Ухвала

від 01.02.2017 по справі 826/4157/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: №826/4157/16 Головуючий у 1-й інстанції: Федорчук А.Б.

Суддя-доповідач: Ісаєнко Ю.А.

У Х В А Л А

Іменем України

01 лютого 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Ісаєнко Ю.А.;

суддів: Губської Л.В., Федотова І.В.,

за участю секретаря: Левченка А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 листопада 2016 року у адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ТК Промтехсервіс до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 08.10.2015 №0001402202, №0001392202,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 08.10.2015 №0001402202, №0001392202.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 листопада 2016 року позов задоволено.

Не погоджуючись із вказаною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 листопада 2016 року та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги та просив їх задовольнити.

Представник позивача у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги посилаючись на те, що судом першої інстанції було ухвалене законне та обґрунтоване рішення, а підстави для його зміни чи скасування відсутні.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції - без змін, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, посадовою особою відповідача проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ ТК Промтехсервіс з питання дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ Скайсіті Груп за період з 01.04.2014 по 30.04.2014 та з ТОВ Брокбудкепітал за період з 01.05.2014 по 31.05.2014; за наслідками перевірки складено акт від 22.09.2015 №372/26-57-22-02-10/37675491.

Актом перевірки встановлено порушення позивачем пункту 138.1, підпункту 138.5.1 пункту 138.5 статті 138, пункту 139.1 статті 139 ПК України, що призвело до заниження податку на прибуток за 2014 рік на 297333,00 грн; пункту 44.1 статті 44, пункту 185.1 статті 185, пункту 188.1 статті 188, пункту 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 201.1, 201.6, 201.10 статті 201 ПК України, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 330370,00 грн, в тому числі за квітень 2014 року на 193327,00 грн, травень 2014 року - 137043,00 грн.

В обґрунтування заниження грошових зобов'язань контролюючий орган посилається на безтоварність господарських операцій позивача з ТОВ Скайсіті - Груп та ТОВ Брокбудкепітал .

Так, щодо ТОВ Скайсіті-Груп посадовими особами зазначено, що до перевірки позивачем не надано специфікацію, яка є невід'ємною частиною договору купівлі - продажу від 16.04.2014 №2904; банківські виписки, платіжні доручення та інші документи, що передбачені чинним законодавством, які підтверджують оплату товарів; сертифікати, що підтверджують відповідність отриманого товару встановленим стандартам та технічну документацію, яка встановлює вимоги до його якості; товарно - транспортні накладні чи будь - які інші документи, що посвідчують факт транспортування товарно - матеріальних цінностей.

Стосовно ТОВ Брокбудкепітал відповідач посилається на те, що до перевірки не надано рахунки - фактури, що передбачені договором; банківські виписки, що підтверджували б факт перерахування коштів за товари; сертифікати, що підтверджують відповідність отриманого товару встановленим стандартам та технічну документацію, яка встановлює вимоги до його якості; банківські виписки, які підтверджують оплату отриманих послуг.

Крім того, в акті перевірки зазначено, що згідно інформації АІС Податковий Блок , товар реалізований ТОВ Скайсіті-Груп на користь ТОВ ТК Промтехсервіс містить коди УКТЗЕД, в свою чергу ТОВ Скайсіті-Груп у перевіряємому періоді не декларувало р. 12 Ввезені на митну території України товари, необоротні активи та отримані від нерезидента на території України послуги з метою їх використання в межах господарської діяльності платника податку для здійснення операцій, які оподатковуються а основною ставкою, ставкою 7% та нульовою ставною .

08 жовтня 2015 року відповідачем на підставі акту перевірки винесені податкові повідомлення - рішення:

- №0001402202, яким за виявлені порушення позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 371666,00 грн;

- №0001392202, яким за виявлені порушення позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 495555,00грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з якими погоджується колегія суддів, виходив з наступного.

Положеннями пункту 138.1 статті 138 ПК України передбачено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності та інших витрат. Витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 вказаного Кодексу витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Підпунктом а пункту 198.1 статті 198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 3 ГК України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Частиною другої статті 3 цього Кодексу передбачено, що господарська діяльність, яка здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до статті 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податку.

Водночас за відсутністю факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Тому, дослідженню підлягає реальність здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку, та приймати на підтвердження даних податкового обліку необхідно лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, між позивачем (покупець) та ТОВ Скайсіті-Груп (продавець) укладений договір купівлі - продажу від 29 квітня 2014 року №2904, згідно якого останній поставляє продукцію. Якісні і кількісні характеристики продукції, строки поставки продукції за цим договором визначаються у специфікації, що додається до цього договору і є його невід'ємною частиною. Пунктом 2 вказаного договору передбачено, що якість продукції має відповідати державним стандартам і технічним умовам. Продавець зобов'язаний на кожну партію продукції видати сертифікат, який посвідчує відповідність продукції вимогам відповідних стандартів або технічних умов. Продукція підлягає обов'язковому маркуванню згідно з вимогами відповідних стандартів або технічними умовами. Відповідно до пункту 3.2 договору продукція відвантажується на адресу покупця на умовах самовивезення.

На підтвердження виконання умов договору позивачем надані додаток №1 до договору (специфікація) відповідно до якого продавець зобов'язаний поставити наступний товар: 2764419 шпонка; 2470851 захист боковий; 2470852 захист боковий; 2764421 монтажна плита; 2470856 нажимний диск; 3689470 нажимний диск; 1939519 Втулка; 0583126 Втулка.

Також, на підтвердження виконання умов договору позивачем надані рахунок-фактура від 30.04.2014 №СГ-0000052; видаткова накладна від 30.04.2014 №СГ-0000052, податкова накладна від 30.04.2014 №202 на загальну суму з ПДВ 1159960,66 грн; товарно-транспортна накладна від 30.04.2014 №52. На підтвердження оплати позивачем надані виписки по рахунку у банку.

Також, між позивачем (покупець) та ТОВ Брокбудкепітал (продавець) укладений договір поставки (купівлі - продажу) від 16.05.2014 №165, відповідно до якого постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначеними цим договором, поставити покупцю автозапчастини в асортименті (далі - товар), а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначеними цим договором, прийняти та оплатити товар. Поставка товару здійснюється окремими партіями. Під окремою партією товару сторони розуміють асортимент і кількість товару, яка поставлена постачальником по одній видатковій накладній і оплачена покупцем по одному рахунку-фактурі.

Відповідно до пункту 3 договору поставка товару покупцю здійснюється силами та за рахунок постачальника з використанням залучених транспортних засобів на умовах DDP - місце визначено покупцем. Покупець надсилає постачальнику шляхом телефонного, електронного, факсимильного зв'язку заявку на поставку товару. Одночасно з товаром постачальник повинен передати покупцю наступні документи: видаткову накладну; податкову накладну; рахунок-фактуру (якщо виставлявся); та інші документи на вантаж на вимогу покупця (якщо вони передбачені угодою сторін).

На підтвердження виконання умов договору позивачем надані специфікація №1 з визначенням найменування, кількості та вартості товару; рахунок-фактура від 19.05.2014 №232; видаткову накладну від 19.05.2014 №232; податкову накладну від 19.05.2014 №232 на загальну суму з ПДВ 86836,12 грн; товарно-транспортна накладна від 19.05.2014 №232; специфікація №2 з визначенням найменування, кількості та вартості товару; рахунок-фактура від 26.05.2014 №414 на загальну суму з ПДВ 26329,32 грн; видаткова накладна від 26.05.2014 №414; товарно-транспортна накладна від 26.05.2014 №414; податкова накладна від 26.05.2014 №414 на загальну суму з ПДВ 26329,32 грн; специфікація №3 з визначенням найменування, кількості та вартості товару; рахунок-фактура від 26.05.2014 №413; видаткова накладна від 26.05.2014 №413; товарно-транспортна накладна від 26.05.2014 №413; податкова накладна від 26.05.2014 №413 на загальну суму з ПДВ 459192,00 грн; специфікація №4 з визначенням найменування, кількості та вартості товару; рахунок-фактура від 29.05.2014 №678; видаткова накладна від 29.05.2014 №678 на загальну суму з ПДВ 249900,00 грн; товарно-транспортна накладна від 29.05.2014 №678; податкова накладна від 29.05.2014 №678 на загальну суму з ПДВ 249900,00 грн. На підтвердження оплати позивачем надані виписки по рахунку у банку.

Щодо подальшого руху активів, отриманих від ТОВ Скайсіті-груп , позивачем зазначено, що запчастини були використані для модернізації експлуатаційної характеристики ковша ESCO POSILOK S130 V-25,5 м 3 через ТОВ Техно Центр , на підтвердження чого надав таблицю співставлення товарів, акт виконаних робіт, що складений з ТОВ Техно Центр , видаткову накладну та виписку по рахунку у банку на підтвердження оплати.

Щодо подальшого руху активів, отриманих від ТОВ Брокбудкепітал , позивачем надані договори, специфікації, рахунки - фактури, видаткові та податкові накладні, довіреності, виписки по рахунках у банках, а також таблицю співставлення товарів, згідно яких позивачем товар (автозапчастини) був реалізований іншим товариствам.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що господарські операції позивача з зазначеними вище контрагентами здійснювались в межах господарської діяльності, є реальними, та підтверджуються необхідними документами.

Колегія суддів зазначає, що наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до Податкового кодексу України необхідні для віднесення певних сум до складу витрат та податкового кредиту, зокрема, виданих постачальником та виконавцем послуг видаткових та податкових накладних, актів приймання передачі товару або послуг та інші, не є безумовною підставою для формування витрат та податкового кредиту, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності.

Відповідно до частини другої статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до частини першої статті 18 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців , якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Судом першої інстанції встановлено, що на дату підписання договору, розрахункових та первинних документів контрагенти позивача не були припинені та були платниками податку на додану вартість.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що органом державної податкової служби як суб'єктом владних повноважень не доведено, що зазначені вище правочини є такими, що спрямовані на не реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, відповідно, висновки акту перевірки є необґрунтованими.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про протиправність оскаржуваних податкових повідомлень - рішень та, як наслідок, про задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини першої статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, доводи апеляційних скарг не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстави для скасування або зміни постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 листопада 2016 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

(Ухвалу у повному обсязі складено 06.02.2017 року)

Головуючий суддя: Ю.А. Ісаєнко

Суддя: Л.В. Губська

Суддя: І.В. Федотов

Головуючий суддя Ісаєнко Ю.А.

Судді: Губська Л.В.

Федотов І.В.