Постанова

від 16.11.2016 по справі 810/4202/15

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 листопада 2016 року м. Київ 810/4202/15

Суддя Київського окружного адміністративного суду Панова Г.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Головбудсервіс-К"

до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Київській області

про визнання протиправною та скасування податкової вимоги, визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Головбудсервіс-К" з позовом до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги, визнання протиправним та скасування рішення про опис майна у податкову заставу.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що спірна податкова вимога від 23.07.2015 № 565-23 та рішення про опис майна у податкову заставу від 23.07.2015 № 35 є протиправними та підлягають скасуванню у зв'язку з тим, що податковий борг зазначений в податковій вимозі виник на підставі податкових повідомлень - рішень від 26.08.2014 № НОМЕР_1, від 22.01.2015 № НОМЕР_2, від 06.03.2015 № НОМЕР_3, які оскаржені в судовому порядку, а тому, сума грошового зобов'язання за податковими повідомленями - рішеннями, вважається неузгодженою, а в такому випадку податкова вимога не виноситься.

Крім того, представник позивача посилаючись на пункт 56.18 статті 56 та строки встановлені статтею 102 Податкового кодексу України зазначив, що законом надається 1095 днів на оскарження податкового повідомлення - рішення після отримання такого рішення, таким чином позивач важає, що відповідачем порушено процедуру прийняття спірної вимоги та рішення.

В той же час, 26.09.2016 представником позивача були подані до суду додаткові письмові пояснення, в яких представник позивача підтримав позовні вимоги і повідомив суд, що за наслідками судового розгляду адміністративних справ щодо правомірності та законності прийняття податкових повідомлень - рішень (від 26.08.2014 № НОМЕР_1, від 22.01.2015 № НОМЕР_2, від 06.03.2015 № НОМЕР_3), на підставі яких виник податковий борг, прийняті судові рішення, які набрали законної сили. Так, судовими рішеннями по справі № 810/4211/15 (оскарження податкового повідомлення - рішення від 26.08.2014 № НОМЕР_1) та по справі № 810/4980/15 (оскарження податкового повідомлення - рішення від 22.01.2015 № НОМЕР_2) було відмовлено позивачу у задоволені позовних вимог, а оскаржувані податкові повідомлення - рішення залишені без змін.

Також, представник позивача зазначив, що судовим рішенням по справі № 810/4220/15, що набрало законної сили (оскарження податкового повідомлення - рішення від 06.03.2015 № НОМЕР_3) було задоволено позовні вимоги позивача та скасовано оскаржуване податкове повідомлення - рішення.

Представником позивача також вказано, що враховуючи, що рішення суду у справі № 810/4211/15 та № 810/4980/15, ТОВ "Головбудсервіс-К" було виконано вимоги податкових повідомлень - рішень від 26.08.2014 № НОМЕР_1 і від 22.01.2015 № НОМЕР_2 та сплачено зазначені в них суми грошових зобов'язань на підтвердження чого надані платіжні доручення.

Належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи представник позивача в судове засідання призначене на 16.11.2016 не з'явився, водночас, в цей же день, через канцелярію суду представником позивача було подане клопотання про здійснення розгляду справи в порядку письмового провадження без участі представника позивача.

Представник відповідача в судове засідання також не з'явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Водночас, в матеріалах справи, містяться письмові заперечення проти позову, в яких відповідач не погоджується з позовними вимогами позивача та наполягає, що спірні вимога та рішення прийняті правомірно і у відповідності до вимог чинного законодавства. Крім того, від податкового органу до суду надійшло клопотання про здійснення судового розгляду справи без участі представника податкового органу.

рім того, КВідповідно до частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що справа підлягає розгляду в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що адміністративний позов задоволенню не підлягає, з таких підстав.

Судом встановлено, що Ірпінською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Київській області на підставі висновків Акта перевірки від 25.07.2014 № 692/22-4/34427305 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Головбудсервіс - К» (код за ЄДРПОУ 34427305) з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо нарахування та сплати податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Сібол» (код за ЄДРПОУ 37265968), за період з 01.01.2014 року по 28.02.2014 року» прийнято податкове повідомлення - рішення від 26.08.2014 № НОМЕР_1; на підставі висновків Акта перевірки від 29.12.2014 № 78/22-4/34427305 Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Головбудсервіс - К» (код за ЄДРПОУ 34427305) з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо нарахування та сплати податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Софтпро-Технолоджі» за період з 01.07.2014 по 31.07.2014 та з ПМП «Домінанта» за період з 01.08.2014 по 31.08.2014 прийнято податкове повідомлення - рішення від 22.01.2015 № НОМЕР_2; на підставі висновків Акта перевірки від 18.02.2015 № 235/22-4/34427305 Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Головбудсервіс - К» (код за ЄДРПОУ 34427305) з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо нарахування та сплати податку на додану вартість по взаємовідносинах з ПМП «Домінанта» (код ЄДРПОУ 20245896) та ТОВ «Барій Стандарт» (код ЄДРПОУ 38858360) за період з 01.09.2014 по 30.09.2014 прийнято податкове повідомлення - рішення від 06.03.2015 № НОМЕР_3.

З наданих відповідачем Корінців рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу вбачається, що податкове повідомлення - рішення від 26.08.2014 № НОМЕР_1 було отримане позивачем 02.09.2014 (а.с. 44-45); податкове повідомлення - рішення від 22.01.2015 № НОМЕР_2 було отримане позивачем 27.01.2015 (а.с. 47); податкове повідомлення - рішення від 06.03.2015 № НОМЕР_3 було отримане позивачем 11.03.2015 (а.с. 49).

Враховуючи той факт, що ТОВ "Головбудсервіс-К" не було оскаржено зазначені податкові повідомлення - рішення та не сплачено вказані в них суми грошових зобов'язань у строк визначений діючим законодавством, а саме протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення - рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу (пункт 57.3 статті 57 Податкового кодексу України), відповідачем надіслано на адресу позивача податкову вимогу від 23.07.2015 № 565-23 на загальну суму 507 300,17, яка отримана позивачем 18.08.2015 (а.с. 51) та рішення про опис майна у податкову заставу від 23.07.2015 № 35.

Не погоджуючись з винесеною вимогою та прийнятим рішенням відповідача, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає про таке.

Відповідно до підпункту 14.1.39. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Пунктом 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію, а при здійсненні заходів податкового контролю встановлено факти здійснення платником податків діяльності, що призвела до виникнення об'єктів оподаткування, наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу та наявності діючих (у тому числі призупинених) ліцензій на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством (пункт 54.3.1 даної статті); дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках (пункт 54.3.2 даної статті); згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган (пункт 54.3.3 даної статті); рішенням суду, що набрало законної сили, особу визнано винною в ухиленні від сплати податків (пункт 54.3.4. даної статті); дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом (пункт 54.3.5. даної статті); результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов'язань, визначених платником податків у митних деклараціях (пункт 54.3.6. даної статті).

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового Кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

Підпунктом 59.3 статті 59 Податкового кодексу України, встановлено, що податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Позивачем не було повідомлено суд про оскарження податкових повідомлень - рішень від 26.08.2014 № НОМЕР_1, від 22.01.2015 № НОМЕР_2, від 06.03.2015 № НОМЕР_3 в адміністративному порядку та у матеріалах справи відсутні докази цього.

З наданих позивачем копій перших сторінок позовних заяв про оскарження податкових повідомлень - рішень, вбачається, що датою звернення до суду з позовними заявами про оскарження податкових повідомлень-рішень від 26.08.2014 № НОМЕР_1, від 22.01.2015 № НОМЕР_2, від 06.03.2015 № НОМЕР_3 є 31.08.2015 (а.с. 18-20).

Крім того, з наданих копій ухвал Київського окружного адміністративного суду про відкриття провадження в адміністративній справі вбачається, що провадження за позовною заявою про оскарження податкового повідомлення-рішення від 26.08.2014 № НОМЕР_1 було відкрито 04.09.2015; за позовною заявою про оскарження податкового повідомлення-рішення від 22.01.2015 № НОМЕР_2 було відкрито 13.10.2015, а за позовною заявою про оскарження податкового повідомлення-рішення від 06.03.2015 № НОМЕР_3 було відкрито 02.09.2015. Тобто, вже після прийняття відповідачем 23.07.2015 спірної податкової вимоги.

Враховуючи той факт, що позивач не оскаржував на момент винесення податкової вимоги ні в адміністративному, ні в судовому порядку вказані податкові повідомлення -рішення, що були отримані ним 02.09.2014, 27.01.2015, 11.03.2015, суд дійшов висновку, що відповідачем було правомірно та на законних підставах прийнято податкову вимогу.

Стосовно тверджень позивача щодо права оскаржити податкові повідомлення - рішення протягом 1095 днів протягом якого сума грошового зобов'язання за таким рішенням вважається неузгодженою, суд зазначає наступне.

Як вбачається з пункту 56.1 статті 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.

Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

В той же час, як вбачається зі змісту статті 102 Податкового кодексу України та ОСОБА_1 адміністративного суду України від 10.02.2011 № 203/11/13-11, даною статтею врегульовано питання тривалості строку (давності) звернення до суду з вимогою щодо протиправності податкового повідомлення - рішення, що становить 1095 днів, таким чином, суд дійшов висновку, що слід розрізняти поняття строку позовної давності для оскарження податкового повідомлення - рішення (1095 днів з дня отримання такого рішення) та строку протягом якого податкова заборгованість важається неузгодженою (10 днів з дня отримання такого рішення, але у разі якщо його не оскаржено).

Стосовно прийнятого рішення про опис майна у податкову заставу від 23.07.2015 № 35, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 88.1 статті 88 Податкового кодексу України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення (пункт 88.2 статті 88 Податкового кодексу України).

Пунктом 89.1 статті 89 Податкового кодексу встановлено, що право податкової застави виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку (підпункт 89.1.1); несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу (підпункт 89.1.2).

Пунктом 89.2 статті 89 Податкового кодексу України з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.

У разі якщо балансова вартість такого майна не визначена, його опис здійснюється за результатами оцінки, яка проводиться відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

У разі збільшення суми податкового боргу складається акт опису до суми, відповідної сумі податкового боргу платника податків, у порядку, передбаченому цією статтею.

Право податкової застави не поширюється на майно, визначене підпунктом 87.3.7 пункту 87.3 статті 87 цього Кодексу, на іпотечні активи, що належать емітенту та є забезпеченням відповідного випуску іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, на грошові доходи від цих іпотечних активів до повного виконання емітентом зобов'язань за цим випуском іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, а також на склад іпотечного покриття та грошові доходи від нього до повного виконання емітентом зобов'язань за відповідним випуском звичайних іпотечних облігацій.

Право податкової застави не застосовується, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до пункту 89.3 статті 89 Податкового кодексу України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.

Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Відмова платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, не звільняє такого платника податків від поширення права податкової застави на описане майно. У такому випадку опис здійснюється у присутності не менш як двох понятих.

Враховуючи зміст зазначених норм Податкового кодексу України та той факт, що станом на 23.07.2015 (день прийняття спірного рішення) за позивачем обліковувався податковий борг, суд дійшов висновку, що спірне рішення було прийняте у відповідності до норм чинного законодавства.

В той же час, позивач обґрунтовуючи свої позовні вимоги, посилається на ту обставину, що за результатами судового оскарження податкових повідомлень - рішень від 26.08.2014 № НОМЕР_1, від 22.01.2015 № НОМЕР_2, від 06.03.2015 № НОМЕР_3 прийняті рішення, які набрали законної сили.

Судом встановлено, що за результатом розгяду позовної заяви ТОВ Головбудсервіс-К до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про скасування податкового повідомлення - рішення від 26.08.2014 № НОМЕР_1 Київським окружним адміністративним судом прийнято постанову від 11.11.2015 по справі 810/4211/15, якою відмовлено в задоволені позовних вимог та яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.03.2016.

За результатом розгяду позовної заяви ТОВ Головбудсервіс-К до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про скасування податкового повідомлення - рішення від 22.01.2015 № НОМЕР_2 Київським окружним адміністративним судом прийнято постанову від 23.12.2015 по справі 810/4980/15, якою відмовлено в задоволені позовних вимог та яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.04.2016.

Представником позивача, повідомлено суд, що вказані рішення судів, ТОВ Головбудсервіс-К не оскаржувались в касаційному порядку, а суми грошових зобов'язань за оскаржуваними податковими повідомленнями - рішеннями сплачені ТОВ Головбудсервіс-К на підтвердження чого надано платіжні доручення від 13.05.2016 № 82 на суму 108 500 грн., від 27.05.2016 № 94 на суму 80 000 грн., від 29.06.2016 № 118 на суму 80 000 грн., від 26.07.2016 № 141 на суму 76 010 грн., що в загальній сумі становить 344 510 грн. (а.с. 71-74)

Також, судом встановлено, що за результатом розгяду позовної заяви ТОВ Головбудсервіс-К до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про скасування податкового повідомлення - рішення від 06.03.2015 № НОМЕР_3 Київським окружним адміністративним судом прийнято постанову від 01.10.2015 по справі № 810/4220/15, якою задоволено позовні вимоги в повному обсязі та яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.01.2016. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14.03.2016 касаційну скаргу Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області повернуто скаржнику.

Таким чином, ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 19.01.2016 станом на день розгляду даної справи набрала законної сили.

Відповідно до пункту 60.1 статті 60 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо: сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення (підпункт 60.1.1 вказаного пункту); контролюючий орган скасовує раніше прийняте податкове повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобов'язання або податкову вимогу (підпункт 60.1.2 вказаного пункту); контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі (підпункт 60.1.3 вказаного пункту); рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі (підпункт 60.1.4 вказаного пункту); рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов'язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу, або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі (підпункт 60.1.5 вказаного пункту).

Згідо з пунктом 60.2 статті 60 Податкового кодексу України у випадках, визначених підпунктом 60.1.1 пункту 60.1 цієї статті, податкова вимога вважається відкликаною у день, протягом якого відбулося погашення суми податкового боргу в повному обсязі.

У випадках, визначених підпунктом 60.1.4 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними у день набрання законної сили відповідним рішенням суду (пункт 60.5 статті 60 Податкового кодексу України).

Як вбачається зі змісту спірної податкової вимоги, станом на 22.07.2015 року сума податкового боргу вказаного платника податків за узгодженими грошовими зобов'язаннями становить 107 779,26 грн., у тому числі з податку на додану вартість за основним платежем 327 183,89 грн., за штрафними (фінансовими санкціями) 144 370,00 грн. та пеня 35 746, 28 грн.) усього 507 300,10 грн. (а.с. 5).

З наданих позивачем платіжних доручень, вбачається, що ТОВ Головбудсервіс-К сплачено суму у розмірі 344 510 грн., що дорівнює сумам грошових зобов'язань, які вказані в податкових повідомленнях - рішеннях від 26.08.2014 № НОМЕР_1, від 22.01.2015 № НОМЕР_2.

Крім того, судовим рішенням по справі № 810/4220/15 скасовано податкове повідомлення від 06.03.2015 № НОМЕР_3, сума грошового зобов'язання за яким також увійшла до суми податкової вимоги.

Водночас, позивачем не надано доказів сплати суми пені, яка нарахована за невчасну сплату суми податкового боргу в частині грошових зобов'язань (боргу) за податковими повідомленнями - рішеннями, що залишені судом в силі (від 26.08.2014 № НОМЕР_1, від 22.01.2015 № НОМЕР_2), у зв'язку з чим, станом на день прийняття рішення по даній справі за позивачем обліковується податковий борг, а тому податкова вимога не може важатись такою, що є відкликаною.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до пункту 93.1 статті 93 Податкового кодексу України майно платника податків звільняється з податкової застави з дня: отримання контролюючим органом підтвердження повного погашення суми податкового боргу в установленому законодавством порядку (підпункт 93.1.1 вказаного пункту); визнання податкового боргу безнадійним (підпункт 93.1.2 вказаного пункту); набрання законної сили відповідним рішенням суду про припинення податкової застави у межах процедур, визначених законодавством з питань банкрутства (підпункт 93.1.3 вказаного пункту); отримання платником податків рішення відповідного органу про визнання протиправними та/або скасування раніше прийнятих рішень щодо нарахування суми грошового зобов'язання або його частини (пені та штрафних санкцій) внаслідок проведення процедури адміністративного або судового оскарження (підпункт 93.1.4 вказаного пункту).

Враховуючи той факт, що позивачем не надано суду належних доказів сплати податкового боргу в повному обсязі, а саме в розмірі суми, що визначена в податковій вимозі, суд дійшов висновку, що майно позивача не може бути звільнене з податкової застави до моменту сплати суми боргу в повному обсязі.

Згідно з частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 71 цього Кодексу передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Однак, покладений на суб`єкта владних повноважень даною нормою тягар доказування правомірності своїх дій не звільняє позивача від обов`язку доказування своїх тверджень чи заперечень. Водночас, позивачем не було доведено обгрунтвоаності позовних вимог.

З огляду на викладене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, а доказів понесення ним інших витрат, пов'язаних з розглядом справи суду не надано, судові витрати стягненню з позивача не підлягають.

Керуючись статтями 11, 14, 69, 70, 71, 122, 158 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову, - відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Панова Г. В.