Ухвала

від 06.02.2017 по справі 826/15024/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/15024/16 Головуючий у 1-й інстанції: Качур І.А. Суддя-доповідач: Коротких А. Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

06 лютого 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Коротких А.Ю.,

суддів: Ганечко О.М.,

Літвіної Н.М.,

при секретарі: Козуб А.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДФС у місті Києві на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 вересня 2016 року про закриття провадження у справі за поданням Головного управління ДФС у місті Києві до товариства з обмеженою відповідальністю Євро Інвест Плюс про підтвердження обгрунтовності застосування адміністративного арешту майна, -

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 вересня 2016 року провадження у справі закрито.

Не погоджуючись з зазначеною ухвалою, Головне управління ДФС у місті Києві подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю (за текстом апеляційної скарги). Свої вимоги апелянт аргументує тим, що судом першої інстанції були неповно з'ясовані всі обставини, що мали суттєве значення для вирішення справи та допущені порушення норм процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з'явились у судове засідання, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що дану справу не належить розглядати в порядку адміністративного арешту. Суд першої інстанції, постановляючи ухвалу про закриття провадження в адміністративній справі, керувався положеннями п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України , відповідно до якої суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, податковим органом у зв'язку з отриманням негативної податкової інформації щодо діяльності ТОВ Акрос Груп Буд , ТОВ Буд-комплекс Груп , з якими ТОВ Євро Інвест Плюс мало фінансово-господарські відносини за період з 01січня 2016 року по 30 квітня 2016 року, на адресу відповідача податковим органом було направлено запит про надання пояснень та їх документальні підтвердження від 15 червня 2016 року №13352/10/26-15-14-04-04.

У зв'язку з ненаданням відповідачем пояснень на запит контролюючого органу, на підставі доповідної записки управління спеціального аудиту від 22 вересня 2016 року №4166/26-15-14-04-03 та на підставі п. 78.4 ст. 78 ПК України керівником Головного управління ДФС у місті Києві видано наказ №6012 від 23 вересня 2016 року про проведення документальної позапланової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Інвест Плюс" та направлення на проведення перевірки від 26 вересня 2016 року №889/26-15-14-04-03.

Контролюючим органом здійснено виїзд на місцезнаходження відповідача, однак директор товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Інвест Плюс", отримавши копію наказу №6012 від 23 вересня 2016 року про проведення документальної позапланової виїзної перевірки суб'єкта господарювання, не допустив співробітників Головного управління ДФС у місті Києві до проведення документальної позапланової виїзної перевірки, що зафіксовано актом недопуску до перевірки від 27 вересня 2016 року №853/26-15-14-04-03.

У зв'язку з відмовою директора товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Інвест Плюс" від допуску контролюючого органу до проведення документальної позапланової виїзної перевірки, Головним управлінням ДФС у місті Києві прийнято рішення від 27 вересня 2016 року №21177, яким застосовано умовний адміністративний арешт майна товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Інвест Плюс", що перебуває (розміщене, зберігається) за адресою: м. Київ, пр-т. Миколи Бажана, б. 3а.

27 вересня 2016 року товариство з обмеженою відповідальністю "Євро Інвест Плюс" подало адміністративний позов до Окружного адміністративного суду м. Києва про скасування наказу на проведення позапланової виїзної перевірки та листом від 27 вересня 2016 року вх.№9 повідомило Головне управління ДФС у м. Києві про оскарження вказаного наказу.

Предметом зазначеного адміністративного позову є наказ Головного управління ДФС у місті Києві №6012 від 23 вересня 2016 року про проведення документальної позапланової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Інвест Плюс" (код ЄДРПОУ 38997820), недопуск до якої став підставою для звернення заявника до суду з відповідним поданням.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно із п. 78.5 ст. 78 ПК України допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу .

Пунктом 81.1 статті 81 ПК України передбачено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: - направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу; - копії наказу про проведення перевірки; - службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відповідно до п. 81.2 ст. 81 ПК України , у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки складається акт, який засвідчує факт відмови.

Згідно з п. 94.1 ст. ПК України , адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин, зокрема, платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу. (п.п. 94.2.3 п. 94.2 ст. 94 ПК України ).

Таким чином, вказане вище свідчить про наявність у відповідних правовідносинах спору про право.

Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 183-3 КАС України , суд ухвалою відмовляє у прийнятті подання у разі, якщо з поданих до суду матеріалів вбачається спір про право.

Відповідно до п.9 листа Вищого адміністративного суду України від 02 лютого 2011 року №149/11/13-11 , спір про право в контексті п. 2 ч.5 ст. 183-3 КАС України має місце в разі, якщо предметом спору є правовідносини, існування яких є передумовою виникнення підстав для застосування спеціальних заходів, перелічених у ст.183-3 КАС України.

Зокрема, спір про право наявний у разі, коли платник податків висловлює незгоду з рішенням податкового органу, що було підставою для виникнення обставин для внесення відповідного подання. Наприклад, платником податків оскаржено до суду рішення про застосування адміністративного арешту (пункт 94.11 статті 94 Податкового кодексу України ); оскаржено податкове повідомлення-рішення, яке покладено в основу податкового боргу, що стягується шляхом внесення подання, тощо. При цьому незгода платника податків із рішеннями податкових органів щодо застосування спеціальних заходів, згаданих у статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України , може підтверджуватися не лише зверненням із відповідним адміністративним позовом. Суд може встановити наявність спору також із змісту заперечень платника податків, стосовно якого внесено подання. Зокрема, платник податків може заперечувати розмір податкового боргу, що стягується, або факт узгодження податкових зобов'язань, з яких виник податковий борг; склад майна, щодо якого застосовується адміністративний арешт; заперечувати наявність податкового боргу, у зв'язку з яким накладено адміністративний арешт, або законність проведення перевірки, недопущення до якої призвело до застосування адміністративного арешту, тощо.

Як вбачається з вказаного подання, в даному випадку, платник податків заперечував законність проведення перевірки, недопущення до якої призвело до застосування адміністративного арешту.

За даних обставин висловлення платником у цій справі усної чи письмової незгоди щодо наявності законних підстав для проведення перевірки є свідченням існування спору про право.

Особливості провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів при здійсненні ними передбачених законом повноважень, здійснюється на підставі подання таких органів, регулюються статтею 183-3 КАС України , аналіз якої вказує на те, що провадження у справах цієї категорії є окремим видом судового провадження, відмінним від загального (позовного).

Таким чином під час розгляду даного подання про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Інвест Плюс" судом першої інстанції встановлено, що у даному випадку між сторонами виник спір про право, оскільки платник податків заперечує законність призначення і проведення стосовно нього документальної позапланової виїзної перевірки, внаслідок недопущення до якої керівником контролюючого органу було накладено умовний адміністративний арешт майна підприємства, посилаючись на фактичну відсутність на те передбачених Податковим кодексом України підстав.

З урахуванням наведеного суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність спору про право, що унеможливлює розгляд і вирішення заявленого до суду подання в порядку, визначеному статтею 183-3 КАС України .

Нормами процесуального закону не передбачено наслідків встановлення судом існування спору про право після відкриття провадження у справі за поданням контролюючого органу.

Вищий адміністративний суд України в інформаційному листі від 22 квітня 2011 року №571/11/13-11 зазначив, що в такому разі необхідно закривати провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст.157 Кодексу адміністративного судочинства України , оскільки відповідні вимоги не можуть бути розглянуті в порядку окремого виду адміністративного судочинства, яким є провадження за поданням податкового органу.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції обґрунтованими.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 199, 206, 212, 254 КАС України, суд -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у місті Києві залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 вересня 2016 року про закриття провадження у справі - без змін.

Ухвала набирає законної сили у порядку, визначеному ст. 254 КАС України, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя: Коротких А.Ю.

Судді: Ганечко О.М.

Літвіна Н.М.

Повний текст виготовлено 08 лютого 2017 року.

Головуючий суддя Коротких А. Ю.

Судді: Ганечко О.М.

Літвіна Н. М.