Постанова

від 27.03.2017 по справі 904/10251/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.03.2017 року Справа № 904/10251/16

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Верхогляд Т.А. (доповідач)

суддів: Білецької Л.М., Паруснікова Ю.Б.,

секретар судового засідання: Саланжій Т.Ю.

представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 представник, довіреність №5 від 28.04.2016 р.;

від відповідача: ОСОБА_2 представник, довіреність №8274-К-О від 29.12.2016 р.;

представник третьої особи у судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРУПА "АЮВІН" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30.01.2017 року у справі №904/10251/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРУПА "АЮВІН.", с. Тернівщина, Полтавська область

до Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК", м. Дніпро

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_3 відділу державної виконавчої служби міста Полтава Головного територіального управління юстиції у Полтавській області

про зобов'язання банку виконати вимоги державної виконавчої служби, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 30.01.2017 року у справі №904/10251/16 ( суддя Юзіков С.Г.) в задоволені позову відмовлено. Судові витрати покладено на позивача.

Рішення мотивовано тим, що позивачем було невірно обрано спосіб захисту свого порушеного права, оскільки у відповідача відсутні будь-які зобов'язання перед позивачем, а зміст вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРУПА "АЮВІН." стосується невиконання відповідачем вимог державного виконавця, які вчинені в порядку виконання рішення господарського суду Київської області у справі №911/3471/15.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач оскаржив його в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а саме: неналежну оцінку доказів по справі, порушення приписів ст. 16 Цивільного кодексу України, ст. 20 Господарського кодексу України, ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Вважає, що обраний ним спосіб захисту порушеного права не заборонений законом, тому визначена судом першої інстанції підстава у відмові в задоволені позову є незаконною.

Також апелянт зазначає, що господарським судом не було взято до уваги клопотання позивача про вихід за межі позовних вимог у разі встановлення судом такої необхідності.

Просить зобов'язати відповідача виконати вимоги ОСОБА_3 відділу державної виконавчої служби міста Полтава Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, здійснивши перерахунок грошових коштів згідно платіжної вимоги №6 від 14.01.2016 року про примусове стягнення коштів у розмірі 52 766,77 грн.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач спростовує доводи апелянта. Зазначає, що відносини між ПАТ КБ "Приватбанк" та ОСОБА_3 ВДВС у м. Полтава регулюються Законом України "Про виконавче провадження". Вважає, що позивач обрав неналежний спосіб захисту своїх прав, про що суд вірно зазначив у оскаржуваному рішенні. Просить залишити апеляційну скаргу без задоволення.

ОСОБА_3 відділ державної виконавчої служби м. Полтава Головного територіального управління юстиції у Полтавській області про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке повернулося на адресу господарського суду 14.03.2017 року з відміткою представника про отримання ухвали суду.

Абзацом 1 п. 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011року за №18 визначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника третьої особи на підставі наявних доказів.

Заслухавши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно зі ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права або інтересу.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про зобов'язання банку виконати платіжну вимогу №6 від 14.01.2016 року ОСОБА_3 відділу державної виконавчої служби м. Полтава Головного територіального управління юстиції у Полтавській області на переказ грошових коштів у розмірі 52 766,11 грн. шляхом їх списання з рахунку №29032054910772 ПАТ КБ "Приватбанк" МФО 305299 та перерахувати їх на поточний рахунок в ГУДКСУ в Полтавській області в м. Полтава №37311001003862.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач є стягувачем у виконавчому провадженні по виконанню рішення господарського суду Київської області згідно наказу №911/3471/15 від 12.10.2015 року (а.с.19).

Платіжна вимога №6 від 14.01.2016 року, про невиконання якої зазначається в позовній заяві, сформована державним виконавцем Київського відділу державної виконавчої служби Полтавського МУЮ згідно ст.ст.4,6,46 Закону України "Про виконавче провадження" та наказу господарського суду Київської області №911/3471/15 від 12.10.2015 року про стягнення з ТОВ "Група "АЮВІН" на користь ТОВ "Група "АЮВІН" заборгованості в сумі 65003,16 грн., про що зазначено в графі платіжного доручення "Призначення платежу" (а.с.18, 23).

Відповідно до листа ОСОБА_3 відділу державної виконавчої служби м. Полтава Головного територіального управління юстиції у Полтавській області на адресу господарського суду Дніпропетровської області, станом на 26.12.2016 року вищевказана платіжна вимога ПАТ КБ "Приватбанк" не виконана (а.с.40).

З повідомлення банку про повернення платіжної вимоги від 21.01.2016 року вбачається, що причиною відмови у її виконання є відсутність рахунку платника, який зазначений у платіжній вимозі (а.с.43).

Суд першої інстанції, надаючи оцінку обставинам справи, правомірно зазначив, що право позивача вже захищено рішенням господарського суду Полтавської області у справі №911/3471/15.

Порушене позивачем питання стосується невиконання рішення суду.

Процедура примусового виконання рішення суду законодавчо оформлена Законом України "Про виконавче провадження", яким передбачено засоби впливу державного виконавця на осіб, зобов'язаних виконувати його вимоги.

Позивач не довів, що відповідачем його права або будь-які законні інтереси порушено.

У розумінні ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України позивач має право захищати у судовому порядку лише свої права. Тому, за недоведеності, що його право відповідачем порушено, у господарського суду не було підстав для виходу за межі позовних вимог, про що зауважує апелянт.

Щодо посилання апелянта на порушення судом першої інстанції ст.ст.55, 124 Конституції України, ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, то вони є безпідставними з огляду на те, що позивач невірно обрав спосіб захисту свого права, правовідносини між позивачем та відповідачем відсутні.

Отже, порушень норм матеріального та процесуального права при розгляді спору господарським судом Дніпропетровської області колегією суддів не встановлено. Апеляційна скарга не доведена та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30.01.2017 року у справі №904/10251/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя: Т.А. Верхогляд

Суддя: Л.М. Білецька

Суддя: Ю.Б. Парусніков

Повний текст постанови складено 30.03.2017 року.