., жовтень 2015 року-23528грн.,

- ТОВ "БІЗ-ТОРГ" - задокументовані транспортні перевезення - на загальну суму ПДВ 16986,67грн., в т.ч. за січень 2015 року - 11500 грн., за лютий 2015 року - 5486,67 грн.,

- ТОВ "Імпульс-2008" задокументоване вугілля на загальну суму ПДВ 159430грн., в т.ч. за січень 2015 року - 159430 грн.

Також перевіркою встановлено, що до перевірки надано податкову накладну від 09.01.2015 №1 ТОВ "Імпульс-2008", на суму ПДВ 46666,76 грн., якою оформлено "першу подію" складена з порушеннями вимог чинного законодавства, порушено порядок їх виписки. В порушення п. 198.1 ст.198 ПКУ підприємством завищено податковий кредит на суму 2765,32грн.грн. за жовтень 2015 року по нестачам вугілля антрациту по Цюрупинському паливному складу та по Сірогозькому паливному складу, не відкореговані суми податкового кредиту по нестачам.

В порушення п.198.1 ст.198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України підприємством завищено податковий кредит на суму 77692,62 грн. по контрагенту ТОВ "Херсонське обласне паливопостачальне підприємство "Херсоноблпаливо" по послузі "Використання залізничної колії", фактичне здійснення яких неможливо підтвердити (договір "про надання послуг" від 05.05.2015 № 5).

В порушення п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПКУ, п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 ПКУ завищено податковий кредит на суму 10316,10 грн. за податковими накладними, складеними з порушеннями та з яких неможливо ідентифікувати суті операцій документування послуг автотранспорту по взаємовідносинам з ТОВ "Херсонське обласне паливопостачальне підприємство "Херсоноблпаливо" (договір про надання послуг" від 02.01.2015 № 4).

В порушення п. 198.1 ст.198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України підприємством завищено податковий кредит на суму 8000,01 грн. за послугами оренди за договором оренди підприємства в цілому як майнового комплексу для використання в підприємницькій діяльності" від 22.06.2015 № 01/07, згідно якого оформлено первинні документи, які не можуть за змістом п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України вважатися первинними документами для підтвердження даних податкового обліку.

В порушення п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПКУ, позивачем за період з 01.01.2016 по 31.03.2016 неправомірно включено до складу податкового кредиту січня 2016 року суми ПДВ 100679 грн. по операціям з постачальником ТОВ "Арфін Хаус", з яким встановлено відсутність реальності вчинення господарських операцій.

За висновками перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення № 0001531422 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 410841 грн. основного платежу та 102710 грн. 25 коп. штрафних санкцій, № 0001551422, яким зменшено суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість на 159430 грн., зменшення податкового кредиту на суму 159430 грн. за січень 2015 року.

Незгода позивача з зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями зумовила його звернення до суду за захистом своїх порушених прав з даним адміністративним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.

Згідно пп. 134.1.1 ст. 134 ПКУ ( в редакції станом на період перевірки) об'єкт оподаткування визначався прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу. До річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи. Базою оподаткування є грошове вираження об'єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу (ст. 135.1 ПКУ).

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. Відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Правила формування податкового кредиту за перевірений період врегульовано положеннями Податкового кодексу України, відповідно до яких податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу (пп. 14.1.181. п. 14.1. ст. 4 ПК України). Відповідно до п. 185.1 ст. 185 ПКУ об'єктом оподаткування податку на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу. До податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг (п. 198.1 ст. 198 ПКУ). Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення обов'язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

При вирішенні податкових спорів презюмується добросовісність платника податку, і, відповідно, обґрунтованість отриманої ним податкової вигоди (тобто зменшення податкового зобов'язання). Однак контролюючий орган може довести, що отримана платником податку податкова вигода є необґрунтованою. Так, податкова вигода може бути необґрунтованою, зокрема, якщо для цілей оподаткування враховані операції не у відповідності з їх дійсною економічною метою чи враховані операції не обумовлені розумними економічними чи іншими причинами (метою ділового характеру). При цьому діловою метою діяльності платника податку може бути отримання економічного ефекту, однак податкова вигода не є самостійною діловою метою.

Для встановлення правильності відображення у податковому обліку господарських операцій платника податку судам слід: з'ясувати реальність задекларованих господарських операцій; встановити наявність ділової мети у розглядуваних операціях; визначити об'єктивний зміст вчинених операцій у порівнянні із задекларованим; підтвердити або спростувати добросовісність позивача, у зв'язку з тим, що його контрагенти мають дефекти правового статусу; оцінити дотримання учасниками господарської операції норм податкового законодавства щодо змісту та наслідків для податкового обліку відповідної операції.

Вирішуючи спір, суд враховує, що сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

Суд враховує, що презумпція дійсності, притаманна цивільним правочинам, не може бути автоматично поширеною на реальність господарських операцій. До загальновизнаних у світі дієвих механізмів, завдяки яким здійснюється аналіз господарських угод, виявлення та класифікація протиправних схем та методик незаконного ухилення від сплати податків, відносяться спеціальні судові доктрини.

Вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, встановлені ст. 44 ПК України. Так, згідно з положенням п. 44.1 ст. 44 цього Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні . Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що первинний документ згідно з цим визначенням містить дві обов'язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Згідно зі ст. 1 зазначеного Закону господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами ПК України.

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами (зокрема, податковими накладними), які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Тому суд критично ставиться до викладених в акті перевірки позивача обставин діяльності його контрагентів ТОВ "Імпульс-2008", ТОВ "Інтерсенд ЮА", ТОВ "Асгард Лайн", ТОВ "Арфін Хаус". Суду не надано ніякої податкової інформації щодо цих платників, джерело податкової інформації, яка викладена в акті перевірки позивача, невідоме. На момент здійснення спірних операцій, контрагенти позивача не був припинені як юридичні особи, та були платниками податку на додану вартість, мали право реєструвати податкові накладні в Єдиному державному реєстрі податкових накладних. В матеріалах справи відсутні докази встановлення фіскальним органом обставин на підтвердження того, що укладаючи договори ці суб'єкти господарювання та позивач діяли з метою, яка є завідомо суперечною інтересам держави та суспільства, наявність певної інформації, одержаної від інших підрозділів податкової служби чи з інформаційних систем державної податкової служби, що не оформлена рішеннями суб'єкта владних повноважень і не є юридичним фактом, утворює лише підставу для перевірки такої інформації, може породжувати певні сумніви щодо законності господарських операцій платника податків, однак не є беззаперечним доказом того факту, що в дійсності платнику податків його контрагентом ніякі товари не постачались, послуги не надавались, роботи не виконувались.

Згідно пунктів 36.1, 36.5 статті 36, пункту 38.1 статті 38, пункту 44.1 статті 44, пункту 47.1 статті 47, пункту 49.2 статті 49 Податкового кодексу України, обчислення, декларування та/або сплата суми податку та збору є персональним податковим обов'язком кожного окремого платника податків, який і несе відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку. Тобто, платник податку несе самостійну відповідальність за порушення ним правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку. Отже, формування суб'єктом господарювання податкового кредиту та витрат не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами, законодавство України, не ставить в залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальності та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Судом повністю досліджено всі обставини справи щодо здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ "Імпульс-2008" та встановлено відсутність доказів того, що вони не носять реальний характер. Між позивачем та даним суб'єктом господарювання укладались договори на поставку вугілля, господарські операції підтверджуються документами бухгалтерського обліку та податковими документами.

Позивач надав суду: - договір на поставку товару від 01.12.2014 р. №1 укладений між ТОВ "Облтопвугілля" (покупець) та ТОВ "Імпульс-2008", с. Сніжне Донецька область (продавець), згідно умов якого, продавець зобов'язується поставити, а покупець прийняти та сплатити вугільну продукцію (т. 1 арк.124-125),

- специфікацію від 01.12.2014 року до договору на поставку товару від 01.12.2014 р. № 1 на поставку вугілля АС(6-13), АМ(13-25), А0(25-50 (т. 1 арк. 126),

- додаткову угода про пролонгацію вищевказаного договору від 30 грудня 2014 року (т. 3 арк.справи 80),

- акт прийому-передачі від 17.01.15 на суму 448800 грн.; акт прийому-передачі від 18.01.15 на суму 507780 грн.; залізничні накладні №№ 995850; 998083;995861; 995860; 995862; видаткові накладні №3 від 17.01.15, №4 від 18.01.2015 на загальну суму 956580 грн.; рахунки: №17/01-1 від 17 січня 2015 року на вугілля марки АО(13-25) кількістю 170 тон на суму 448800 грн. та №18/01-1 від 18 січня 2015 року на вугілля марки АС(6-13) кількістю 217 тон на суму 507780 грн. (т. 1 арк. 127-139).

До змісту або форми зазначених первинних документів, наданих в підтвердження здійснення зазначених господарських операцій між ТОВ "Облтопвугілля" та ТОВ "Імпульс-2008", які були надані на перевірку податковому органу, в акті перевірки не викладено зауважень. Єдине зауваження фіскальної служби стосувалось відсутності в актах прийому- передачі вугілля посилань на номери залізничних накладних, але таке зазначення не є обов'язковим відповідно до приписів Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Посилання представників відповідача на те, що не залізничні накладні не є належними доказами транспортування вугілля від ТОВ "Імпульс-2008", тому що дати відправки вугілля датовані раніше, ніж ТОВ "Облтопвугілля" було зареєстроване як суб'єкт господарювання (дата реєстрації 08.12.2014), суд не приймає до уваги, дата відвантаження вугілля не має значення для оформлення даних господарських операцій, фактично позивачем отримано вугілля та оформлено було в 2015 році. Також суд вважає необґрунтованим посилання представників відповідача на те, що відвантаження вагонами арифметично не прораховується, оскільки у вагоні зазвичай перевозиться 69-70 тн вугілля, але, згідно з поясненнями представників позивача, не завжди позивач отримував весь вагон, бували випадки, коли отримане вугілля займало частину вагону, а інша частина була призначена іншому покупцю ТОВ "Імпульс-2008", тому кількість отриманих партій 170 тн та 217 тон і не повинно ділитись на 69-70 тн без залишку.

Доводи ГУ ДФС про те, що у залізничних накладних одержувачем вугілля було зазначено ТОВ "Херсоноблтопливо", а не позивач, також не є підставою не визнавати реальність поставки вугілля. Залізничні накладні не є первинними документами і не підтверджують факт придбання вугілля, а є транспортними документами. В судовому засіданні головний бухгалтер ТОВ "Облтопвугілля" пояснив, що товариство було створено тільки в грудні 2014 року, тому ще не уклало відповідного договору із залізницею, оскільки цей договірний процес є тривалим, необхідно було отримати електроні ключі та вчинити інші дії. Тому ТОВ "Херсоноблпаливо" отримувало залізничні вагони та надавало транспортно-експедиційні послуги для позивача, розкредитовувало вагони, приймало вагони для вивантаження на колії ТОВ "Херсоноблпаливо". Перехід права власності від ТОВ "Імпульс-2008" до позивача оформлялось підписанням актів прийому-передачі, оформленням накладних.

Позивачем також були суду надані документи, які підтверджують придбання вугілля у ТОВ "Інтерсенд ЮА", а саме договір №5 від 21.01.2015, специфікація №1 від 21.01.2015 на поставку вугілля марки АО 25-50 кількістю 97,7 тонн вартістю 224710 грн. за ціною 2300 грн. за одну тону; видаткова накладна №ІН-012130 від 21 січня 2015 року на загальну суму 224710 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 37451,67 грн., товарно-транспортні накладні №000281 від 21 січня 2015 року, №000282 від 21 січня 2015 року, №000283 від 21 січня 2015 року, №000284 від 22 січня 2015 року; №000285 від 22 січня 2015 року; №000286 від 22 січня 2015 року. Також позивач надав суду договір на поставку товару №9 від 02.02.2015 , укладений між позивачем та ТОВ "Інтерсенд ЮА", фактичне здійснення господарських операцій за даним договором підтверджується специфікацією №1 від 02.02.2015 року на поставку вугілля марки АО 25-50 кількістю 62 тонн загальною вартістю 142600 грн. за ціною 2300 грн. за одну тону, видатковою накладною №ІН-020205 від 02 лютого 2015 року на загальну суму 142600 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 23766,67 грн., товарно-транспортними накладними за лютий 2015 року, а саме: №000301 від 02 лютого 2015 року, №000302 від 02 лютого 2015 року, №000303 від 02 лютого 2015 року, №000304 від 02 лютого 2015 року (т. 1 арк.справи 140-167). Розрахунок за отриманий товар здійснювався у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок ТОВ "Інтерсенд ЮА" на суму 327830 грн., що не заперечується відповідачем (т. 1 арк.справи 24). Залишок боргу 39480 грн. було переведено на ТОВ "Хаместо".

Відсутність у видаткових накладних зазначення місця складання, посад відповідальних осіб, є помилкою, яка не позбавляє юридичної сили усього документа, та не є беззаперечною підставою для визнання документа неналежним доказом понесених витрат, оскільки зі змісту видаткових накладних видається за можливе ідентифікувати вчинену господарську операцію, крім того, позивач не заперечує факту отримання товарів, а ТОВ "Інтерсенд ЮА" не заперечує факту передачі товарів. Суд приймає до уваги доводи позивача про те, що подальший продаж придбаного у ТОВ "Інтерсенд ЮА" вугілля споживачами Херсонської області, в тому числі школам, лікарням, не викликало у перевіряючих ніяких сумнівів в реальності цих поставок, що є нелогічним.

Відповідач посилається на недоліки товарно-транспортних накладних на доставку вугілля від ТОВ "Інтерсенд ЮА", в яких пункт навантаження зазначено без адреси по всім товарно-транспортним накладним - м. Київ, склад ТОВ "Інтерсенд ЮА", оформлення в один день декількох поїздок до м. Києва з тим самим причепом НОМЕР_3, що є фізично неможливим, та відсутністю даних про навантаження і розвантаження, відсутність підписів водіїв.

Що стосується помилкового зазначення в ТТН замість причепу НОМЕР_7, іншого причепу за номером НОМЕР_3, то дана помилка не є підставою вважати всі ТТН неналежними транспортними документами. Суду надані свідоцтва наявності цих двох причепів (т. 2 арк. справи 12, 14), причепи належали перевізнику ТОВ "Херсоноблпаливо". Щодо інших недоліків ТТН, то ці транспортні документи оформлювались не позивачем, тому за недоліки заповнення ТТН він не несе відповідальності. В ТТН є підписи уповноважених осіб позивача про прийняття вантажів. Крім того, ТТН разом з подорожними листами є основними документами на перевезення вантажів, та не є первинними документами бухгалтерського обліку, що підтверджують факт придбання товарів, а тільки засвідчують факт перевезення. Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, на які посилається відповідач, не встановлюють правил податкового обліку, а лише встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників) та не є законодавчим документом з питань оподаткування і не можуть регламентувати виключний порядок документування в податковому обліку витрат та податкового кредиту. Відповідач не зазначає в акті про те, що ТОВ "Інтерсенд ЮА" не відобразив в своїй податковій звітності операції постачання вугілля позивачу, отже, на час укладання та виконання договорів із позивачем, його контрагент був платником ПДВ згідно чинного законодавства та належним чином зареєстрованим у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, тобто мав достатній об'єм правоздатності для укладення спірної угоди, при цьому фіскальним органом не доведено фактів безтоварності операцій за угодою з ТОВ "Інтерсенд ЮА".

Щодо висновків відповідача про не підтвердження реальності господарських операцій по взаємовідносинам ТОВ "Асгард Лайн" за лютий, червень, липень, жовтень 2015 року, то вони спростовуються наданими суду наступними доказами: договір на поставку товару від 02.02.2015 р. № 020215 укладений між ТОВ "Облтопвугілля" та ТОВ "Асгард Лайн", згідно умов якого, продавець зобов'язується поставити, а покупець прийняти та сплатити вугільну продукцію, на умовах визначених цим договором та вказаних в специфікаціях, специфікація №1 від 02.02.2015 року до договору від 02.02.2015 р. № 020215 на поставку кам'яного вугілля марки Г 13-100 в кількості 25,67 тон на суму 46206, 00 грн.; специфікація №2 від 10.06.2015 року до договору від 02.02.2015 р. № 020215 на поставку кам'яного вугілля марки Г 13-100 в кількості 93,592 тони на суму 168465,60 грн.; специфікація №3 від 13.06.2015 року до договору від 02.02.2015 р. № 020215 на поставку кам'яного вугілля марки Г 13-100 в кількості 30,0 тон на суму 54000,00 грн.; специфікація №4 від 10.10.2015 року до договору від 02.02.2015 р. № 020215 на поставку бурого вугілля в кількості 117,64 тон на суму 141168,00 грн. Фактичне здійснення господарських операцій за даним договором підтверджується, актами прийому-передачі, а саме: акт прийому-передачі від 17.02.15 на суму 46206,00 грн.; акт прийому-передачі від 22.06.15 на суму 168465,60 грн.; акт прийому-передачі від 23.06.15 на суму 54000,00 грн.; акт прийому-передачі від 23.10.15 на суму 141168 грн. , видатковими накладними: №24 від 17.02.15 року на вугілля марки Г(13-100) кількістю 25,67 тон на суму 46206,00 грн., №331 від 22 червня 2015 року на вугілля марки Г(13-100) кількістю 93,592 тон на суму 168465,60 грн., №332 від 23 червня 2015 року на вугілля марки Г(13-100) кількістю 30 тон на суму 54000,00 грн., №732 від 23 жовтня 2015 року на вугілля буре кількістю 117,64 тон на суму 141168,00 грн. виписаними постачальником ТОВ "Асгард Лайн", на загальну суму 409839 грн. 60 коп. (т. 1 арк.справи 168-180). Все придбане вугілля було в подальшому продано позивачем установам освіти Херсонської області, що підтверджується відповідними наданими документами (накладними, довіреностями представників, товарно-транспортними накладними т. 4 арк. справи 54-84).

Та обставина, що відповідач зазначає в акті перевірки про відсутність фактів придбання даним постачальником вугілля вищевказаних марок, до уваги судом не приймається, оскільки це твердження не доведено належними доказами. Посвідчення якості не є первинним бухгалтерським документом або документом податкового обліку, не може підтверджувати здійснення господарської операції, тому надання його на перевірку фіскальній службі не є обов'язковим, а відтак відсутність цих посвідчень не може вказувати на нереальність господарських взаємовідносин між сторонами.

Позивачем надано на підтвердження господарських операцій придбання у ТОВ "БІЗ-ТОРГ" транспортних послуг у січні - лютому 2015 року: договір про перевезення вантажів від 12.02.2015 року, у відповідності до якого перевізник зобов'язується доставляти автомобільним транспортом вантаж з пункту відправлення до пункту призначення при цьому ціна узгоджується сторонами і вказується в рахунках - фактурах перевізника; додаток №1 до договору про перевезення вантажів від 12.02.2015 яким визначено вартість перевезення 178,91 грн. за 1 тону; акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №8 від 12.02.2015 по рахунку №15 від 12.02.2015 по перевезенню вантажу загальною масою 184 тони на суму 32920 грн. Також надано договір про перевезення вантажів від 26.01.2015 укладений між сторонами позивачем та ТОВ "Біз-Торг", додаток №1 до договору про перевезення вантажів від 26.01.2015 яким визначено вартість перевезення 178,91 грн. за 1 тону; акт прийому-передачі №19 від 26.01.2015 по рахунку №26 від 26.01.2015 по перевезенню вантажу загальною масою 387 тони на суму 69000 грн. (т. 2 арк.справи 15-21, т. 3 арк. справи 82, 83, т. 4 арк.справи 50-52). Зазначені в актах здачі-прийняття робіт (надання послуг) рахунки суду не надано.

Доводи відповідача про невідповідність між укладеним договором на транспортування вантажів від 26.01.2015 року та накладними на реалізацію, які задокументовано 20.01.2015 року, оскільки договір на перевезення складався пізніше фактичної реалізації товару, є недоліком ведення договірної роботи. З пояснень представників позивача в судовому засіданні суд вбачає, що позивачем не заперечується факт укладання договору після здійснення перевезень. Сукупність наданих суду бухгалтерських та податкових документів свідчить про те, що вони є належними та підтверджують право позивача на формування витрат та на податковий кредит і в тому разі, якщо вони заповнені з окремими недоліками, що зумовлені, зокрема, результатом описок чи механічних помилок, оскільки ці документи дають змогу ідентифікувати продавця, містять достатні дані про зміст господарських операцій, підтверджують фактичність здійснення таких операцій та інші обставини, що підлягають відображенню в податковому обліку. Відтак вказані помилки самі по собі не призводять до неможливості ідентифікації факту та змісту господарських операцій, за умови належного заповнення, як у розглядуваній ситуації, інших реквізитів бухгалтерських документів, податкових накладних та, відповідно, не тягне втрати ними статусу належних документів.

Стислий зміст актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) представники позивача пояснюють тим, що маршрут перевезення партій вугілля був однаковий , вугілля возилось з м. Києва до м. Одеса, Локомотивному депо Одеської залізниці, акти підписувались за виконанням усього комплексу транспортних перевезень, а не по кожному факту перевезення, тобто, є підсумковим документом. Тому на перевірку не надавались замовлення на перевезення, хоч це передбачалось договором. Розглянувши акти виконаних робіт, суд погоджується з висновками перевірки щодо того, що в акті виконаних робіт повинно бути зазначено не тільки загальну вартість цих робіт, а й зазначено одиницю виміру господарської операції, або ціну за перевезення тн/км. Згідно ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинні та зведені облікові документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Разом з тим, відсутність в актах здачі-прийняття робіт посилання на цей реквізит при наявності узгодження сторонами вартості перевезення тони вугілля (додаток №1 до договору про перевезення вантажів від 12.02.2015, додаток №1 до договору про перевезення вантажів від 26.01.2015, т. 3 арк.справи 82, 83 ) не є беззаперечним доказом того, що ці акти не мають юридичної сили первинного бухгалтерського документа, який підтверджує придбання транспортних послуг. Доводи відповідача про те, що акти здачі-прийняття робіт з ТОВ "БІЗ- ТОРГ" не містять найменування товару, який перевозився, не вказано маршрут та відсутнє посилання на товарно-транспортні накладні, судом не приймаються, таких обов'язкових реквізитів акти і не повинні мати.

Посилання відповідача на відсутність у ТОВ "БІЗ-ТОРГ" транспорту, достатньої кількості працівників для здійснення господарської діяльності по перевезенню вантажів не спростовують обставин здійснення господарських операцій з позивачем, адже така діяльність може здійснюватися не лише за рахунок власних ресурсів, але й за рахунок ресурсів, що належать іншим особам (найманих ресурсів). Крім того, суду не надано доказів неможливості ТОВ "БІЗ-ТОРГ" на здійснення задекларованої господарської діяльності. Суд зауважує, що порушення вчинені контрагентом, за загальним правилом, не впливають на права та обов'язки іншого платника податків. Чинне законодавство не покладає на підприємство обов'язок збирання інформації про стан господарської діяльності та порушення підприємств-контрагентів.

На думку суду, не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючих, які не мають підтверджених доказів. Факти виявлених порушень податкового законодавства повинні викладатись в акті перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів. Фіскальна служба повинна зазначити в акті перевірки докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення.

На підтвердження здійснення господарських операцій з ТОВ "Арфін Хаус" позивачем надано договір про надання послуг від 28.11.2015, у відповідності до якого "Арфін Хаус" (виконавець) зобов'язується підготувати тендерну документацію для участі ТОВ "Облтопвугілля" (замовника) в тендері на закупівлю бюджетними установами України вугілля, вартість послуг у відповідності до пункту 3.1 Договору визначається сторонами по факту наданих послуг. Вказана тендерна документація використовувалася для участі у тендерах по закупівлі бюджетними установами України вугілля, а саме: - Каховською районною установою "Районний центр по обслуговуванню закладів освіти" на суму 2430000 грн; - Горностаївською районною установою "Районний центр по обслуговуванню закладів освіти" на суму 3632930 грн.; - районний центр по обслуговуванню закладів освіти Білозерської районної ради Херсонської області на закупівлю 1251 тонни вугілля.

Фактичне здійснення господарських операцій за даним договором підтверджується: актом прийому-передачі від 21.01.2016 року. Вартість послуг за цим актом становить 600120 грн., у тому числі ПДВ 100020 грн.; податковою накладною від 21.01.2016 року №603. Крім того, відповідно до тристороннього договору про переведення боргу №102 від 01.02.2016 грошові кошти переведено на кредитора ТОВ "Талкон" (т. 3 арк. 81).

На підтвердження участі в тендерах позивачем надано: протокол розкриття пропозицій конкурсних торгів на закупівлю Горностаївською районною установою "Районний центр по обслуговуванню закладів освіти та звіт про результати проведення процедур торгів №5 від 09.02.2016 року; протокол розкриття пропозицій конкурсних торгів на закупівлю Каховською районною установою "Районний центр по обслуговуванню закладів освіти" та звіт про результати проведення процедур торгів №1 від 21.03.2016 року, протокол розкриття пропозицій конкурсних торгів на закупівлю Районний центр по обслуговуванню закладів освіти Білозерської районної ради Херсонської області та звіт про результати проведення процедур торгів №1 від 13.04.2016 року (т.4 арк. справи 85-98). Таким чином, позивач використовував придбану тендерну документацію у власній господарській діяльності. Як пояснили представники позивача в судовому засіданні, вартість послуг залежала від строків виготовлення документації, вартості тендерних торгів.

Та обставина, що довідки від ДПІ про відсутність податкового боргу отримував працівник позивача, не є доказом самостійного виготовлення тендерної документації саме позивачем, оскільки підготовка тендерної документації не обмежується тільки довідкою податкової інспекції про відсутність податкового боргу, а перелічує велику кількість іншої документації, наприклад, про підтвердження таких обставин, як наявність обладнання та матеріально-технічної бази; наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід; наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічних договорів; наявність фінансової спроможності (баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, довідка з обслуговуючого банку про відсутність (наявність) заборгованості за кредитами), наявність укладених договорів поставок продукції або гарантії постачальників про те, що дійсно гарантують поставку необхідної кількості продукції, документи про якість продукції тощо.

Відповідач не довів суду, що ТОВ " Облтопвугілля" самостійно виготовляло тендерну документацію, при цьому використовуючи реквізити ТОВ "Арфін Хаус" тільки на папері. Посилання фіскальної служби на те, що ТОВ "Арфін Хаус" не мав можливості здійснити ці послуги через обмеженість персоналу, суд вважає такими, що не підтверджено документально. Слід зазначити, що відсутність у даного контрагента достатньої кількості штатних працівників для здійснення господарської діяльності не спростовують обставин здійснення господарських операцій з позивачем, адже така діяльність може здійснюватися не лише за рахунок власних ресурсів, але й за рахунок ресурсів, що належать іншим особам (найманих ресурсів). Порушення вчинені контрагентом, за загальним правилом, не впливають на права та обов'язки іншого платника податків. Крім того, чинне законодавство не покладає на підприємство обов'язок збирання інформації про матеріальний та фінансовий стан підприємств-контрагентів.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне зазначити, що позивач мав право включити вартість придбаних у ТОВ "Арфін Хаус" послуг до складу валових витрат, а сплачений у складі вартості цих послуг ПДВ - до податкового кредиту, оскільки ці витрати були здійснені в межах провадження господарської діяльності та підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Щодо господарських відносин між позивачем (орендар) та ТОВ "Херсоноблпаливо" (орендодавець) суду надано: договір №1 від 05.12.14, укладений щодо оренди частини промислового майданчику паливного складу, що розташований за адресою м.Цюрупинськ, вул.Гвардійська,103 загальною площею 0,28 га, договір №2 від 02.01.15 щодо оренди частини промислового майданчику паливного складу що розташований за адресою м.Каховка, Семенівське шоссе, 5 загальною площею 0,28 га, договір №3 від 31.01.15 щодо оренди частини промислового майданчику паливного складу що розташований за адресою: ст. Сірогози, вул.Свободи,2 загальною площею 0,28 га, договір 01/07 оренди підприємства в цілому як майнового комплексу для використання в підприємницькій діяльності від 22 червня 2015 року (т. 2 арк.справи 23-30). У відповідності до умов пункту 1.2 Договору до майнового комплексу входять будівлі споруди, обладнання, перелік та опис яких вказується в акті приймання-передачі від 22.06.2015, який є додатком №1 та є невід'ємною його частиною. Відповідно до пункту 3.1 вказаного договору вартість оренди вказаного комплексу складає 96000 грн. за 1 рік. В подальшому сторони уклали додаткову угоду від 30 липня 2015 року (т. 2 арк.справи 31, т. 4 арк.справи 107), в якій визначили, що орендар повинен відшкодовувати орендодавцю витрати по сплаті послуг зв'язку, водопостачання, водовідведення, електропостачання, витрати по сплаті податків, страхування та технічного огляду орендованих засобів. ТОВ ХОПП "Херсоноблпаливо" зобов'язалось надавати рахунки на сплату цих відшкодувань. Представники позивача стверджують, що витрати в сумі 40000,02 грн. не є орендною платою, а є витратами по відшкодуванню орендодавцю ТОВ "Херсоноблпаливо" витрат по сплаті комунальних платежів, страхування та технічного огляду орендованих засобів, оскільки цими послугами фактично користувався позивач. В підтвердження чого суду надано рахунки - акти за надання телекомунікаційних послуг з серпня 2015 року по березень 2016 року, платіжні доручення, акти прийому-передачі активної електроенергії з серпня 2015 року по березень 2016 року, платіжні доручення, податкові декларації за оренду земельної ділянки та квитанція про сплату (т. 3 арк. справи 84-159, 238-250, т. 4 арк. справи 1-48). Оскільки орендодавець не здійснює операцій із постачання орендарю комунальних послуг та електричної енергії, вартість спожитих орендарями комунальних послуг та електричної енергії відшкодовується орендарю окремо й не включається орендарем до складу орендної плати. Разом з тим, надані суду документи свідчать про надання послуг зв'язку, водопостачання та водовідведення, електропостачання, страхування та інших орендодавцю ТОВ ХОПП "Херсоноблпаливо", а не позивачу. Рахунки на сплату цих відшкодувань від орендодавця позивачу відсутні.

З акту перевірки вбачається, що фіскальний орган дійшов до висновку про завищення витрат на суму 40000,02 грн. та завищення податкового кредиту на суму 8000,01 грн. тільки на підставі картки рахунку 3770 (т. 1 арк. справи 62-63), без дослідження будь-яких первинних бухгалтерських документів або документів податкового обліку, суду не надано доказів включення цих сум до податкової звітності. В акті перевірки вказано про те, що перелік документів зазначений в додатку 4 до акту перевірки, тоді як в додатку 4 наведений перелік документів, які не мають відношення до даного порушення (перелік актів користування залізничними коліями). Суд вважає, що позивач мав право включити до складу валових витрат експлуатаційні витрати по орендованому приміщенню, разом з тим позивач також не надав суду розшифрування даної суми, та не надав ніяких рахунків або двосторонніх актів, складених відповідно між позивачем та орендодавцем про відшкодування комунальних та інших послуг.

Факти виявлених порушень податкового законодавства повинні викладатись в акті перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів. Платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки. Податкова інспекція повинна зазначити в акті перевірки докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення; додати до акту перевірки письмові пояснення посадових осіб або інших працівників суб'єкта господарювання (у межах їх компетенції), що перевіряється, у разі відмови посадових осіб суб'єкта господарювання надати перевіряючим письмові пояснення щодо встановлених порушень та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, факти відмови відобразити в акті. Відповідачем порушені правила проведення перевірки та вимоги до викладення в акті перевірки встановлених порушень.

Посадова (службова) особа контролюючого органу, яка проводить перевірку, у випадках, передбачених цим Кодексом, має право отримувати від платника податків або його законних представників копії документів, що належать до предмета перевірки. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності). Отримання копій документів оформляється описом. Згідно п. 85.6 ст. 85 ПКУ у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчинюється відповідний запис. Приймаючи до уваги викладене, та керуючись відсутністю доказів того, що відповідачем не витребувались у позивача документи, на підставі яких було включено до витрат суму 40000,02грн. та до податкового кредиту суму 8000,01 грн., а отже відсутні докази відмови позивача надати ці документи, суд вважає дане порушення недоведеним.

Факт придбання послуг по використанню залізничних колій у ТОВ "Херсоноблпаливо" підтверджується договором оренди залізничних колій №5 від 05.05.2015 року, зміст якого передбачає сплату орендарем витрат по обслуговуванню вказаних залізничних колій (т. 4 арк. справи 104). Згідно п. 1.2 договору вид послуг, обсяг робіт, вартість наданих послуг, характер послуг, відображається у актах виконаних робіт. Фактичне здійснення господарських операцій за даним договором підтверджується актами виконаних робіт за період травень-жовтень 2015 року (т. 2 арк. 210-241, т. 3 арк. справи 11-15, т. 4 арк. справи 110-136)), платіжними документами (т. 2 арк. справи 242-250, т. 3 арк. справи 1-10). З пояснень представників позивача в судовому засіданні вбачається, що залізничні колії належать ТОВ "Херсоноблпаливо", в подальшому взяті позивачем в оренду у складі майнового комплексу. Разом з тим, обслуговування залізничних колій здійснює спеціалізоване залізничне підприємство ПрАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ" Херсонська філія (подання та забирання вагонів, маневрова робота, перевірка гальм, переведення стрілок, обслуговування гальмових башмаків, повідомлення тощо), яке всі рахунки на оплату наданих послуг виставляло власнику залізничних колій - ТОВ "Херсоноблпаливо", а останнє перекладало ці витрати на позивача, який і користувався залізничними коліями у своїй господарській діяльності. Представники відповідача стверджують, що фахівцю ГУ ДФС, який здійснював перевірку, надавались всі документи, на підставі яких складались акти виконаних робіт між позивачем та ТОВ "Херсоноблпаливо", що представниками відповідача заперечується.

З врахуванням принципу офіційного з'ясування обставин справи (ст. 11 КАСУ) суди повинні витребувати у податкового органу або платника податків ті докази, які не надані учасниками справи, але які, на думку суду, можуть підтвердити або спростувати доводи податкового органу щодо наявності порушень з боку платника податків. Позивач надав суду в якості доказів понесених витрат по використанню залізних колій - акти здачі-прийняття робіт, укладені між ТОВ "Херсонське обласне паливопостачальне підприємство "Херсоноблпаливо" та ПрАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ" Херсонська з доданими відомостями плати за користування вагонами, накопичувальними карточками (т. 4 арк.справи 137-215). Суд приймає вказані документи до уваги, та відхиляє посилання представників фіскального органу на ненадання представлених документів на перевірку, як на підставу для відмови в задоволенні позову. Адже, положення статей 11, 71, 86 Кодексу адміністративного судочинства України зобов'язують суд вжити заходів, необхідних для з'ясування всіх обставин у справі, запропонувати сторонам подати докази на підтвердження своєї правової позиції, у разі необхідності витребувати докази з власної ініціативи, всебічно, повно та об'єктивно оцінити наявні у справі докази тощо. При цьому суд не може обмежити право платника довести у судовому процесі обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, поданням виключно тих доказів, що надавались ним під час проведення податкової перевірки. Право надавати заперечення щодо висновків податкового органу та долучати до матеріалів справи докази на підтвердження таких заперечень надається платнику як на усіх стадіях податкового контролю, так і на стадіях судового процесу, на яких допускається подання учасником процесу нових доказів.

Що стосується завищення витрат на суму 51580 грн. 47 коп. та податкового кредиту на суму 10316 грн. 10 коп. по господарським операціям придбання транспортних послуг у ТОВ "Херсоноблпаливо", то позивач не надав суду жодного документа, який би підтверджував обґрунтованість цих витрат, зокрема, договору № 4 від 02.01.15, актів виконаних робіт, платіжних документів, податкових накладних чи інше. Надані суду товарно-транспортні накладні за період 14 січня 2015 року - 13 травня 2015 року в кількості 78 шт. не є доказами понесення витрат, оскільки у 34-х ТТН замовниками перевезень вказані інші юридичні особи (т. 3 арк. справи 160-172, 174-190), а в інших 44-х ТТН (т. 3 арк. справи 173- 237) замовником є ТОВ "Облтопвугілля, перевізником ТОВ "Херсоноблпаливо", але ці ТТН не є первинними бухгалтерськими документами у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а є підставою для складання актів виконаних робіт (послуг). Оцінити правильність складання актів суд не має можливості через їх відсутність. Отже, висновки відповідача в акті перевірки щодо завищення витрат на суму 51580 грн. 47 коп., завищення податкового кредиту на суму 10316 грн. 10 коп. є правомірними.

Решта висновків акту перевірки від 12.08.16 є безпідставними, оскільки фінансово-господарська діяльність суб'єкта господарювання відбувалась на законних підставах, що підтверджує дії платника податку в правовому полі.

У разі встановлення судом невідповідності частини рішення суб'єкта владних повноважень вимогам чинного законодавства, наслідком є визнання такого акта частково протиправним, при умові, що цю частину може бути ідентифіковано (виокремлено, названо) та що без неї оскаржуваний акт в іншій частині (частинах) не втрачає свою цілісність, значення. Зокрема, частково протиправним можна визнати якусь частину, пункт, речення рішення або рішення в частині нарахування певної суми окремого виду податку чи збору, накладення штрафних (фінансових) санкцій в якійсь сумі В даному випадку, суду невідомо, як сума витрат по послугам перевезення впливає на завищення складу витрат, заниження об'єкта оподаткування, завищення податку на додану вартість. Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймаючи замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень. Приймаючи до уваги викладене, рішення, в якому недійсну частину не можна відокремити, є недійсним в цілому. Дана обставина надасть фіскальній службі можливість визначити в установленому законодавством порядку дійсний розмір заниження податків, та прийняти нове рішення, в якому правильно визначити позивачу податкові зобов'язання.

Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

У ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У пункті 110 рішення Європейського суду з прав людини від 23 липня 2002 року у справі "Компанія "Вастберга таксі Актіеболаг" та "Вуліч проти Швеції" суд зазначив, що "… адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління".

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що податковий орган, при прийнятті спірних рішень діяв формально, без дотримання необхідного балансу, без врахування усіх обставин, які є суттєвими, а отже, допустив порушення ст.19 Конституції України та ст. 2 КАС України. За таких обставин, суд, за правилами, встановленими ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази вважає заявлені позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно з статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, якщо адміністративний позов задоволено

Керуючись ст.ст. 94, 158-163, 167 КАС України, суд

постановив :

Задовольнити адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "ОБЛТОПВУГІЛЛЯ".

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Херсонській області від 06 вересня 2016 року №№0001521422, 0001531422 та 0001551422.

Стягнути з Головного управління ДФС у Херсонській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ОБЛТОПВУГІЛЛЯ" (код ЄДРПОУ 39534015) сплачений судовий збір в сумі 15024,24 грн. (п'ятнадцять тисяч двадцять чотири гривні двадцять чотири копійки).

Повернути товариству з обмеженою відповідальністю "ОБЛТОПВУГІЛЛЯ" (код ЄДРПОУ 39534015) з Державного бюджету надміру сплачений судовий збір у сумі 255 грн. (двісті п'ятдесят п'ять гривень нуль копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 03 лютого 2017 р.

Суддя Хом'якова В.В.

кат. 8.3.3