Рішення

від 08.02.2017 по справі 136/2187/15-ц

ЛИПОВЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 136/2187/15-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2017 року м. Липовець

Липовецький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Стадника С.І.

секретаря судового засідання Квашук О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Липовець цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Славнянської сільської ради Липовецького району Вінницької області, ОСОБА_2, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Відділу Держгеокадастру у Липовецькому районі Вінницької області, про визнання рішення незаконним та скасування державних актів, -

ВСТАНОВИВ:

30.12.2002 року рішенням 3 сесії 24 скликання Славнянської сільської ради Липовецького району Вінницької області (далі - Славнянська с/р) було затверджено технічну документацію із землеустрою на земельну ділянку для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд по вул. Будьоного в с. Ганівка, Липовецького району Вінницької області, площею 0,2500 гектарів (кадастровий номер 0522286400:03:000:0172), а також на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства за вищевказаною адресою, площею 0,3155 гектарів (кадастровий номер 0522286400:03:000:0163).

На підставі зазначеного рішення, 21.05.2013 року Славнянська с/р видала на ім'я ОСОБА_3 Державний акт серії ВН № 162292 на право власності на земельну ділянку для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд площею 0,2500 гектарів (кадастровий номер 0522286400:03:000:0172), яка розташована по вул. Будьоного в с. Ганівка, Липовецького району Вінницької області, а також Державний акт серії ВН № 162293 на право власності на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 0,3155 гектарів (кадастровий номер 0522286400:03:000:0163), яка розташована за вищевказаною адресою.

03.04.2005 року померла ОСОБА_4, яка на випадок своєї смерті склала на ім'я ОСОБА_1 особисте розпорядження (заповіт), яким заповіла їй усе своє майно. Після її смерті спадщину прийняла позивач. Для оформлення спадщини позивач звернулась до Відділу Держземагенства у Липовецькому районі Вінницької області за отриманням витягів з Державного земельного кадастру на вищевказані земельні ділянки.

У видачі витягів позивачу було відмовлено, оскільки при внесенні обмінних файлів до бази ДЗК сталось накладення земельних ділянок, а саме в базі вже знаходились земельна ділянка для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд площею 0,2500 гектарів (кадастровий номер 0522286400:02:000:0363), а також земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства площею 1,7541 гектарів (кадастровий номер 0522286400:02:000:0364), на які згідно рішення 37 сесії 5 скликання Славнянської с/р від 12.10.2010 року на ім'я ОСОБА_2, 15.06.2011 року було видно Державні акти серії ЯЛ № 448565, № 448566.

З зазначеного слідує, що Славнянська с/р незаконно передала ОСОБА_2 земельні ділянки, які належали спадкодавцю. У зв'язку з цим позивач не в змозі оформити отримане у спадок майно (земельні ділянки).

Вказане стало підставою для звернення позивача до суду за захистом порушених прав для відновлення яких ОСОБА_1 просить суд:

-визнати незаконним та скасувати рішення 37 сесії 5 скликання Славнянської с/р від 12.10.2010 року "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку";

-скасувати Державний акт серії ЯЛ № 448565 про право власності на земельну ділянку для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд площею 0,2500 гектарів (кадастровий номер 0522286400:02:000:0363), яка розташована по вул. Будьоного в с. Ганнівка, Липовецького району Вінницької області, який 15.06.2011 року виданий Славнянською с/р на імя ОСОБА_2;

-скасувати Державний акт серії ЯЛ № 448566 про право власності на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 1,7541 гектарів (кадастровий номер 0522286400:02:000:0364), яка розташована по вул. Будьоного в с. Ганнівка, Липовецького району Вінницької області, який 15.06.2011 року виданий Славнянською с/р на імя ОСОБА_2

В судовому засідання представник позивача просив суд позов задовольнити.

Голова Славнянської с/р проти задоволення позову заперечив пояснивши суду, що оспорюване рішення прийнято органом місцевого самоврядування в межах повноважень, в спосіб і порядок встановлений законом, а тому підстав для його скасування не має. Оскільки державні акти видані на підставі зазначеного рішення, яке є законним, підстав для їх скасування не має.

Представник ОСОБА_2 в судовому засіданні вказав на необґрунтованість заявлених вимог, оскільки позивач не надала допустимих доказів, які підтверджують накладення спірних земельних ділянок, їх координат та конфігурації. Таким чином, позивач не довела порушення своїх прав, що є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог.

Представник Відділу Держгеокадастру у Липовецькому районі Вінницької області повідомив суд, що земельні ділянки ОСОБА_2 накладаються на земельні ділянки успадковані позивачем після смерті ОСОБА_3, у зв'язку з цим витяг з Державного земельного кадастру їй не може бути видано, що свідчить про обґрунтованість позовних вимог.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

03.04.2005 року померла ОСОБА_4 (а.с. 69 т.1), яка на випадок своєї смерті склала на ім'я ОСОБА_1 особисте розпорядження (заповіт, а.с 73 т.1), яким заповіла їй усе своє майно.

З матеріалів Спадкової справи № 87/2008 року слідує, що після смерті ОСОБА_3 в строк, додатково визначений рішенням Липовецького районного суду Вінницької області від 07.02.2008 року (а.с. 63 т.1), спадщину прийняла позивач (а.с. 64 т.1)

Судом встановлено, що 30.12.2002 року рішенням 3 сесії 24 скликання Славнянської с/р було затверджено технічну документацію із землеустрою на земельну ділянку для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд по вул. Будьоного в с. Ганівка, Липовецького району Вінницької області, площею 0,2500 гектарів (кадастровий номер 0522286400:03:000:0172), а також на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства за вищевказаною адресою, площею 0,3155 гектарів (кадастровий номер 0522286400:03:000:0163).

На підставі зазначеного рішення, 21.05.2013 року Славнянська с/р видала на ім'я ОСОБА_3 Державний акт серії ВН № 162292 на право власності на земельну ділянку для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд площею 0,2500 гектарів (кадастровий номер 0522286400:03:000:0172), яка розташована по вул. Будьоного в с. Ганівка, Липовецького району Вінницької області, а також Державний акт серії ВН № 162293 на право власності на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 0,3155 гектарів (кадастровий номер 0522286400:03:000:0163), яка розташована за вищевказаною адресою.

З зазначеного слідує, що після смерті ОСОБА_3 до складу спадщини увійшла земельна ділянка для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд площею 0,2500 гектарів (кадастровий номер 0522286400:03:000:0172), яка розташована по вул. Будьоного в с. Ганівка, Липовецького району Вінницької області, а також земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства площею 0,3155 гектарів (кадастровий номер 0522286400:03:000:0163), яка розташована за вищевказаною адресою.

Для оформлення спадщини після смерті ОСОБА_3 позивач звернулась до Відділу Держземагенства у Липовецькому районі Вінницької області за отриманням витягів з Державного земельного кадастру на вищевказані земельні ділянки.

Зі змісту листа державного кадастрового реєстратора Відділу Дерземагенства у Липовецькому районі Вінницької області від 16.08.2015 року (вих. № 5, а.с. 12 т.1) слідує, що у видачі витягів позивачу було відмовлено, оскільки при внесенні обмінних файлів до бази ДЗК сталось накладення земельних ділянок, а саме в базі вже знаходиться земельна ділянка для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд площею 0,2500 гектарів (кадастровий номер 0522286400:02:000:0363), а також земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства площею 1,7541 гектарів (кадастровий номер 0522286400:02:000:0364), на які згідно рішення 37 сесії 5 скликання Славнянської с/р від 12.10.2010 року "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку" (а.с. 52 т.1) на ім'я ОСОБА_2, 15.06.2011 року було видно Державні акти серії ЯЛ № 448565 (а.с. 237 т.1), № 448566 (а.с. 238 т.1).

В судовому засіданні представник Відділу Дерземагенства у Липовецькому районі Вінницької області пояснила суду, що відомості про земельні ділянки ОСОБА_3 за її життя до Державного земельного кадастру внесені не були, у зв'язку з чим при видачі державних актів на спірні земельні ділянки на ім'я ОСОБА_2 накладення виявлено не було.

У якості доказів, що підтверджують накладення спірних земельних ділянок позивач покликається на лист державного кадастрового реєстратора Відділу Дерземагенства у Липовецькому районі Вінницької області від 16.08.2015 року (вих. №5, а.с. 12 т.1), лист виконуючого обов'язки начальника Відділу Держгеокадастру у Липовецькому районі Вінницької області від 26.01.2017 року (вих. №31-28-99 0-128/2-17, а.с. 4 т.2), викопіювання з Національної Кадастрової Системи (а.с. 5-6 т.2) та схеми (а.с. 174, 175 т.1) на яких зображено взаємне розташування спірних земельних ділянок.

За правилами статті 59 ЦПК України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку встановленого законом. Обставини, які мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За відсутності даних, які дозволяють ідентифікувати особу, яка видала схеми (а.с. 174, 175 т.1) та викопіювання з Національної Кадастрової Системи (а.с. 5-6 т.2) на яких зображено накладення спірних земельних ділянок, а також відомостей про дату їх видачі, суд дійшов висновку про недопустимість вказаних доказів.

Із розробленого кадастрового плану (а.с. 45 т.1), а також абрису зовнішньої межі земельної ділянки гр. ОСОБА_5 (а.с. 46 на звороті т.1) слідує, що суміжними землекористувачами є: від А до Б - землі сільської ради, від Б до В - землі гр. ОСОБА_6, від В до Г - землі сільської ради, від Г до Д - землі гр. ОСОБА_7, від Д до Е - землі сільської ради, від Е до А - землі гр. ОСОБА_8, межі земельної ділянки погоджено із сусідніми землекористувачами, при цьому обмежень на використання земельної ділянки не має (а.с. 47, 48 т.1).

З дослідженої в судовому засіданні технічної документації із землеустрою (а.с. 38-54 т.1), яку замовив ОСОБА_2 суд встановив, що передана йому земельна ділянка була вільною.

У відповідності до частини 4 статті 338 ЦПК України судом враховано висновки і мотиви, з яких 26.10.2016 року ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справи скасовані рішення суду першої та апеляційної інстанції, які є обов'язковими при новому розгляді справи, зокрема щодо недопустимості доказів про накладення земельних ділянок за відсутності точних розмірів, координат та конфігурації їх накладення.

За відсутності даних щодо взаємного розташування спірних земельних ділянок, а саме точних розмірів, координат та конфігурації їх накладення, суд вважає лист державного кадастрового реєстратора Відділу Дерземагенства у Липовецькому районі Вінницької області від 16.08.2015 року (вих. №5, а.с. 12) недопустимим доказом на підтвердження факту накладення спірних земельних ділянок.

У відповідності до частини 4 статті 10 ЦПК України суд, сприяючи всебічному і повному з'ясуванню обставин справи, роз'яснив представнику позивача його право на звернення до суду із клопотанням про призначення судової експертизи для з'ясування обставин, які мають значення для справи і потребують спеціальних знань, зокрема встановлення точних розмірів, координат та конфігурації накладення спірних земельних ділянок. При цьому суд попередив про наслідки вчинення та не вчинення вказаної процесуальної дії.

Представник позивача повідомив суд, що потреби призначати судову експертизу для встановлення точних розмірів, координат та конфігурації накладення спірних земельних ділянок не має, оскільки їх накладення підтверджуються наданими доказами (а.с. 12, 174, 175 т.1, а.с. 5-6 т.2), а якщо ОСОБА_2 заперечує накладення земельних ділянок, то нехай він і звертається до суду із клопотанням про призначення судової експертизи.

Відповідно до частини 3 статті 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі (стаття 11 ЦПК України).

Згідно пункту 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 18.12.2009 року "Про судове рішення у цивільній справі", рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в тому судовому засіданні, в якому ухвалюється рішення.

Відповідно до частини 1 статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1 статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням встановлених обставин суд дійшов висновку, що позивач не довела належними і допустимими доказами накладення спірних земельних ділянок, а тому обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог, зокрема, що рішення 37 сесії 5 скликання Славнянської с/р від 12.10.2010 року "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку", а також Державні акти серії ЯЛ № 448565, № 448566, які 15.06.2011 року видані на ім'я ОСОБА_2, порушують її права є необґрунтованими. За таких обставин в суду відсутні підстави для задоволення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст. 3, 10, 11, 57-60, 88, 212-215 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до Славнянської сільської ради Липовецького району Вінницької області, ОСОБА_2, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Відділу Держгеокадастру у Липовецькому районі Вінницької області, про визнання рішення незаконним та скасування державних актів.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається апеляційному суду Вінницької області через Липовецький районний суд Вінницької області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя С.І. Стадник