Постанова

від 07.02.2017 по справі 904/7700/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.02.2017 року Справа № 904/7700/16

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: судді Науменка І.М., - доповідача

суддів: Кощеєва І.М., Кузнецова В.О.

секретар судового засідання: Саланжій Т.Ю.

Представники сторін:

від Будинкоуправління №1 Гвардійської КЕЧ району : ОСОБА_1, представник, довіреність №2 від 03.01.2017 р.;

від прокуратури : ОСОБА_2 прокурор відділу, посвідчення №1 від 10.01.2017 р.;

від відповідача: ОСОБА_3 представник, довіреність №1 від 10.01.2017 р.;

від Міністерства оборони України : ОСОБА_4, представник, довіреність №220/514/д від 28.12.2016 р.;

розглянувши матеріали апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "ФІТОЛАЙФ", м. Дніпро на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.11.2016р. у справі №904/7700/16

За позовом Військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону, м. Дніпро, в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, м. Київ, в особі Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська, м. Дніпро, в особі Будинкоуправління №1 КЕВ м. Дніпропетровська , м. Дніпро

до товариства з обмеженою відповідальністю "ФІТОЛАЙФ", м. Дніпро

про витребування майна з чужого незаконного володіння, визнання за державою права державної власності на нерухоме майно

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 17.11.2016р. (суддя Соловьйова А.Є.) у даній справі позов задоволено повністю. Визнано за державою Україна в особі Міністерства оборони України (03168, м. Київ, проспект Повітрофлотський, буд. 6, код ЄДРПОУ 00034022) право державної власності на нерухоме майно - нежитлове приміщення, що розташоване за адресою: Дніпропетровська область, Новомосковський район, смт. Гвардійське, вул. 22 з'їзду КПРС (Десантна), будинок 7. Витребувано від товариства з обмеженою відповідальністю "Фітолайф" (49006, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 31965347) нерухоме майно за адресою: Дніпропетровська область, Новомосковський район, смт. Гвардійське, вул. 22 з'їзду КПРС (Десантна), будинок 7. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "ФІТОЛАЙФ" (49006, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 31965347) на користь Будинкоуправління №1 Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська (51270, Дніпропетровська область, Новомосковський район, смт. Гвардійське, вул. Ювілейна, 8, код ЄДРПОУ 22992692) 2 756,00 грн.- судового збору.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що Виконавчий комітет Гвардійської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області не мав достатніх законних правових підстав для визнання за повним товариством "Вдача" права власності на майно, яке є об'єктом договору оренди від 18.08.1997, беручи до уваги відсутність волевиявлення Міністерства оборони України на відчуження майна повному товариству "Вдача", з огляду на те, що доводи Прокурора, наведені в обґрунтування позову, не спростовані Відповідачем, позовні вимоги про витребування з чужого незаконного володіння у товариства з обмеженою відповідальністю "Фітолайф" у власність Міністерства оборони України нерухомого майна за адресою: Дніпропетровська область, Новомосковський район, смт. Гвардійське, вул. 22 з'їзду КПРС (Десантна), будинок 7, та визнання за державою Україна в особі Міністерства оборони України право державної власності на це нерухоме майно, підлягають задоволенню в повному обсязі на підставі п. 3 ч. 1 ст. 388 Цивільного кодексу України.

Не погодившись з зазначеним рішенням, товариство з обмеженою відповідальністю "ФІТОЛАЙФ", звернулось до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволені позову.

Зокрема, в апеляційній скарзі відповідач стверджує, що на підставі Установчого договору про створення та діяльність ТОВ Фітолайф від 04.04.2002р. повне товариство Вдача , як один із засновників товариства, внеском до статутного фонду передало у власність ТОВ Фітолайф ціле приміщення лазні. Передача відбулася до моменту державної реєстрації ТОВ Фітолайф , що підтверджується актом прийому майна, яке вноситься до статутного фонду від учасників ТОВ Фітолайф для взяття на баланс товариства від 25.03.2002р.

ТОВ Фітолайф набуло прав юридичної особи з моменту його державної реєстрації та стало власником майна, переданого засновником у його власність, як внесків у статутних фонд товариства.

На підставі протоколу №2 загальних зборів учасників товариства ТОВ Фітолайф від 20.05.2002р., повне товариство Вдача виключене зі складу учасників ТОВ Фітолайф та відбувся перерозподіл часток у статутному фонді товариства. Змінами №1, що зареєстровані Виконавчим комітетом Кіровської районної ради м. Дніпропетровська від 11.06.2002р., затверджено зміни до установчих документів ТОВ Фітолайф про новий склад учасників та розподіл між ними часток у статутному фонді.

На даний час не втратило чинності реєстраційне посвідчення від 21.05.2002р., яке підтверджує, що спірне майно зареєстроване на праві колективної власності на підставі Установчого договору від 04.04.2002р. за ТОВ Фітолайф .

На час розгляду справи відсутні судові рішення, якими б було визнано недійсним видане відповідачу свідоцтво про право власності на спірне майно. Крім того, рішенням арбітражного суду Дніпропетровської області від 19.11.-25.11.1998р., у справі №Д13-106 підтверджується законне володіння повним товариством Вдача спірним приміщенням та в подальшому Новомосковським БТІ ТОВ Фітолайф видано реєстраційне посвідчення на право колективної власності від 21.05.2002р.

Військовий прокурор Дніпропетровського гарнізону у грудні 2003 року звертався з позовом до господарського суду Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Міністерства оборони України як органа центральної виконавчої влади, що надав Гвардійській квартирно-експлуатаційній частині району повноваження та право здійснювати відповідні функції у спірних відносинах до ТОВ Фітолайф , яким просив скасувати свідоцтво серії ААА№102 від 25.02.2002р. видане повному товариству Вдача на праві власності на приміщення лазні за адресою смт. Гвардійське, вул. ХХІІ з'їзду КПРС №7, Новомосковський район, як видане в порушення діючого законодавства про власність та просив повернути приміщення лазні у розпорядження Гвардійської КЕЧ району.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 15.03.2004р. відмовлено в задоволені позовної вимоги про визнання акту недійсним та повернення майна.

В подальшому у червні 2005 року Військовий прокурор Дніпропетровського гарнізону Південного регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Будинкоуправління№1 Гвардійської КЕВ району звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ТОВ Фітолайф про усунення перешкод в користуванні майном розташованого за смт. Гвардійське, вул. ХХІІ з'їзду КПРС (Десантна) №7, Новомосковський район.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 28.08.15р. та постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.10.15р. відмовлено в задоволені позовної вимоги про усунення перешкод в користуванні майном.

З огляду на викладене скаржник вважає, що доводи позивача є безпідставними.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.12.16р. апеляційну скаргу призначено до розгляду.

Позивачами надано пояснення та заперечення на апеляційну скаргу відповідача, в яких зазначено, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджено матеріали справи, прийнято вірне рішення у відповідності до норм чинного законодавства, доводи скаржника, в свою чергу, які зазначені в апеляційній скарзі є безпідставними та необґрунтованими. Просять залишити оскаржуване рішення - без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Відповідно до ст.101 ГПК України, в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Отже, вивчивши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні уповноважених представників сторін, колегією суддів встановлено наступне:

18.08.1997 між Гвардійською квартирно-експлуатаційною частиною району, правонаступником якого є Квартирно-експулатаційний відділ м. Дніпропетровська (надалі - Орендодавець) та повним товариством "Вдача" (надалі - Орендар), від імені якого на підставі свідоцтва про державну реєстрацію повного товариства "Вдача" від 26.06.1996 діяла ОСОБА_5, був укладений договір оренди державного майна (надалі - Договір оренди) (а.с.59-62)

Згідно п. 1.1 якого орендодавець здав, а орендар прийняв у строкове платне володіння та користування - нежиле приміщення по вул. XXII з'їзду КПРС 7, за інвентаризаційним №127, яке знаходиться на балансі Гвардійської КЕЧ району, Дніпропетровська область, Новомосковський район, смт. Гвардійське.

Згідно пунктів 1.2, 1.3 Договору оренди, названі в пункті 1.1 приміщення будівлі орендодавець передає орендарю для відкриття лазні. Завданням цього договору є використання орендованого майна виключно для цілей, визначених пунктом 1.2 Договору.

Передача майна в оренду не тягне за собою передачі орендарю права власності на орендоване майно. Власником орендованого майна залишається держава, а орендар володіє та користується на протязі дії терміну оренди (п. 2.2 Договору оренди).

Відповідно до п. 6.6 Договору оренди, орендар має право приватизувати орендоване майно в порядку, визначеному чинним законодавством України.

Пунктом 7.1 Договору оренди передбачено зобов'язання орендодавця передати орендарю державне майно в оренду згідно розділу 1 договору по акту прийому-передачі майна, який підписується одночасно з цим договором оренди.

Згідно з пунктом 10.1 Договору оренди, він діє з 01 липня 1997 року до 31 червня 2002 року. Строк дії Договору 5 (п'ять) років.

Дія Договору оренди припиняється внаслідок: закінчення строку, на який його було укладено; загибелі об'єкта оренди; приватизації об'єкту оренди; достроково за домовленістю сторін або по рішенню арбітражного суду (п. 10.8 Договору оренди).

Рішенням Виконавчого комітету Гвардійської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області №2 від 10.12.1997, яка міститься в матеріалах справи (а.с. 64), за розглядом заяви директора ПТ "Вдача" ОСОБА_5, матеріалів проектної документації лазні комбінованого типу та "ОСОБА_4 державної приймальної комісії про приймання в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту" від 12 листопада 1997 року виконком Гвардійської селищної ради вирішено:

1. Ввести в експлуатацію лазню комбінованого типу ПТ фірми "Вдача" для жителів смт. Гвардійське та дозволити виробничу діяльність лазні по наданню банних послуг населенню селища Гвардійське з 01 грудня 1997 року.

2. БТІ Новомосковського району Дніпропетровської області зареєструвати власність на лазню комбінованого типу за адресою: смт. Гвардійське, вул. XXII з'їзду КПРС, 7 за повним товариством "Вдача", видавши даному підприємству реєстраційне посвідчення.

Розпорядженням голови Новомосковської районної державної адміністрації №59 від 04.02.1998 "Про визнання права власності на приміщення лазні смт. Гвардійське по вул. XXII з'їзду КПРС, 7" (а.с. 65) за повним товариством "Вдача" визнано право власності на приміщення лазні смт. Гвардійське по вул. XXII з'їзду КПРС, 7; зобов'язано Новомосковське БТІ видати реєстраційне посвідчення.

На підставі зазначеного вище розпорядження Новомосковської районної державної адміністрації повному товариству "Вдача" видано реєстраційне посвідчення на право приватної власності на приміщення лазні смт. Гвардійське по вул. XXII з'їзду КПРС, 7 (а.с. 66).

23.04.1998р. розпорядженням голови Новомосковської районної державної адміністрації №259 відмінено розпорядженням голови Новомосковської районної державної адміністрації №59 від 04.02.1998 "Про визнання права власності на приміщення лазні смт. Гвардійське по вул. XXII з'їзду КПРС, 7", оскільки не було враховано відомчу належність зазначеної будівлі Міністерству оборони України. Також було вирішено відмінити реєстрацію правових документів на зазначену будівлю в Новомосковському бюро технічної інвентаризації та у нотаріуса. (а.с. 65 на звороті) Проте, зазначене розпорядження голови Новомосковської районної державної адміністрації №259 від 23.04.1998р. виконано не було.

Як вбачається з Установчого договору про створення та діяльність ТОВ «Фітолайф» від 04.04.2002, затвердженого державним нотаріусом Новомосковської районної Державної нотаріальної контори ОСОБА_6 в реєстрі за № 1154 (а.с. 71), повне товариство «Вдача» , як один із засновників Товариства, внеском до статутного фонду передало у власність ТОВ «Фітолайф» приміщення лазні. Передача відбулася до моменту державної реєстрації ТОВ «Фітолайф» , що підтверджується актом прийому майна, яке вноситься до статутного фонду від учасників ТОВ «Фітолайф» для взяття на баланс Товариства від 25 березня 2002 року (а.с. 74).

На підставі протоколу №2 загальних зборів учасників ТОВ «Фітолайф» від 20.05.2002 (а.с. 75), повне товариство «Вдача» виключене зі складу учасників ТОВ «Фітолайф» та здійснено перерозподіл часток у статутному фонді Товариства. Змінами №1, що зареєстровані Виконавчим комітетом Кіровської районної ради м. Дніпропетровська від 11 червня 2002 року, затверджено зміни до установчих документів ТОВ «Фітолайф» про новий склад учасників та розподіл між ними часток у статутному фонді.

З матеріалів справи вбачається, що будівля за адресою: Дніпропетровська область, Новомосковський район, смт. Гвардійське, вулиця 22 з'їзду КПРС (Десантна), буд. 7, знаходиться на обліку та балансі Будинкоуправління №1 Гвардійської КЕЧ району за інвентарним №10310127, що підтверджується індивідуальною карткою обліку будівлі (форма №400), інвентарною карткою №82 обліку основних засобів в бюджетних установах, відомістю нарахування зносу на основні засоби (будівлі та споруди 103 рахунок) за 2013 рік (а.с. 19-21) та довідкою Будинкоуправління №1 Гвардійської КЕЧ району за вих. №163 від 27.04.2016 (а.с. 30).

Прокурор зазначає, що у 2014 році Гвардійська КЕЧ району була розформована та правонаступником визнано Квартирно-експлуатаційний відділ міста Дніпропетровська, внаслідок чого Будинкоуправління №1 перейшло у підпорядкування від Гвардійської квартирно-експлуатаційної частини району до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська.

23.08.2013 та 04.04.2014 Позивач-3 звертався до Відповідача з листом №425 та претензією №121 відповідно, в яких повідомив, що в ході перевірки господарської діяльності Будинкоуправлінням №1 Гвардійської КЕЧ району з 05.08.2013 року по 02.09.2013 року виявлено факт незаконного використання приміщення по вул. XXII з'їзду КПРС, б. 7, у зв'язку з чим Позивач-3 запропонував Відповідачу з'явитись з відповідною документацією для вирішення питання про приналежність будівлі №7 та укладення договору оренди, проте, як зазначає Прокурор, відповідей на них Позивач-3 не отримав.

Відтак звертаючись з позовом, Прокурор просить витребувати з чужого незаконного володіння у товариства з обмеженою відповідальністю "Фітолайф" у власність Міністерства оборони України нерухоме майно за адресою: Дніпропетровська область, Новомосковський район, смт. Гвардійське, вул. 22 з'їзду КПРС (Десантна), будинок 7; визнати за державою Україна в особі Міністерства оборони України право державної власності на вищезазначене нерухоме майно.

Згідно зі ст. 5 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" здійснюючи управління об'єктами державної власності, Кабінет Міністрів України визначає органи виконавчої влади, які здійснюють функції з управління об'єктами державної власності; встановлює порядок передачі об'єктів державної власності суб'єктам управління, визначеним цим Законом; приймає рішення про передачу відповідно до закону об'єктів державної власності в комунальну власність, дає згоду на передачу об'єктів з комунальної в державну власність; встановлює критерії відбору уповноважених осіб для передачі їм в управління об'єктів державної власності; приймає за поданням Фонду державного майна України рішення про передачу повноважень з управління корпоративними правами держави уповноваженим органам управління та господарським структурам; визначає порядок відчуження та списання об'єктів державної власності; забезпечує контроль за ефективністю управління об'єктами державної власності; погоджує умови приватизації та реструктуризації об'єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави; виконує відповідно до законів інші функції з управління об'єктами державної власності.

Статтею 6 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" визначені повноваження уповноважених органів управління (до яких відноситься і Міністерство оборони України), а саме ведення обліку об'єктів державної власності, що перебувають в його управлінні, здійснення контролю за ефективним використанням та збереженням таких об'єктів; виявлення державного майна, яке тимчасово не використовується, та внесення пропозиції щодо умов його подальшого використання; надання згоди Фонду державного майна України на передачу об'єктів державної власності до статутних фондів господарських товариств, у тому числі підприємств з іноземними інвестиціями, що створюються за участю держави; виконання інших передбачених законодавством функцій з управління об'єктами державної власності.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України" військове майно - це державне майно, закріплене за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України. До військового майна належать будинки, споруди, передавальні пристрої, всі види озброєння, бойова та інша техніка, боєприпаси, пально-мастильні матеріали, продовольство, технічне, аеродромне, шкіперське, речове, культурно-просвітницьке, медичне, ветеринарне, побутове, хімічне, інженерне майно, майно зв'язку тощо.

Правовий аналіз матеріалів справи свідчить про те, що спірний об'єкт нерухомого майна, який розташовано у Дніпропетровській області, Новомосковському районі, смт. Гвардійське по вул. Десантна (ХХІІ з'їзду КПРС), 7 має статус військового майна та постійно знаходиться на балансі будинкоуправління №1 Гвардійської КЕЧ району (позивача 3), який в свою чергу адміністративно підпорядковується Квартирно-експлуатаційному відділу м. Дніпро (позивач 2). Приміщення використовується в якості армійської лазні.

Власником військового майна є держава Україна, в особі Верховної Ради, його розпорядником в даному випадку виступає Міністерство оборони України (позивач 1). Міністерство оборони України адміністративно підпорядковуються належний балансоутримувач спірного об'єкту будинкоуправління №1 Гвардійської КЕЧ району та Квартирно-експлуатаційний відділ м. Дніпро, як установа, яка згідно свого положення здійснює забезпечення військових частин на території Дніпропетровської області та веде облік військових земель.

Згідно зі ст. 387 Цивільного кодексу України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

П.3 ч. 1 ст. 388 Цивільного кодексу України передбачено, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 Цивільного кодексу України).

Добросовісним набувачем є особа, яка не знала і не могла знати про те, що майно придбане в особи, яка не мала права його відчужувати.

Недобросовісний набувач, навпаки, на момент здійснення угоди про відчуження спірного майна знав або міг знати, що річ відчужується особою, якій вона не належить і який на її відчуження не має права.

Від недобросовісного набувача майно може бути витребувано в будь-якому випадку. Від добросовісного - лише в передбачених законом випадках (ст. 388 ЦК України), а саме: у разі, якщо майно було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі інших шляхом; у всіх випадках добросовісного заволодіння річчю на підставі безвідплатного договору з особою, яка не мала права на її відчуження.

У разі відчуження майна за відплатним договором відповідно до ч. 1 ст. 388 ЦК власник має право витребувати це майно від добросовісного набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі (пункти 1-3 зазначеної норми).

Так, судом першої інстанції доречно звернено увагу на роз'яснення Верховного суду України, викладені в листі від 01.06.2012 "Висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 355 ЦПК України за 2010-2011 роки": у разі встановлення незаконності вибуття земельних ділянок із державної власності та визнання державних актів на право власності на земельні ділянки недійсними у зв'язку з тим, що спірні земельні ділянки первинним власникам у встановленому законом порядку не надавалися; рішення селищної ради, на підставі якого видані зазначені державні акти, було підробленим; спірні земельні ділянки належать до земель водного фонду та знаходяться в межах прибережної захисної смуги і згідно зі статтями 60, 61 ЗК не могли надаватися для зазначеного в державних актах цільового призначення; порушенням вимог п. 12 розд. X "Перехідні положення" ЗК (земельні ділянки знаходяться поза межами населеного пункту і не могли надаватися селищною радою), позов про їх витребування з чужого незаконного володіння підлягає задоволенню відповідно до положень статей 387, 388 ЦК (постанова Верховного Суду України від 26 вересня 2011 р. у справі N 6-34цс11 (Постанова N 6-34цс11).

Пунктом "а" ч. 1 ст. 5 Закону України "Про приватизацію державного майна України" (в редакції, чинній на момент прийняття рішення Виконавчого комітету гвардійської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області №2 від 10.12.1997 - 20.03.1997) визначено, що приватизації не підлягають об'єкти, що мають загальнодержавне значення. Загальнодержавне значення, зокрема, має майно органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, майно Збройних Сил України (крім майна, щодо якого цим Законом встановлено особливості приватизації), Національної гвардії України, Служби безпеки України, Прикордонних військ України, правоохоронних і митних органів.

Статтею 7 Закону України "Про приватизацію державного майна України" передбачено, що державну політику в сфері приватизації здійснюють Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва у районах і містах, органи приватизації в Автономній Республіці Крим, що становлять єдину систему державних органів приватизації в Україні.

Постановою Кабінету Міністрів України №311 від 05.11.1991 "Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною власністю)" затверджено перелік державного майна України, що передавалось у власність областей, міст Києва, Севастополя. На виконання вказаної постанови Кабінету Міністрів України майно, яке перебувало у розпорядженні військових формувань Збройних Сил України було віднесено до майна державної власності та до власності місцевих рад не передавалось.

При цьому, зазначеною вище постановою Кабінету Міністрів України не передбачено передачу будівель військових містечок у комунальну власність та визначено, що державне майно України є загальнодержавною (республіканською) власністю.

Тобто, з аналізу вищезазначених норм права суд дійшов законного та правосудного висновку, що договір оренди державного майна, укладений 18.08.1997 між Гвардійською квартирно-експлуатаційною частиною району та повним товариством "Вдача", від імені якого діяла ОСОБА_5, не можна розцінювати як волевиявлення власника на відчуження майна, оскільки зазначеним договором передбачалося лише право приватизувати об'єкт договору оренди без переходу права власності на нього до орендаря.

З огляду на викладене, судом першої інстанції правомірно встановлено, що Виконавчий комітет Гвардійської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області не мав достатніх законних правових підстав для визнання за повним товариством "Вдача" права власності на майно, яке є об'єктом договору оренди від 18.08.1997, беручи до уваги відсутність волевиявлення Міністерства оборони України на відчуження майна повному товариству "Вдача", з огляду на те, що доводи Прокурора, наведені в обґрунтування позову, не спростовані Відповідачем, позовні вимоги про витребування з чужого незаконного володіння у товариства з обмеженою відповідальністю "Фітолайф" у власність Міністерства оборони України нерухомого майна за адресою: Дніпропетровська область, Новомосковський район, смт. Гвардійське, вул. 22 з'їзду КПРС (Десантна), будинок 7, та визнання за державою Україна в особі Міністерства оборони України право державної власності на це нерухоме майно, підлягають задоволенню в повному обсязі на підставі п. 3 ч. 1 ст. 388 Цивільного кодексу України.

Щодо посилання скаржника на судові рішення по справах №Д/13-106 від 19.11-25.11.1998р., № 7/55 від 15.03.2004р. та №904/5602/15 від 20.10.15р., які жодним чином не суперечать висновкам, викладеним судом першої інстанції у рішенні по даній справі.

Так, відповідно до рішення по справі 7/55 від 15.03.2004р. судом встановлено, що свідоцтво на право власності на певний об'єкт не є оспорюваних документом, а лише посвідчує право власності, яке виникає відповідно до законодавства. У зв'язку з чим, правова природа спірних правовідносин є іншою, а прокурором не вірно визначено предмет позову. Тобто, було відмовлено лише у скасуванні свідоцтва на право власності серії ААА №120 від 25.02.2002р. Крім того, предметом позову по даній справі є витребування майна з чужого незаконного володіння, що за своєю природою є віндикаційним позовом.

Таким чином колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції повно з'ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді спору по суті судовою колегією не встановлено, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення.

Керуючись ст.ст.101, 103-105 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.11.2016р. у справі №904/7700/16 - залишити без змін .

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ФІТОЛАЙФ" - залишити без задоволення.

Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя І.М. Науменко

Суддя І.М. Кощеєв

Суддя В.О. Кузнецов