Постанова

від 07.02.2017 по справі 911/2936/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2017 року Справа № 911/2936/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Самусенко С.С. - головуючого, Малетича М.М., Шевчук С.Р.,

розглянувши касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів на здійснення ліквідації ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" на ухвалуКиївського апеляційного господарського суду від 21.11.2016 у справі№ 911/2936/16 господарського судуКиївської області за позовомНаціонального банку України доТовариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Еко-Буд Сервіс" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та кредит" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів на здійснення ліквідації ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" прозвернення стягнення на предмет іпотеки, за участю представника: від третьої особи: Мухін А.М.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 24.01.2017 касаційну скаргу ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів на здійснення ліквідації ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" у справі № 911/2936/16 прийнято до провадження у складі колегії суддів: Самусенко С.С. - головуючий, Малетич М.М., Шевчук С.Р. у відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.01.2017.

1. Обставини, що передували прийняттю оскаржуваних рішень у справі

Рішенням Господарського суду Київської області від 24.10.2016 (суддя Колесник Р.М.) у справі № 911/2936/16 позовні вимоги Національного банку України задоволено повністю. В рахунок погашення заборгованості ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" за Кредитними договорами №48 від 21.10.2008, №03/4 від 16.02.2009, №03/18 від 18.05.2009, №03/28 від 10.07.2009, №03/33 від 12.11.2009, №03/35 від 02.09.2010, №03/36 від 11.03.2014, №63/1 від 04.11.2008, №63/3 від 18.11.2008 (з усіма змінами та доповненнями до них) перед Національним банком України в загальній сумі заборгованості 4 248 302 102 грн. 91 коп. (чотири мільярди двісті сорок вісім мільйонів триста дві тисячі сто дві гривні дев'яносто одна копійка) звернуто стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 18.06.2009, укладеним між НБУ та ТОВ "Компанія "Еко-Буд Сервіс", що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швайкою О.Л. та зареєстрований в реєстрі за №410, а саме на наступне нерухоме майно: земельна ділянка площею 1,4791 га, кадастровий номер НОМЕР_1, яка розташована: Київська область, Бориспільський район, с. Вишеньки.

Не погодившись з прийнятим рішенням, ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" звернулося до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою на рішення господарського суду Київської області від 24.10.2016 у справі № 911/2936/16.

2. Стислий виклад суті ухвали апеляційного господарського суду та мотиви її прийняття

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.11.2016 апеляційну скаргу ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" на рішення господарського суду Київської області від 24.10.2016 у справі № 911/2936/16 повернуто скаржнику на підставі п.3 ч.1 ст.97 ГПК України.

Апеляційним господарським судом встановлено, що заявником апеляційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому законом порядку і розмірі за подання скарги та одночасно заявлено клопотання про відстрочення від сплати судового збору.

Судом апеляційної інстанції враховано те, що у апеляційній скарзі не наведено та до неї не подано доказів на підтвердження того, що матеріальне становище скаржника зміниться протягом визначеного процесуальним законом строку розгляду апеляційної скарги та він зможе сплатити судовий збір у встановленому розмірі.

3. Підстави, з яких оскаржено ухвалу апеляційного господарського суду

Не погоджуючись із наведеною вище ухвалою апеляційної інстанції, ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати, а справу направити до апеляційного господарського суду для розгляду апеляційної скарги по суті.

В касаційній скарзі зазначається, що майновий стан ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" на час подання апеляційної скарги не дозволяв здійснити сплату судового збору у належному розмірі. Крім того, в прохальній частині апеляційної скарги ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 24.10.2016 у справі № 911/2936/16 в частині стягнення пені, нарахованої за кредитними договорами №48 від 21.10.2008, №03/4 від 16.02.2009, №03/28 від 10.07.2009, №03/33 від 12.11.2009, №03/35 від 02.09.2010, №03/36 від 11.03.2014, №63/1 від 04.11.2008, №63/3 від 18.11.2008.

Тому скаржник вважає, що Київським апеляційним господарським судом неправильно застосовано п.3 ст.97 ГПК України та ч.2 ст.8 Закону України "Про судовий збір".

4. Норми права та роз`яснення постанов Пленуму ВГСУ, на які звертається увага у справі

За ч. 3 ст. 94 ГПК України до скарги додаються докази сплати судового збору і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Відповідно до ст.8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

В розділі 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" №7 від 21.02.2013, зі змінами і доповненнями, зазначено, що у розгляді питань, пов'язаних з відстроченням та розстроченням сплати судового збору, зменшенням його розміру або звільненням від його сплати (стаття 8 Закону) і застосуванням приписів Закону щодо пільг зі сплати судового збору (стаття 5 Закону) господарським судам слід враховувати таке.

Єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання (що може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або в окремому документі), повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

5. Мотиви та норми права, з яких виходить Вищий господарський суд України при прийнятті постанови

Згідно статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

За ч.2 ст. 111 7 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до встановлених обставин у справі суд касаційної інстанції вважає правильними висновки суду апеляційної інстанцій про відмову у задоволенні клопотання ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги та повернення апеляційної скарги без розгляду.

У вирішенні питання про відстрочення сплати судового збору господарський суд виходить з підстав майнового стану сторони.

Це питання в кожному конкретному випадку розглядається залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження того, що майновий стан сторони перешкоджає сплаті нею судового збору в установленому порядку і розмірі, а також на засадах рівності всіх учасників судового процесу (в тому числі й органів державної влади) перед законом і судом відповідно до п. 3 Інформаційного листа Вищого господарського суду України, від 12.11.2015 №01-06/2093/15 "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про судовий збір".

При поданні апеляційної скарги ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" не виконано вимоги, передбачені законодавством України, зокрема ст. 94 ГПК України.

Враховуючи встановлені Київським апеляційним господарським судом обставини, касаційна інстанція погоджується із його висновками.

Відсутність доказів сплати судового збору є встановленою законодавцем підставою для повернення скарги без розгляду.

При цьому право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (див. рішення Європейського суду з прав людини у справі Пелевін проти України, № 24402/02 від 20.05.2010).

6. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

З дотриманням передбачених законодавством меж перегляду справи в касаційній інстанції, заслухавши суддю-доповідача, представника третьої особи, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права господарськими судами попередніх інстанцій, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

При касаційному перегляді справи порушень п.3 ст.97 ГПК України та ч.2 ст.8 Закону України "Про судовий збір", на які міститься посилання в касаційній скарзі, судом касаційної інстанції не встановлено.

Колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанцій прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим правові підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Виходячи із зазначеного та приписів ст.111 9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 , 111 13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів на здійснення ліквідації ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" залишити без задоволення.

Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 21.11.2016 у справі № 911/2936/16 залишити без змін.

Головуючий суддя С. Самусенко

Судді: М. Малетич

С. Шевчук