Рішення

від 06.02.2017 по справі 922/4275/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" лютого 2017 р.Справа № 922/4275/16

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Добрелі Н.С.

при секретарі судового засідання Сланова М.Ю.

розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк", м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Компаунд", м. Харків , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 особа - підприємець ОСОБА_2, м. Харків про стягнення 2873,36 дол. США за участю представників:

позивача - Дубровська, Г.В., за довіреністю від 19.08.2016 року;

відповідача - не з`явився;

третьої особи - не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "ОТП Банк" звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Компаунд" про стягнення заборгованості за кредитним договором № ML-701/130/2006 від 06.07.2006 року в розмірі 4500,04 дол. США, з яких 4271,31 дол. США заборгованість по сплаті кредиту та 228,73 грн. дол. США заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом за період з 04.07.2016 року по 27.11.2016 року. Судові витрати позивач просить суд покласти на відповідача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 12 грудня 2016 року було прийнято вказану позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 16 січня 2017 року.

Через канцелярію господарського суду Харківської області 04.01.2017 року від представника позивача супровідним листом (вх. № 100) надійшли документи для долучення до матеріалів справи.

Через канцелярію господарського суду Харківської області 16.01.2017 року від представника позивача надійшла заява (вх. № 1327/17) з додатками про зменшення розміру позовних вимог. У своїй заяві позивач просить суд стягнути з відповідача 2873,36 дол. США, з яких 2870,01 грн. дол. США заборгованість за тілом кредиту та 3,35 дол. США заборгованість по сплаті відсотків станом на 09.01.2017 року.

Через канцелярію господарського суду Харківської області 16.01.2017 року представник позивача надав заяву (вх. № 1344/17) про зменшення позовних вимог разом із доказами надіслання її на адресу відповідача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 16.01.2017 року розгляд справи було відкладено на 06.02.2017 року.

Представник позивача в судовому засіданні 06.02.2017 року підтримав позовні вимоги, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 06.02.2017 року не з`явився, відзиву на позов не надав, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення поштового відправлення.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 в судове засідання 06.02.2017 року не з`явився, пояснень по справі не надав.

Присутній в судовому засіданні 06 лютого 2017 року представник позивача підтримав позовні вимоги та вважає за можливе розглянути справу по суті в даному судовому засіданні без участі представника відповідача та третьої особи, пояснив, що ним надані всі документи, які необхідні для розгляду справи по суті.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України ( Закон України від 17.07.1997 року № 475/97 - ВР ), кожній особі гарантовано право на справедливий і відкритий розгляд при визначенні її громадських прав і обов'язків впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 16 січня 2017 року сторони попереджені про розгляд справи за наявними в ній матеріалами у разі неявки представників сторін у судове засідання та ненадання витребуваних судом документів. Враховуючи це, враховуючи також достатність часу, наданого сторонам для підготовки до судового засідання та підготовки витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України, ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши уповноваженого представника позивача, судом встановлено наступне.

Як свідчать матеріали справи, 06.07.2006 року між ОСОБА_2 (позичальник, третя особа) та Акціонерним комерційним банком "Райффайзенбанк України", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство ОТП Банк (банк, позивач) було укладено Кредитний договір № ML-701/130/2006 (Кредитний договір).

У відповідності до пп. 1.1. ч. 2 Кредитного договору, банк зобов'язався надати позичальнику кредит у розмірі та валюті, визначеній у Частині 1 цього договору, а позичальник зобов'язався належним чином використати та повернути суму отриманого Кредиту, а також сплатити відповідну плату за користування Кредитом і виконати всі інші зобов`язання, як вони визначені у цьому договорі.

Відповідно до п. 2.ч. 1 Кредитного договору, дата повернення кредиту - 08.05.2018р.

Сторони домовились, що для розрахунку процентів за користування кредитом буде використовуватись плаваюча процентна ставка (яка складається з: 10,5% фіксованого відсотку + FIDR).

У відповідності до п. 1.4.1.7.1. Кредитного договору, сторони погодили, що у випадку порушення позичальником своїх зобов`язань, встановлених будь-яким з п.п. м), н), о) п.п. 2.3.7. чи/та п. 1.3.1.5, чи/та п. 1.3.2.3 цього договору, фіксована процентна ставка чи фіксований відсоток, що застосовується за цим договором підвищується на 4% річних за кожні 12 місяців невиконання чи неналежного виконання будь-якого з п.п. м), н) чи/та п. 1.3.1.5, чи/та п. 1.3.2.3 цього договору.

Погашення відповідної частини кредиту здійснюється позичальником щомісяця у розмірі та строки, визначені у графіку повернення кредиту та сплати процентів, відповідно до додатку №1 до Кредитного договору, шляхом внесення готівки в касу банку або безготівковим перерахуванням на поточний рахунок (п. 1.5.1. Кредитного договору).

Відповідно до п. 1.5.1.1. Кредитного договору, нараховані в порядку, передбаченому цим договором проценти сплачуються позичальником одночасно з погашення відповідної частини кредиту у строки, передбачені графіком повернення кредиту та сплати процентів.

Згідно з п. 4.1.1. Кредитного договору, за порушення прийнятих на себе зобов`язань стосовно повернення кредитних коштів, сплати процентів, користування кредитними коштами, у визначені цим договором строки, позичальник зобов`язаний сплатити банку пеню в розмірі 1% від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожний день прострочення. Зазначена пеня сплачується додатково до прострочених сум, що підлягають сплаті, згідно цього договору.

В подальшому, за згодою сторін, вносилися зміни до умов кредитного договору, шляхом укладення 03.09.2008 року додаткового договору № ML-701/130/2006/1.

Як свідчать матеріали справи, банк виконав зобов'язання, передбачені Кредитним договором, і надав позичальнику кредитні кошти згідно кредитної заявки від 06.07.2006 року в розмірі 16000,00 доларів США (а.с. 32).

Як зазначає позивач позичальник порушив строки оплати кредитних платежів за договором.

З метою забезпечення зобов`язання, 06.06.2006 року між АК "Райффайзенбанк Україна" та ТОВ Фірма "Компаунд" було укладено договір поруки № SML-701/130/2006, у відповідності до умов якого поручитель (ТОВ Фірма "Компаунд") зобов`язується відповідати за повне та своєчасне виконання боржником (ФОП ОСОБА_2К.) його боргових зобов`язань перед кредитором (АК "Райффайзенбанк Україна", на даний час "ОТП Банк") за кредитним договором (ML-701/130/2006) в повному обсязі таких зобов`язань.

Відповідно до п. 2.1 (а) договору поруки боржник зобов`язаний повернути кредитору повну суму отриманих боржником кредитних коштів не пізніше 06 травня 2018 року.

Відповідно до п. 3.1 договору поруки, у випадку невиконання боржником боргових зобов`язань перед кредитором за кредитним договором, кредитор має право звернутись до поручителя з вимогою про виконання боргових зобов`язань в повному обсязі чи в частині.

Згідно п. 3.2 договору поруки поручитель приймає на себе зобов`язання, у випадку невиконання боржником боргових зобов`язань перед кредитором за кредитним договором, здійснити виконання боргових зобов`язань, в обсязі, заявленому кредитором, протягом 3-х банківських днів з дати отримання відповідної вимоги Кредитора. погашення здійснюється поручителем шляхом перерахування відповідної суми на рахунок кредитора, який було повідомлено поручителю додатково.

Враховуючи неналежне виконання боржником зобов`язань за кредитним договором, позивач звернувся до нього з вимогою № 700-01-73-5-4-12-4-8/3375 від 11.10.2016 року про дострокове виконання боргових зобов`язань.

Як вбачається з матеріалів справи дана вимога була отримана боржником 18.10.2016 року.

Крім того, 11.10.2016 року позивачем також було направлено вимогу про дострокове виконання зобов`язань № 700-01-73-5-4-12-4-8/3376 на адресу відповідача.

Проте вказані вимоги залишились без виконання.

За розрахунком позивача, станом на 28.11.2016 року заборгованість за кредитним договором складає 4500,04 дол. США, з яких:

- 4271,31 Доларів США заборгованість по сплаті кредиту;

- 228,73 Доларів США заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом за період з 04.07.2016 року по 27.11.2016 року.

В ході розгляду справи, 16.01.2017 року позивачем було подано до суду заяву про зменшення позовних вимог.

Так, станом на 10.01.2017 року заборгованість за кредитним договором склала 2873,36 доларів США, з яких 2870,01 дол. США - заборгованість за тілом кредиту та 3,35 доларів США з заборгованість по сплаті відсотків.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить із наступного.

Згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до ст. 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях.

Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

В п. 3.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено, що ціна позову про стягнення іноземної валюти визначається в іноземній валюті та національній валюті України відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день подання позову (п. 4 ч. 1 ст. 55 ГПК України).

При визначенні ціни позову, поданого в іноземній валюті, необхідно виходити з тієї валюти, в якій провадились чи повинні бути проведені розрахунки між сторонами.

Відповідно до ст. 36 Закону України "Про Національний банк України", офіційний курс гривні до іноземних валют встановлюється Національним банком. Згідно з ч. 1 ст. 8 Декрету Кабінетів Міністрів України "Про систему валютного регулювання та валютного контролю", валютні курси встановлюються Національним банком України за погодженням з Кабінетом Міністрів України. Поряд з цим, Положення про встановлення офіційного курсу гривні до іноземних валют та курсу банківських металів, затвердженого постановою Правління Національного Банку України № 496 від 12.11.2003 р., визначається, що офіційний курс гривні до іноземних валют, зокрема до долара США установлюється щоденно. Для розрахунку курсу гривні до іноземних валют використовується інформація про котирування іноземних валют станом на останню дату. Тобто, діючим законодавством не передбачений стабільний курс долара США до національної валюти - гривні.

Таким чином, враховуючи умови, укладеного між сторонами договору, суд дійшов висновку про правомірність нарахування позивачем суми заборгованості відповідача у доларах США.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно частини 1 статті 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 553 ЦК України За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 554 ЦК України У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Стаття 530 Цивільного кодексу України встановлює, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Також, суд вважає за необхідне звернути увагу на правову позицію Верховного Суду України, висловлену в постанові від 19 грудня 2011 р. у справі № 6-84цс11. Згідно із ч. 1 ст. 543 ЦК у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. За законом у цьому випадку немає так званої обов`язкової процесуальної співучасті, тобто законом передбачено право позивача звернутися в суд з позовом до кожного з боржників окремо. Крім того, предметом спору є різні самостійні договірні відносини: між кредитором і боржником за кредитним договором; між кредитором і поручителем за договором поруки, або ж ці відносини можуть врегульовуватись одним кредитним договором, що не змінює суті окремих договірних відносин. Так, Верховний суд вказує, що кредитор має право вимагати виконання обов`язку в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. При цьому у разі пред`явлення вимоги кредитора про виконання обов`язку лише до поручителів останні солідарно відповідають перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник.

Відповідно до ст. 111-28 ГПК України, висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 111-16 цього Кодексу, є обов`язковим для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Перевіривши розрахунок заборгованості, наданий позивачем, суд вважає його таким, що відповідає обставинам справи та вимогам чинного законодавства, а тому позовні вимоги про стягнення 2870,01 доларів США заборгованості за тілом кредиту та 3,35 дол. США по сплаті відсотків за користування кредитом є такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи, у зв`язку із поданням до суду заяви про зменшення позовних вимог, позивачем було подано заяву про повернення зайво сплаченої суми судового збору.

Відповідно до п. 3.10 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.11р. №18 передбачено, що питання щодо повернення зайво сплаченої суми судового збору у зв'язку із зменшенням позовних вимог вирішується господарським судом на загальних підставах і в порядку, визначеному законодавством.

Відповідно до п. 2.8 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21.02.2013 № 7, у разі ж зменшення розміру позовних вимог зайво сплачена сума судового збору підлягає поверненню (пункт 1 частини першої статті 7 Закону).

Враховуючи викладене, а також те, що судом було прийнято до розгляду заяву позивача про зменшення позовних вимог, суд вважає за необхідне повернути позивачу суму зайво сплаченого судового збору в розмірі 163,79 грн., витрати зі сплати судового збору в сумі 1600,00 грн. покласти на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України; ст.ст. 526, 530, 553, 554, 1054, 1056-1 Цивільного кодексу України; ст.ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компаунд" (61001, м. Харків, вул. Плеханівська, буд. 92-А, код ЄДРПОУ 21246478) на користь Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" (01033, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 43, МФО 300528, код ЄДРПОУ 21685166) 2870,01 доларів США заборгованості за тілом кредиту, 3,35 дол. США по сплаті відсотків за користування кредитом та 1600,00 грн. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 09.02.2017 р.

Суддя ОСОБА_3

922/4275/16