Постанова

від 06.02.2017 по справі 916/2050/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2017 року Справа № 916/2050/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Карабаня В.Я. - головуючого, Могила С.К., Нєсвєтової Н.М. розглянувши матеріали касаційної запублічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія Одесаобленерго" напостанову Одеського апеляційного господарського суду від 30.11.16 та рішення господарського суду Одеської області від 20.09.16 у справігосподарського суду Одеської області №916/2050/16 за позовомпублічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія Одесаобленерго" добатальйону патрульної служби Одеського міського управління ГУМВС України в Одеській області простягнення 214280,91грн.,

за участі представників сторін:

від позивача - Притула А.С.,

від відповідача - не з'явилися,

У С Т А Н О В И В:

17.12.2007 між відкритим акціонерним товариством "Енергопостачальна компанія Одесаобленерго" (постачальник) та батальйоном патрульної служби Одеського міського управління ГУМВС України в Одеській області (споживач) було укладено договір №2378 про постачання електричної енергії, відповідно до якого постачальник продає споживачу електроенергію для забезпечення потреб електроустановок останнього з приєднаною потужністю, величини якої по площадках вимірювання та точках продажу визначені додатком №2 "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії", а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Згідно пунктів 2.2., 2.2.1., 2.2.2. договору постачальник зобов'язується постачати споживачу електроенергію, як різновид товару в обсягах, визначених відповідно до розділу 5 та з врахуванням умов розділу 6 цього договору; згідно з категорією струмоприймачів споживача відповідно до ПУА та гарантованого рівня надійності електропостачання схем електропостачання, визначених додатком "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін"; із дотриманням граничних показників якості електричної енергії, визначених державними стандартами; забезпечити отримання споживачем електричної енергії на рівні дозволеної потужності для кожної з площадок вимірювання, погодженої сторонами в додатку №2 "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії".

Відповідно до пунктів 2.3., 2.3.1., 2.3.3 договору споживач зобов'язується виконувати умови цього договору, дотримуватися режиму споживання електричної енергії згідно з умовами розділу 5 цього договору та режиму роботи електроустановки; оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків №5 "Порядок розрахунків" та №2 "Графік зняття показів обліку електричної енергії".

Пунктом 4.2.1. договору визначено, що за внесення платежів, передбачених п.п.2.3.3.-2.3.4. цього договору, з порушенням термінів, визначених додатком "Порядок розрахунків", споживач сплачує постачальнику електричної енергії пеню у розмірі 0,5%, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла на той період, за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Сума пені зазначається у розрахунковому документі окремим рядком.

За твердженнями публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія Одесаобленерго", у період з листопада 2015 року по червень 2016 року батальйоном патрульної служби Одеського міського управління ГУМВС України в Одеській області було спожито електричну енергію у розмірі 381 200 кВт. год. на суму 218 471,39грн., вартість якої відповідачем оплачена частково у сумі 21 834,25грн., унаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 196 637,14 грн. Надалі цей борг був частково погашений у розмірі 33 498,98грн. На підставі цього, ПАТ "Енергопостачальна компанія Одесаобленерго" звернулися до суду з позовною заявою (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог), у якій просили стягнути з батальйону патрульної служби Одеського міського управління ГУМВС України в Одеській області 163 138,16грн. основного боргу, 13 608,89 грн. пені, 989,43 грн. 3% річних, 3 045,45 грн. інфляційних втрат.

20.09.2016 рішенням господарського суду Одеської області (суддя Цісельський О.В.), залишеним без змін 30.11.2016 постановою Одеського апеляційного господарського суду (судді Принцевська Н.М., Петров М.С., Лисенко В.А.) зменшені позовні вимоги задоволено частково, присуджено до стягнення з батальйону патрульної служби Одеського міського управління ГУМВС України в Одеській області на користь публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія Одесаобленерго" 163 138,16грн. заборгованості за спожиту активну електричну енергію, 1 000,00грн. пені, 989,43грн. 3% річних, 3 045,45грн. інфляційних нарахувань та судові витрати. Судові рішення мотивовані обгрунтованістю позовних вимог у частині стягнення зазначених сум, у тому числі пені, розмір якої був зменшений з урахуванням ступеня виконання зобов'язання боржником та відсутності доказів понесення кредитором збитків, інших негативних наслідків.

У касаційній скарзі публічне акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія Одесаобленерго" посилалися на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, якими вважали неправомірно зменшено розмір пені у зв'язку із залишенням поза увагою доказів важкого матеріального стану заявника та наявність у останнього обов'язку зі сплати заборгованості за куповану електроенергію перед ДП "Енергоринок", тому просили скасувати зазначені судові рішення у частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення 12 608,89грн. пені, та задовольнити ці вимоги, стягнувши 13 608,89грн. пені.

Проаналізувавши касаційну скаргу на предмет її обґрунтованості у сукупності з іншими матеріалами справи, колегія суддів приходить до висновку про відхилення вимог скарги виходячи з наступного.

Як видно зі змісту касаційної скарги, заявником оскаржується постанова та рішення у справі лише в частині зменшеної пені. Отже, судові рішення переглядаються в оскарженій частині.

Відповідно до положень ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ст.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Перевіряючи поданий позивачем розрахунок суми пені за прострочений період, попередні судові інстанції дійшли висновку, що він є вірним і відповідає положенням чинного законодавства.

Відповідно до п.3 ст.83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Частиною 3 статті 551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

За приписами статті 233 ГК України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Аналізуючи положення названих статей, колегія суддів виходить із того, що вирішуючи питання про зменшення розміру штрафних санкцій, які підлягають стягненню зі сторони, яка порушила зобов'язання, суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру санкцій наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Узявши до уваги доводи відповідача та вищезазначені норми закону, оцінивши об'єм виконання боржником зобов'язань за укладеним договором, співставивши розмір заявлених штрафних санкцій з розміром збитків кредитора, установивши відсутність доказів, які б свідчили про ймовірність збитків позивача у зв'язку з неправомірними діями відповідача щодо невчасної оплати за цим договором, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про наявність підстав для застосування п.3 ч.1 ст.83 ГПК України. Тому суди правомірно зменшили належну до стягнення суму пені до 1000,00грн., відмовивши у стягненні з відповідача 12 608,89грн.

Належних обґрунтувань, з посиланням на норми права, які б спростовували висновки попередніх судових інстанцій, заявником не наведено, у зв'язку з чим колегія суддів не вбачає підстав для зміни чи скасування оскаржуваних рішень, при ухваленні яких здійснено всебічний, повний та об'єктивний розгляд у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, надано належну правову оцінку всім наявним у матеріалах справи доказам й твердженням сторін, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Доводи заявника, викладені у касаційній скарзі не заслуговують на увагу, зводяться до переоцінки доказів, що в силу положень ст.111 7 ГПК України не відноситься до компетенції касаційної інстанції.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 -111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія Одесаобленерго" залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного господарського суду від 30.11.16 та рішення господарського суду Одеської області від 20.09.16 у справі №916/2050/16 - без змін.

Головуючий суддя В.Я. Карабань

Суддя С. К. Могил

Суддя Н.М. Нєсвєтова