Рішення

від 05.02.2017 по справі 914/3099/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.02.2017р. Справа № 914/3099/16

За позовом: Державної екологічної інспекції у Львівській області, м. Львів

до відповідача: Військової частини НОМЕР_1 , м. Золочів, Львівська обл.

про відшкодування збитків

Суддя Манюк П.Т.

При секретарі Марінченко Р.І.

Представники:

від позивача: Клострейх О. В. - представник;

від відповідача: не з`явився.

Представнику позивача роз`яснено положення ст. 22 ГПК України.

Розглядається справа за позовом Державної екологічної інспекції у Львівській області до військової частини НОМЕР_1 про відшкодування збитків.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 09.12.2016 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду в судовому засіданні на 26.12.2016 р.

Розгляд справи відкладався з підстав, наведених у відповідних ухвалах суду.

Представник позивача в судових засіданнях позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити з підстав викладених в позовній заяві та усних поясненнях.

Відповідач вимог суду, зазначених в ухвалах про порушення справи та про відкладення справи не виконав, витребуваних доказів не подав, явки свого представника в засідання суду не забезпечив. Ухвали про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи скеровувалися відповідачу, відповідно до вимог ст. 64 ГПК України за адресою вказаною у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи суд встановив таке.

Державна екологічна інспекція у Львівській області (надалі позивач) звернулася до господарського суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 (надалі відповідач) про відшкодування збитків в розмірі 2 475, 75 грн заподіяних державі, внаслідок порушень вимог природоохоронного законодавства.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що за результатами проведеної Державною екологічною інспекцією у Львівській області впродовж 04.09.-13.09.2013 року позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства було виявлено порушення відповідачем вимог ст.ст. 96, 164 Земельного кодексу України , ст. ст. 35, 45, 46 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища, а саме засмічення земельної ділянки площею 3 м на 5 м, товщиною 0.32 м., об`ємом 4.8 м. відпрацьованими автошинами 5-ї категорії, що знаходиться в межах Золочівської міської ради (Акт перевірки № 1816/06/1435).

Вищенаведені факти засмічення земельної ділянки, які допущені відповідачем є порушенням ст. 35 Закону України Про охорону земель, ст.ст. 164, 211 Земельного Кодексу України.

У зв`язку з вищенаведеним порушенням, позивачем, згідно з Методикою розрахунку розмірів відшкодування розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, яка затверджена наказом Мінприроди від 27.10 1997 р. № 171 (в редакції наказу Мінприроди від 04.04.2007 р. № 149) та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України від 05.05.1998 р. за № 285/2725, нараховано збитки в розмірі 2 475, 75 грн.

02.10.2013 року позивач скеровував на адресу відповідача претензію № 09-9004 з проханням у добровільному порядку відшкодувати завдані державі збитки.

У відповідь на претензію, відповідач надав заперечення від 06.11.2013 р. № 1221, в якому вважає претензію необґрунтованою, та зазначає, що кошторисом відповідача на 2013 рік не передбачені виплати на відшкодування збитків заподіяних державі.

У зв`язку з вищенаведеним, позивач просить в судовому порядку стягнути з відповідача збитки в сумі 2 475, 75 грн, які завдані державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити повністю виходячи із таких мотивів.

Згідно ч. 1 ст. 5 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища, державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в народному господарстві в даний період, зокрема, ліс та інша рослинність

Відповідно до пункту "б" частини 1 статті 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов`язані додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля. Згідно із ч.1 ст.164 Земельного кодексу України, охорона земель включає, зокрема, захист земель від забруднення відходами виробництва, хімічними та радіоактивними речовинами та від інших несприятливих природних і техногенних процесів.

Відповідно до ст. 35 Закону України «Про охорону земель», власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов`язані, зокрема: дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України та забезпечувати захист земель від ерозії, виснаження, забруднення, засмічення,

засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур`янами, чагарниками і дрібноліссям.

Згідно зі статтею 46 вказаного Закону, при здійсненні господарської діяльності, пов`язаної із зберіганням, обробленням, утилізацією та видаленням, знешкодженням і захороненням відходів, забезпечуються: виконання заходів щодо запобігання або зменшення обсягів утворення відходів та екологічно безпечне поводження з ними; максимальне збереження ґрунтового покриву на основі обраного оптимального варіанта територіального розміщення об`єктів поводження з відходами; зняття родючого шару ґрунту, його складування, збереження та використання при рекультивації земель, покращенні малопродуктивних земель і благоустрої населених пунктів; запобігання негативному впливу об`єктів поводження з відходами, що використовуються для збирання, зберігання, оброблення, утилізації, видалення, знешкодження і захоронення відходів на ґрунтовий покрив прилеглих територій; рекультивація земельних ділянок після ліквідації об`єктів поводження з відходами. Підприємства, установи та організації, а також громадяни, діяльність яких пов`язана з накопиченням відходів, зобов`язані забезпечувати своєчасне вивезення таких відходів на спеціальні об`єкти, що використовуються для їх збирання, зберігання, оброблення, утилізації, видалення, знешкодження і захоронення.

Державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються, зокрема, шляхом проведення перевірок (стаття 9 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель").

Згідно з статтею 10 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель, між іншим, мають право: безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель; складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності.

Згідно з ст. 35 Закону України Про охорону земель, власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов`язані в тому числі дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України; проводити на земельних ділянках господарську діяльність способами, які не завдають шкідливого впливу на стан земель та родючість ґрунтів; дотримуватися стандартів, нормативів при здійсненні протиерозійних, агротехнічних, агрохімічних, меліоративних та інших заходів, пов`язаних з охороною земель, збереженням і підвищенням родючості ґрунтів; уживати заходів щодо запобігання негативному і екологонебезпечному впливу на земельні ділянки та ліквідації наслідків цього впливу.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" псування земель - це порушення природного стану земель, яке здійснюється без обґрунтованих проектних рішень, погоджених за затверджених в установленому законодавством порядку, забруднення їх хімічними, біологічними та радіоактивними речовинами, в тому числі тими, що викидаються в атмосферне повітря, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами, неочищеними стічними водами, порушення родючого шару грунту, невиконання вимог встановленого режиму використання земель, а також використання земель у спосіб, що погіршує їх природну родючість.

Як встановлено судом, Державною екологічною інспекцією у Львівській області на підставі наказу від 04.09.2013 р. № 588, протягом 04.09.-13.09.2013 року було проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства військовою частиною А 1022, яка розташована за адресою: 80700, Львівська обл., м. Золочів, вул. Січових Стрільців, 36.

За результатами вищезгаданої перевірки державним інспектором Комарницьким І.А. було складено акт № 1816/06/1435, що підписаний командиром військової частини НОМЕР_1 майором Целуйко В. С. без жодних зауважень.

Інспекційною перевіркою встановлено, що відповідачем здійснено засмічення земельної ділянки автомобільними шинами. Розміри засмічення становлять: 3 м на 5 м., товщину шару відходів якими відбулось засмічення земель складає 0.32 м. Відповідно, об`єм відходів, якими відбулось засмічення становить 4.8 м.куб.

Розмір завданих збитків, які зумовлені забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства розрахований позивачем відповідно до Методики, затвердженої наказом Мінприроди від 27.10 1997 р. № 171 (в редакції наказу Мінприроди від 04.04.2007 р. № 149) та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 05.05.1998 р. за №285/2725 і становить 2 475, 75 грн.

Статтею 211 Земельного кодексу України передбачено відповідальність за порушення земельного законодавства. Так, громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за псування сільськогосподарських угідь та інших земель, їх забруднення хімічними та радіоактивними речовинами і стічними водами, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами; невиконання вимог щодо використання земель за цільовим призначенням; невиконання умов знімання, збереження і нанесення родючого шару ґрунту.

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 56 Закону України «Про охорону земель» юридичні і фізичні особи, винні в порушенні законодавстваУкраїни про охорону земель, несуть відповідальність згідно із законом. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 41 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» встановлює економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища, зокрема передбачає відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Відповідно до статей 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Частиною 1, пунктом 3 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, завдання майнової (матеріальної) шкоди іншій особі.

Стаття 1166 Цивільного кодексу України встановлює загальні правила та підстави відшкодування шкоди в рамках позадоговірних (деліктних) зобов`язань. Зокрема, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника (аналогічне викладено у постанові Вищого господарського суду України від 03.06.2009р. у справі №25/207). Необхідною підставою для настання цивільно-правової відповідальності за заподіяння шкоди є наявність складу правопорушення, що складається з протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи; настання шкідливого результату такої поведінки (шкоди); причинного зв`язку між протиправною поведінкою і шкодою; вини особи, яка заподіяла шкоду. Відсутність хоча б одного з цих елементів складу правопорушення виключає відповідальність особи за завдану майнову шкоду. Із врахуванням вимог статей 1166 та 1172 ЦК України у спорі про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, слід виходити з презумпції вини порушника. Отже, позивач не повинен доводити наявність вини відповідача у заподіянні шкоди навколишньому природному середовищу, навпаки, відповідач повинен довести, що у діях його працівників відсутня вина у заподіянні шкоди. (аналогічну правову позицію викладено, зокрема, у постанові Вищого господарського суду України від 14.10.2014р. у справі №906/249/14).

Зважаючи на те, що позивачем належними доказами підтверджено здійснення відповідачем забруднення земельної ділянки, а відповідачем не забезпечено явки представника в судові засідання та не представлено жодних об`єктивних доводів, які б спростовували вищенаведені факти, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення в повному обсязі.

Оскільки спір виник через неправомірні дії відповідача, судовий збір покладається на відповідача повністю.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 ГПК України, суд ,

в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) на користь держави в особі Державної екологічної інспекції в Львівській області збитки в розмірі 2 475, 75 грн, на спеціальний рахунок Золочівської міської ради, в рахунок відшкодування збитків заподіяних державі, внаслідок порушень вимог природоохоронного законодавства, зарахувавши кошти на аналітичний рахунок, відкритий в Головному управлінні Державного казначейства України у Львівській області за балансовим рахунком 3311 «Кошти які підлягають розподілу між Державним і місцевим бюджетами» Плану розрахунків в розрізі кодів класифікації доходів бюджету та територій» зарахувавши 50 % стягнутої суми в розмірі 1 237, 88 грн до спеціального фонду місцевого бюджету Золочівської міської ради (р/р 33116331700192, банк УК у Золочівському районі Львівської області, ЄДРПОУ 37904735, МФО 825014, код платежу 24062100); 20 % стягнутої суми в розмірі 495, 15 грн, до спеціального Фонду обласного бюджету Львівської області; 30 % стягнутої суми 742, 72 грн до спеціального фонду Державного бюджету України.

3. Стягнути з військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) на користь Державної екологічної інспекції в Львівській області (79026, м. Львів, вул. Стрийська, 98, код ЄДРПОУ 38057086) 1 378, 00 грн судового збору.

4. Накази видати відповідно ст.116 ГПК України.

Повне рішення складено 10.02.2017 року.

Суддя Манюк П.Т.