ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
30.01.2017 Справа № 904/10251/16 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРУПА "АЮВІН."
до Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК"
про зобов'язання банку виконати вимоги державної виконавчої служби
За участю Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Позивача - Київський відділ державної виконавчої служби міста Полтава Головного територіального управління юстиції у Полтавській області
Суддя Юзіков С.Г.
Представники:
Позивача - ОСОБА_1, дов. № 5 від 28.04.16р.
Відповідача - ОСОБА_2, дов. № 422-К-О від 04.01.17р.
Третьої особи - не з'явився
СУТЬ СПОРУ:
Позивач просить зобов'язати Відповідача виконати вимоги державної виконавчої служби.
У своєму відзиві (17.01.17р.) та доповненні до відзиву (25.01.17р.) Відповідач зазначає, що з метою підтвердження факту наявності грошових коштів на рахунку боржника - ТОВ "ГРУПА "АЮВІН" (код 31859483), Позивачем додано до матеріалів справи виписку по рахунку 2600, яка не завірена ані власником рахунку, ані мокрою печаткою працівника Банку, який би мав перевірити відповідність зазначених у ній даних. Дані документи мають лише підписи та печатки Позивача, що не дає підстав вважати викладені в них дані коректними, та такими, що відповідають дійсності. Крім того, такі докази не можуть підтверджувати наявність грошових коштів на рахунку № 29032054910772, з якого, відповідно до позовних вимог, Позивач просить здійснити списання у розмірі 52 766,11 грн. Вказану суму коштів на зазначеному рахунку позивач не підтвердив жодним доказом. Матеріали справи не містять дозволу ТОВ "ГРУПА "АЮВІН" на розкриття банківської таємниці, яка стосується його рахунків та руху грошових коштів по ним. Оскільки ані дозвіл ТОВ "ГРУПА "АЮВІН", ані рішення суду з приводу розкриття інформації, що містить банківську таємницю, стосовно ТОВ "ГРУПА "АЮВІН" до Банку не надходило, та до матеріалів справи не додано, правових підстав для розкриття інформації з приводу руху коштів, здійснення переказів та інших послуг за рахунками ТОВ "ГРУПА "АЮВІН" Банк не має. У позові Позивач посилається на те, що в січні 2016р. ДВС направила на адресу Банку постанову від 13.01.16р. про арешт грошових коштів ТОВ "ГРУПА "АЮВІН", разом з постановою направлена платіжна вимога ДВС №6 від 14.01.16р. про примусове стягнення коштів у розмірі 52 766,11 грн., Банк вимоги постанови ДВС не виконав, грошові кошти не арештував та борг не перерахував. У даному випадку відносини склалися безпосередньо між ДВС та Банком, отже жодного обов'язку повідомляти про виконання чи невиконання постанови та платіжних вимог ДВС перед стягувачем (Позивачем) Банк не мав. Банком опрацьовано документи, які надійшли з ДВС та надано відповідь на адресу ДВС (що підтверджується реєстром поштових відправлень). Постанова від 13.01.16р. не відповідає формі постанови, оскільки не містить окремих реквізитів, наявність яких передбачена п.п.1.5.1. п.1.5. Інструкції з організації примусового виконання рішень. А саме, у резолютивній частині відсутнє зазначення повного найменування юридичних осіб, яким надсилається копія постанови. Також, у зазначеній постанові вказана адреса ТОВ "ГРУПА "АЮВІН" (код 31859483), 36007, м. Полтава, вул. М.Бірюзова, 37, а відповідно до даних з Єдиного державного реєстру фізичних осіб-підприємців (наданий до матеріалів справи 17.01.17р.) юридична адреса вказаного підприємства: АР Крим, м. Сімферополь, вул. Мате Залки, б. 7 - Д, кв. 12. Тож, дані, вказані у постанові ДВС є такими, що не відповідають дійсним обставинам справи.
25.01.17р. від Позивача надійшли письмові пояснення на відзив, у яких він зазначає, що в матеріалах виконавчого провадження №49535882 наявна копія платіжного доручення №E0528L0AXZ від 28.05.14р. та Звіт (банківська виписка) від 13.02.15р., завірена ТОВ "ГРУПА "АЮВІН" та підтверджує здійснення банківської операції. З метою виконання рішення Господарського суду Київської області від 12.10.15р. у справі №911/3471/15 Позивачем отримана письмова згода ТОВ "ГРУПА "АЮВІН" щодо розголошення банківської таємниці в рамках даного спору у справі №904/10251/16. Також ТОВ "ГРУПА "АЮВІН" надане підтвердження того, що дійсно зазначена в платіжному дорученні №E0528L0AXZ від 28.05.14р. транзакція відбулася. В листі Департаменту платіжних систем Національного банку України від 23.11.04р. №25-118/1918-12202 до недіючих рахунків віднесено рахунки, за якими протягом тривалого часу не здійснювалися операції, із власниками яких банком утрачений зв'язок та зазначено, що кошти клієнтів, перенесені на балансовий рахунок 2903 "Кошти клієнтів банку за недіючими рахунками", мають обліковуватись банком на цьому рахунку до моменту звернення власників цих коштів щодо розпорядження ними. 28.05.14р. Відповідач на офіційному сайті сповістив клієнтів АР Крим про те, що ним внесені зміни до порядку обліку коштів на поточних рахунках клієнтів Кримського РУ і Севастопольської філії, кошти клієнтів тимчасово перенесені на балансовий рахунок 2903 (кошти клієнтів банку за недіючими рахунками). У Єдиному державному реєстрі судових рішень наявне рішення господарського суду Дніпропетровської області у справі №904/5041/15 за позовом ТОВ "ГРУПА "АЮВІН" (м. Сімферополь) до ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" про зобов'язання банку перерахувати грошові кошти. З даного рішення вбачається, що Відповідач не заперечує про дійсність вищевказаної транзакції та також підтверджує наявність грошових коштів у розмірі 45 814,28 грн. на іншому рахунку Боржника - №29032054910772. Отже, не можна приймати до уваги посилання Відповідача щодо недоведеності Позивачем належними та допустимими доказами наявності грошових коштів у розмірі 45 814,28 грн. на іншому рахунку Боржника - №29032054910772. Згідно з Умовами та правилами надання банківських послуг, розміщених на офіційному сайті Відповідача, банк має інформацію про кошти будь-якого свого клієнта, однак до даної справи Відповідач спростовуючи доказів не надає. В резолютивній частині постанови державного виконавця про арешт коштів Боржника дійсно не зазначено повне найменування банку, якому надсилається копія постанови, однак зазначено, що постанова може бути оскаржена в 10 денний термін з моменту її одержання. Проте, банк зазначеним правом у відповідний термін не скористався, отже погодився із винесеною постановою. Жодних зауважень, щодо невідповідності постанови державного виконавця вимогам законодавства банк не направляв.
Третя особа повідомила суду, що на виконанні у Київського ВДВС Полтавського МУЮ перебуває виконавче провадження № 49535882 з примусового виконання наказу Господарського суду Полтавської області № 911/3471/15 від 12.10.15р. Платіжна вимога ВДВС №6 від 14.01.16р. ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" не виконана. До пояснення Третя особа додала повідомлення ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" про відмову у виконанні вимоги ВДВС, мотивоване п. 2.4,2.5, 5.2 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, та що рахунок платника, вказаний у платіжній вимозі в банку не обслуговується.
Розгляд справи відкладався.
Справа, згідно зі ст. 75 ГПК України, розглядається за наявними у ній матеріалами.
У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд
ВСТАНОВИВ:
У грудні 2015р. Позивач звернувся до Київського ВДВС Полтавського МУЮ із заявою про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу Господарського суду Київської області від 12.10.15р. у справі №911/3471/15 за позовом ТОВ "Група "АЮВІН.", Полтавська обл., Полтавський р-н., с. Тернівщина до ТОВ "Група "АЮВІН", АР Крим, м. Сімферополь про стягнення 57 221,33 грн.
За даними Позивача, він, у порядку ч.2 ст.19, ч.3 ст.65 ОСОБА_3 України "Про виконавче провадження", повідомив Київський ВДВС Полтавського МУЮ про рахунок боржника - ТОВ "Група "АЮВІН" №29032054910772, МФО 305299 в ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК", що не відображений в базі Державної Фіскальної служби України у зв'язку з анексією АР Крим. 15.01.16р. Київський ВДВС Полтавського МУЮ направив на адресу ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" постанову від 13.01.16р. про арешт грошових коштів ТОВ "Група "АЮВІН", що знаходяться на рахунку №29032054910772, МФО 305299 ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК", на який 28.05.14р. ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" в особі Кримського РУ ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК", м. Сімферополь в односторонньому порядку, платіжним дорученням №E0528L0AXZ перерахував грошову суму у розмірі 45 814,28 грн. з рахунку №26009054910772 ТОВ "Група "АЮВІН" на інший (тимчасовий, транзитний) рахунок ТОВ "Група "АЮВІН" №29032054910772, МФО 305299 ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" з призначенням платежу: "Сальдо рахунку відповідно до наказу 6695879".
З постановою від 13.01.16р. про арешт коштів, на адресу ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" направлена Платіжна вимога №6 від 14.01.16р. Київського ВДВС Полтавського МУЮ про примусове стягнення коштів у розмірі 52 766,11 грн.
За даними Позивача, ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" вимоги, викладені у постанові Київського ВДВС Полтавського МУЮ не виконав, грошові кошти не арештував, борг не перерахував. 14.03.16р. Київський ВДВС Полтавського МУЮ направив на адресу ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" запит про розкриття банківської таємниці.
Вимоги, викладені у запиті, ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" не виконані. Повернення платіжної вимоги ВДВС, Відповідач мотивував п. 2.4,2.5, 5.2 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, та тим, що рахунок платника, вказаний у платіжній вимозі, в банку не обслуговується.
Наведені обставини стали причиною звернення Позивачем з позовом та є предметом спору у даній справі.
Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини;… У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.
Відповідно до статті 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Згідно зі ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права або інтересу.
Рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому ОСОБА_3 України "Про виконавче провадження" (ч.1 ст.115 ГПК України).
Статтею 121 2 ГПК України (у редакції, чинній на час оскаржуваних дій (бездіяльності) Відповідача) передбачено, що скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена. Скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги. За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачеві, боржникові та органові виконання судових рішень. Ухвалу може бути оскаржено у встановленому цим Кодексом порядку.
ОСОБА_3 України "Про виконавче провадження" (у редакції, чинній на час оскаржуваних дій Відповідача) визначено поняття виконавчого провадження, порядок проведення виконавчих дій, оскарження дій і бездіяльності державних виконавців, відповідальність за невиконання законних вимог державного виконавця та порушення вимог цього ОСОБА_3.
Так, ст. 1 ОСОБА_3 визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому ОСОБА_3, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим ОСОБА_3, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього ОСОБА_3 та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього ОСОБА_3 підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Згідно зі ст.2 примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені ОСОБА_3 України "Про державну виконавчу службу".
Частиною 2 ст.4 ОСОБА_3 передбачено , що під час виконання рішень державний виконавець має право на безпосередній доступ до баз даних і реєстрів, у тому числі електронних, що містять інформацію про боржників, їхнє майно та кошти. Порядок доступу до таких реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України спільно з відповідними центральними органами виконавчої влади, які забезпечують їх ведення.
Вимоги державного виконавця щодо виконання рішень обов'язкові для всіх органів, організацій, посадових осіб, фізичних і юридичних осіб на території України. Державному виконавцю повинні бути безоплатно надані у встановлений ним строк інформація, документи або їх копії, необхідні для здійснення його повноважень. Невиконання законних вимог державного виконавця тягне за собою відповідальність згідно із законом (ст. 5 ОСОБА_3).
За ст.32 ОСОБА_3 заходами примусового виконання рішень є:
1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб…
Відповідно до ст. 52 ОСОБА_3 звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах. На кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня з моменту їх виявлення. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту.
Згідно зі ст. 57 ОСОБА_3 майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом:
винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах;…
Статтею 65 ОСОБА_3 встановлено, що Готівка в національній та іноземній валюті, що перебуває в касах або інших сховищах боржника - юридичної особи, підлягає невідкладному вилученню після її виявлення та складання відповідного акта державним виконавцем. Копія акта вручається представнику боржника - юридичної особи. 3. Державний виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим ОСОБА_3. Інформацію про наявні у боржника рахунки і вклади державний виконавець отримує в органах доходів і зборів, інших органах державної влади, підприємствах, установах та організаціях, які зобов'язані надати йому інформацію у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача. Державний виконавець може звернути стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що знаходяться на його рахунках, а також на рахунках, відкритих боржником - юридичною особою через свої філії, представництва та інші відокремлені підрозділи. Звернення стягнення на кошти та інше майно фізичних осіб -
підприємців здійснюється також за правилами цієї глави.
Згідно зі ст. 82 ОСОБА_3 рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до суду.
За порушення вимог цього ОСОБА_3, невиконання законних вимог державного виконавця фізичними, юридичними чи посадовими особами, несвоєчасне подання або неподання звітів про відрахування із заробітної плати та інших доходів боржника, неподання або подання неправдивих відомостей про доходи і майновий стан боржника, а також неповідомлення боржником про зміну місця проживання чи місцезнаходження або місця роботи (отримання доходів), а також за неявку без поважних причин за викликом державного виконавця винні особи несуть відповідальність у встановленому законом порядку. За наявності ознак кримінального правопорушення в діях особи, яка умисно перешкоджає виконанню рішення чи іншим чином порушує вимоги закону про виконавче провадження, державний виконавець складає акт про порушення і звертається до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення особи до кримінальної відповідальності відповідно до закону (ст.90 ОСОБА_3).
Аналогічні положення місять ст. 1,3, 24, 48,52,56,74,76 ОСОБА_3 України "Про виконавче провадження", у редакції з 05.10.16р.
Відповідно до ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідач позов заперечує з наведених вище підстав.
Перевіривши доводи сторін, суд не приймає позицію й доводи Позивача, а погоджується з Відповідачем.
Так, право Позивача захищено рішенням Господарського суду Полтавської області у справі № 911/3471/15. З доданих до матеріалів справи документів вбачається, що у Відповідача відсутні будь-які зобов'язання перед Позивачем (договірні чи не договірні), Позивач, у даному випадку, зобов'язаний виконувати законні вимоги ВДВС. Порядок виконання рішень суду визначено ГПК України та ОСОБА_3 України "Про виконавче провадження" (як до, так і після внесення у нього змін). Банком опрацьовано документи, які надійшли з Київського ВДВС Полтавського МУЮ на виконання рішення Господарського суду Полтавської області у справі № 911/3471/15 та надано відповідь ВДВС. Наведеними правовими нормами ВДВС надано достатньо повноважень та інструментів для виконання рішень суду, у тому числі засобів примусу не тільки до сторін виконавчого провадження, а Позивачеві надано право та можливість законного впливу на ВДВС під час виконавчого провадження.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що Позивач у даній справі обрав невірний спосіб захисту, тому позов не підлягає задоволенню.
Згідно зі ст. 49 ГПК України господарські витрати у справі слід покласти на Позивача.
Керуючись ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В :
У позові відмовити.
Господарські витрати у справі покласти на Позивача.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання його повного тексту, якщо не буде оскаржено в апеляційному порядку.
Суддя С.Г. Юзіков
Повний текст рішення виготовлено
Суд | Господарський суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 30.01.2017 |
Оприлюднено | 10.02.2017 |
Номер документу | 64620708 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Дніпропетровський апеляційний господарський суд
Верхогляд Тетяна Анатоліївна
Господарське
Дніпропетровський апеляційний господарський суд
Верхогляд Тетяна Анатоліївна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Юзіков Станіслав Георгійович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Юзіков Станіслав Георгійович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Юзіков Станіслав Георгійович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Юзіков Станіслав Георгійович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Юзіков Станіслав Георгійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні