Постанова

від 07.02.2017 по справі 825/10/17

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 лютого 2017 року Чернігів Справа № 825/10/17

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Д'якова В.І.,

за участю секретаря - Лазаренко В.Г.,

представника позивача - Карети О.О.,

представника відповідача - Труби А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Інтергаз-5000 до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

В С Т А Н О В И В:

Товариства з обмеженою відповідальністю Інтергаз-5000 (далі - ТОВ Інтергаз-5000 ) звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області (далі - ГУ ДФС у Чернігівській області), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення (форма С ) №0003961406 від 12.10.2016, яким ТОВ Інтергаз-5000 нараховані штрафні фінансові санкції у розмірі 104250,00 грн., що складається з 0,00 грн. за основним платежем та 104250,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 30.09.2016 працівниками ГУ ДФС у Чернігівській області, за результатами перевірки ТОВ Інтергаз-5000 , складено акт №0274/25/03/РРО/35899598. Перевіркою встановлено порушення позивачем п. 12 ст. 3 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг . На підставі вказаного порушення, податковим повідомленням-рішенням №0003961406 від 12.10.2016, відповідно до статті 20 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг , до позивача застосовано штраф в розмірі подвійної вартості необлікованих товарів (скрапленого газу), які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації у сумі 104250,00 грн.

Позивач не погоджується з вказаним податковим повідомленням-рішенням, вважає його протиправним та таким, що підлягає скасуванню. При цьому, позивач посилається на те, що 30.09.2016 ТОВ Інтергаз-5000 придбало у ТОВ Спецтранссервіс (код ЄДРПОУ 31626517) 4468,00 л пального (скрапленого газу). На зазначене пальне постачальником виписані відповідні податкові та акцизні накладні, які були належним чином зареєстровані у Єдиному реєстрі акцизних накладних. Тому позивач вважає, що придбавши у ТОВ Спецтранссервіс зазначену кількість пального, ТОВ Інтергаз-5000 могло здійснювати його реалізацію, оскільки належним чином оприбуткувало зазначене пальне, в тому числі зареєструвало надані постачальником акцизні накладні, поповнивши тим самим обсяги залишків пального в системі електронного адміністрування.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив суд їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що фінансова санкція, встановлена ст. 20 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг , може бути застосована до юридичної особи лише у тому випадку, коли ця особа не веде обліку товарів або веде його з порушенням порядку, визначеного Положенням (стандартом) 9. Оскільки на момент перевірки, за місцем реалізації товару, були відсутні накладні на отримання скрапленого газу, що знаходився в реалізації, звіт за формою №14-ГС, а також відсутнє кодування фактичного його залишку, тому перевіряючими правомірно було зроблено висновок щодо неналежного обліку скрапленого газу.

Враховуючи вищевикладене, ГУ ДФС у Чернігівській області вважає встановленим, що позивач здійснював реалізацію товарів (газу), які не обліковані у встановленому порядку, що і було зафіксовано актом перевірки, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі та у відповідності до норм податкового законодавства України.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

На підставі наказу №1301 від 21.09.2016 та направлень №1868, №1869 від 21.09.2016, працівниками ГУ ДФС у Чернігівській області проведено фактичну перевірку за дотриманням ТОВ Інтергаз-5000 порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, за наслідками якої складено акт №0274/25/03/РРО/35899598 від 30.09.2016 (а.с. 61-62).

Перевіркою, зокрема, встановлено реалізацію товару (скрапленого газу), який не обліковано за місцем його реалізації та зберігання у встановленому порядку (на момент перевірки в реалізації на господарському об'єкті знаходився скраплений газ в кількості 4170 л. на загальну суму реалізації 52125,00 грн. (4170л. *12.50 грн. - ціна реалізації газу). Накладні (документи), що підтверджували б факт надходження вказаного скрапленого газу до господарського об'єкта, під час перевірки були відсутні та не надавались.

Вказане призвело до порушення ТОВ Інтергаз-5000 вимог п.12 ст.3 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг .

В наданих до акту перевірки письмових поясненнях оператор АЗС пояснив, що накладні (документи) на товар (газ) знаходяться в бухгалтерії підприємства (а.с. 10).

На підставі акту перевірки ГУ ДФС у Чернігівській області прийнято податкове повідомлення-рішення (форма С ) №0003961406 від 12.10.2016, яким ТОВ Інтергаз-500 застосовано штрафні фінансові санкції у розмірі 104250,00 грн. (а.с. 11).

Позивач оскаржив вказане податкове повідомлення-рішення в адміністративному порядку, проте рішенням Державної фіскальної служби України від 26.12.2016 №27938/6/99-99-11-03-01-15, скарга позивача залишилась без задоволення, а податкове повідомлення-рішення №0003961406 від 12.10.2016 - без змін (а.с.46-49, 51).

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на наступне.

Законом України від 06.07.1995 №265/95-ВР Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначаються правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Відповідно до пункту 12 статті 3 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг передбачено, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.

Згідно зі статтею 20 зазначеного Закону до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Національним положенням (стандартом) є затверджене наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999 №246 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку Запаси (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.11.1999 за №751/4044, у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Положення (стандарт) 9), яким визначено методологічний засади формування у бухгалтерському обліку інформації про запаси і розкриття її у фінансовій звітності.

Правові ж засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності визначені Законом України від 16.07.1999 №996-ХIV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (далі - Закон №996-XIV) (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону №996-XIV, бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; облікова політика - сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для складання та подання фінансової звітності.

Відповідно до приписів частин 1, 2 та 5 статті 8 Закону №996-XIV, бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації. Питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів. Підприємство самостійно: визначає за погодженням з власником (власниками) або уповноваженим ним органом (посадовою особою) відповідно до установчих документів облікову політику підприємства, обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних.

Відповідно до статті 9 зазначеного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

Отже, документами, що є підставою для внесення записів до бухгалтерського обліку є накладні, витратні накладні, товарно-транспортні накладні, тощо.

У розділі V Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг передбачена відповідальність за порушення вимог лише цього Закону.

Зокрема, фінансова санкція, встановлена статтею 20 названого Закону, може бути застосована до юридичної особи лише у тому випадку, коли ця особа не веде обліку товарів або веде його з порушенням порядку, визначеного Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку.

Порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку газів вуглеводневих скраплених для комунально-побутового споживання та автомобільного транспорту і використовується на газонаповнювальних станціях (ГНС), газонаповнювальних пунктах (ГНП), автогазозаправних станціях (АГЗС) та автогазозаправних пунктах (АГЗП) незалежно від форм власності встановлений Інструкцією про порядок приймання, зберігання, відпуску та обліку газів вуглеводневих скраплених для комунально-побутового споживання та автомобільного транспорту, затвердженою наказом Міністерства палива та енергетики України від 03.06.2002 року № 332 (далі - Інструкція).

Судом встановлено, що на заправну станцію позивача газ поставлявся автомобільним транспортом.

Пунктом 5.2.2 Інструкції передбачено, що приймання СВГ, що надійшов автомобільним транспортом від постачальників, проводиться вантажоодержувачем на підставі видаткових та товаротранспортних накладних (типова форма №1-ТН, затверджена наказом Міністерства транспорту та Міністерства статистики України від 29.12.1995 №488/346 Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля ) та документів про якість (паспортів) на СВГ, оформлених у відповідності до ДСТУ 4047-2001, з обов'язковим складанням акта приймання за кількістю СВГ, що надійшов автомобільним транспортом, за формою №3-ГС (додаток 3); видаткова та товаротранспортна накладні є підставою для оприбуткування СВГ за складським та бухгалтерським обліком підприємства.

Відповідно до п. 9.1 Інструкції на АГЗС (АГЗП) проводиться оперативний контроль за кількістю СВГ, результати якого використовуються для ведення обліку, звіряння кількості отриманого і відпущеного СВГ. Кількісний облік руху СВГ на АГЗС (АГЗП) ведеться за змінним звітом за формою №14-ГС (додаток 14).

Під час приймання-здавання зміни касири і оператори АГЗС (АГЗП) спільно: визначають залишки СВГ на кінець зміни з урахуванням залишків на початок зміни, надходження СВГ за зміну, які підтверджені відповідними документами, та кількості відпущеного газу за зміну за сумарними показниками лічильників усіх газозаправних колонок; вимірюють рівні наповнення скрапленим газом резервуарів АГЗС (АГЗП) і за результатами проведених вимірювань визначають об'єм СВГ; роздруковують на РРО фіскальний звітний чек і визначають обсяг виторгу за зміну; передають по зміні залишок грошових коштів (п. 9.2. Інструкції).

Відповідно до п. 9.3 Інструкції після закінчення кожної зміни касиром і оператором складається змінний звіт за формою №14-ГС в двох примірниках, з яких один - з додатком до нього первинних документів на приймання і відпуск СВГ передається в бухгалтерію підприємства, а другий - залишається на АГЗС (АГЗП).

В судовому засіданні встановлено, що відповідно до договору купівлі-продажу №170613-30 від 17.06.2013 (а.с. 30-33) ТОВ Інтергаз-5000 30.09.2016 придбало у ТОВ Спецтранссервіс (код ЄДРПОУ 31626517) 4468,00 літрів пального (скрапленого газу).

На зазначене пальне постачальником була виписана видаткова накладна №6583 від 30.09.2016 (а.с. 44) та акцизна накладна №7900 від 30.09.2016, що належним чином зареєстрована у Єдиному реєстрі акцизних накладних (а.с. 34, 35).

Таким чином, придбавши у ТОВ Спецтранссервіс зазначену кількість пального, ТОВ Інтергаз-5000 належним чином оприбуткувало вказане пальне, в тому числі зареєструвало надані постачальником акцизні накладні, поповнивши тим самим обсяги залишків пального в системі електронного адміністрування.

На підтвердження отримання та належного обліку скрапленого газу, об'ємом 4468,00 л, представником позивача були надані до суду копії наступних документів: оборотно-сальдова відомість по рахунку:631 Контрагенти за вересень 2016 року; картка рахунку: 631 (контрагент ТОВ Спецтранссервіс ); товаро-транспортна накладна на відпуск нафтопродуктів (нафти) №30/09/4 від 30.09.2016; акт приймання за кількістю СВГ, що надійшов автомобільним транспортом від 30.09.2016 та змінний звіт ГАЗС ТОВ Інтергаз-5000 №66 формою №14-ГС, що був складений в кінці зміни - 30.09.2016 (а.с. 36, 45, 52, 53-55, 58).

Судом досліджено надані представником позивача копії первинних бухгалтерських документів, що спростовують твердження податкового органу про їх відсутність та підтверджують позицію позивача про те, що товар (скраплений газ) був належним чином облікований та оприбуткований.

Отже, сама по собі відсутність на час перевірки контролюючим органом накладних за місцем реалізації чи зберігання товарів, за умови, що ці товари належним чином обліковані відповідно до Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та Положення (стандарту) 9, не є підставою для застосування до юридичної особи чи фізичної особи-підприємця фінансової санкції, передбаченої статтею 21 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг .

Даний висновок також узгоджується правовою позицією Верховного Суду України, що викладена в постанові від 20 січня 2015 року по справі № 21-275а14.

Таким чином, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення - рішення (форма С ) №0003961406 від 12.10.2016 є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки товар, що реалізовувався позивачем, був облікований та оприбуткований належним чином, відповідно до вимог діючого законодавства України.

Згідно частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При вирішенні даної справи судом були враховані положення частини 3 статті 2, частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно з частин 1, 3 статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не спростовано встановлені судом обставини та не доведено правомірності винесеного податкового повідомлення-рішення, а отже суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі.

За таких обставин, судові витрати у розмірі 1600,00 грн. підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у Чернігівській області на користь позивача.

Керуючись статтями 94, 122, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення (форма С ) №0003961406 від 12.10.2016, яким Товариству з обмеженою відповідальністю Інтергаз-5000 нараховані штрафні фінансові санкції у розмірі 104250,00 грн.

Присудити за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області (вул. Реміснича, 11, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 39392183) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Інтергаз-5000 (вул. Незалежності, 2-Д, м. Бобровиця, Чернігівська обл., 17400, код ЄДРПОУ 35899598) 1600 грн. 00 коп. судового збору, сплаченого відповідно до квитанції №807111 від 06.01.2017.

Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167,186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя В.І. Д'яков