Ухвала

від 10.02.2017 по справі 490/947/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №490/947/17 10.02.2017

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2017 року м. Миколаїв

Апеляційний суд Миколаївської області

в складі колегії суддів судової палати у кримінальних справах:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

за участю секретаря ОСОБА_4

розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 32017150000000012

за апеляційною скаргою представника ТОВ «Українська Стивідорна Компанія» ОСОБА_5

на ухвалу слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 07 лютого 2017 року про накладення арешту.

Учасники судового провадження:

прокурор ОСОБА_6

представник ТОВ

«Українська Стивідорна Компанія» ОСОБА_5 .

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Представник ТОВ «Українська Стивідорна Компанія» ОСОБА_5 просить ухвалу скасувати та постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання слідчого про арешт майна відмовити.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.

Ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 07 лютого 2017 року клопотання слідчого ОВС ВОДР СУФР ГУ ДФС у Миколаївській області про арешт майна задоволено.

Накладено арешт на майно, що вилучено в ході обшуку території складських, офісних приміщеннях, які орендуються, суборендуються ТОВ «Наваль Логістік», ТОВ «Українська Стивідорна Компанія» та ТОВ «Наваль Парк» за адресами: м. Миколаїв, вул. Індустріальна, буд. 1, буд. 1/4, буд. 1/7, буд. 1/8, буд. 1/9, буд. 1/10, буд. 1/11, буд. 1/13, буд. 1/14, буд. 1/15, буд. 1/17, буд. 1/18, буд. 1/19, буд.1/20 (власник ПАТ «Чорноморський суднобудівний завод»), буд. 1/6, буд. 1/1, буд. 1/1а, буд. 1/1б, буд. 1/1в (власники: ТОВ «Наваль Парк; ТОВ «Смарт - Мерітайм Груп»), а саме:

1. зошит з чорновими записами з написом ручкою синього кольору «Кукурудза Вагони» - на 96 арк.;

2. накладна № 43676402 від 26.01.2017 р., експедитор ТОВ «Карго СВ», експортер ТОВ «Соліс Груп», експортний контракт № S225FC, кукурудза вагою 259800 кг із зазначенням номерів вагонів № 95329447, 95617171, 95792578, 95792503 на 1 арк.;

3. супровідний лист від ТОВ «Карго СВ» № 2601/557 від 26.01.2017р. відповідно до якої вантаж, згідно накладної № 43676402 від 26.01.2017р. зарахувати на ТОВ «Соліс Груп» - на 1 арк.;

4. накладна № 411194382 від 26.01.2017р., експедитор ТОВ «ТЕП Вертикаль», експортер ТОВ «Соліс Груп», експортний контракт № S225FC, кукурудза вагою 138350 кг із зазначенням номерів вагонів № 95800777, 95759411 на 1 арк.;

5. накладна № 41214008 від 27.01.2017р., експедитор ТОВ «ТЕП Вертикаль», експортер ТОВ «Соліс Груп», експортний контракт № S225FC, кукурудза вагою 138000 кг із зазначенням номерів вагонів № 95539102, 95636767 на 1 арк.;

6. накладна № 43700616 від 28.01.2017р., експедитор ТОВ «Карго СВ», експортер ТОВ «Соліс Груп», експортний контракт № S225FC, кукурудза вагою 251750 кг із зазначенням номерів вагонів № 95359014, 95310504, 95641023, 95540225 на 1 арк.;

7. накладна № 43699685 від 28.01.2017р., експедитор ТОВ «Карго СВ», експортер ТОВ «Соліс Груп», експортний контракт № S225FC, кукурудза вагою 195000 кг із зазначенням номерів вагонів № 95753059, 95619284, 95544300 на 1 арк.;

8. накладна № 43689942 від 27.01.2017р., експедитор ТОВ «Карго СВ», експортер ТОВ «Соліс Груп», експортний контракт № S225FC, кукурудза вагою 248300 кг із зазначенням номерів вагонів № 95795787, 95364519, 95828711, 95360442 на 1 арк.;

9. зошит з чорновими записами з написом ручкою синього кольору з написом «Вагони. 08.10.16» - на 96 арк.;

10. флеш - накопичувач «Trasnscend» чорного кольору «2Gb» «5537251333;

11. ноутбук «Asus», чорного кольору Model:N71V, s/n: A3NOAS495675125;

12. зарядний пристрій до ноутбука «Asus», s/n: 83LW02PC1HW;

13. ноутбук «Lenovo», чорного кольору Model:80MJ, s/n:MP11F8JE;

14. зарядний пристрій до ноутбука «Lenovo», s/n: 5A10H42025;

15. аркуш паперу формату А4 на якому надруковано текст з найменуванням товару та контрагентів, а саме зазначено ООО «Солис Груп» на зберігається на УСК 1230400 кг на 1 арк.;

16. незаповнені ТТН з підписом та відтиском печатки ТОВ «Віссентія» - на 16 арк.;

17. копія преформи інвойс №S225FC/1 від 19.01.2017р., в якому зазначено продавець/відправник: ТОВ «Соліс Груп», номенклатура товару кукурудза у кількості 2200000 кг у 2 (Двох) примірниках на 2 (Двох) арк.;

18. копія договору № 29/12 «на оказание услуг по перевалке и технологическому накоплению грузов» від 29.12.2016р. на 25 (Двадцяти п`яти) арк.;

19. товар кукурудза, вага нетто 1232, 2 тон, власником/експортером якого є ТОВ «Соліс Груп» (код ЄДРПОУ 38950908), шляхом заборони будь - кому здійснювати його відчуження, розпорядження та користування до скасування арешту у порядку встановленому КПК України.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

Представник ТОВ «Українська Стивідорна Компанія» ОСОБА_5 вважає ухвалу слідчого судді незаконною та необґрунтованою.

Зазначає, що ухвалою слідчого судді від 02.02.2017 р. надано дозвіл на проведення обшуку приміщень, які використовуються ТОВ «Українська Стивідорна Компанія» з метою виявлення товару зазначеного у митній декларації типу «ЕК10РР» № 504050000/2017/300141 від 27.01.2017р.

На думку апелянта, протокол обшуку від 04.02.2017 р. містить у собі інформацію про список осіб, які здійснювали обшук, однак при обшуку були присутні інші працівники правоохоронних органів, частина яких у протоколі не зазначена та не вказано їх статус.

У порушення ухвали слідчого судді, обшук здійснювався на території ПАТ «ЧСЗ» та у приміщеннях, які не зазначені в ухвалі суду (приміщення вагового комплексу, металева конструкція та ін.).

У протоколі обшуку 04.02.2017 р. вказано, що у ході обшуку встановлено, що ТОВ «Українська Стивідорна Компанія» користується складськими приміщеннями № 2 (2-Б) та 4 (4-Б). Однак, не зазначені підстави стверджувати про наявність у користуванні ТОВ «Українська Стивідорна Компанія» вказаних приміщень; про належність товару саме ТОВ «Українська Стивідорна Компанія» або іншій особі; про кількість товару, не зазначено, яким чином здійснювалось його вимірювання та інше. Не встановлено, кому належать складські приміщення, їх точні адреси, не здійснювалась перевірка товару та його вага. Також опечатано закритий склад № 9, про який жодної вказівки у протоколі не зазначено.

Зазначає, що слідчим не складено додаток до протоколу, до якого не долучено та не зафіксовано відеозапис (частини) проведеної слідчої дії обшуку. Відеозапис у порушення ч.2 ст. 106 КПК України не упаковано належним чином та не додано до матеріалів проведеної слідчої дії, а саме обшуку.

Крім того, апелянт оспорює обґрунтованість вилучення 05.02.2017 р. в кабінеті №314 по вул. Індустріальній 1/6 у м. Миколаєві майна: два ноутбуки, флеш-накопичувач та документів. Зазначає, що вилучений товар кукурудза, зберігається у опечатаних складських приміщеннях, в яких знаходяться і інші культури в інших кількостях. Такими діями власнику безпідставно утримуваного майна завдається шкода, збитки та витрати.

Вважає, що слідчим порушені строки звернення до суду з клопотанням про арешт майна, яке повинно було подане не пізніше 20.30 год. 06.02.2017 р., однак подано лише 07.02.2017 р., і що тимчасово вилучене майно повернуто не було.

Встановлені слідчим суддею обставини.

06.02.2017 р. слідчий з ОВС ВОДР СУФР ГУ ДФС в Миколаївській області ОСОБА_7 звернувся до слідчого судді із клопотанням про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, що вилучене у ході проведеного обшуку на території складських, офісних приміщеннях, які орендуються, суборендуються ТОВ «Наваль Логістік», ТОВ «Українська Стивідорна Компанія» та ТОВ «Наваль Парк».

Задовольняючи клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про достатність підстав вважати, що вилучене під час обшуку майно є предметом кримінального правопорушення, зберегло на собі його сліди та у подальшому може бути використане як доказ.

Встановлені судом апеляційної інстанції обставини.

Заслухавши доповідь судді, представника ТОВ «Українська Стивідорна Компанія» на підтримку апеляційної скарги, думку прокурора про залишення апеляційної скарги без задоволення, вивчивши надані судом матеріали судового провадження та матеріали кримінального провадження № 32017150000000012, обговоривши доводи поданої апеляційної скарги, апеляційний суд встановив наступне.

СУ ФР ГУ ДФС у Миколаївській області здійснюється досудове розслідування за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 205 КК України, відомості щодо який 30.01.2017 р. внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 32017150000000012.

Досудове розслідування здійснюється за фактом фіктивного підприємства, а саме створення або придбання суб`єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що 19.05.2016 р. ТОВ «Соліс Груп» перереєстроване на ОСОБА_8 , за поясненнями якого, він не має ніякого відношення до реєстрації (перереєстрації) та ведення фінансово-господарської діяльності ТОВ «Соліс Груп». Намірів ведення підприємницької діяльності ніколи не мав. Вказане підприємство зареєстроване на його ім`я без його відома. До ведення зовнішньо-економічної діяльності не причетний, будь-яких документів від ТОВ «Соліс Груп» не підписував, та не уповноважив (довіреності не видавав) на це інших осіб.

Крім того, в матеріалах матеріалів кримінального провадження містяться відомості про те, що ТОВ «Соліс Груп» за податковою адресою: м. Одеса, Малиновський район, вул. Космонавтів 36, не знаходиться, згідно податкової звітності з жовтня 2016 р. підприємство не звітує, відсутнє відображення придбання сільськогосподарської продукції та відсутній штат працівників на підприємстві, виробничі потужності, складські приміщення та основні фонди.

Однак, 27.01.2017 р. ТОВ «Соліс Груп» в зоні діяльності Миколаївської митниці ДФС (м/п «Миколаїв Морський) оформлено митну декларацію типу «ЕК10РР» на експорт товарів (кукурудза) загальною вагою нетто 2200 тон, фактурною вартістю - 308000 дол. США (8380 тис. грн.) в адресу нерезидента - отримувача підприємства Parkwall Transit INC, країна призначення Панама, пункт контролю «Чорноморський суднобудівний завод». В документах, наданих до митного органу та зазначених в гр. 44 митної декларації № 504050000/2017/300141 від 27.01.2017 р., відсутні відомості щодо виробника товарів.

Відповідно до ухвали слідчого судді від 02.02.2017 р., на території складських, офісних приміщеннях, які орендуються, суборендуються ТОВ «Наваль Логістік», ТОВ «Українська Стивідорна Компанія» та ТОВ «Наваль Парк» проведено обшук, який проводився з метою виявлення товару, зазначеного у митній декларації типу «ЕК10РР» № 504050000/2017/300141 від 27.01.2017 р., а саме: кукурудзи не насіннєвої українського походження, врожаю 2016 р., вагою нетто 2200 тонн, експортером якої є ТОВ «Соліс Груп», а також документи, чорнові записи, електронні носії інформації, на яких міститься інформація щодо транспортування, зберігання, перевалки даного товару та інші речі, що мають суттєве значення для виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, та можуть бути використані для призначення експертиз, та можуть бути визнані речовими доказами.

Як вбачається зі змісту протоколу обшуку, під час його проведення вилучено саме те майно, на яке надавався дозвіл ухвалою слідчого судді від 02.02.2017 р. Отже, відсутні підстави вважати, що виявлене під час обшуку майно є тимчасово вилученим майном, як вважає апелянт.

З цих підстав, апеляційний суд не вбачає порушень вимог ч. 5 ст. 171 КПК України щодо строку звернення слідчого з клопотанням про арешт майна, що стверджує апелянт, оскільки ці строки стосуються порядку подання слідчим клопотання стосовно тимчасово вилученого майна.

В клопотанні слідчого міститься достатнє обґрунтування щодо необхідності арешту майна, вилученого при проведенні обшуку на підставі ухвали слідчого судді від 02.02.2017 р., з посиланням на те, що вилучені предмети мають значення для кримінального провадження в якості речових доказів та є необхідність у проведенні експертиз.

Як передбачено п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно вимогам ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч.2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Ці вимоги закону враховані слідчим суддею при ухваленні рішення.

На думку колегії суддів, є достатні підстави вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 205 КК України, а також про те, що виявлене майно при проведенні обшуку відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, тобто є речовим доказом.

Наведені представником ТОВ «Українська Стивідорна Компанія» ОСОБА_5 доводи в цілому стосуються процедури проведення обшуку. Однак обшук проведений на законних підставах, з дотриманням вимог кримінального процесуального закону, під час обшуку вилучено майно, і є достатні підстави вважати, що воно є речовим доказом.

Тому наведені апелянтом доводи не є підставою для скасування ухвали слідчого судді про накладення арешту.

Апеляційний суд вважає, що прийняте слідчим суддею рішення є обґрунтованим, а тому не вбачає підстав для скасування ухвали, про що просить апелянт.

Керуючись ст. ст. 407 ч.3, 422 КПК України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника ТОВ «Українська Стивідорна Компанія» ОСОБА_5 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 07 лютого 2017 року про арешт майна, вилученого при проведенні обшуку території складських, офісних приміщень, які орендуються, суборендуються ТОВ «Наваль Логістік», ТОВ «Українська Стивідорна Компанія» та ТОВ «Наваль Парк»,- залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3