Постанова

від 08.02.2017 по справі 826/5926/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

08 лютого 2017 року письмове провадження № 826/5926/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Арсірія Р.О., розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просив суд скасувати та визнати нечинним податкове повідомлення-рішення № 0045961701 від 18.11.2015.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач неправомірно нарахував позивачу штрафні санкції на підставі незаконно проведеної перевірки.

Відповідач надав суду заперечення проти позову, в яких зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення було винесене на підставі акта перевірки, під час якої встановлено, що діяльність контрагента позивача, пов'язана з безтоварними операціями. Відтак, позивач не мав підстав для відображення податкового кредиту за правочином, укладеним з таким контрагентом.

Розглянувши адміністративний позов та додані до нього докази, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, керуючись ч.6 ст.128 КАС України, суд встановив:

Відповідач звернувся до позивача з запитом № 9629/с/26-56-17-04-12 від 18.09.2014 про надання підтверджуючих документів, пов'язаних з господарською діяльністю за період з 01.07.2014 по 31.07.2014, а саме:

всіх договорів, укладених ФОП ОСОБА_1 з іншим суб'єктами господарювання протягом періоду, що перевіряється:

податкових накладних, реєстрів податкових накладних; прибуткових та видаткових накладних за період, що перевіряється;

актів виконаних робіт (наданих послуг, прийому-передачі) за період, що перевіряється, наявність власного рухомого та нерухомого майна (транспортні засоби, земельні ділянки);

виписок банку по розрахунковим рахункам за період, що перевіряється;

документів, що підтверджують сплату за отриманий товар, отримані послуги та інше;

книги обліку доходів та витрат;

книги обліку розрахункових операцій та інших документів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності.

Запит обґрунтований проведенням позапланової документальної перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержанням валютного законодавства Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1.

На вказаний запит позивач надав відповідь, якою відмовив у наданні вказаних документів у зв'язку з відсутністю правових підстав, визначених податковим законодавством, для надання вказаних вище документів.

17.10.2014 відповідач склав Акт про результати документальної позапланової невиїзної перевірки по взаємовідносинах фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з контрагентом ТОВ Люкс Лайт Груп за період липень 2014 року.

Підставою для проведення перевірки вказано наказ № 760 від 27.06.2014 Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки .

Згідно з Актом перевірки позивач знаходиться на загальній системі оподаткування.

Перевіркою встановлено, що у період з 01.07.2014 по 31.07.2014 позивач перебував у фінансово-господарських взаємовідносинах з ТОВ Люкс Лайт Груп (код ЄДПРОУ 39196488).

Згідно з Актом перевірки аналізом системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України по ФОП ОСОБА_1 за період з 01.07.2014 по 31.07.2014 та аналізом додатку № 5 до декларацій з ПДВ, поданих ФОП ОСОБА_1 до ДПІ у Подільському районі м Києва за період з 01.07.2014 по 31.07.2014 будь-яких відхилень по сумі ПДВ в розмірі 11 899 грн. по взаємовідносинах з контрагентом ТОВ Люкс Лайт Груп не встановлено.

Відповідно до Акта перевірки за період з 01.07.2014 по 31.07.2014 позивачем задекларовано податкового кредиту з податку на додану вартість за липень в сумі 320757 грн. Суд звертає увагу, що в Акті перевірки відсутні дані про контрагентів позивача за період 01.07.2014 по 31.07.2014, за наслідками взаємовідносин з якими позивач сформував податковий кредит на суму 320 757 грн.

При цьому, згідно з Актом перевірки встановлено завищення позивачем податкового кредиту за період з 01.07.2014 по 31.07.2014, однак сума завищення в Акті перевірки не вказана.

Відповідно до п.3.2 розділу 3 Акта перевірки позивача на підставі аналізу фінансово-господарської діяльності ТОВ Люкс Лайт Груп встановлено, що згідно податкової звітності має місце пересортування товарної номенклатури. Вказане свідчить про відсутність реального факту здійснення фінансово-господарських операцій за участю вказаного суб'єкта господарювання.

Також в Акті перевірки міститься посилання на контрагентів ТОВ Люкс Лайт Груп , серед яких відсутній позивач, та вказано, що податкові накладні, які підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, зареєстровані за номенклатурою: труба композитна, хек, мойва морожені. Тому, зроблено висновок про невідповідність придбаного та реалізованого товару та відсутність фактів реального здійснення господарських операцій з контрагентами-постачальниками.

Крім того, відповідно до даного Акта перевірки встановлено, що ТОВ Люкс Лайт Груп здійснювало безтоварні операції з метою ухилення від сплати податків та обов'язкових платежів. Таким чином відповідач вказав у Акті перевірки, що факту передачі товарів (послуг) від контрагента - постачальника ТОВ Люкс Лайт Груп не встановлено у зв'язку з неможливістю контрагента вести господарську діяльність, відсутністю майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі-продажу, а також необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у зв'язку з відсутністю трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів.

На підставі викладеного вище відповідач зробив висновок, що позивач не мав законних підстав для віднесення податкового кредиту в липні 2014р. на загальну суму 11899,50 грн. за укладеним з ТОВ Люкс Лайт Груп правочином, оскільки останній має ознаки фіктивності, а позивач не надав підтверджуючі документи за вказаним правочином.

У зв'язку з цим позивачу було донараховано ПДВ в сумі 11 899,50 грн. та штрафних санкцій в сумі 2 975 грн., про що складено податкове повідомлення-рішення № 0045961701 від 28.11.2014.

Проаналізувавши та оцінивши наявні у справі докази та встановлені обставини, суд зазначає наступне.

Як видно з Акта перевірки відповідач провів позапланову невиїзну документальну перевірку взаємовідносин позивача з контрагентом ТОВ Люкс Лайт Груп .

Відповідно до Податкового кодексу України визначені види, підстави та порядок проведення податкових перевірок.

Так, згідно з п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Як видно зі змісту Акта перевірки її предмет не відповідає тому, що передбачений зазначеною вище нормою Податкового кодексу України.

Відповідно до ст.78 Податкового кодексу України визначені підстави, за наявності хоча б однієї з яких, проводиться позапланова документальна перевірка.

З аналізу наданих сторонами доказів судом не встановлено існування на час перевірки хоча б однієї з передбачених ст.78 Податкового кодексу України підстав для проведення документальної позапланової перевірки.

Суд звертає увагу, що Верховний Суд України у постанові від 27.01.2015 по справі №21-425а14 (в Єдиному державному реєстрі судових рішень №43075087) виклав правову позицію про те, що невиконання контролюючим органом вимог закону щодо порядку призначення та проведення перевірок призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Зважаючи на вказаний правовий висновок, який відповідно до ст.244-2 КАС України є обов'язковим для застосування, суд вважає, що дії відповідача щодо проведення документальної позапланової невиїзної позапланової перевірки позивача містять ознаки протиправності. При цьому суд визнає, що така перевірка не має правових наслідків, а складений акт не може вважатися належними та допустимим доказом порушення позивачем вимог податкового законодавства.

Крім того, суд звертає увагу на те, що безпідставність віднесення позивачем суми в розмірі 11 899,50 грн. до податкового кредиту відповідач обґрунтував висновком про фіктивність операцій контрагента позивача ТОВ Люкс Лайт Груп з іншими контрагентами. При цьому, такого висновку відповідач дійшов без проведення перевірки вказаного суб'єкта господарювання, мотивуючи це неможливістю через відсутність останнього за місцем знаходження, та на підставі даних Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань в розрізі контрагентів на рівні АІС Контрагент . Які до справи не надані, а їх можливість використання у якості доказів не доведена.

Одночасно, визначаючи предметом проведеної перевірки взаємовідносин позивача з ТОВ Люкс Лайт Груп , відповідач під час цієї перевірки здобуває відомості по контрагентах ТОВ Люкс Лайт Груп та укладених з ними правочинах і в межах цієї перевірки дає їм оцінку як безтоварним операціям. Таким чином, відповідач всупереч вимог закону визначив предмет для проведення документальної позапланової перевірки позивача та почав формувати докази у спосіб, не передбачений законом.

Суд звертає увагу, що відповідно до п.3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України 22.12.2010 № 984, чинного на час проведення відповідачем перевірки, акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Враховуючи те, що відповідачем порушено порядок проведення перевірок, визначений Податковим кодексом України, а також у не передбачений законом спосіб зібрано докази, які покладено в основу висновку про фіктивність господарських операцій контрагента позивача ТОВ Люкс Лайт Груп з іншими, ніж позивач контрагентами, то суд не може взяти складений за результатами такої перевірки позивача Акт до уваги як належний та допустимий доказ фіктивності укладеного позивачем з ТОВ Люкс Лайт Груп правочину та безпідставності формування податкового кредиту на суму 11 899,50 грн.

В даному випадку суд враховує практику Європейського суду з прав людини, який у своєму рішенні від 22.01.2009 (справа "Булвес АД" проти Болгарії) констатував, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Європейського суду такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту прав власності.

Вищенаведений висновок Європейський суд з прав людини повторно підтвердив у рішенні від 18.03.2010 у справі Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії. При цьому у п. 23 даного рішення Європейський суд з прав людини наголошує, що у разі виявлення податковими органами невиконання постачальником своїх обов'язків як платника податку на додану вартість, вони могли б розпочати податкову перевірку цього постачальника, з тим щоб стягнути з нього належні платежі та штрафні санкції. Втім, зазначив Суд, прямого впливу на оподаткування організації-заявника (Бізнес Сепорт Сентре) це не мало б.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що рішення відповідача є протиправним.

Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За приписами частин 1 та 3 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.

Як встановлено судом, в обґрунтування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення покладені висновки, здобуті відповідачем не на підставі та не у спосіб, встановлений законом.

Вказане свідчить про невиконання відповідачем як суб'єктом владних повноважень вимог щодо доказування.

У зв'язку з цим позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки даний позов підлягає задоволенню повністю, а згідно наявної у справі квитанції №0.0.532136903 від 07.04.2016 позивачем за його подання сплачено судовий збір у розмірі 551,21 грн., то вказана сума підлягає поверненню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.

Керуючись статтями 69, 70, 71, 86, 94, 122, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 28.11.2015 № 0045961701.

Стягнути на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 551,21 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління державної фіскальної служби України в м. Києві

Копії постанови направити (вручити) сторонам (їх уповноваженим представникам) у порядку та строки, встановлені ст. 167 КАС України.

Згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів із дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження

Суддя Р.О. Арсірій