Рішення

від 06.02.2017 по справі 923/1227/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Театральна, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 лютого 2017 року Справа № 923/1227/16

Господарський суд Херсонської області у складі судді Пінтеліної Т.Г. при секретарі Крутьковій В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом ОСОБА_1 міської ради м.Херсон

до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Перший ОСОБА_2" (м.Херсон, код ЄДРПОУ 34457963)

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача - ВАТ "Проектно-будівельна фірма "Херсонбуд", м.Херсон

про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою комунальної власності

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_3, дов. № 9-1549-9/21 від 27.12.2016

від відповідача - ОСОБА_4, дов. від 02.12.2016

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 міська рада (в подальшому Позивач) звернулась до господарського суду Херсонської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Перший ОСОБА_2" (в подальшому Відповідач), третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача - ВАТ "Проектно-будівельна фірма "Херсонбуд", м.Херсон про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою комунальної власності а саме: частиною дорожнього покриття, розташованої по вул. Михайлівській (Петренко), між аул. Торгова (21 Січня) та Рішельевською (Жовтневої революції) м. Херсона, зобов'язавши ТОВ Перший будівельний альянс привести зазначену земельну ділянку в попередній стан шляхом демонтажу вантажопіднімальної техніки - баштового крану.

Ухвалою від 17.11.2016 (а.с.1) суд прийняв позовну заяву, порушив провадження у справі та призначив справу до розгляду в засіданні господарського суду на 05.12.2016.

Цією ж ухвалою суд зобов'язав надати: Відповідачу та Третій особі: письмові відзиви на позов з документальним обґрунтуванням викладених в ньому обставин, копії статутних та реєстраційних документів.

В матеріалах справи наявні належні докази вручення ухвали про порушення справи позивачу, відповідачу та третій особі - а.с. 51-53.

Ухвалою від 05.12.2016р. (а.с.59) на підставі заявленого Відповідачем клопотання суд розгляд справи відклав, призначив судове засідання на 14 грудня 2016р.

Ухвалою від 14.12.2016р. (а.с.66) на підставі заявленого Позивачем клопотання суд розгляд справи відклав, призначив судове засідання на 10.01.2017р.

У призначену судовому засіданні 10.01.2016 судом оголошено перерву до 13.01.2017р. Проте у зв'язку з хворобою судді Пінтеліної Т.Г., розгляд справ призначених на 13.01.2017р. не відбувся.

Ухвалою від 19.01.2017р. (а.с.101-102), керуючись Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (Європейської конвенції з прав людини), суд визначив розгляд справи здійснити за межами ст. 69 ГПК України у розумні строки, з урахуванням приписів Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Європейської конвенції з прав людини), та призначив розгляд справи на 06 лютого 2017 р.

В судовому засіданні Позивач повністю підтримує позовні вимоги, Відповідач про позову повністю заперечує, оскільки вважає заявлені Позивачем вимоги безпідставними та необгрунтованими.

Приймаючи рішення, суд виходить з того, що статтею 4-3 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Принцип змагальності є визначальним принципом судового процесу взагалі та господарського зокрема. Відповідно до ст. 129 Конституції України змагальність віднесено до основних засад судочинства.

Змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності власної правової позиції. Спір повинен вирішуватися на користь тієї сторони, яка за допомогою відповідних процесуальних засобів переконала суд в обґрунтованості своїх вимог чи заперечень. Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи обстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі. Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Принцип змагальності передбачає покладання тягаря доказування на сторони, покладання на них відповідальності за доведеність їхніх вимог чи заперечень, звільнення суду від обов'язку збирання доказів.

Приймаючи рішення, суд дотримується приписів ст. 32 ГПК України, за якими доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Відповідно до ст.33 ГПК України обов'язок доказування і подання доказів покладено саме на сторони, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд згідно ст. 34 ГПК України, приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Підстави звільнення від доказування встановлені ст. 35 ГПК України. Письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

Оцінивши подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що у позові необхідно відмовити, виходячи з наступного.

Обгрунтовуючи своє право на позов та позовні вимоги, Позивач зазначив, що згідно частини 1 статті 60 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні і далі - Закон), територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Частиною З вказаної статті зазначено, що органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Частиною 5 статті 16 даного Закону встановлено, що від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Пунктом а) статті 12 Земельного кодексу України визначено повноваження сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин. Відповідно до зазначеної статті, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад.

Відповідно до ч. 2 ст. 83 Земельного кодексу України, у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування.

Частиною 1 статті 116 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Приписами статті 124 названого Кодексу унормовано, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Статтею 125 Земельного кодексу України встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно з пунктом 34 статті 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні питання регулювання земельних відносин вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.

Тобто, способом волевиявлення ради, яка здійснює право власності від імені відповідної територіальної громади, з регулювання земельних відносин, є прийняття рішення сесією.

Так, рішенням сесії ОСОБА_1 міської ради від 05.10.2007 № 593 Про затвердження проектів землеустрою та технічної документації із землеустрою, вилучення, надання в оренду, передачу в суборенду, переукладання договорів оренди земельних ділянок, внесення змін, визнання такими, що втратили чинність, деяких пунктів рішень міської ради та її виконкому надано в оренду строком на 5 років товариству з обмеженою відповідальністю Перший будівельний альянс земельну ділянку, площею 0,2521 га, із земель запасу по вул. Петренка, 26 під закінчення будівництва 9 - поверхового житлового будинку з офісними приміщеннями.

19.11.2007р. між Позивачем ОСОБА_1 міською радою та Відповідачем ТОВ Перший будівельний альянс , укладено договір оренди земельної ділянки (а.с.43-45) , відповідно до якого останньому надавалась у строкове платне користування земельна ділянка несільськогосподарського призначення під закінчення будівництва 9-поверхового житлового будинку з офісними приміщеннями , яка знаходиться у м. Херсоні по вул. Петренка І Михайлівська), 26, із земель запасу із строком дії договору до 05.10.2012 року. (п.1, 2,8 договору). Відповідно до розділу ОБ'ЄКТ ОРЕНДИ зазначеного договору, земельна ділянка передавалась в оренду без допоміжних об'єктів нерухомого майна та інших об'єктів інфраструктури.

Договір оренди земельної ділянки у встановленому порядку зареєстрований у ОСОБА_1 міській філії Державного підприємства "ОСОБА_1 регіональний центр державного земельного кадастру", про що в книзі 4АА002457 записів державної реєстрації договорів оренди 27.12.2007р. вчинено запис № 040771300282.

Додатковою угодою від 17.12.2012 року, зареєстрованої 15 березня 2013 № 02130084, між ОСОБА_1 міською радою та ТОВ Перший будівельний альянс на підставі рішення міської ради від 26.09.2012 № 808 строк дії договору оренди земельної ділянки, загальною площею 0,2521 га, під будівництво 9 - поверхового житлового будинку з офісними приміщеннями по вул. Петренка (Михайлівська), 26, поновлено на 3 роки. Термін дії додаткової угоди з 05.10.2012 (момент закінчення строку дії договору оренди) до 05.10.2015 року. - а.с.42.

Відтак, станом на день розгляду справи строк договору оренди закінчився.

Відповідно до п.21 Договору, після припинення дії договору, орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому в порівнянні з тим, у якому він одержав її в оренду. Разом з тим, матеріали справи свідчать, що на орендованій земельній ділянки наявний недобудований житловий будинок. Зазначений факт сторонами не оспорюється. Відтак, про виконання пункту 21 щодо повернення орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому в порівнянні з тим, у якому він одержав її в оренду, позивач не заявляє.

Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю м. Херсона у повній відповідності до вимог містобудівного законодавства 08.04.2008 р. було надано дозвіл № 120/2008 на виконання будівельних робіт по об'єкту Будівництво багатоповерхового житлового будинку з офісними приміщеннями по вул. Петренко. 26 в м. Херсоні . Замовник будівництва ТОВ Перший будівельний альянс . Підрядною організацією було визначено ВАТ ПБФ Херсонбуд (згідно листа управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Херсонській області від 13.07.2015 № 1021-1.8/1081).

Відповідно до Акту перенесення в натуру проекту землеустрою, щодо відведення в оренду земельної ділянки ТОВ Перший будівельний альянс під закінчення будівництва 9-иоверхового будинку з офісними приміщеннями на першому та другому поверхах по вул. Петренка, 26 в м. Херсоні від 18.11.2007 р. (копія додається), ТОВ Перший будівельний альянс попереджено, що у відповідності з ст. 211 Земельного Кодексу України за самовільне зайняття земельної ділянки, псування сусідніх угідь, використання землі не у відповідності з тією метою, для якої вона надана, а також за інші порушення Земельного кодексу землекористувач несе цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність.

Межі земельної ділянки встановлені у відповідності із погодженим Проектом відведення в оренду земельної ділянки, розробленим ДП Херсонгеоінформ по фактичному їх місцезнаходженню і закріплені на місцевості межовими знаками.

Окрім того, у зазначеному вище акті вказано, що площа земельної ділянки обчислена по координатах вершин повороту меж землекористування з точністю до 1 кв.м. і складає - 0,2521 га.

Позивач стверджує, що до виконавчих органів міської ради неодноразово звертались мешканці міста стосовно власної безпеки з приводу непрацюючої вантажопіднімальної техніки, розташованої на проїжджій частині дороги по вул.Михайлівській (Петренка), між вул.Торговою (21-го січня) та Рішельєвською (Жовтневої революції).

Дані обставини встановлені та підтверджуються Актом обстеження проїжджої частини дороги вул. Петренка (Михайлівської) у м. Херсоні, перегородженої довготривалий час непрацюючим баштовим краном від 19.06.2013 року.

Позивач стверджує, що зазначена техніка знаходиться не в межах зазначених у згаданому вище Договорі оренди земельної ділянки та Акті перенесення в натуру проекту землеустрою, щодо відведення в оренду земельної ділянки ТОВ Перший будівельний альянс під закінчення будівництва 9-поверхового будинку з офісними приміщеннями на першому та другому поверхах по вул. Петренка, 26 в м. Херсоні від 18.11.2007 р., а на проїжджій частині, блокуючи при цьому під'їзд автотранспорту (пожежна, швидка допомога, інженерні міські служби та інше) до житлових будинків, які розташовані на вищевказаній вулиці.

Позивач вважає зазначене суттєвим порушенням як самого договору оренди, так і земельного, цивільного та господарського законодавства в цілому.

Позивачем зазначено та підтверджується Відповідачем, що роботи на об'єкті будівництва протягом тривалого часу не ведуться.

Позивач стверджує, що зазначена техніка знаходиться без належного утримання та становить реальну загрозу спричинення нещасного випадку та пошкодження приватного, комунального нерухомого майна.

ОСОБА_5 управління Держгірпромнагляду у Херсонській області від 22.07.2015 № 01.10/2035 повідомлено, що баштовий кран КБ - 403Б, реєстраційний № 10089, розташований на будівельному майданчику по вул. Петренка 28, належить ВАТ Проектно-будівельна фірма Херсонбуд .

Експлуатація даного крану припинена у зв'язку із зупинкою будівельно-монтажних робіт, а крім того була заборонена територіальним управлінням Держгірпромнагляду у Херсонській області з вересня 2010 року на підставі закінчення строку технічного огляду баштового крану КБ - 403Б, реєстраційний № 10089,.

Позивач надав докази того, що керівнику ВАТ ПБФ Херсонбуд з метою запобігання випадкам руйнування баштових кранів, що тривалий час не використовуються на об'єктах незавершеного будівництва, та запобігання створенню небезпечних ситуацій були направлені листи про вжиття відповідних заходів, а саме щодо своєчасного проведення на таких кранах регламентних робіт. У разі неможливості проведення регламентних робіт запропоновано провести демонтаж такого крану.

За приписами п.7.4.1. Наказу Державного Комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду за № 132 від 18.06.2007р. Про затвердження Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів суб'єкт господарювання, який експлуатує вантажопідіймальні крани і машини, забезпечує їх утримання в справному стані та безпечну експлуатацію шляхом організації належного відомчого нагляду, обслуговування, технічного огляду та ремонту власними силами або укладає договір зі спеціалізованою організацією.

Відповідно до пункту 1.1. Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду № 132 від 18 червня 2007 року (далі - Правила), ці Правила встановлюють вимоги до будови, виготовлення, установлення, монтажу, демонтажу, налагодження, експлуатації, ремонту, реконструкції та модернізації вантажопідіймальних кранів і машин, їх складових частин, а також вантажозахоплювальних органів, пристроїв, тари та колисок.

Пунктом 1.4. встановлено, що вимоги цих Правил у частині вимог до будови поширюються на вантажопідіймальні крани і машини, кранові колії, засоби доступу та площадки, колиски для підіймання працівників, тару, вантажозахоплювальні органи і пристрої, що виготовлені після введення в дію цих Правил, а в частині вимог до виготовлення, монтажу, демонтажу, налагодження, експлуатації, ремонту, реконструкції та модернізації - також і на ті, що перебувають в експлуатації.

Згідно п. 2.1.29. Правил небезпечна зона крана (машини) - простір, у якому працівники піддаються ризику щодо свого здоров'я або безпеки внаслідок переміщення вантажозахоплювального органа чи пристрою з вантажем чи без нього або внаслідок падіння вантажу під час його переміщення краном з урахуванням горизонтальної проекції на землю траєкторії переміщення найбільшого зовнішнього габариту вантажу та відстані відлітання вантажу.

Згідно з п. 5.1.10 Правил, виготовлені вантажопідіймальні крани та машини, і знімні вантажозахоплювальні пристрої, тара та колиски в разі встановлення таких вимог в НД мають бути споряджені такими експлуатаційними документами: паспортами, зразки яких залежно від типу вантажопідіймального крана або машини наведені в додатках 5-8 цих Правил; настановою з експлуатації; інструкцією з монтажу, пуску, регулювання та обкатки (якщо буде потрібен монтаж, налагоджування вантажопідіймального крана чи машини), а також іншою документацією, передбаченою технічними умовами на конкретний вантажопідіймальний кран або машину; сертифікатом відповідності (у разі проведення сертифікації).

Виготовлені окремо і призначені для самостійного постачання механізми, вантажозахоплювальні органи, прилади та пристрої безпеки вантажопідіймальних кранів або машин супроводжують паспортом і настановою з експлуатації, а металоконструкції, візки, кінцеві балки тощо можуть супроводжуватися документом виробника про їх якість, які зберігаються разом з паспортом вантажопідіймального крана чи машини.

Вантажопідіймальні крани всіх типів, за винятком зазначених у п. 7.1.2 цих Правил, крани-екскаватори, призначені для роботи з гаком або електромагнітом, і однорейкові візки до введення в експлуатацію підлягають реєстрації в територіальних органах спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з промислової безпеки та охорони праці.

Відповідно до пункту 7.1 Правил вантажопідіймальні крани всіх типів, за винятком зазначених у пункті 7.1.2 цих Правил, крани-екскаватори, призначені для роботи з гаком або електромагнітом, і однорейкові візки до введення в експлуатацію підлягають реєстрації в територіальних органах спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з промислової безпеки та охорони праці.

Для реєстрації суб'єкт господарювання, у якого у власності або в користуванні (оренда. лізинг тощо) є вантажопідіймальний кран або машина та який має намір їх експлуатувати, подає письмову заяву та паспорт вантажопідіймального крана або машини. У заяві зазначається наявність у суб'єкта господарювання дозволу на експлуатацію цих вантажопідіймальних кранів або машин, одержаного відповідно до вимог НПАОП 0.00-4.05-03, а також наявність відповідальних працівників, зазначених у пункті 7.4.1 цих Правил, і навченого персоналу для обслуговування та ремонту вантажопідіймальних кранів або машин. Якщо у суб'єкта господарювання відсутні необхідні фахівці, то в заяві зазначається наявність договору зі спеціалізованою організацією на виконання відповідних робіт, зазначених у пункті 7.4.1 цих Правил. У разі реєстрації вантажопідіймального крана, що є в громадянина, який здійснює підприємницьку діяльність без статусу юридичної особи і без залучення найманої праці, до заяви додаються дані, що підтверджують виконання вимог пункту 7.4.4 цих Правил, або зазначається наявність договору зі спеціалізованою організацією на проведення відомчого нагляду, обслуговування, технічного огляду та ремонту. У разі реєстрації крана мостового типу, баштового або портального кранів у заяві зазначаються відомості про наявність в організацій, що виконали монтажні, налагоджувальні та електровимірювальні роботи, відповідних дозволів територіального органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з промислової безпеки та охорони праці на виконання цих робіт, а до паспорта мають додаватися акти відповідно до вимог пунктів 5.3.4, 5.3.5 цих Правил.

Власник або суб'єкт, що експлуатує кран, має мати паспорт, в якому зазначається виробник, найменування, тип крана, індекс крана, заводський номер, тощо. У разі передачі крана іншому суб'єкту господарювання разом з краном має бути переданий паспорт.

У разі реєстрації вантажопідіймального крана або машини, що відпрацювали строк служби (граничний строк експлуатації), також додається висновок експертизи, проведеної відповідно до вимог Порядку проведення огляду, випробування та експертного обстеження (технічного діагностування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 N687 (687-2004-п) і чинних організаційно-методичних документів.

Згідно з п 7.1.10 Правил вантажопідіймальні машини, що не підлягають реєстрації в територіальних органах спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з промислової безпеки та охорони праці, колиски для підіймання працівників, знімні вантажозахоплювальні пристрої і тара споряджаються індивідуальним номером і під цим номером обліковуються в журналі їх обліку підприємства або підрозділу.

Відповідно до п. 7.3.1. Правил, вантажопідіймальні крани і машини підлягають первинному, періодичному та позачерговому технічним оглядам у порядку, встановленому НПАОП 0.00-8.18-04 (687-2004-п).

Відповідно до п. 7.3.22. Правил, результати технічного огляду та строк наступного огляду вантажопідіймального крана чи машини записуються до їх паспорта особою, що його проводила. Записом у паспорті діючого вантажопідіймального крана чи машини, що були піддані технічному огляду, має підтверджуватися, що вони знаходяться в справному стані та витримали випробування.

Позивач надав суду докази того, що виконавчими органами міської ради неодноразово на протязі довготривалого часу надсилаються листи на адресу ВАТ ПБФ Херсонбуд , що є у даній справі третьою особою без самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача, з вимогою демонтажу аварійної непрацюючої вантажопіднімальної техніки (а.с. 15, 16, 19, 22, 25 ).

Листом департаменту містобудування та землекористування міської ради від 15.08.2014 № 4-4119 повідомлено, що вищезазначена земельна ділянка знаходиться в занедбаному стані, не використовується відповідно до умов укладеного договору оренди, будівництво на ній не провадиться, норми благоустрою порушено, на адресу орендаря земельної ділянки, по вул. Петренка (Михайлівській) 26, направлено лист щодо намірів освоєння земельної ділянки та з вимогою привести її в належний санітарний стан відповідно до Правил благоустрою території, забезпечення чистоти і порядку у м. Херсоні , затверджених рішенням міської ради від 31.05.2011 № 221.

Факти, викладені вище, знайшли своє підтвердження і у листі Інспекції з контролю за благоустроєм та санітарним станом м. Херсона департаменту житлово-комунального господарства за вх. № 578 від 18.08.2014 року.

Станом на день розгляду справи на автомобільній дорозі знаходиться баштовий кран, який, на переконання Позивача, є джерелом підвищеної небезпеки для мешканців сусідніх будинків та перешкодою у користуванні дорогою за її безпосереднім призначенням.

Зазначене Позивач підтверджує Актом обстеження проїжджої частини дороги вулиці Михайлівська (Петренка), яку довготривалий час перегороджено непрацюючим баштовим краном від 04.10.2016 року.

Крім того, за результатами розташування зазначеної вище вантажопідіймальної техніки на дорозі, останнє займає увесь простір навколо будівельного майданчику та є небезпечною зоною при його експлуатації і зоною можливого ураження при аварії цього вантажопідіймального крану.

Разом з тим, балансоутримувачем ділянки дороги по вул. Михайлівській (Петренка) між вул. Торговою (21-го Січня) та Рішельєвською (Жовтневої революції) є управління транспортної, дорожньої інфраструктури і зв'язку міської ради.

Відповідно до ст. 83 ЗК України до земель загального користування відносяться майдани, вулиці, проїзди, шляхи тощо, такі землі перебувають у власності територіальних громад і не можуть бути передані у приватну власність. Зі змісту ст. 21 Закону України "Про дорожній рух" від 30 червня 1993 року автомобільна дорога, вулиця - це частина території, в тому числі в населеному пункті, призначена для руху транспортних засобів і пішоходів, з усіма розміщеними на ній спорудами. "Правила дорожнього руху", затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, дають невичерпний перелік таких споруд: мости, шляхопроводи, естакади, надземні і підземні пішохідні переходи та відносять до складу доріг засоби організації дорожнього руху. Цей термін включає також спеціально побудовані тимчасові дороги, крім довільно накатаних доріг (колій). Закон України "Про автомобільні дороги" від 8 вересня 2005 року у ст. 1 міститься поняття автомобільна дорога - являє собою лінійний комплекс інженерних споруд, призначений для безперервного, безпечного та зручного руху транспортних засобів.

Вулиці і дороги міст та інших населених пунктів, поряд із автомобільними дорогами загального користування, відомчими (технологічними) дорогами та дорогами на приватних територіях, є різновидом "автомобільних доріг". Вони перебувають у комунальній власності та віданні органів місцевого самоврядування і поділяються на: магістральні дороги, магістральні вулиці загальноміського значення, магістральні вулиці районного значення, а також вулиці і дороги місцевого значення. До останніх, згідно з будівельними нормами (ДБН 360-92**, табл. 7.1), належать: житлові вулиці, дороги промислових і комунально-складських зон та проїзди.

Норми статей 15, 16, 386, 391 ЦК гарантують власникові майна можливість вимагати усунення порушень його права незалежно від того, чи вони вже фактично відбулися, чи є підстави передбачати можливість такого порушення його права в майбутньому.

Відповідно до положень норм статей 16,391,386 ЦК власник вправі звернутися до суду з вимогою про захист порушеного права будь-яким способом, що є адекватним змісту порушеного права, який ураховує характер порушення та дає можливість захистити порушене право.

Відповідно до ч. 2 ст. 386 ЦК власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Превентивний спосіб захисту права власності спрямований на попередження можливого порушення, яке на момент подання позову відсутнє, але при цьому у власника є всі підстави вважати, що дії відповідних осіб неминуче призведуть до порушень його права.

Відповідно до ч. 1 ст.316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює у відповідності із законом на власний розсуд, незалежно від волі інших осіб, а ч.1 ст.319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

У відповідності до ч. 2. ст. 319 ЦК України власник має право здійснювати по відношенню до свого майна різні дії, котрі не протирічать закону.

Частинами 4, 5 ст. 319 ЦК України передбачено, що власність зобов'язує та власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

Згідно ч. 8 ст. 23 Закону України Про планування і забудову територій , планування окремої земельної ділянки, будівництво на ній будинків і споруд власниками або користувачами здійснюються з урахуванням законних інтересів інших власників або користувачів земельних ділянок, будинків і споруд.

У відповідності до частин 2, 3 статті 152 та статті 212 Земельного кодексу України, захист прав на земельні ділянки здійснюється шляхом відновлення стану земельної ділянки, кий існував до порушення прав і запобігання вчинення дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав. Власник земельної ділянки або землекористувач має право вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю.

Стаття 876 ЦК України встановлює, що власником об'єкта будівництва або результату інших будівельних робіт є замовник, якщо інше не передбачено договором.

Статтею 1 Господарського процесуального кодексу України визначено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Враховуючи вищевикладене Позивач просить суд прийняти рішення, яким зобов'язати Відповідача усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою, а саме: частиною дорожнього покриття, розташованої по вул. Михайлівській (Петренко), між вул. Торгова (21 Січня) та Рішельєвською (Жовтневої революції) м. Херсона, зобов'язавши ТОВ Перший будівельний альянс привести зазначену земельну ділянку в попередній стан шляхом демонтажу вантажопідіймальної техніки - баштового крану.

Суд зазначає, що відповідно до ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 11.12.2006 року між Відповідачем ТОВ Перший ОСОБА_2 та ВАТ ПБФ Херсонбуд , Херсонбуд , що є у даній справі третьою особою без самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача, було укладено договір підряду на капітальне будівництво № 07-208 (а.с.96-100).

Відповідно до умов даного договору пунктів 1.1, 1.2 відповідач доручив ВАТ ПБФ Херсонбуд виконання робіт із завершення будівництва житлового будинку та зобов'язався надати Генпідряднику будівельний майданчик, проектну документацію та провести необхідні виплати.

Згідно п. 3.1.2 договору ВАТ ПБФ Херсонбуд зобов'язався виконати своїми силами та зі свого матеріалу, або матеріалу замовника, якісно та в термін передбачені цим договором роботи.

Баштовий кран, демонтаж якого просить провести Позивач, було встановлено ВАТ ПБФ Херсонбуд та в подальшому використовувався даним товариством з метою виконання прийнятих на себе за договором підряду №07-208 від 11.12.2006р. зобов'язань.

Відтак, Позивач, який зазначає, що саме дії відповідача привели до порушення його прав, надає суду невірну інформацію, та не враховуючи, що баштовий кран КБ - 403Б є власністю ВАТ ПБФ Херсонбуд та був встановлений генпідрядником для виконання власних зобов'язань з матеріально-технічного забезпечення будівництва та з власної ініціативи.

Матеріали справи свідчать, що Позивач з 13.06.2013р. (а.с.25) здійснював листування з ВАТ ПБФ Херсонбуд щодо місця розміщення баштового крану КБ - 403Б та заявляв вимогу до останнього демонтувати чи перемістити техніку. З наданого Позивачем листування вбачається, що Позивачеві достовірно відомо хто є власником даного крану, та за яких умов його було встановлено.

За таких обставин суд погоджується із запереченнями Відповідача про те, що заявлена позивачем вимога суперечить приписам статей 316, 317, 319, 321 Цивільного кодексу України, оскільки заявлено вимогу до відповідача провести дії щодо майна, яке не є його власністю та, враховуючи наведені норми, позивач просить порушити права власника майна, яким являється ВАТ ПБФ Херсонбуд .

Також заслуговують на увагу заперечення Відповідача про те, що вимога позивача суперечить Правилам будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів від 18.06.2007 № 132, зокрема пункту 5.3., відповідно до якого демонтаж вантажопідіймальних кранів і машин можуть виконувати суб'єкти господарювання, які одержали дозвіл на монтаж відповідних вантажопідіймальних кранів і машин. ТОВ Перший ОСОБА_2 не являється суб'єктом господарювання який може проводити такі роботи. Такою особою та власником баштового крану КБ - 403Б, реєстраційний № 10089, розташованого на будівельному майданчику по вул. Петренка 28, є ВАТ Проектно-будівельна фірма Херсонбуд , що вбачається з листа від 06.07.2015р. № 04-2/146 (а.с.17).

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення розгляду справи у судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення у присутності представників Позивача та Відповідача.

Керуючись ст.ст.44, 49, 82-85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. Повністю відмовити ОСОБА_1 міській раді у задоволенні позову до ТОВ Перший будівельний альянс про усунення перешкоди в користуванні земельною ділянкою, а саме: частиною дорожнього покриття, розташованої по вул. Михайлівській (Петренко), між вул. Торгова (21 Січня) та Рішельевською (Жовтневої революції) м.Херсона, шляхом зобов'язання ТОВ Перший будівельний альянс привести зазначену земельну ділянку в попередній стан шляхом демонтажу вантажопідіймальної техніки - баштового крану КБ - 403Б, реєстраційний № 10089, розташованого на будівельному майданчику по вул. Петренка 28, та який належить ВАТ Проектно-будівельна фірма Херсонбуд .

(Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом).

Повне рішення складено

09.02.2017р.

Суддя Т.Г. Пінтеліна