Рішення

від 07.02.2017 по справі 914/42/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.02.2017р. Справа№ 914/42/17

Господарський суд Львівської області у складі судді Іванчук С.В., при секретарі судового засідання Дубенюк Н.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Іванівка» , смт.Кринички Дніпропетровської області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Кіровоград Віртус» , м.Львів

про стягнення заборгованості

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - представник;

від відповідача: не з'явився

Права та обов'язки сторін передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід судді не поступали, за клопотанням присутнього представника позивача в судовому засіданні не проводилася технічна фіксація судового процесу.

Суть спору : На розгляд господарського суду Львівської області поступив позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Іванівка» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кіровоград Віртус» про стягнення заборгованості в сумі 88108грн. 33коп., з яких 79160грн. 00коп. - основний борг та 8948грн. 33коп. - пеня.

Ухвалою суду від 05.01.2017р. порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 25.01.2017р. З метою повного і всестороннього з'ясування всіх обставин спору, для забезпечення принципу змагальності, враховуючи неявку в судове засідання представників сторін та невиконання сторонами в повному обсязі вимог попередньої ухвали суду, ухвалою суду від 25.01.2017р. розгляд справи відкладався на 07.02.2017р.

В судове засідання 07.02.2017р. представник позивача явку забезпечив, позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві і просить суд позов задоволити. Через канцелярію суду (вх.№5004/17 від 07.02.2017р.) від відповідача поступило клопотання від 07.02.2017р. про долучення до матеріалів справи оригіналів документів згідно додатків.

В судові засідання 25.01.2017р. та 07.02.2017р. відповідач явки повноважного представника не забезпечив, будь-яких пояснень на вимогу суду по суті заявлених позовних вимог не надав, позовні вимоги не оспорив, вимог ухвал суду не виконав. Причини неявки суду не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується реєстрами вихідної кореспонденції, внесенням ухвал до Єдиного державного реєстру судових рішень та поштовими конвертами із повідомленням про вручення, які надісланні відповідачу за адресою: 79018, м. Львів, вул. Залізнична, буд. 20, офіс 12 та які повернуті на адресу суду із довідками пошти адресат не розшуканий та за даною адресою не числиться . Жодних заяв чи клопотань на адресу суду від відповідача, станом на 07.02.2017р. не поступало.

Згідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням юридичної особи відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Кіровоград Віртус» є: 79018, м. Львів, вул. Залізнична, буд. 20, офіс 12.

Відповідно до п.3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011р. №18 (із внесеними змінами і доповненнями) в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи те, що ухвали суду від 05.01.2017р. та від 25.01.2017р. відповідачу надіслано за адресою вказаною у позовній заяві та зазначеній у Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відтак відповідача належним чином повідомлено про час і місце розгляду справи судом.

За умовами ст.33 ГПК України на сторони покладається обов'язок доводити їх вимоги чи заперечення. Згідно вимог ст.ст.4-2, 4-3 ГПК України, сторони мають рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів, заявленні клопотань та здійсненні інших процесуальних прав. Відповідно до ст.75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. З врахуванням належного повідомлення про час та місце проведення судового розгляду усіх сторін, судом забезпечено сторонам рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів та здійсненні інших процесуальних прав, з врахуванням наведеного, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин та вирішення спору по суті, згідно ст.75 ГПК України.

Дослідивши подані суду документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, господарський суд Львівської області, в с т а н о в и в:

06.04.2016р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Іванівка» (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кіровоград Віртус» (покупець) укладено договір №0604/2 поставки згідно до умов (п.1.1. договору) якого постачальник зобов'язується постачати товар (передавати у власність покупця) для використання у підприємницькій діяльності, а покупець зобов'язується прийняти та сплатити за нього на умовах договору.

Згідно до п. 2.1. та п.п. 2.2.1., 2.2.2. договору №0604/2 від 06.04.2016р. предметом поставки є борошно пшеничне. Товар вказаний в п. 2.1. цього договору, поставляється покупцю партіями. Кожна партія товару визначається видатковою накладною, в якій зазначається: найменування товару, кількість товару, що повинна постачатися в конкретній партії.

Відповідно до пунктів 3.1., 3.3., 3.4., 3.5. договору №0604/2 від 06.04.2016р. доставка товару здійснюється автотранспортом продавця. Кожна транспортна одиниця товару повинна супроводжуватися: рахунком-фактурою продавця з точним зазначенням кількості, ціни товару без ПДВ, загальної суми без ПДВ, суми ПДВ, всього до сплати; видатковою накладною; товарно-транспортною накладною встановленого зразку та оформленою відповідно до вимог чинних законодавчих та інших нормативних актів України; документом, що засвідчує якість товару. Датою поставки товару продавцем вважається дата надходження товару на склад покупця. Перехід права власності на товар відбувається в момент приймання товару покупцем на складі покупця.

За умовами розділу 4 договору №0604/2 від 06.04.2016р. сума договору відповідає загальній вартості товару, поставленого за накладними у відповідності до умов даного договору. Ціна на товар договірна, визначається на момент поставки та погоджується сторонами в усній формі і вказується в накладних на поставку товару. Ціна товару визначається в гривнях. Розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюється в безготівковій формі згідно рахунка-фактури на кожну окрему партію товару протягом 7 (семи) робочих днів. Датою сплати за товар вважається дата зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника.

На виконання умов договору №0604/2 від 06.04.2016р., позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 79160грн. 00коп. (з ПДВ), що підтверджується видатковою накладною №257 від 18.05.2016р., довіреністю №38/1СН від 18.05.2016р, а також товарно-транспортною накладною №Р257 від 18.05.2016р.

Позивач зазначає, що на вказану кількість (14,65т.) та суму (79160грн. 00коп.) відповідачу виставлено рахунок №171 від 18.05.2016р. Даний рахунок долучено до матеріалів справи.

Позивач стверджує, що відповідач свої зобов'язання станом на дату подання позову не виконав, оплати за поставлений товар не здійснив, відтак заборгованість відповідача перед позивачем становить 79160грн. 00коп.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За умовами ст.525 ЦК України та ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору тощо. Згідно ст.599 ЦК України, ст.202 ГК України зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із ч.2 статті 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини першої статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Станом на день прийняття рішення суду, доказів в спростування вищенаведених обставин не поступало, доказів щодо оплати заборгованості не представлено, відтак заборгованість за поставлений позивачем товар відповідачу становить 79160грн. 00коп.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (ст.610 ЦК України). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 ЦК України).

Частина 2 ст.218 ГК України передбачає, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язання контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності.

В силу ст.216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором. Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 6.2 договору №0604/2 від 06.04.2016р. передбачено, що за порушення строку оплати поставленого товару, передбаченого в п.4.4. договору, з покупця стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від загальної вартості неоплаченого товару, за кожний день прострочення платежу. Так, згідно із п. 6.2 договору №0604/2 від 06.04.2016р., позивач, за період з 28.05.2016р. по 30.09.2016р. нарахував відповідачу пеню у розмірі 8948грн. 33коп., розрахунок долучено до матеріалів справи.

У пункті 1.12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" роз'яснено, що з огляду на вимоги частини першої статті 4 7 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Перевіривши проведені позивачем розрахунки, представлені позивачем, встановлено, що позивач припустився арифметичної помилки в нарахуванні пені, відтак розмір пені в перерахунку складає 8859грн. 00коп. В решті позовних вимог щодо стягнення пені належить відмовити.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст.33 ГПК України). Відповідно до ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, подані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги до відповідача про стягнення основного боргу у розмірі 79160грн. 00коп. та пені у розмірі 8859грн. 00коп. є обґрунтованими, підтвердженими належними доказами та підлягають задоволенню. В решті позовних вимог щодо стягнення пені належить відмовити.

Судовий збір необхідно віднести на відповідача пропорційно задоволених позовних вимог, відповідно до ст.49 ГПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 3, 12, 33, 34, 35, 43, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кіровоград Віртус» (79018, м.Львів, вул.Залізнична, буд. 20, оф. 12, код ЄДРПОУ 34148542) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іванівка» (52300, Дніпропетровська область, Криничанський район, смт.Кринички, вул.Будівельників, буд. 9, код ЄДРПОУ 31004377) 79160грн. 00коп. - основного боргу, 8859грн. 00коп. - пені та 1376грн. 60коп. - судового збору.

3. Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.

4. В решті позовних вимог щодо стягнення пені відмовити.

Повне рішення складено 08.02.2017р.

Суддя Іванчук С.В.