Постанова

від 07.02.2017 по справі 924/952/16

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" лютого 2017 р. Справа № 924/952/16

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Розізнана І.В.

судді Грязнов В.В. ,

судді Філіпова Т.Л.

при секретарі судового засідання Берун О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго" на рішення господарського суду Хмельницької області від 15.11.2016р. у справі № 924/952/16 (суддя Магера В.В.)

за позовом міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго" (м.Хмельницький)

до товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 Медіа-центр" (м. Хмельницький)

про стягнення 6 960, 41 грн. боргу, 117, 96 грн. 3% річних, 1001, 10 грн. пені

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився;

відповідача - ОСОБА_2 (керівник); ОСОБА_3, представник за довіреністю від 29.06.2016р.;

Судом роз'яснено представникам права та обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22 ГПК України.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ:

Міське комунальне підприємство "Хмельницьктеплокомуненерго" звернулося до господарського суду Хмельницької області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 Медіа-центр" про стягнення 6 960, 41 грн. боргу за послуги теплопостачання, 117, 96 грн. 3% річних та 1001, 10 грн. пені.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 15.11.2016р. у справі № 924/952/16 в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, міське комунальне підприємство "Хмельницьктеплокомуненерго" звернулося до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти нове рішення, яким задоволити позов повністю.

Мотивуючи апеляційну скаргу скаржник вказує, що договір на постачання теплової енергії №2115/852 від 01.12.2008р. не припинив свою дію у зв'язку із закінченням строку на який його було укладено. Скаржник зазначає, що відповідач 18.05.2016р. здійснив оплату за надані в травні 2016р. послуги з теплопостачання в сумі 185,20 грн., що свідчить, про те, що відповідач визнає чинність договору на постачання теплової енергії та факт надання позивачем послуг з теплопостачання. Скаржник звертає увагу апеляційного суду на те, що підставою виникнення заборгованості є надання послуг з теплопостачання та неповна оплата їх відповідачем. Умови договору на постачання теплової енергії №2115/852 від 01.12.2008р. взагалі не передбачають виставлення рахунків на оплату, а відсутність рахунку на оплату не звільняє відповідача від обов'язку оплатити надані послуги. Скаржник вказує, що відключення приміщення відповідача від мережі централізованого опалення було самовільним, тому немає підстав для звільнення відповідача від оплати за послуги з теплопостачання. Враховуючи викладене, скаржник зазначає, що оскільки відповідач від'єднався від мережі опалення самовільно, в той час як позивач надавати послуги з теплопостачання не припинив, немає підстав для звільнення відповідача від оплати фактично наданих позивачем, але не використаних ним послуг за період з 01.10.2015р. по 01.09.2016р.; у зв`язку з тим, мала місце неповна оплата послуг з теплопостачання, правомірним є й нарахування штрафних санкцій.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 Медіа-центр" надіслало до суду відзив на апеляційну скаргу (вх. №32198/16 від 14.12.2016р.), в якому відповідач заперечує доводи апеляційної скарги, просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 Медіа-центр" надіслало до суду клопотання (вх. №32196/16 від 14.12.2016р.), в якому просило суд долучити до матеріалів справи та дослідити в якості доказів копію рахунку №852 від 18.05.2016р., копію додатку №1 до договору №2115/852 від 01.12.2008р. про постачання теплової енергії, довідку ОСББ "Еталон" від 07.12.2016р., висновок експертного дослідження судово-технічного експерта №438ед/06 від 09.12.2016р. Відповідач зазначає, що рахунок №852 від 18.05.2016р. та додаток №1 до договору №2115/852 від 01.12.2008р. про постачання теплової енергії не були подані до суду першої інстанції, оскільки позивач лише в останньому судовому засіданні в письмових поясненнях послався на те, що відповідачем була здійснена проплата за послуги теплопостачання, як доказ нібито визнання договірних відносин, тому у відповідача не було можливості їх подати; довідка ОСББ "Еталон" від 07.12.2016р. та висновок експертного дослідження судово-технічного експерта №438ед/06 від 09.12.2016р. не були подані до суду першої інстанції, оскільки вказані докази з`явилися лише після прийняття місцевим господарським судом рішення.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 02.12.2016р. апеляційну скаргу позивача прийнято до провадження, справу призначено до слухання.

Представник скаржника в судовому засіданні 17.01.2017р. доводи апеляційної скарги підтримав, просив апеляційну скаргу задоволити, а рішення суду першої інстанції скасувати; в судове засідання 07.02.2017р. не з`явився, хоча про день, час та місце судового розгляду повідомлявся в установленому законом порядку.

Представники відповідача в судових засіданнях 17.01.2017р. та 07.02.2017р. доводи апеляційної скарги заперечили, вважають рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, тому просять залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Судова колегія апеляційного суду, розглянувши клопотання відповідача про долучення до матеріалів справи додаткових доказів, зазначає наступне.

Відповідно до ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Відповідач обґрунтовує неможливість подання додаткових доказів до суду першої інстанції тим, що частина доказів отримана ним після прийняття у справі рішення, а також тим, що у відповідача не було можливості їх подати до суду першої інстанції, оскільки позивач лише в останньому судовому засіданні в письмових поясненнях послався на те, що відповідачем була здійснена проплата за послуги теплопостачання, як доказ нібито визнання договірних відносин.

Колегія суддів розглянувши клопотання відповідача дійшла висновку, що для повного та об'єктивного вирішення спору, встановлення всіх обставин справи клопотання підлягає задоволенню, а вказані вище документи долученню до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Враховуючи те, що судом вчинено всі необхідні дії для належного повідомлення всіх учасників провадження у справі про час і місце розгляду справи, явка сторін в судове засідання обов`язковою не визнавалась, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні.

Дослідивши матеріали справи та обставини на предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, вивчивши доводи апеляційної скарги стосовно дотримання норм матеріального і процесуального права судом першої інстанції, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду дійшла наступного висновку.

Як встановлено апеляційним судом, 01.12.2008р. між МКП "Хмельницьктеплокомуненерго" (енергопостачальна організація) та ТОВ "ОСОБА_1 Центр" (споживач) укладено договір на постачання теплової енергії №215/852 (а.с. 42-43).

Відповідно до п. 1.1 договору енергопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати споживачеві теплову енергію у потрібних йому обсягах, а споживач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, які передбачені цим договором.

Кількість і обсяги теплової енергії визначаються в додатку №1 до договору, який є невід'ємною частиною договору і поновлюється в залежності від зміни характеристики тепловикористовуючого об'єкта виробничої діяльності споживача тощо (п. 2.1 договору).

Розрахунок за теплову енергію, що споживається, проводиться в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів. Розрахунковим періодом є календарний місяць. Оплата використаної теплової енергії здійснюється споживачем наступним чином: попередня оплата в розмірі 50% розрахункової місячної норми теплової енергії до 15 числа поточного (розрахункового) місяця; остаточні розрахунки проводяться до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим (п.п. 6.1-6.3 договору).

Згідно п. 3.2.2 договору на споживача покладено обов'язок оплачувати послуги в обсягах і в терміни, які передбачені договором.

Пунктом 7.2.3 договору передбачено відповідальність споживача за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію у вигляді нарахування пені в розмірі 0,5% належної до сплати суми за кожен день прострочення.

Договір набуває чинності з 01.12.2008р. Договір припиняє свою дію у випадках: закінчення строку на який він був укладений; прийняття рішення господарським судом; ліквідації сторін (п.п. 10.1, 10.2 договору).

Відповідно до п. 10.4 договору передбачено, що він вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін.

Згідно Додатку №1 до договору №2115/852 від 01.12.2008р сторони визначили кількість і обсяги теплової енергії (а.с. 9).

Відповідно до Додатку №3 до договору №2115/852 від 01.12.2008р. сторони передбачили, що енергопостачальна організація припиняє постачання теплової енергії споживачу у разі письмового звернення споживача про припинення теплопостачання (а.с. 9).

ТОВ "ОСОБА_1 Медіа-центр" звернувся до МКП "Хмельницьктеплокомуненерго" з листом від 06.04.2016р., згідно якого просило здійснити відключення від мережі теплопостачання починаючи із 01.05.2015р. абонента №852 АДРЕСА_1 (а.с. 45).

05.05.2015р. МКП "Хмельницьктеплокомуенерго" листом №1352/01 повідомило відповідача, що відповідно до "Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення", затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005р. №630 відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється в порядку, затвердженому наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22.11.2005р. №4; порядок відключення від централізованої системи опалення визначає процедуру надання дозволу будинку в цілому за рішенням загальних зборів, за згодою всіх мешканців будинку (а.с. 46).

Листом від 17.04.2015р. №87 ТОВ "ОСОБА_1 Медіа-центр" повідомило МКП "Хмельницьктеплокомуненерго", що перевірка технічної можливості відключення опалення показала можливість відключення від системи опалення будинку на вході та виході контуру опалення квартири №10. Правління об'єднання співвласників багатоквартирного будинку №19 м.Хмельницького "Еталон" не заперечує проти відключення опалення квартири №10 від опалення будинку (а.с. 47).

Листом від 20.05.2015р. ТОВ "ОСОБА_1 Медіа-центр" повідомлено МКП "Хмельницьктеплокомуненерго" про те, що повноваження щодо порядку відключення від системи опалення чи її зміни визнано і передано загальними зборами мешканців, згідно Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" правлінню об'єднання співвласників "Еталон". Довідка щодо рішення правління ОСББ "Еталон" додана до листа (а.с. 48).

Із матеріалів справи слідує, що у вересні 2015р. систему опалення квартири АДРЕСА_2ОСОБА_1 Медіа-центр" було від'єднано від системи централізованого теплопостачання будинку та обладнано системою автономного опалення, що не заперечується представниками сторін та підтверджується наявними у справі доказами.

14.01.2016р. МКП "Хмельницьктеплокомуненерго" на адресу ТОВ "ОСОБА_1 Медіа-центр" направило претензію №83/09, згідно якої повідомило про наявну заборгованість за послуги з теплопостачання станом на 01.01.2016р. в розмірі 2 642, 24 грн. (а.с. 49).

11.02.2016р. МКП "Хмельницьктеплокомуненерго" на адресу ТОВ "ОСОБА_1 Медіа-центр" направило досудове попередження із вимогою сплатити борг в розмірі 4570, 30 грн. за отримання послуг теплопостачання станом на 01.02.2016р. (а.с. 50).

11.02.2016р. ТОВ "ОСОБА_1 Медіа-центр" листом №213 повідомив МКП "Хмельницьктеплокомуненерго" про те, що відповідач відхиляє вимоги претензії, оскільки фактично послуги з теплопостачання не отримував, а заборгованість не визнає (а.с. 51).

04.04.2016р. МКП "Хмельницьктеплокомуненерго" на адресу ТОВ "ОСОБА_1 Медіа-центр" направило лист №790/01 з повідомленням про те, що у зв'язку із самовільним відключенням приміщення ТОВ "ОСОБА_1 Центр" від системи централізованого опалення, останньому направлено припис на виконання робіт №28 від 04.04.2016р. (а.с. 53, 54-58).

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 6 960,41 грн. боргу за послуги теплопостачання за період з 01.10.2015р. по 01.09.2016р., 117, 96 грн. 3% річних та 1001, 10 грн. пені.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що даний спір виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем зобов'язань по оплаті послуг з постачання теплової енергії до квартири за адресою: АДРЕСА_3, згідно договору на постачання теплової енергії №215/852 від 01.12.2008р.

Відповідач, в свою чергу, заперечує факт постачання теплової енергії у період з 01.10.2015р. по 01.09.2016р., мотивуючи тим, що договір між сторонами припинив свою дію, а також тим, що він відключився від системи опалення, тому послуги теплопостачання не отримував.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, враховуючи відсутність договірних зобов`язань між сторонами у зв'язку із припиненням договору на постачання теплової енергії №215/852 від 01.12.2008р., фактичного неотримання відповідачем послуг теплопостачання у період з 01.10.2015р. по 01.09.2016р., не вручення позивачем відповідачу відповідних рахунків, прийшов до висновку, що позов безпідставний та необґрунтований.

Надаючи в процесі апеляційного перегляду оцінку обставинам справи в їх сукупності, колегія суддів не погоджується із зазначеними висновками господарського суду першої інстанції, зважаючи на наступні мотиви.

Дані спірні правовідносини регулюються нормами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Законом України "Про теплопостачання", Законом України "Про житлово-комунальні послуги", Правилами користування тепловою енергією, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007р. №1198, Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005р. № 630, Порядком відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженим наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22.11.2005р. №4.

Згідно ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Так, укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Статтею 714 ЦК України встановлено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Згідно ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно ст. 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" залежно від функціонального призначення житлово-комунальними послугами є, зокрема, комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо).

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Згідно п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до п. 2 ст. 275 Господарського кодексу України, ст.1, п.4 ст.19 Закону України "Про теплопостачання" споживання теплової енергії допускається тільки на підставі договору, укладеного між теплопостачальною організацією та споживачем.

Згідно ст. 19 Закону України "Про теплопостачання" споживач зобов'язаний щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

В силу ч.1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до приписів ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 629 ЦК України зазначає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 6 ст.25 Закону України "Про теплопостачання" у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку.

Як встановлено апеляційним судом, надання послуг теплопостачання позивачем відповідачу здійснювалось на підставі укладеного між ними договору на постачання теплової енергії №215/852 від 01.12.2008р.

Пунктом 10.2 договору сторони передбачили, що договір припиняє свою дію у випадках: закінчення строку на який він був укладений, прийняття рішення господарським судом, ліквідації сторін. Також, п. 10.4 договору сторони встановили, що договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін.

Судом апеляційної інстанції не встановлено, що відповідач за місяць до закінчення строку дії договору письмово звертався до позивача із заявою про припинення дії договору, тому апеляційний суд приходить до висновку, що договір продовжив свою дію на підставі п. 10.4 договору.

Судова колегія апеляційного суду вказує, що суперечливість редакцій п. 10.1 договору (позивачем надано суду договір, в якому в п. 10.1 не зазначено терміну його дії, а відповідачем - договір, в якому в п. 10.1 зазначено, що він діє до 01.12.2009р.), не спростовує той факт, що договір продовжив свою дію, оскільки відповідач не звертався письмово до позивача із заявою про припинення дії договору та частково виконував його положення (виписка з банківського рахунку позивача від 18.05.2016р. про оплату відповідачем за надані в травні 2016р. послуги з постачання гарячої води в розмірі 185, 20 грн.).

Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідач звертався до позивача з проханням здійснити відключення від мережі теплопостачання абонента №852 АДРЕСА_1.

Однак, порядок відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води багатоквартирних будинків з ініціативи споживачів врегульовано "Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення", затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005р. №630.

Вказані Правила регулюють відносини між суб'єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг, і фізичною та юридичною особою, яка отримує або має намір отримувати послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.

Відповідно до п. 25 Правил, відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється.

Згідно п. 26 Правил, відключення споживачів від мережі централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у разі, коли технічна можливість такого відключення передбачена затвердженою органом місцевого самоврядування відповідно до Закону України "Про теплопостачання" схемою теплопостачання за умови забезпечення безперебійної роботи інженерного обладнання будинку та вжиття заходів щодо дотримання в суміжних приміщеннях вимог будівельних норм і правил з питань проектування житлових будинків, опалення, вентиляції, кондиціонування, будівельної теплотехніки; державних будівельних норм з питань складу, порядку розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва, а також норм проектування реконструкції та капітального ремонту в частині опалення.

Порядком відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженим наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22.11.2005р. №4, встановлено, що таке відключення відбувається на підставі рішення постійно діючої міжвідомчої комісії, створеної органом місцевого самоврядування або місцевим органом виконавчої влади.

Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 06.11.2007р. №169 були внесені зміни в "Порядок відключення приміщень житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання", які унеможливлюють відключення від мереж центрального опалення та гарячого водопостачання окремих квартир в багатоквартирному будинку і дозволяють таке відключення лише будинку в цілому.

Порядком встановлено, що для вирішення питання відключення споживача від опалення він повинен звернутися до постійно діючої міжвідомчої комісії (таку комісію створює орган місцевого самоврядування або місцевий орган виконавчої влади для розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води) з письмовою заявою. Комісія після вивчення наданих власником документів приймає відповідне рішення, яке оформляється протоколом.

При позитивному рішенні комісії заявнику надається перелік організацій, до яких слід звернутися для отримання технічних умов для розробки проекту індивідуального (автономного) теплопостачання і відокремлення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води. Відключення приміщень від внутрішньо-будинкових мереж централізованого опалення та постачання гарячої води виконується монтажною організацією, яка реалізує проект. Відповідно до положень чинного законодавства, зокрема законодавства про ліцензування певних видів господарської діяльності, вказана організація повинна мати відповідну ліцензію на виготовлення проекту індивідуального опалення.

Згідно п. 2.4.1. Порядку разом з проектом індивідуального (автономного) теплопостачання надаються: проектні рішення щодо опалення місць загального користування у будинку; технічні рішення з розрахунками щодо реконструкції існуючої системи теплопостачання: перенесення транзитних стояків, їхня ізоляція, можливе перекладання розподільних трубопроводів, стояків, заміна дросельних діафрагм, елеваторів, теплолічильників тощо, теплові навантаження місць загального користування; розрахункові теплові навантаження будинку; технічне рішення з перерахунку та заміни внутрішньо будинкових систем газо - та електропостачання.

Зі змісту наведених норм вбачається, що єдиною підставою для зняття споживача з реєстраційного обліку і припинення відповідних нарахувань є акт про відключення, який має бути затверджений відповідною комісією, а при відсутності затвердженого компетентним органом акта, відключення від системи централізованого опалення без дотримання відповідної процедури є самовільним (така правова позиція підтверджується рішеннями Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ справа № 6-44354св14 від 04.03.2015р., справа № 6-43434 св 14 від 20.05.2015р.).

Як встановлено апеляційним судом та не заперечується сторонами у справі, у вересні 2015р. систему опалення квартири АДРЕСА_4 було від`єднано від системи централізованого теплопостачання будинку та обладнано системою автономного опалення.

Разом з тим, матеріали справи не містять доказів відключення квартири №10 за адресою: м.Хмельницький, вул. Свободи 19 від мережі централізованого опалення у встановленому чинним законодавством порядку, тому суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що відключення квартири відповідачем здійснено самовільно.

Також, відповідно до ст. 1 Закону України "Про теплопостачання" місцева (розподільча) теплова мережа - сукупність енергетичних установок, обладнання і трубопроводів, яка забезпечує транспортування теплоносія від джерела теплової енергії, центрального теплового пункту або магістральної теплової мережі до теплового вводу споживача. Згідно п. 22 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, точками розподілу у багатоквартирному будинку, в яких здійснюється передача послуги централізованого опалення від виконавця споживачеві є - відгалуження від стояків у межах квартири.

Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що підведення централізованого опалення до стояка в межах квартири свідчить про виконання послуг позивачем.

Отже, враховуючи те, що договір на постачання теплової енергії №215/852 від 01.12.2008р. не припинив своєї дії та є чинним, беручи до уваги те, що відповідач, в порушення вимог ст. ст. 33, 34 ГПК України, доказів відключення квартири від мережі централізованого опалення у встановленому чинним законодавством порядку не надав та самовільно здійснив відключення квартири, а також те, що позивачем підтверджено факт постачання теплової енергії у спірний період до приміщення відповідача, а останній незалежно від споживання цієї послуги, або відмови від її споживання, зобов'язаний оплатити її, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що відповідач допустив порушення взятих на себе договірних зобов'язань, тому позов про стягнення з відповідача заборгованості за послуги теплопостачання в розмірі 6 960,41 грн. за період з 01.10.2015р. по 01.09.2016р. підлягає задоволенню.

Колегія суддів вважає, що не направлення позивачем рахунків для оплати не звільняє відповідача від обов`язку сплатити вартість фактично наданих, але не використаних послуг у строки передбачені договором, враховуючи при цьому те, що умовами п. 6.3 договору встановлено конкретний строк остаточного розрахунку за отримані послуги теплової енергії до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, і такий обов`язок споживача не ставиться в залежність від направлення (не направлення) рахунку для оплати наданих послуг. Окрім того, умовами договору на постачання теплової енергії № 2115/852 від 01.12.2008р. взагалі не передбачено виставлення позивачем рахунків на оплату послуг відповідачу.

При цьому, посилання відповідача на те, що частина будинку вже відключена від теплопостання, судом апеляційної інстанції не приймаються до уваги, оскільки в силу п.1.3 Порядку відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженим наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22.11.2005р. №4, його дія не поширюється на власників, наймачів (орендарів) окремих приміщень, які були відокремлені від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання та користуються автономним теплопостачанням до набрання чинності цим Порядком.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно п.1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За приписами ч.1 ст. 230 ГК України, штрафні санкції визначаються як господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 7.2.3 договору сторонами передбачена відповідальність споживача за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію у вигляді нарахування пені в розмірі 0,5% належної до сплати суми за кожен день прострочення.

Здійснивши перевірку правильності нарахованої суми пені, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі1001, 10 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню в межах заявлених вимог.

Що стосується заявлених на підставі ст. 625 ЦК України вимог про стягнення 3% річних, апеляційний господарський суд, здійснивши арифметичну перевірку правильності розрахунку, задовольняє позовні вимоги в межах заявлених вимог в розмірі 117, 96 грн.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з доводами відповідача, які знайшли своє відображення у висновку суду першої інстанції, що лист відповідача від 06.04.2015р. з проханням здійснити відключення від мережі теплопостачання квартири свідчить про використане відповідачем право на припинення теплопостачання, враховуючи наступне.

Так, п. п. 10.1, 10.4 договору передбачають можливість припинення договірних відносин у разі закінчення терміну дії договору та наявності заперечень сторін щодо його пролонгації.

В свою чергу, додаток №3 до договору №2115/852 від 01.12.2008р. визначає однією із умов припинення подачі теплової енергії споживачу - письмове звернення останнього про припинення теплопостачання без прив`язки до спливу терміну дії договору.

Тобто, дана умова припинення постачання теплової енергії розцінюється апеляційним судом як право на односторонню відмову від договору, встановлене договором (п. 3 ст. 651 ЦК України).

Однак, враховуючи те, що надання житлово-комунальних послуг унормоване низкою законних та підзаконних нормативних актів, які перераховуються судом у даній постанові, то і вищезазначене право на односторонню відмову споживача від послуг оцінюється судом через призму даних актів. І, як зазначалося судом раніше, припинення теплопостачання без дотримання врегульованого законодавцем порядку відключення є неможливим.

Згідно ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

В силу приписів статті 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Отже, враховуючи вищевикладене, судова колегія апеляційного суду приходить до висновку, що позов підставний та обґрунтований, тому підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати за розгляд позовної заяви та апеляційної скарги покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго" на рішення господарського суду Хмельницької області від 15.11.2016р. у справі № 924/952/16 задоволити.

2. Рішення господарського суду Хмельницької області від 15.11.2016р. у справі № 924/952/16 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким задоволити позов в повному обсязі.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 Медіа-центр" на користь міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго" 6 960, 41 грн. боргу за послуги теплопостачання, 117, 96 грн. 3% річних та 1001, 10 грн. пені.

4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 Медіа-центр" на користь міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго" 1378 грн. за розгляд позовної заяви та 1515, 80 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

5. Місцевому господарському суду видати судовий наказ.

6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом ХІІ-1 Господарського процесуального кодексу України.

7. Справу повернути до господарського суду Хмельницької області.

Головуючий суддя Розізнана І.В.

Суддя Грязнов В.В.

Суддя Філіпова Т.Л.