Ухвала

від 09.02.2017 по справі 3/5025/1360/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

У Х В А Л А

"09" лютого 2017 р.Справа № 3/5025/1360/12

Господарський суд Хмельницької області у складі:

суддя Вибодовський О.Д., розглянувши матеріали справи

За заявою ОСОБА_1 районного центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, смт. Летичів

до ОСОБА_2 виробничого кооперативу "Нове життя", с. Чапля, Летичівського району

про визнання банкрутом (заява про визнання недійсним договору купівлі-продажу майна).

Представники:

Від ініціюючого кредитора: не з"явився

Ліквідатор: ОСОБА_3

За участю: ОСОБА_4 - представник ОСОБА_5 (свідоцтво адвоката ХМ 000025).

Суть:

Ухвалою господарського суду області від 12.12.2012р. порушено провадження у справі про визнання банкрутом боржника ОСОБА_2 виробничого кооперативу "Нове життя", с. Чапля, Летичівського району, Хмельницької області.

Розгляд справи відбувається у відповідності до ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Постановою господарського суду від 24.12.2012р. боржника визнано банкрутом, ліквідатором боржника призначено арбітражного керуючого ОСОБА_6, АДРЕСА_1.

Ухвалою суду від 09.11.2015р. припинено повноваження арбітражного керуючого - ліквідатора ОСОБА_6 та звільнено її від виконання обов'язків ліквідатора сільськогосподарського виробничого кооперативу "Нове життя", с. Чапля, Летичівського району.

Призначено ліквідатором сільськогосподарського виробничого кооперативу "Нове життя", с. Чапля, Летичівського району арбітражного керуючого ОСОБА_3 АДРЕСА_2 (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №538 від 18.03.2013р.).

20.07.2016р. в адресу суду від ОСОБА_5 надійшла заява про визнання недійсним договору купівлі-продажу майна, укладеного 20.04.2015р. між заявником та боржником в особі ліквідатора ОСОБА_6 та стягнення з боржника на користь ОСОБА_5 99323,00 грн.

Ухвалою суду від 21.07.2016р. розгляд справи № 3/5025/1360/12 щодо розгляду заяви про визнання недійсним договору купівлі-продажу майна, укладеного 20.04.2015р. між ОСОБА_5 та СВК "Нове життя", с. Чапля, Летичівського району в особі ліквідатора ОСОБА_6 та стягнення з боржника на користь заявника 99323,00 грн. призначено до розгляду в судовому засіданні.

В обгрунтування поданої заяви, заявником зазначено наступне:

В квітні 2015року, колишнім ліквідатором ОСОБА_6, розміщено в ОСОБА_1 районній газеті оголошення про реалізацію майна СВК Нове життя , с.Чапля, Летичівського району Хмельницьк області.

20 квітня 2015 року між ОСОБА_5 та СВК "Нове життя" в особі ліквідатора ОСОБА_6 був укладений Договір купівлі-продажу майна.

Відповідно до п. 1.1. Договору продавець зобов'язується передати у власність покупцю, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити: будівлю тракторного парку, будівлю корівника, будівлю кормоцеху та під навіс на сіно, що знаходяться за адресою: Летичівський район. с.Чапля.

Відповідно до п. 1.2 Договору вартість придбаного майна визначається за ціною будівельних матеріалів, які перебували у використанні та становить 99 323,00грн.

Грошові кошти у вказаній сумі були внесенні покупцем ОСОБА_5 в день укладення Договору, що підтверджується копією квитанції до прибуткового касового ордера від 20.04.2015 року.

20.04.2015року, був складений Акт приймання - передачі майна відповідно до п.3.1 Договору купівлі-продажу майна, укладеного між ОСОБА_5 та СВК Нове життя в особі арбітражного керуючого ОСОБА_6

Відповідно до статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог передбачених частинами 1-3, 5, 6 статті 203 ЦК України.

Якщо недійсність правочину прямо встановлена законом, такий правочин є нікчемним. У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до статті 657 ЦК України Договір купівлі-продажу нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Відповідно до ч. 3, ст. 640 ЦК України договір, що піддягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з дня такого посвідчення.

Відповідно до частини 1 статті 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимог закону України про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

При цьому, відповідно до роз'яснення Вищого господарського суду України, у зв'язку з недодержанням вимоги щодо нотаріального посвідчення правочинів нікчемними є лише такі правочини, які відповідно до чинного законодавства підлягають обов'язковому нотаріальному посвідченню чи такі, умовами яких передбачено обов'язкове нотаріальне посвідчення (абзац 2 п. 3.2 Постанови Пленуму ВГС №11 від 29.05.2013 року Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними .

За змістом частини другої статті 215 ЦК України нікчемний правочин на відміну від оспорюваного, є недійсним незалежно від наявності чи відсутності рішення суду. Однак, не виключає можливості подання та задоволення позову про визнання нікчемного правочину (господарського договору) недійсним.

Отже, спори про визнання нікчемних правочинів недійсними підлягають вирішенню господарськими судами у загальному порядку. З'ясувавши, що спорюваний правочин є нікчемним, господарський суд зазначає в резолютивній частині рішення про його недійсність або, за відсутності підстав для такого визнання, відмовляєв задоволенні позову (п. 2.5.2 Постанови Пленуму ВГС № 11 від 19.05.2013 року "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними".

Таким чином, зважаючи на те, що всупереч вимогам ЦК України, Договір купівлі-продажу від 20.04.2015 року нотаріально посвідчений не був, цей Договір на думку заявника є недійсним (нікчемним).

Відповідно до ст. 658 ЦК України право продажу майна має лише його власник.

Однак, в процесі розгляду цивільної справи №678/123/15-ц Летичівським районним судом, встановлено, що СВК Нове життя , яке виступило продавцем за оспорюваним Договором, не являється власником відчуженого майна, і у нього відсутні правовстановлюючі документи, які б підтверджували право власності на вказане у Договорі майно - будівлю тракторного парку, будівлю корівника, будівлю кормо цеху та під навіс на сіно, оскільки таке майно належить СТОВ Промінь (31522, с. Суслівці, Летичівського району, Хмельницької області, ЄДРПОУ 03786047).

Частиною 1, ст. 216 ЦК України передбачено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

На адресу суду, 31.01.2017р. від представника заявника ОСОБА_5 надійшли додаткові пояснення до поданої заяви, в яких представником заявника зазначено, що характер спору, який виник між сторонами, вимагає застосування виключно односторонньої реституції, тобто стягнення коштів з відповідача на користь позивача.

Статтею 216 ЦК України передбачено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Частиною 2 ст. 208 ГК України визначено, що у разі визнання недійсним зобов'язання з інших підстав кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні все одержане за зобов'язанням, а за неможливості повернути одержане в натурі, відшкодувати його вартість грошима, якщо інші наслідки недійсності зобов'язання не передбачені законом.

Відповідно до п.2.5 постанови Пленуму ВГС №11 від 29.05.13 року Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними , правочини, які не відповідають вимогам закону, не породжують будь-яких бажаних сторонам результатів, незалежно від волі сторін та їх вини у вчиненні незаконного правочину. Правові наслідки таких правочинів настають лише у формах, передбачених законом, - у вигляді повернення становища сторін у початковий стан (реституції) або в інших.

Згідно п. 2.13 постанови Пленуму ВГС №11 від 29.05.13 року Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними ) у разі, якщо відповідач не подав зустрічного позову про повернення йому майна, переданого за недійсним правочином, застосовувати наслідки недійсності правочину до позивача з власної ініціативи суд може лише за наявності нате законних підстав.

З доказів, наданих позивачем у даній справі, вбачається, що СВК Нове життя , продано ОСОБА_5 майно, яке не належало СВК Нове життя , оскільки право власності на дане нерухоме майно в 2012 році було зареєстровано за СТОВ Промінь .

Способи захисту майнового права або інтересу передбачені ст. 15 ЦК України і реституція, тобто відновлення становища, яке існувало до порушення, за своєю правовою природою, є одним із таких способів захисту (п. 4 ч. 2 ст. 15 ЦК України).

Присутній в судовому засіданні представник ОСОБА_5 наполягав на задоволені поданої заяви в повному обсязі.

Ліквідатор в судовому засіданні подав суду відзив №09/426-с в якому зазначає, що по акту приймання-передачі йому було передано документи по ліквідаційній процедурі СВК Нове життя попереднім ліквідатором ОСОБА_6 Серед даних документів будь яких документів, стосовно придбання майна чи претензій ОСОБА_5 не виявлено.

Також, ліквідатор повідомляє, що нерухоме майно, яке є предметом Договору було розібрано громадянином ОСОБА_5 після його придбання, даний факт встановлений правоохоронними органами. Оскільки, покупець розпорядився майном на свій розсуд, на думку ліквідатора визнання недійсним нікчемного договору не потребує судового рішення.

Розглядом матеріалів справи, судом встановлено наступне :

В квітні 2015року, колишнім ліквідатором ОСОБА_6, розміщено в ОСОБА_1 районній газеті оголошення про реалізацію майна СВК Нове життя , с.Чапля, Летичівського району Хмельницької області.

20 квітня 2015 року між ОСОБА_5 та СВК "Нове життя" в особі ліквідатора ОСОБА_6 був укладений Договір купівлі-продажу майна.

Відповідно до п.1.1. Договору продавець зобов'язується передати у власність покупцю, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити: будівлю тракторного парку, будівлю корівника, будівлю кормоцеху та під навіс на сіно, що знаходяться за адресою: Летичівський район. с.Чапля.

Відповідно до п.1.2 Договору вартість придбаного майна визначається за ціною будівельних матеріалів, які перебували у використанні та становить 99 323,00грн.

Грошові кошти у вказаній сумі були внесенні покупцем ОСОБА_5 в день укладення Договору, що підтверджується копією квитанції до прибуткового касового ордера від 20.04.2015 року.

20.04.2015року, був складений Акт приймання - передачі майна відповідно до п.3.1 Договору купівлі-продажу майна, укладеного між ОСОБА_5 та СВК Нове життя в особі арбітражного керуючого ОСОБА_6

В процесі розгляду цивільної справи №678/123/15-ц Летичівським районним судом, встановлено, що СВК Нове життя , яке виступило продавцем за оспорюваним Договором, не являється власником відчуженого майна, і у нього відсутні правовстановлюючі документи, які б підтверджували право власності на вказане у Договорі майно - будівлю тракторного парку, будівлю корівника, будівлю кормо цеху та під навіс на сіно, оскільки таке майно належить СТОВ Промінь (31522, с. Суслівці, Летичівського району, Хмельницької області, ЄДРПОУ 03786047), що також підтверджується долученими до матеріалів справи доказами, а саме:

- копією Протоколу зборів уповноважених громадян - співвласників агроцеху с.Чапля АВАТ Агропромтехніка від 5 липня 2012 року на двох аркушах;

- копією додатку №1 до Протоколу зборів уповноважених від 5 липня 2012 р. на одному аркуші;

- копією додатку №2 до протоколу зборів уповноважених громадян-співвласників агроцеху с.Чапля АВАТ Агропромтехніка від 5 липня 2012 року на п'яти аркушах;

- копією акту приймання - передачі обєктів нерухомого майна від 6 липня 2012 р. на одному аркуші;

- копією свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) на двох аркушах;

- копією технічного паспорту на нежитлові приміщення майстерні тракторного парку (нової) на п'яти аркушах;

- копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 17.06.2015 р. на двох аркушах;

- копією свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 17.06.2015р. на одному аркуші;

- копією технічного паспорту на приміщення будівлі корівника на чотирьох аркушах;

- копією свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 29.08.2012 р. на двох аркушах;

- копією витягу про державну реєстрацію прав від 29.08.2012 р. на двох аркушах.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги наступне:

Відповідно до п.4 ст. 10 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником, вирішує суд у провадженні якого перебуває справа про банкрутство.

Як вбачається із матеріалів справи 20 квітня 2015 року між ОСОБА_5 та СВК "Нове життя" в особі колишнього ліквідатора ОСОБА_6 був укладений Договір купівлі-продажу майна.

Відповідно до п.1.2 Договору вартість придбаного майна визначається за ціною будівельних матеріалів, які перебували у використанні та становить 99 323,00грн.

Грошові кошти у вказаній сумі були внесенні покупцем ОСОБА_7 в день укладення Договору, що підтверджується копією квитанції до прибуткового касового ордера від 20.04.2015 року.

20.04.2015року, був складений Акт приймання - передачі майна відповідно до п.3.1 Договору купівлі-продажу майна, укладеного між ОСОБА_5 та СВК Нове життя в особі арбітражного керуючого ОСОБА_6

Статтею 216 ЦК України передбачено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Частиною 2 ст. 208 ГК України визначено, що у разі визнання недійсним зобов'язання з інших підстав кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні все одержане за зобов'язанням, а за неможливості повернути одержане в натурі, відшкодувати його вартість грошима, якщо інші наслідки недійсності зобов'язання не передбачені законом.

Відповідно до п.2.5 постанови Пленуму ВГС №11 від 29.05.13 року Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними , правочини, які не відповідають вимогам закону, не породжують будь-яких бажаних сторонам результатів, незалежно від волі сторін та їх вини у вчиненні незаконного правочину. Правові наслідки таких правочинів настають лише у формах, передбачених законом, - у вигляді повернення становища сторін у початковий стан (реституції) або в інших.

Згідно п. 2.13 постанови Пленуму ВГС №11 від 29.05.13 року Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними у разі, якщо відповідач не подав зустрічного позову про повернення йому майна, переданого за недійсним правочином, застосовувати наслідки недійсності правочину до позивача з власної ініціативи суд може лише за наявності нате законних підстав.

З доказів, наданих позивачем у даній справі, вбачається, що СВК Нове життя , продано ОСОБА_5 майно, яке не належало СВК Нове життя , оскільки право власності на дане нерухоме майно в 2012 році було зареєстровано за СТОВ Промінь , що підтверджується матеріалами цивільної справи №678/123/15-ц Летичівського районного суду, якими встановлено, що СВК Нове життя , яке виступило продавцем за оспорюваним Договором, не являється власником відчуженого майна, у нього відсутні правовстановлюючі документи, які б підтверджували право власності на вказане у Договорі майно, а саме: будівлю тракторного парку, будівлю корівника, будівлю кормоцеху та під навіс на сіно, оскільки таке майно належить СТОВ Промінь (31522, с. Суслівці, Летичівського району, Хмельницької області, ЄДРПОУ 03786047), що також підтверджується долученими до матеріалів справи доказами.

Способи захисту майнового права або інтересу передбачені ст. 15 ЦК України і реституція, тобто відновлення становища, яке існувало до порушення, за своєю правовою природою, є одним із таких способів захисту (п. 4 ч. 2 ст. 15 ЦК України).

Також, суд звертає увагу, що підписання сторонами, СВК Нове життя та ОСОБА_5, акта приймання-передачі від 20.04.2015року не є підтвердженням, набуття ОСОБА_5 права власності на нерухоме майно: будівля тракторного парку, будівля корівника, будівля кормоцеху, оскільки власність на дане нерухоме майно, набувається лише після державної реєстрації прав на таке майно в порядку, передбаченому Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , підтвержуючі правовстановлюючі документи суду не надано.

Таким чином, акт приймання-передачі, не може слугувати доказом отримання ОСОБА_5 майна у своє володіння та набуття права власності.

Відповідно до статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог передбачених частинами 1-3, 5, 6 статті 203 ЦК України.

Якщо недійсність правочину прямо встановлена законом, такий правочин є нікчемним. У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до статті 657 ЦК України Договір купівлі-продажу нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Відповідно до ч. 3, ст. 640 ЦК України договір, що піддягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з дня такого посвідчення.

Відповідно до частини 1 статті 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимог закону України про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

При цьому, відповідно до роз'яснення Вищого господарського суду України, у зв'язку з недодержанням вимоги щодо нотаріального посвідчення правочинів нікчемними є лише такі правочини, які відповідно до чинного законодавства підлягають обов'язковому нотаріальному посвідченню чи такі, умовами яких передбачено обов'язкове нотаріальне посвідчення (абзац 2 п. 3.2 Постанови Пленуму ВГС №11 від 29.05.2013 року Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними .

Таким чином, зважаючи на те, що всупереч вимогам ЦК України, Договір купівлі-продажу від 20.04.2015року нотаріально посвідчений не був, цей Договір вважається недійсним (нікчемним).

Враховуючи вищевикладене, проаналізувавши та дослідивши надані докази, суд прийшов до висновку, що заява про визнання недійсним договору купівлі-продажу майна, укладеного 20.04.2015р. між заявником ОСОБА_5 та боржником СВК Нове життя в особі ліквідатора ОСОБА_6 та стягнення з боржника на користь ОСОБА_5 99323,00 грн. є обгрунтованою, відповідає нормам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, підтверджена належними доказами та підлягає задоволенню.

В іншій частині заяву з проханням суд витребувати у Летичівського районного суду матеріалами цивільної справи №678/123/15 - ц за позовом ОСОБА_5 до СТОВ "Промінь" про усунення перешкод у користуванні майном необхідно залишити без розгляду, оскільки ухвалою суду від 05.09.2016р. витребувано у Летичівського районного суду Хмельницької області матеріали цивільної справи №678/123/15-ц за позовом ОСОБА_5 до СТОВ "Промінь", с.Суслівці, Летичівського району (код:03786047) про усунення перешкод у користуванні майном.

Керуючись п.4, ст. 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.215, ст.216 ЦК України, ст.208 ГК України, ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву про визнання недійсним договору купівлі-продажу майна, укладеного 20.04.2015р. між заявником ОСОБА_5 та боржником СВК Нове життя в особі ліквідатора ОСОБА_6 та стягнення з боржника на користь ОСОБА_5 99323,00 грн. задовольнити частково.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу майна, укладений 20.04.2015р. між заявником ОСОБА_5 та боржником СВК Нове життя , в особі ліквідатора ОСОБА_6

Стягнути з боржника СВК Нове життя ( с.Чапля, Летичівського району, Хмельницької області, код: 03786018) на користь ОСОБА_5 (м.Летичів, вул.Б.Хмельницького, 38) 99 323,00грн. - вартості будівельних матеріалів.

Копію ухвали надіслати: ініціюючому кредитору ОСОБА_1 районному центру зайнятості, смт. Летичів, вул.50-річчя Жовтня, 29; СТОВ "Промінь", вул.Центральна, буд.18, с.Суслівці, Летичівського району.

Суддя Вибодовський О.Д.