Рішення

від 01.02.2017 по справі 908/182/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 12/4/16-18/131/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.02.2017 справа № 908/182/16

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельні суміші» (69035, місто Запоріжжя, пр. Маяковського, 11)

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Сухі Суміші» (69106, місто Запоріжжя, вул. Фінальна, 1-Б)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача публічне акціонерне товариство «Завод залізобетонних конструкцій № 1» (69109, місто Запоріжжя, вул. Фінальна, 1-Б)

про звернення стягнення на предмет іпотеки

Суддя Носівець В.В.

Представники сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився;

від третьої особи: ОСОБА_1, дов. б/н від 17.01.2017 р.

Товариство з обмеженою відповідальністю Будівельні суміші звернулося до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «Сухі суміші» , в якій просить в рахунок погашення заборгованості в сумі 440432,26 грн. звернути стягнення на предмет іпотеки - об'єкт нерухомого майна, а саме: інв. № 00007 загальною площею 597,3 кв.м., інв № 00010 загальною площею 187,1 кв.м., що знаходиться за адресою: місто Запоріжжя, вулиця Фінальна, 1Б, розташований на земельній ділянці 1029,00 кв.м. кадастровий номер 2310100000:02:018:0052, яка перебуває в оренді у іпотекодавця на підставі договору оренди землі, укладеного з Запорізькою міською радою 08 листопада 2006 року, який належить товариству з обмеженою відповідальністю Сухі суміші на праві власності, шляхом визнання права власності на це нерухоме майно за товариством з обмеженою відповідальністю Будівельні суміші .

Постановою Вищого господарського суду України від 23.11.2016 р. скасовано рішення господарського суду Запорізької області від 26.02.2016 р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 25.07.2016 р. у справі № 908/182/16 та справу передано на новий розгляд до господарського суду Запорізької області.

На підставі ст. 2-1 ГПК України, відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 06.12.2016 р., справу передано на розгляд судді Носівець В.В.

Ухвалою суду від 08.12.2016 року прийнято справу № 908/182/16 до провадження, присвоєно справі номер провадження 12/4/16-18/131/16. Розгляд справи, призначений на 18.01.2017 р., відкладався до 01.02.2017 р. Вступну та резолютивну частити рішення оголошено в судовому засіданні 01.02.2017 р.

Позовні вимоги заявлено з наступних підстав, викладених у позові: ТОВ Сухі суміші та ФО ОСОБА_2 у період з 18.04.2014 р. по 07.07.2015 р. укладено договори про надання поворотної фінансової допомоги та додаткові угоди до них. За умовами укладених договорів ФО ОСОБА_2 надав ТОВ Сухі суміші поворотну фінансову допомогу, а ТОВ Сухі суміші зобов'язалось повернути суму поворотної фінансової допомоги в строк та на умовах, які визначені у даних договорах. ФО ОСОБА_2 надано ТОВ Сухі суміші поворотну фінансову допомогу в загальній сумі 461500,00 грн., що підтверджується квитанціями, доданими до справи. Вподальшому ТОВ Сухі суміші та ФО ОСОБА_2 укладено додаткові угоди до договорів про поворотну фінансову допомогу, в яких визначено, що остаточним строком повернення поворотної фінансової допомоги є 08.11.2015 р. За умовами укладених сторонами договорів та додаткових угод до них, строк повернення поворотної фінансової допомоги вже настав. ТОВ Сухі суміші свого обов'язку щодо повернення суми поворотної фінансової допомоги в повному обсязі не виконало. Здійснило часткове повернення суми допомоги у розмірі 21067,74 грн. Таким чином, внаслідок невиконання ТОВ Сухі суміші свого обов'язку щодо повернення суми поворотної фінансової допомоги його заборгованість перед ОСОБА_2 становила 440432,26 грн. На забезпечення виконання договорів про надання поворотної фінансової допомоги та додаткових угод до них, ОСОБА_2 та ТОВ Будівельні суміші укладено договір поруки від 22.09.2015 р. За умовами укладеного договору поруки поручитель (ТОВ Будівельні суміші ) зобов'язалося відповідати перед кредитором (ФО ОСОБА_2Є.) за своєчасне та повне виконання ТОВ Сухі суміші зобов'язань, що виникли з договорів про надання поворотної фінансової допомоги (п. 1.1 договору поруки). На адресу ТОВ Будівельні суміші від ОСОБА_2 надійшла вимога від 08.11.2015 р. про усунення порушень за договором про надання поворотної фінансової допомоги та договору поруки від 22.09.2015 р. Згідно вказаної вимоги ОСОБА_2 вимагав від ТОВ Будівельні суміші виконання обов'язку за ТОВ Сухі суміші шляхом погашення заборгованості у розмірі 440432,26 грн. На виконання зазначеної вимоги ТОВ Будівельні суміші в якості поручителя здійснило погашення заборгованості за ТОВ Сухі суміші перед ФО ОСОБА_2 у загальній сумі 440432,26 грн. Таким чином, оскільки ТОВ Будівельні суміші здійснило погашення заборгованості за ТОВ Сухі суміші перед ФО ОСОБА_2, до нього, як до поручителя, в силу приписів ч. 2 ст. 556 ЦК України, перейшли всі права кредитора у цьому зобов'язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання. На забезпечення виконання договорів про надання поворотної фінансової допомоги та додаткових угод до них, ОСОБА_2 та ТОВ Сухі суміші укладено договір іпотеки від 09.10.2015 р. Таким чином, до ТОВ Будівельні суміші перейшло право іпотекодержателя за договором іпотеки від 09.10.2015 р. На виконання приписів ст. 35 Закону України Про іпотеку позивачем на адресу відповідача надіслано відповідну вимогу про усунення порушення від 09.12.2015 р. Зазначена вимога залишена відповідачем без задоволення, порушення основного зобов'язання не усунуто. Позивач просив в рахунок погашення заборгованості в сумі 440432,26 грн. звернути стягнення на предмет іпотеки - об'єкт нерухомого майна, а саме: інв. № 00007 загальною площею 597,3 кв.м., інв. № 00010 загальною площею 187,1 кв.м., що знаходиться за адресою: місто Запоріжжя, вулиця Фінальна, 1Б, розташований на земельній ділянці 1029,00 кв.м. кадастровий номер 2310100000:02:018:0052, яка перебуває в оренді у іпотекодавця на підставі договору оренди землі, укладеного з Запорізькою міською радою 08 листопада 2006 року, який належить товариству з обмеженою відповідальністю Сухі суміші на праві власності, шляхом визнання права власності на це нерухоме майно за товариством з обмеженою відповідальністю Будівельні суміші .

В судове засідання 18.01.2017 р. позивач свого представника не направив, про причини неявки суд не сповістив. В судове засідання 01.02.2017 р. позивач свого представника не направив, клопотав про розгляд справи за його відсутності на підставі наявних доказів, позовні вимоги підтримав, про що через канцелярію суду надав клопотання № 01/02-1 від 01.02.2017 р.

Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, представник відповідача в судове засідання за викликом двічі не з'явився, правом надати відзив на позов при новому розгляді справи не скористався, відзив, наданий при первісному розгляді справи, не підтримав. Згідно п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої ст. 64 та ст. 87 ГПК України. В разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ТОВ Сухі суміші зареєстроване за адресою: 69106, м. Запоріжжя, вул Фінальна, 1Б. Ухвали суду від 08.12.2016 р. та від 18.01.2017 р. у справі № 908/182/16, які направлялася на адресу відповідача, не повернуті органом зв'язку. З урахуванням обставин справи вважається належним виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу щодо вчинення судом певних процесуальних дій.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача публічне акціонерне товариство Завод залізобетонних конструкцій № 1 письмові пояснення по суті спору не надала, представник в судовому засіданні заперечував проти задоволення заявлених позовних вимог.

Згідно з п. 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Всі учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час та місце розгляду спору, проте сторони не скористалися своїми правами, передбаченими статтею 22 ГПК України, участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статті 22 ГПК України) є правом, а не обов'язком сторони, перебіг строку вирішення спору надійшов до кінця, клопотання про продовження строку вирішення спору від сторін у даній справі не надходило, суд дійшов висновку про можливість розгляду позовної заяви по суті в судовому засіданні 01.02.2017 року за відсутності представників сторін.

Згідно до ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

Заслухавши представника третьої особи, вивчивши матеріали справи, суд встановив:

Товариством з обмеженою відповідальністю Сухі суміші (сторона-1, відповідач у справі) та фізичною особою ОСОБА_2 (сторона-2) у період з 18.04.2014 по 07.07.2015 укладені договори про надання поворотної фінансової допомоги та додаткові угоди до них, а саме: договір № 18/04 від 18.04.2014 та додаткова угода № 1 від 17.04.2015 до цього договору; договір № 22/04 від 22.04.2014 та додаткова угода № 1 від 21.04.2015 до цього договору; договір № 23/04 від 23.04.2014 та додаткова угода № 1 від 22.04.2015 до цього договору; договір № 08/05 від 08.05.2014 та додаткова угода № 1 від 07.05.2015р. до цього договору; договір № 14/05 від 14.05.2014 та додаткова угода № 1 від 13.05.2015 до цього договору; договір № 15/05 від 15.05.2014 та додаткова угода № 1 від 14.05.2015 до цього договору; договір № 20/05 від 20.05.2014 та додаткова угода № 1 від 19.05.2015 до цього договору; договір № 22/05 від 22.05.2014 та додаткова угода № 1 від 21.05.2015 до цього договору; договір № 28/05 від 28.05.2014 та додаткова угода № 1 від 27.05.2015 до цього договору; договір № 29/05 від 29.05.2014 та додаткова угода № 1 від 28.05.2015 до цього договору; договір № 06/06 від 06.06.2014 та додаткова угода № 1 від 05.06.2015 до цього договору; договір № 17/06 від 17.06.2014 та додаткова угода № 1 від 16.06.2015 до цього договору; договір № 18/06 від 18.06.2014 та додаткова угода № 1 від 17.06.2015 до цього договору; договір № 19/06 від 19.06.2014 та додаткова угода № 1 від 18.06.2015 до цього договору; договір № 07/07 від 07.07.2014 та додаткова угода № 1 від 06.07.2015 до цього договору; договір № 08/07 від 08.07.2014 та додаткова угода № 1 від 07.07.2015 до цього договору.

За умовами пункту 1.1 укладених договорів про надання поворотної фінансової допомоги фізична особа ОСОБА_2 надає ТОВ Сухі суміші поворотну фінансову допомогу, а ТОВ Сухі суміші зобов'язується повернути суму поворотної фінансової допомоги в строк та на умовах, які визначені у даних договорах.

Пунктами 2.1, 2.2 договорів про надання поворотної фінансової допомоги передбачено, що поворотна фінансова допомога надається стороні-1 на безоплатній основі, тобто плата за користування грошовими коштами не стягується. Поворотна фінансова допомога використовується для потреб сторони-1 відповідно до статутних цілей його діяльності.

Пунктом 3.1. договорів про надання поворотної фінансової допомоги (в редакції додаткових угод) сторони визначили, що фінансова допомога надається строком до 08.11.2015.

Згідно з пунктом 3.2 договорів про надання поворотної фінансової допомоги визначено, що повернення грошових коштів проводиться шляхом видачі грошових коштів стороні-2 через касу сторони-1 або в інший спосіб передбачений законом.

Додатковими угодами до договорів про надання поворотної фінансової допомоги передбачено, що дані договори вступають в силу з моменту їх підписання та діють до 08.11.2015, а в частині грошових зобов'язань до повного їх виконання.

На виконання умов вказаних договорів про надання поворотної фінансової допомоги ОСОБА_2 надав товариству з обмеженою відповідальністю Сухі суміші поворотну фінансову допомогу в загальній сумі 461500,00 грн., що підтверджується квитанціями № 14190.675.1 від 18.04.2014, № 8215.491.1 від 22.04.2014, № 8215.538.1 від 23.04.2014, № 10514.88.1 від 08.05.2014, № 8215.202.1 від 14.05.2014, № 10514.287.1 від 15.05.2014, № 10514.446.1 від 21.05.2014, № 10514.484.1 від 22.05.2014, № 8215.585.1 від 28.05.2014, № 8215.635.1 від 30.05.2014, № 8215.119.1 від 06.06.2014, № 10514.517.1 від 17.06.2014, № 8215.395.1 від 18.06.2014, № 10514.594.3 від 19.06.2014, № 8215.150.1 від 07.07.2014, № 0.0.278022884.1 від 08.07.2014. Відповідач здійснив часткове повернення суми допомоги у розмірі 21067,74 грн.

З метою забезпечення виконання зобов'язань товариства з обмеженою відповідальністю Сухі суміші перед ОСОБА_2 за вказаними договорами про надання поворотної фінансової допомоги та додаткових угод до них, 22.09.2015 ОСОБА_2 (кредитор) та товариством з обмеженою відповідальністю Будівельні суміші (поручитель, позивач у справі) укладено договір поруки, відповідно до умов якого поручитель зобов'язується відповідати перед кредитором за своєчасне та повне виконання товариством з обмеженою відповідальністю Сухі суміші (боржник) зобов'язань, що виникли з договорів про надання поворотної фінансової допомоги, які укладені кредитором та боржником.

Згідно з пунктами 2.1, 2.2 договору поруки, у відповідності до пункту 1.1. договорів про надання поворотної фінансової допомоги, ОСОБА_2 надав товариству з обмеженою відповідальністю Сухі суміші поворотну фінансову допомогу, а останній зобов'язався повернути суму поворотної фінансової допомоги в строк та на умовах, які визначені в даному договорі. Остаточний строк повернення поворотної фінансової допомоги ОСОБА_2 до 08.11.2015 р.

Відповідно до пункту 3.1 договору поруки, поручитель несе відповідальність перед кредитором за своєчасне та повне виконання Боржником забезпеченого зобов'язання.

Пунктом 4.1 договору поруки передбачено, що поручитель зобов'язується при порушенні боржником зобов'язання перед кредитором за договорами про надання поворотної фінансової допомоги, виконати за боржника зобов'язання у 3-х денний строк з дня отримання вимоги від кредитора; у разі одержання вимоги кредитора повідомити про це боржника.

У пункті 4.2.1 договору поруки зазначено, що кредитор зобов'язується після виконання поручителем зобов'язання забезпеченого порукою, передати його документи, які підтверджують зобов'язання боржника.

Згідно з пунктом 4.3.1 договору поруки після виконання зобов'язання боржника за договорами про надання поворотної фінансової допомоги до поручителя, який виконав таке зобов'язання, переходять усі права кредитора за основним договором, у тому числі і ті, що забезпечують його виконання.

В забезпечення виконання зобов'язань товариства з обмеженою відповідальністю Сухі суміші перед ОСОБА_2 за договорами про надання поворотної фінансової допомоги та додаткових угод до них, ОСОБА_2 (іпотекодержатель) та товариством з обмеженою відповідальністю Сухі суміші (іпотекодавець) укладено договір іпотеки від 09.10.2015.

Згідно пунктів 1.2 - 1.5 договору іпотеки для забезпечення своєчасного виконання договорів про надання поворотної фінансової допомоги, іпотекодавець передав в іпотеку іпотекодержателю об'єкт нерухомого майна, а саме: інв. № 00007 загальною площею 597,3 кв. м, інв. № 00010 загальною площею 187,1 кв. м, що знаходиться за адресою: місто Запоріжжя, вулиця Фінальна, 1Б (один Б ), розташований на земельній ділянці розміром 1029,00 кв. м, кадастровий номер 2310100000:02:018:0052, яка перебуває в оренді у іпотекодавця на підставі договору оренди землі, укладеного з Запорізькою міською радою 08.11.2006, зареєстрованого в Державному реєстрі земель 28.11.2006 за № 040626101046. Об'єкт нерухомого майна, що є предметом цього договору належить іпотекодавцю на підставі Свідоцтва № 2249 на право власності на будівлю, виданого Запорізькою міською радою 14.11.2000, зареєстрованого ОП "Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації" 14.11.2000 в реєстровій книзі № 6 за реєстровим № 1162. Право власності іпотекодавця на об'єкт нерухомого майна, що є предметом цього договору, зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно Реєстраційною службою Запорізького міського управління юстиції Запорізької області 24.09.2015, номер запису про право власності 11496740, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 743802823101. Заставна вартість предмета іпотеки визначена сторонами у сумі 461500,00грн.

Пунктами 3.5., 3.6. договору іпотеки передбачено, що іпотекодержатель має право у випадку невиконання зобов'язань за договорами про надання поворотної фінансової допомоги, а також у випадку ліквідації чи реорганізації майна (у будь-який спосіб), звернути стягнення на майно та реалізувати його; - звернути стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання (неналежного виконання) іпотекодавцем зобов'язань, передбачених договорами про надання поворотної фінансової допомоги, а також у разі порушення іпотекодавцем умов цього договору.

Відповідно до пунктів 4.1. - 4.4. договору іпотеки іпотекодержатель набуває права звернути стягнення на майно у наступних випадках: якщо у момент настання виконання зобов'язань за договорами про надання поворотної фінансової допомоги вони не будуть виконані повністю, а саме: при повному або частковому неповерненні суми поворотної фінансової допомоги відповідно до умов договорів про надання поворотної фінансової допомоги. Право звернення стягнення на предмет іпотеки для задоволення своїх вимог, що виникають з договорів про надання поворотної фінансової допомоги, виникає у іпотекодержателя у випадках, обумовлених умовами договорів про надання поворотної фінансової допомоги, цього договору та нормами чинного законодавства України. У разі порушення основного зобов'язання та/або умов цього договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушення з вимогою про виконання порушеного зобов'язання не менш ніж у тридцятиденний строк з моменту отримання вимоги та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється за вибором іпотекодержателя, на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або шляхом позасудового врегулювання згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в цьому договорі.

Згідно з пунктами 4.5-4.8 договору іпотеки сторони дійшли згоди, що іпотекодержатель вправі на власний розсуд обрати один із таких способів задоволення його вимог в порядку позасудового врегулювання: шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання зобов'язань, забезпечених згідно з цим договором, у порядку, встановленому статтею 37 Закону України Про іпотеку ; шляхом реалізації права іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 Закону України Про іпотеку . Визначені цим договором способи задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджають іпотекодержателю застосувати інші, встановлені Законом України Про іпотеку способи звернення стягнення на предмет іпотеки. Іпотекодержатель може задовольнити вимоги, забезпечені встановленою цим договором іпотекою, шляхом реєстрації права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в договорі, прирівнюється за своїми правовими наслідками до договору про задоволення вимог іпотекодержателя, відповідно до вимог статті 37 Закону України Про іпотеку . Право власності на предмет іпотеки, що переходить до іпотекодержателя підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому чинним законодавством. Іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною в момент набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності.

ОСОБА_2 на адресу відповідача надіслана вимога № 1-08 від 09.11.2015 про усунення порушень за договорами про надання поворотної фінансової допомоги та договору іпотеки від 09.10.2015 , в якій ОСОБА_2 вимагав здійснити виконання зобов'язання у семиденний строк з дня отримання вказаної вимоги, а також запропонував протягом тридцяти календарних днів з дня отримання цієї вимоги сплатити на його користь заборгованість у розмірі 440432,26 грн. шляхом видачі грошових коштів через касу або в інший спосіб, передбачений законом (арк. с. 87-88, Т. І).

ОСОБА_2 відповідно до умов договору поруки направлено на адресу ТОВ Будівельні суміші вимогу № 09-11/1 від 09.11.2015 про усунення порушень за договорами про надання поворотної фінансової допомоги та договору поруки від 22.09.2015 , в якій ОСОБА_2 вимагав у поручителя здійснити виконання зобов'язання за ТОВ Сухі суміші у триденний строк з дня отримання вказаної вимоги, а також запропонував протягом тридцяти календарних днів з дня отримання цієї вимоги сплатити на його користь заборгованість у розмірі 440432,26 грн. шляхом видачі грошових коштів через касу або в інший спосіб, передбачений законом (арк. с. 64-65, Т. І).

На виконання вимоги ОСОБА_2, поручитель (позивач) здійснив погашення заборгованості перед ОСОБА_2 у розмірі 440432,26 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 62 від 03.12.2015, № 63 від 04.12.2015, № 65 від 04.12.2015, № 66 від 07.12.2015, № 71 від 08.12.2015, № 73 від 08.12.2015.

ОСОБА_2Є 08.12.2015 р. передано товариству з обмеженою відповідальністю Будівельні суміші оригінали документів щодо надання фінансової допомоги, що підтверджується актом приймання-передачі документів від 08.12.2015 р.

Позивач звернувся до відповідача з вимогою (вих. № 6 від 09.12.2015 р.) про усунення порушень за договорами про надання поворотної фінансової допомоги та договору іпотеки від 09.10.2015, в якій вказало про перехід до нього як до поручителя в силу приписів частини 2 статті 556 Цивільного кодексу України всіх права кредитора у цьому зобов'язанні, в тому числі й тих, що забезпечували його виконання. Вказана вимога залишена ТОВ Сухі суміші без задоволення.

Відповідно до незалежної оцінки вартості об'єкту нерухомості, проведеної ТОВ Земля Плюс 2006 , вартість об'єкта оцінки нерухомості майнового комплексу промислового призначення, розташованого за адресою: м. Запоріжжя, Заводський район, вул. Фінальна, 1Б визначена на 28.01.2016 та складає 460398,24 грн.

ОСОБА_2Є (сторона-1) та товариством з обмеженою відповідальністю Будівельні суміші (сторона-2) укладено 24.02.2016 договір відступлення права вимоги, відповідно до якого сторона-1 передає стороні-2, а сторона-2 приймає від сторони-1 всі права та обов'язки сторони-1 за договором іпотеки, посвідченим ОСОБА_3, приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу, 09.10.2015 за № 4450. За даним договором до сторони-2 переходять всі права та обов'язки сторони-1 за договором іпотеки в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Пунктом 7 сторони визначили вартість прав вимоги за даним договором у розмірі 440432,26 грн.

Частиною 2 статті 556 Цивільного кодексу України передбачено, що до поручителя, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов'язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання.

Згідно з частиною 1 статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов'язку боржника третьою особою.

При цьому, відповідно до статті 514 даного Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як встановлено судом, відповідно до ч. 2 ст. 556 Цивільного кодексу України до позивача перейшли права кредитора за договорами про надання поворотної фінансової допомоги, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання.

Звертаючись до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки - об'єкт нерухомого майна, а саме: інв. № 00007 загальною площею 597,3 кв. м., інв. № 00010 загальною площею 187,1 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Фінальна, буд. 1б шляхом визнання права власності, позивач послався на приписи частини 2 статті 556 ЦК України та Закону України Про іпотеку .

Пунктом 2 ч. 1 ст. 1 Закону України Про іпотеку передбачено, що іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з ст. 11 Закону України Про іпотеку майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки.

Частинами 1, 3 ст. 33 Закону України Про іпотеку визначено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог Іпотекодержателя (тобто шляхом позасудового врегулювання).

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 35 Закону України Про іпотеку у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

При цьому за ч. 2 наведеної норми положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 36 Закону України Про іпотеку сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем та іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, який підлягає нотаріальному посвідченню і може бути укладений в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя може передбачати, зокрема, передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону.

У свою чергу у п. 4.4 договору іпотеки від 09.10.20015 р. зазначено, що звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється за вибором іпотекодержателя на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або шляхом позасудового врегулювання згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в цьому договорі. передбаченим п. 4.4 цього Договору.

Пунктом 4.5 договору іпотеки сторони узгодили, що іпотекодержатель вправі на власний розсуд обрати один із таких способів задоволення його вимог в порядку позасудового врегулювання: а) шляхом передачі іпотеко держателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання зобов'язань, забезпечених згідно з цим договором, у порядку, встановленому ст. 37 Закону України Про іпотеку ; б) шляхом реалізації права іпотекодержавтеля від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановлено статтею 38 Закону України Про іпотеку .

Згідно з ч. 1 ст. 37 Закону України Про іпотеку іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки.

Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

Відповідне застереження міститься в п. 4.7-4.8 договору іпотеки.

Порядок реалізації предмета іпотеки за рішенням суду врегульовано статтею 39 Закону України Про іпотеку , якою передбачено, що в разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначається, зокрема, спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону. Можливість виникнення права власності за рішенням суду передбачена лише у статтях 335 та 376 ЦК України. В інших випадках право власності набувається з інших не заборонених законом підстав, зокрема з правочинів (частина перша статті 328 цього Кодексу). Стаття 392 ЦК України, у якій ідеться про визнання права власності, не породжує, а підтверджує наявне в позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, у тому випадку, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює наявне в позивача право власності, а також у разі втрати позивачем документа, який посвідчує його право власності.

Аналіз положень статей 33, 36, 37, 39 Закону України Про іпотеку , статей 328, 335, 376, 392 ЦК України дає підстави для висновку про те, що законодавцем визначено три способи захисту задоволення забезпечених іпотекою вимог кредитора шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки: судовий (на підставі рішення суду) та два позасудові (на підставі виконавчого напису нотаріуса та згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя). У свою чергу позасудовий спосіб захисту за договором про задоволення вимог іпотекодержателя або за відповідним застереженням в іпотечному договорі реалізується шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки або надання права іпотекодержателю від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу.

При цьому договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, що передбачає передачу іпотекодержателю права власності, є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно (частина перша статті 37 Закону України Про іпотеку ).

Постановою Вищого господарського суду України від 23.11.2016 р. скасовано рішення господарського суду Запорізької області від 26.02.2016 р. у даній справі та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 25.07.2016 р., справу №908/182/16 передано на новий розгляд. В постанові ВГСУ зазначено, що суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі іпотекодержателю права власності на обтяжене іпотекою майно в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов'язань, неправильно застосував до спірних правовідносин норми статей 36, 37, 38, 39 Закону України Про іпотеку . Вірно встановивши факт невиконання відповідачем зобов'язань з повернення суми позики, суд першої інстанції, разом з тим, не з'ясував причин невиконання відповідачем забезпечених іпотекою зобов'язань, не визначив чи звертався позивач до державного реєстратора для реєстрації права власності на іпотечне майно та чи наявні у державного реєстратора підстави для відмови в державній реєстрації, передбачені Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень . В свою чергу суд апеляційної інстанції, переглядаючи рішення місцевого господарського суду, вищенаведеного також не врахував та помилково виходив з того, що позивач не мав права на звернення із позовом про звернення стягнення з підстав ненабуття прав іпотекодержателя, оскільки на момент прийняття рішення до позивача перейшли права кредитора у зобов'язанні, в тому числі права, що забезпечували його виконання - права за договором іпотеки від 09.10.2015, які були зареєстровані у встановленому порядку.

Відповідно ст. 111-12 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції є обов'язковими для господарського суду під час нового розгляду справи.

Як слідує з вищевказаних норм законодавства, а саме ст.ст. 33, 36, 37 Закону України Про іпотеку , ними передбачено набуття права власності іпотекодержателем шляхом передачі йому іпотекодавцем права власності на предмет іпотеки, а не визнання цього права.

Проте, сторонами питання про звернення стягнення на спірний предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору вирішено не було, а також сторонами у справі не надано доказів звернення до державного реєстратора для реєстрації права власності на іпотечне майно та відмови державного реєстратора в державній реєстрації права власності на спірне майно.

Приписи ст.ст. 36, 37 Закону України Про іпотеку не передбачають судового захисту щодо визнання права власності на предмет іпотеки.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що в судовому порядку право іпотекодержателя одержати задоволення за рахунок предмета іпотеки реалізується виключно шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, оскільки такого способу захисту права іпотекодержателя як визнання права власності на іпотечне майно Законом України Про іпотеку не передбачено.

Крім того, суд зазначає, ТОВ Будівельні суміші не було здійснено позасудового врегулювання спору.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оцінивши усі обставини справи у їх сукупності та перевіривши доводи та докази, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, суд дійшов висновку про відсутність підстав для правового захисту його інтересів в межах даного спору, з огляду на заявлені позовні вимоги.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку що позовні вимоги позивача є необґрунтованими та недоведеними, у зв'язку з чим відмовляє позивачу у задоволенні заявлених позовних вимог в повному обсязі.

Судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В позові відмовити.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 ГПК України, 09 лютого 2017 р.

Суддя В.В.Носівець