Постанова

від 24.01.2018 по справі 821/1391/16

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2018 р.м.ОдесаСправа № 821/1391/16

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Хом'якова В.В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: судді Домусчі С.Д.

суддів: Коваля М.П., Кравця О.О.

за участю секретаря судового засідання - Тутової Л.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Херсонській області на постанову від 30 січня 2017 року, ухвалену Херсонським окружним адміністративним судом у складі головуючого - судді Хом'якової В.В., повний текст якої складений 03 лютого 2017 року, у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Облтопвугілля до Головного управління ДФС у Херсонській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень про збільшення сум грошового зобов'язання з податку на прибуток, з податку на додану вартість, та про зменшення суми податкового кредиту, -

ВСТАНОВИВ:

26 вересня 2016 року товариство з обмеженою відповідальністю Облтопвугілля звернулось до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДВС у Херсонській області, в якому просило суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 06.09.2016 р. № 0001521422 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на 309839 грн. основного платежу та 18795 грн. 50 коп. штрафних санкцій;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 06.09.2016 р.№ 0001531422 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 410841 грн. основного платежу та 102710 грн. 25 коп. штрафних санкцій;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 06.09.2016 р. № 0001551422, яким зменшено суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість на 159430 грн., зменшено податкового кредиту на суму 159430 грн. за січень 2015 року.

Постановою від 30 січня 2017 року, ухваленою у відкритому судовому засіданні, Херсонський окружний адміністративний суд задовольнив позов в повному обсязі.

Не погоджуючись з постановою суду Головне управління ДФС у Херсонській області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржену постанову та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні позову.

Вимоги апеляційної скарги апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального і процесуального права, оскільки результатами перевірки достеменно встановлено порушення ТОВ Облтопвугілля податкового законодавства, у зв'язку з чим оскаржені податкові повідомленні-рішення прийняті у відповідності до вимог закону.

ТОВ Облтопвугілля письмових заперечень на апеляційну скаргу не надало.

Заслухавши суддю доповідача, пояснення представника апелянта, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга може бути задоволена.

Ухвалюючи постанову про задоволення адміністративного позову, суд першої інстанції встановив, що ТОВ Облтопвугілля зареєстровано як юридична особа 05.12.2014, взято на податковий облік в органах державної податкової служби в Херсонській ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області 08.12.2014 за № 210314158173 та зареєстровано платником податку на додану вартість з 01.01.2015.

В період з 18 липня по 05 вересня 2016 року фахівцями Головного управління ДФС у Херсонській області проведена планова виїзна документальна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю Облтопвугілля з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 08.12.14 р. по 31.03.16 р., за наслідками якої складений акт від 12.08.16 № 84/21-22-14-0129.07.14 № 267/21-03-22-01 (т. 1 а.с. 12-96, 99-114).

Суд першої інстанції встановив, що перевіркою виявлені порушення (з урахуванням листа ГУ ДФС у Херсонській області від 02.09.16 № 1619/10/21-22-14-01-17 про розгляд заперечень до акту перевірки (т. 1 а.с. 233):

- пп.134.1.1, п.134.1, п.135.1 ст.135 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток у сумі 309839 грн., у т.ч. за 2015 рік 234657 грн., І квартал 2016 року - 75182 грн.:

- завищені витрати за 2015 рік на суму 15770335 грн. в наслідок не підтвердження реальності господарських операцій по взаємовідносинам з:

- ТОВ Імпульс-2008 - на 797150 грн. за 2015рік,

- ТОВ Інтерсенд ЮА - на 306088,35 грн. за 2015рік,

- ТОВ Асгард Лайн - на 435883грн. за 2015рік,

- завищенні доходи за 2014 рік на суму 15770335 грн. (в межах витрат) в наслідок не підтвердження реальності господарських операцій по взаємовідносинам з ДП "Одеська Залізниця" по ланцюгу постачання від ТОВ "ІМПУЛЬС-2008" на загальну суму 797150грн. за 2015 рік;

- порушення пп.198.1, п. 198.6 ст. 198 ПКУ, п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 ПКУ в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 410841 грн., в тому числі за: січень 2015року на суму 53840 грн.; лютий 2015 року на суму 44574 грн.; квітень 2015року на суму 476 грн.; вересень 2015року на суму 142627 грн.; жовтень 2015року на суму 59850 грн.; грудень 2015року на суму 8795 грн., січень 2016 року на суму 100679 грн.,

- завищенні суми податкових зобов'язань за січень 2015 року (в межах податкового кредиту) в наслідок не підтвердження реальності господарських операцій по взаємовідносинам з Локомотивним ДЕПО ДП Одеська залізниця на суму 159430 грн.,

- завищений податковий кредит за грудень 2014 року на суму 3046272грн. внаслідок не підтвердження реальності господарських операцій по взаємовідносинам з ТОВ Інтерсенд ЮА задокументоване вугілля на суму 61217,67грн., в т.ч. за січень 2015 року - 37451,67 грн., за лютий 2015 року на суму 23766 грн., ТОВ Асгард Лайн - задокументоване вугілля на загальну суму ПДВ 87176,60 грн., в т.ч. за лютий 2015року-7701грн., червень 2015 року - 37077,60 грн., липень 2015 року - 18870 грн., жовтень 2015 року-23528грн., ТОВ Імпульс-2008 задокументоване вугілля на загальну суму ПДВ 159430 грн. за січень 2015 року, ТОВ БІЗ-ТОРГ - задокументовані транспортні перевезення на загальну суму ПДВ 16986,67 грн., в т.ч. за січень 2015 року - 11500 грн., за лютий 2015 року - 5486,67 грн., а також інші порушення, які позивачем не оскаржуються.

Акт перевірки підписаний позивачем із запереченнями, які розглянуті фіскальною службою та залишені без задоволення.

На підставі акту перевірки ГУ ДФС в Херсонській області прийняла:

- податкове повідомлення-рішення від 06.09.2016 р. № 0001521422 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 328 634,50 грн. (309 839 грн. основного платежу та 18 795,50 грн. штрафних санкцій) (т. 1 а.с. 9);

- податкове повідомлення-рішення від 06.09.2016 р.№ 0001531422 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 513 551,25 грн. (410 841 грн. основного платежу та 102 710,25 грн. штрафних санкцій) (т. 1 а.с. 10);

- податкове повідомлення-рішення від 06.09.2016 р. № 0001551422, яким зменшено суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість на 159 430 грн., зменшено податковий кредит на суму 159 430 грн. за січень 2015 року.

Вирішуючи спір по суті суд першої інстанції виходив з того, що сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

Також суд першої інстанції врахував, що презумпція дійсності, притаманна цивільним правочинам, не може бути автоматично поширеною на реальність господарських операцій. До загальновизнаних у світі дієвих механізмів, завдяки яким здійснюється аналіз господарських угод, виявлення та класифікація протиправних схем та методик незаконного ухилення від сплати податків, відносяться спеціальні судові доктрини.

Посилаючись на припис ст. 44 ПК України, Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні суд першої інстанції критично поставився до викладених в акті перевірки позивача обставин діяльності його контрагентів ТОВ Імпульс-2008 , ТОВ Інтерсенд ЮА , ТОВ Асгард Лайн , ТОВ Арфін Хаус , оскільки до суду не було надано ніякої податкової інформації щодо цих платників, а джерело податкової інформації, яка викладена в акті перевірки позивача, невідоме. Також суд першої інстанції зазначив, що на час здійснення спірних операцій, контрагенти позивача не були припинені як юридичні особи, та були платниками податку на додану вартість, мали право реєструвати податкові накладні в Єдиному державному реєстрі податкових накладних. В матеріалах справи відсутні докази встановлення фіскальним органом обставин на підтвердження того, що укладаючи договори ці суб'єкти господарювання та позивач діяли з метою, яка є завідомо суперечною інтересам держави та суспільства, наявність певної інформації, одержаної від інших підрозділів податкової служби чи з інформаційних систем державної податкової служби, що не оформлена рішеннями суб'єкта владних повноважень і не є юридичним фактом, утворює лише підставу для перевірки такої інформації, може породжувати певні сумніви щодо законності господарських операцій платника податків, однак не є беззаперечним доказом того факту, що в дійсності платнику податків його контрагентом ніякі товари не постачались, послуги не надавались, роботи не виконувались.

Суд першої інстанції, зазначивши про дослідження всіх обставини справи щодо здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ Імпульс-2008 , встановив відсутність доказів того, що вони не носять реальний характер, оскільки позивачем та даним суб'єктом господарювання укладались договори на поставку вугілля, господарські операції підтверджені документами бухгалтерського обліку та податковими документами.

Апеляційний суд, погоджуючись з доводами апелянта, вважає такий висновок суду першої інстанції помилковим, з огляду на наступне.

Відповідно до статуту (т. 1 а.с. 181-205) товариство з обмеженою відповідальністю Облтопвугілля (ЄДРПОУ 39534015) створене 01.12.2014 року, та за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 05.12.2014 року внесений запис № 1 499 102 0000 017785 про проведення державної реєстрації юридичної особи.

Таким чином, саме з 05.12.2014 року товариство з обмеженою відповідальності Облтопвугілля набуло цивільної правоздатності (ч. 4 ст. 91 ЦК України), та цивільної дієздатності, тобто з 05.12.2014 року здатне мати та реалізовувати цивільні права та обов'язки.

Відповідно до матеріалів справи між ТОВ Облтопвугілля (ЄДРПОУ 39534015) та ТОВ Імпульс-2008 (ЄДРПОУ 35751643) укладений договір № 1, який датований 01 грудня 2014 року (т. 1 а.с. 124-125), в той час як ТОВ Облтопвугілля набуло статусу юридичної особи та набуло цивільної правоздатності лише 05 грудня 2014 року.

Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку, що договір № 1 від 01.12.2014 року не є правочином, спрямованим на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 202 ЦК України). Також апеляційний суд зазначає, що на договорі № 1 від 01.12.2014 року проставлена печатка ТОВ Облтопвугілля із зазначенням коду ЄДРПОУ 39534015, який був присвоєний позивачу лише 05.12.2014 року при державній реєстрації, та зазначений ІПН 395340121030, який присвоєний позивачу 01.01.2015 року (т. 1 а.с. 13), що свідчить про спрямованість дій посадових осіб ТОВ Облтопвугілля на недотримання вимог щодо відповідності правочину моральним засадам суспільства, зокрема при здійснені цивільних прав (ч. 4 ст. 13 ЦК України), а саме складання та підписання договору 01 грудня 2014 року, до дня реєстрації юридичної особи, але із зазначенням відомостей отриманих після реєстрації юридичної особи та постановлення на податковий облік ТОВ Облтопвугілля

Враховуючи встановлені фактичні обставини апеляційний суд вважає помилковим висновок суду першої інстанції щодо застосування презумпції правомірності правочину, до договору № 1 який датований 01.12.2014 року, укладеного між ТОВ Облтопвугілля (ЄДРПОУ 39534015) та ТОВ Імпульс-2008 (ЄДРПОУ 35751643), який є нікчемним з дня його укладення - з 01.12.2014 року (ст. ст. ч. 2, ч. 2 ст. 203, 228, 236 ЦК України).

Внаслідок нікчемності правочину - договору № 1 який датований 01.12.2014 року, укладеного між ТОВ Облтопвугілля (ЄДРПОУ 39534015) та ТОВ Імпульс-2008 (ЄДРПОУ 35751643), апеляційний суд не приймає, як належні та допустимі докази первинні бухгалтерські та податкові документи, надані ТОВ Облтопвугілля на підтвердження виконання умов цього договору, зокрема специфікації до договору, додаткової угоди про пролонгацію, акти прийому-передачі, залізничні накладні, видаткові накладні, рахунки, документи щодо транспортування ТОВ Імпульс-2008 вугілля, яке приймало інше підприємство ТОВ Херсоноблтопливо для ТОВ Облтопвугілля та щодо оформлення переходу права власності на вугілля від ТОВ Імпульс-2008 до ТОВ Облтопвугілля , та постачання в подальшому цього вугілля товариством з обмеженою відповідальністю Облтопвугілля іншим контрагентам.

Перевіряючи висновки суду першої інстанції щодо підтвердження господарських правовідносин ТОВ Облтопвугілля з таким контрагентом як товариство з обмеженою відповідальністю Інтерсенд ЮА (ЄДРПОУ 39420744), апеляційний суд встановив помилковість таких висновків суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Вироком Печерського районного суду м. Києва від 26 січня 2016року у справі № 757/45459/15к, встановлено, що ОСОБА_1, який зареєстрував (створив) товариство з обмеженою відповідальністю Інтерсенд ЮА (ЄДРПОУ 39420744), визнано винним у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 205 (фіктивне підприємництво), ч. 1 ст. 358 (підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів) КК України.

Апеляційний суд зазначає, що у постанові Верховного Суду України від 17 листопада 2015 року № 21-277а15 міститься висновок, що первинні документи, які стали підставою для формування податкового кредиту, та виписані контрагентом, фіктивність господарської діяльності якого встановлена вироком суду, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.

На момент розгляду справи судом апеляційної інстанції набрав законної сили вирок суду, яким встановлено факт фіктивності господарської діяльності підприємства, з яким позивач мав господарські відносини, і ця обставина врахована апеляційним судом, оскільки статус фіктивного підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю навіть за формального підтвердження її первинними документами.

Таким чином, апеляційний суд відхиляє первинні бухгалтерські, податкові документи, як належні та допустимі докази правомірності формування позивачем валових витрат, валових доходів податкового кредиту по контрагенту ТОВ Інтерсенд ЮА (ЄДРПОУ 39420744), та як наслідок переведення на ТОВ Хаместо залишку боргу позивача в розмірі 39480 грн. перед контрагентом ТОВ Інтерсенд ЮА (ЄДРПОУ 39420744), та оформлення продажу позивачем вугілля, придбаного у ТОВ Інтерсенд ЮА (ЄДРПОУ 39420744).

Апеляційний суд зазначає, що визнаючи реальність господарських операцій позивача по взаємовідносинам з ТОВ Асгард Лайн за лютий, червень, липень, жовтень 2015 року, суд першої інстанції встановив фактичне здійснення господарських операцій за договором на поставку товару від 02.02.2015 р. № 020215, який укладений між ТОВ Облтопвугілля та ТОВ Асгард Лайн .

Проте апеляційний суд вважає такий висновок суду першої інстанції помилковим з огляду на наступне.

Відповідно до матеріалів справи (т. 1 а.с. 168-171) між позивачем та ТОВ Асгард Лайн (ЄДРПОУ 39290446) 02.02.2015 року був укладений договір № 020215, за умовами якого продавець - ТОВ Асгард Лайн зобов'язується передати у власність , а покупець - ТОВ Облтопвугілля прийняти та оплатити вугільну продукцію, в асортименті, по цінам і у кількості та у строки, вказані у Специфікаціях, оформлених у вигляді додатків до цього договору, та які є невід'ємної його частиною (п. 1.1. договору).

Суд першої інстанції, як і позивач у додаткових поясненнях (т. 3 а.с. 70-79), послався на специфікації до договору № 020215 від 02.02.2015 року, зокрема на специфікацію №1 від 02.02.2015 на поставку кам'яного вугілля марки Г 13-100 в кількості 25,67 тон на суму 46206, 00 грн.; специфікацію №2 від 10.06.2015 року на поставку кам'яного вугілля марки Г 13-100 в кількості 93,592 тони на суму 168465,60 грн.; специфікацію №3 від 13.06.2015 року на поставку кам'яного вугілля марки Г 13-100 в кількості 30,0 тон на суму 54000,00 грн.; специфікацію №4 від 10.10.2015 року на поставку бурого вугілля в кількості 117,64 тон на суму 141168,00 грн.

Апеляційний суд зазначає, що специфікації до договору № 020215 від 02.02.2015 року не були надані позивачем під час проведення перевірки (т. 1 а.с. 30), так само як і до суду першої та апеляційної інстанції, оскільки матеріали справи не містять копій вказаних документів. Також в матеріалах справи відсутні листи-заявки ТОВ Облтопвугілля , передбачені п. 3.7 договору.

За таких обставин апеляційний суд погоджується з доводами апелянта про неможливість підтвердження фактичного здійснення ТОВ Облтопвугілля господарських операцій за договором № 020215 від 02.02.2015 року з ТОВ Асгард Лайн, оскільки відсутні істотні умови договору (ст. 638 ЦК України) такі як асортимент, ціна, кількість та строки, що мають визначатись специфікаціями, які є невід'ємною частинною договору.

Апеляційний суд погоджується з доводами апелянта про те, що відсутність специфікацій, які є невід'ємною частинною договору, унеможливлює ідентифікацію товару, на підтвердження транспортування, та продажу в подальшому, позивач надав відповідні документи, на які послався суд першої інстанції (т. 1 а.с. 172-180, т. 4 а.с. 54-84).

Посвідчення якості не є первинним бухгалтерським документом або документом податкового обліку, не може підтверджувати здійснення господарської операції, тому надання його на перевірку фіскальній службі не є обов'язковим, а відтак відсутність цих посвідчень не може вказувати на нереальність господарських взаємовідносин між сторонами.

Таким чином, апеляційний суд встановив наявність ознак нікчемності договору, укладеного позивачем з ТОВ Імпульс-2008 , фіктивність діяльності ТОВ Інтерсенд ЮА , та відсутність у договорі, укладеному з ТОВ Асгард Лайн істотних умов договору такі як асортимент, ціна, кількість та строки, що мають визначатись специфікаціями, які є невід'ємною частинною договору.

Апеляційний суд зазначає, що позивачем задекларовано придбання вугілля та, як наслідок його подальшу продаж іншим особам, у ТОВ Імпульс-2008 , ТОВ Інтерсенд ЮА , ТОВ Асгард Лайн , проте ці обставини не знайшли свого підтвердження при апеляційному розгляді справи. Як наслідок зазначених обставин надання позивачу іншими контрагентами транспортних послуг з перевезення вантажів (транспортування вугілля як до позивача так і від позивача іншим особам), використання залізничних колій та орендованих складів, апеляційний суд (у сукупності з недоліками оформлення первинних бухгалтерських, податкових документів та документів на підтвердження транспортування, які зазначені в акті перевірки) вважає такими, що не відбулись.

Встановлюючи реальність здійснення позивачем господарських операцій з ТОВ Арфін Хаус , суд першої інстанції послався на надання позивачем договору про надання послуг від 28.11.2015, у відповідності до якого Арфін Хаус (виконавець) зобов'язується підготувати тендерну документацію для участі ТОВ Облтопвугілля (замовника) в тендері на закупівлю бюджетними установами України вугілля, вартість послуг у відповідності до пункту 3.1 Договору визначається сторонами по факту наданих послуг.

Також суд першої інстанції зазначив, що вказана тендерна документація використовувалася позивачем для участі у тендерах по закупівлі бюджетними установами України вугілля, а саме:

- Каховською районною установою Районний центр по обслуговуванню закладів освіти на суму 2430000 грн.;

- Горностаївською районною установою "Районний центр по обслуговуванню закладів освіти" на суму 3632930 грн.;

- районним центром по обслуговуванню закладів освіти Білозерської районної ради Херсонської області на закупівлю 1251 тонни вугілля.

За висновками суду першої інстанції фактичне здійснення господарських операцій за даним договором підтверджено: актом прийому-передачі від 21.01.2016 року, вартість послуг за яким становить 600120 грн., у тому числі ПДВ 100020 грн.; податковою накладною від 21.01.2016 року №603, та тристороннім договором про переведення боргу №102 від 01.02.2016 р., за умовами якого грошові кошти переведено на кредитора ТОВ Талкон (т. 3 арк. 81).

Апеляційний суд вважає помилковими такі висновки суду першої інстанції щодо реальності здійснення позивачем господарських операцій з ТОВ Арфін Хаус за наступних обставин.

Відповідно до матеріалів справи 21 січня 2016 року позивачем та ТОВ Арфін Хаус підписаний Акт приймання-передачі (т. 4 а.с. 87), за змістом якого ТОВ Арфін Хаус передало, а позивач прийняв тендерну документацію на закупівлю, що передбачено договором про надання послуг від 28.11.2015 року № б/н (т. 4 а.с. 85-86), проте зазначений акт не відповідає вимозі щодо часу його складення, яка встановлена сторонами договору у пункті 3.2 договору (т. 4 а.а. 85-86).

Зокрема, тендерна документація, що передана позивачу 28.12.2015 року для подання до Каховської районної установи Районний центр по обслуговуванню закладів освіти , мала бути задокументована актом у січні 2016 року не пізніше 05 січня 2016 року, а тендерна документація передана позивачу 21.01.2016 року для подання до Горностаївської районної установи Районний центр по обслуговуванню закладів освіти та до комунальної установи Районний центр з обслуговування закладів освіти Білозерської районної ради Херсонської області мала бути задокументована актом у лютому 2016 року не пізніше 05 лютого 2016 року.

Апеляційний суд погоджується з висновками податкового орану, викладеними як в акті перевірки, так і в апеляційній скарзі, щодо не належного оформлення змісту Акту приймання-передачі від 21.01.2016 року, оскільки за наявною у апелянта податковою інформацією ТОВ Арфін Хаус документував операції з пошуку перевізників для здійснення перевезення вантажів автомобільним транспортом у міському, приміському й міжміському сполученні, роботи з технічного обслуговування і ремонту систем вентиляції та кондиціонування, монтажні роботи, будівельні роботи, планування земельної ділянки, гідравлічні випробування, та інших робіт. Податковим органом встановлено, що трудовим ресурсом ТОВ Арфін Хаус є директор і головний бухгалтер в одній особі, розмір заробітної плати на рівні мінімальної. Також апеляційний суд погоджується, що специфіка конкретної роботи з підготовки тендерної документації передбачає необхідність наявності спеціальних знань (фаху) працівників для надання послуг, високого рівня їх оплати, тощо. При цьому у справі відсутні відомості про надання ТОВ Арфін Хаус відповідних послуг із залученням стороннього трудового ресурсу.

Також апеляційний суд зазначає, що за відомостями податкового органу ТОВ Облтопвугілля для участі у тендері відповідно до Закону Про здійснення державних закупівель зверталося до Херсонської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області листами від 11.01.2016 №14 та від 13.01.2016 №21 щодо видачі, зокрема, довідки про відсутність заборгованості перед бюджетом для участі у тендерах, та вищезазначені довідки отримував 14.01.2015 та 15.01.2016 за № 181/10/21-03-23-11 та № 199/10/21-03-23-11 згідно інженер ТОВ Облтопвугілля ОСОБА_3

Відповідно до матеріалів справи по Горностаївській районній установі Районний центр по обслуговуванню закладів освіти оголошення про проведення тендеру оприлюднене 22.12.2015 року (т. 4 а.с. 89), тендерна документація передана позивачу 21.01.2016 року (т. 4 а.с. 87) та подана позивачем 21.01.2016 року (т. 4 а.с. 89); по комунальній установі Районний центр з обслуговування закладів освіти Білозерської районної ради Херсонської області тендерна документація передана позивачу 21.01.2016 року (т. 4 а.с. 87), подана позивачем 21.01.2016 року (т. 4 а.с. 93 - зворот) проте торги не відбулись (т. 4 а.с. 99-98) (зокрема зауваження по позивачу полягають у не наданні певного переліку документів - копії чинного сертифікату, декларації або свідоцтва про якість на відповідний товар, документу, що підтверджує відповідність кваліфікаційному критерію, зокрема копії форми № 1 баланс , форми № 2 Звіт про фінансові результати за останній звітній період 2015 рік, основні умови договору надані без примітки Згодні з основними умовами договору ).

При цьому матеріали справи не містять відомостей щодо надання ТОВ Арфін Хаус послуг з формування комплекту документів для участі позивача в тендері, які були подані повивачем 13.04.2016 року до комунальної установи Районний центр з обслуговування закладів освіти Білозерської районної ради Херсонської області (т. 4 а.с. 88).

Також матеріали справи не містять доказів подання позивачем, отриманих 28.12.2015 року від ТОВ Арфін Хаус , документів та участі у тендері на купівлю вугілля Каховською районною установою Районний центр по обслуговуванню закладів освіти .

Таким чином, враховуючи зазначені обставин, відсутніть в Акті приймання-передачі від 21.01.2016 року змісту (переліку) переданої тендерної документації, враховуючи час, оперативність проведення операцій з підготовки тендерної документації, та надана позивачем до комісії 21.01.2016 року (т. 4 а.с. 90), місцезнаходження та віддаленості контрагентів один від одного, відсутність доказів сплати позивачем коштів за отримані послуги, переведення в подальшому заборгованості перед ТОВ Арфін Хаус на ТОВ Талкон , апеляційний суд критично оцінює доводи позивача про фактичне отримання ним від ТОВ Арфін Хаус послуг саме з формування комплекту документів для участі в тендері.

При цьому апеляційний суд зазначає, що не враховуючи доводи податкового органу щодо запиту та отримання довідок, необхідних для участі у тендері, самим позивачем, суд першої інстанції послався на велику кількість іншої документації, проте з наданих позивачем доказів, зокрема акту приймання передачі від 21.01.2016 року, не можливо встановити, які саме документи були виготовлені та передані позивачу товариством з обмеженою відповідальністю Арфін Хаус .

За таких обставин апеляційний суд зазначає про помилковість висновків суду першої інстанції про те, що позивач мав право включити вартість придбаних у ТОВ Арфін Хаус послуг до складу валових витрат, а сплачений у складі вартості цих послуг ПДВ - до податкового кредиту, оскільки ці витрати були здійснені в межах провадження господарської діяльності та підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Пунктом 44.1 ст. 44 ПК України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України , платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134 ст. 134 ПК України прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Відповідно до ст. 135 ПК України базою оподаткування є грошове вираження об'єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Відповідно до пю. 185.1 ст. 185 ПК України 185.1. Об'єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Пунктом 198.1 ст. 198 ПК України встановлено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше:

ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних;

для платників податку, що застосовують касовий метод, - ніж через 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу);

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Пунктом 201.10 ст. 201 ПК України, встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

З метою отримання продавцем зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими продавцем.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Платник податку має право зареєструвати податкову накладну та/або розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, в якій загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 - 1 .3 статті 200 - 1 цього Кодексу.

Якщо сума, визначена відповідно до пункту 200 - 1 .3 статті 200 - 1 цього Кодексу, є меншою, ніж сума податку в податковій накладній та/або розрахунок коригування, які платник повинен зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, то платник зобов'язаний перерахувати потрібну суму коштів із свого поточного рахунку на свій рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

У разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Протягом 15 календарних днів з дня надходження такої заяви із скаргою контролюючий орган зобов'язаний провести документальну позапланову перевірку зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.

Податкова накладна, що містить помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД ), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов'язань, є підставою для віднесення покупцем сум податку до податкового кредиту.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною 2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні встановлено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України Про електронний цифровий підпис , або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до пунктів 2.1 та 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, зареєстрованим в міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі первинні документи).

Враховуючи заначені норми матеріального права та встановлені при апеляційному перегляді справи, фактичні обставини, апеляційний суд дійшов висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права внаслідок невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, у зв'язку з чим, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, це є підставою для задоволення апеляційної скарги, скасування оскарженої постанови та ухвалення нового судового рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову.

Понесені апелянтом - суб'єктом владних повноважень судові витрати пов'язані зі сплатою судового збору за подання апеляційної скарги, відшкодуванню не підлягають, оскільки стаття 139 КАС України, передбачає відшкодування суб'єкту владних повноважень, у разі ухвалення судового рішення на його користь, з іншої сторони тільки здійснених таким суб'єктом владних повноважень документально підтверджених судових витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Керуючись ст. ст. 2-10, 72-77, 193, ч. 5 ст. 242, ст. ст. 308, 310, п. 2 ч. 1 ст. 315, п. 4 ч. 1 ст. 317, ч. 1 ст. 321, ст. 322, ч. 1 ст. 325, ст. ст. 328, 329 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Херсонській задовольнити.

Постанову Херсонського окружного адміністративного позову від 30 січня 2017 року скасувати та ухвалити нову постанову.

Відмовити у задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю Облтопвугілля до Головного управління ДФС у Херсонській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень про збільшення сум грошового зобов'язання з податку на прибуток, з податку на додану вартість, та про зменшення суми податкового кредиту.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий: суддя-доповідач С.Д.Домусчі

суддя М.П.Коваль

суддя О.О.Кравець