Рішення

від 02.02.2017 по справі 905/3424/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

02.02.2017 Справа № 905/3424/16

Господарський суд Донецької області у складі судді Мальцева М.Ю., при помічнику судді Романцової О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Публічного акціонерного товариства Державний ощадний банк України в особі філії - Донецького обласного управління АТ Ощадбанк , м. Краматорськ, Донецька область

до відповідача: Новоазовського районного центру зайнятості, м. Маріуполь, Донецька область

про стягнення 29303,53 грн.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство Державний ощадний банк України в особі філії - Донецького обласного управління АТ Ощадбанк , м. Краматорськ, Донецька область, звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до Новоазовського районного центру зайнятості, м. Маріуполь, Донецька область, про стягнення 29303,53 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на копію договору оренди майна № 1 від 01.01.2011р., копію додатків до договору, копію акту приймання - передавання від 01.01.2011р., виписки по рахункам виконавця.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 07.12.2016 р. порушено провадження по справі № 905/3424/16.

22.12.2016р.відповідач, через електрону адресу суду надав клопотання про відкладення розгляду справи.

13.01.2016р. відповідач, через електрону адресу суду надав відзив на позовну заяву.

30.01.2017р. відповідач, через канцелярію суду надав клопотання про відкладення розгляду справи.

31.01.2017р. відповідач, через канцелярію суду надав клопотання про відкладення розгляду справи.

Позивач в судове засідання з'явився та надав пояснення по справі.

Відповідно до п. 3.9.2 Постанови Пленуму №18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції від 26.12.2011р. у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Представники позивача та відповідача клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляли, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розгляд справи на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України відкладався.

В С Т А Н О В И В:

01 січня 2011р. між Публічним акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» (орендодавець, позивач) та Новоазовським районним центром зайнятості (орендар, відповідач) був укладений договір оренди майна № 1 (далі- договір).

Відповідно до п.1.1. Додаткової угоди № 2 від 14.05.2012р. до договору, встановлено, що орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення (далі- майно), загальною площею 201,12 кв. м. розміщене на першому поверсі будівлі за адресою: 87600, м. Новоазовськ, вул. Комунарів, буд. 65-а.

На виконання умов договору сторонами було підписано акт приймання-передавання від 01.01.2011р.

Відповідно до п.1.2. договору вартість майна, яке передається в оренду визначається шляхом незалежної оцінки і становить 136359,00 грн. Витрати на проведення незалежної оцінки покладається на Орендаря.

Орендна плата за перший місяць оренди - січень 2011 року, становить без ПДВ 1704,49, ПДВ нараховується відповідно до чинного законодавства. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Орендна плата за перший місяць оренди - січень 2011 року - перераховується на розрахунковий рахунок Орендодавця не пізніше 25 березня 2011 року. Орендна плата за кожний місяць перераховується в безготівковому порядку на поточний рахунок орендодавця не пізніше 25 числа поточного місяця, згідно з рахунками, які виставляються Орендодавцем. (п.п.1,2,3 договору).

Обов'язки орендаря визначені у розділу 5 договору, зокрема, відповідно до п.5.2. договору своєчасно та у повному обсязі сплачувати орендну плату.

Відповідно до п. 9.1 договору, за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

За несвоєчасне перерахування орендної плати та інших витрат за договором орендар сплачує орендодавцю пеню у розмірі 0,1 % від несплаченої суми за кожен день прострочення. При цьому розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який нараховується пеня. У разі невиконання умов щодо страхування орендованого майна орендар сплачує орендодавцю пеню в розмірі 1% від суми місячної орендної плати за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (п.9.2,9.3 договору).

Відповідно до п.3.8. додаткової угоди № 1 від 26.12.2011р. до договору, встановлено, що додатково до орендної плати орендар відшкодовує витрати орендодавця по оплаті водопостачання, пропорційно кількості працівників орендаря, а також витрати орендодавця, пов'язані зі сплатою податку на земельну ділянку, на якій розташована будівля, пропорційно до орендованої ним площі у будівлі. Оплата проводиться щомісяця, протягом 3- робочих днів з дня одержання рахунку.

Згідно п.11.1. додаткової угоди № 3 від 23.11.2013р.до договору, встановлено, що цей договір діє з 01.01.2011р. по 01.12.2014р.

Позивач свої зобов'язання за договором виконав, однак відповідач зобов'язання за договором в частині здійснення оплати за договором не здійснив, внаслідок чого, за період з травня 2014р. по листопад 2014р., утворилась заборгованість в розмірі 15961,02 грн.

Частиною 1 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ч.1 ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), яка кореспондується зі ст.526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, позивачем обґрунтовано нарахування суми основного боргу за період з травня 2014р. по листопад 2014р. у розмірі 15961,02 грн.

Позивачем заявлена сума заборгованості за невідшкодовані комунальні послуги у розмірі 826,34 грн., доказів оплати комунальних послуг (спожитої електроенергії, теплопостачання, водопостачання та водовідведення) позивач суду не надав, так само як не надав і доказів виставлення відповідачеві рахунків, на підставі яких останній мав компенсувати позивачеві ці витрати, у зв'язку з чим у цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом; штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (п.6 ст.231 Господарського кодексу України);

Позивачем обґрунтовано нарахування 3 % річних у розмірі 838,72 грн. за період з 01.12.2014р. по 31.08.2016р.

Нараховані позивачем інфляційні витрати у розмірі 8740,62 грн. за період з 01.12.2014р. - 31.08.2016р., за здійсненим судом власним перерахунком підлягають частковому задоволенню у розмірі 8666,51 грн.

Згідно ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано; у випадку прострочення по сплаті орендних платежів, орендарем сплачується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується, від суми прострочених платежів за кожен день прострочення (п. 9.2 договору);

Частиною 2 ст.343 Господарського кодексу України обумовлено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня;

Згідно ст.4 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань не повинен перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховувалася пеня;

На порушення ч.6 ст.232 Господарського кодексу України позивачем пеня нараховувалась після сплину шести місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, позивачем період нарахування пені визначено невірно, у зв'язку з чим позовні вимоги нарахування пені у розмірі 2936,83 грн.,задоволенню не підлягають.

Заперечення відповідача судом не прийняті до уваги, оскільки не доведені належними доказами, відповідно до п.10.3 договору форс-мажор автоматично продовжує термін виконання зобов'язань на весь період його дії і ліквідації наслідків. Згідно ст. 10 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції , протягом дії даного закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили ( форс - мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Факт заборгованості Відповідача в сумі 25466,25 грн. підтверджено матеріалами справи, тому вимоги позивача в цій сумі обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Будь-яких документів у підтвердження відсутності заборгованості відповідачем надано не було та враховуючи вищенаведене, суд робить висновок, що заявлені позовні вимоги позивача у сумі 25466,25 грн. є доведеними, обґрунтованими матеріалами справи, а також такими, що підлягають задоволенню.

Згідно вимог передбачених ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст.33 ГПК України).

Відповідно до приписів ст.36 ГПК України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до вимог передбачених ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Судові витрати підлягають стягненню в порядку, що передбачений ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст.526, 530, 611, 612, 613, 625 Цивільного кодексу України, ч.1 ст.193, 232, 343 Господарського кодексу України, і керуючись ст.ст.43, 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Державний ощадний банк України в особі філії - Донецького обласного управління АТ Ощадбанк , м. Краматорськ, Донецька область до Новоазовського районного центру зайнятості, м. Маріуполь, Донецька область, про стягнення 29303,53 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Новоазовського районного центру зайнятості (87539, Донецька область, м. Маріуполь, пр. Металургів, буд. 84-Б, код ЄДРПОУ 23180648) на користь Публічного акціонерного товариства Державний ощадний банк України в особі філії - Донецького обласного управління АТ Ощадбанк (84302, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Люксембург Рози, буд. 54, код ЄДРПОУ 09334702) заборгованість по договору оренди в сумі 25466,25 грн. з яких: 15961,02 грн. - борг по несплаті орендної плати, 8666,51 грн. - інфляційні витрати, 838,72 грн. - 3 % річних, 1197,55 грн. витрати зі сплати судового збору.

В решті позовних вимог відмовити.

Видати накази після набуття рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття (складання).

Вступну та резолютивну частини рішення

оголошено в судовому засіданні 02.02.2017 р.

Повне рішення складено 06.02.2017 р .

Суддя М.Ю. Мальцев