Рішення

від 07.02.2017 по справі 910/20619/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.02.2017Справа №910/20619/16

За позовомДержавного підприємства "Національні інформаційні системи" До Товариства з обмеженою відповідальністю "Сатера" Простягнення 3 837,94 грн.

Суддя О.М. Ярмак За участю представників:

від позивачаПлатова Ю.П. (представник за довіреністю від 18.03.2016) від відповідача Хаславська А.А. (представник за довіреністю від 04.10.2016)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Державного підприємства "Національні інформаційні системи" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сатера" про стягнення 3 837,94 грн. заборгованості за договором оренди транспортного засобу від 31.12.2015.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.11.2016 за вказаним позовом порушено провадження у справі № 910/20619/16 та призначено розгляд справи на 06.12.2016.

Ухвалою від 06.12.2016 судом відкладено розгляд справи на 10.01.2017.

За наслідками судового засідання 10.01.2017 судом продовжено строк вирішення спору та оголошено перерву до 24.01.2017.

В судовому засіданні 24.01.2017 представником позивача подано заяву про відмову від позовної вимоги, заяву про збільшення розміру позовних вимог, пояснення у справі.

В судовому засіданні 24.01.2017 судом оголошено перерву до 26.01.2017.

Ухвалою від 26.01.2017 судом відкладено розгляд справи на 07.02.2017.

07.02.2017 представником позивача подано заяву про збільшення розміру позовних вимог та пояснення у справі.

В судовому засіданні 07.02.2017 представник позивача підтримав позовні вимоги з урахуванням заяв про відмову від позовної вимоги про розірвання договору оренди транспортного засобу від 31.12.2015 та збільшення розміру позовних вимог, а саме, в частині зобов'язання відповідача повернути автомобіль з оренди та стягнення з відповідача 6 876,58 грн заборгованості.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Оскільки подані позивачем заяви не суперечать законодавству та не порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, тому провадження у справі в частині розірвання договору оренди транспортного засобу від 31.12.2015 підлягає припиненню в порядку п. 4 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, а справа розглядається відносно вимог про зобов'язання відповідача повернути автомобіль з оренди та стягнення з відповідача 6 876,58 грн заборгованості.

Відповідач проти задоволення позову заперечував повністю з підстав, викладених у відзиві.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

31.12.2015 між Державним підприємством "Національні інформаційні системи" (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сатера" (орендар) було укладено договір оренди транспортного засобу (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасове платне користування легковий автомобіль із наступною специфікацією:

В п. 1.2 договору зазначено характеристики автомобіля:

1.2.1 марка - Subaru

1.2.1 модель - Legasy

1.2.3 рік випуску - 2002

1.2.4 колір - сірий

1.2.5 об'єм двигуна - 2500 куб. см.

1.2.6 кузов № НОМЕР_1

1.2.7 державний реєстраційний номер - НОМЕР_2.

Статтею 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За приписами ст. 765 Цивільного кодексу України наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк встановлений договором найму.

Пунктом 2.1 договору передбачено, що передача автомобіля здійснюється на підставі акту здачі-приймання з одночасною передачею необхідних документів на автомобіль та приладдя.

Відповідно до п. 3.1 договору орендодавець зобов'язується надати автомобіль в технічно справному стані.

Згідно з актом приймання-передачі транспортного засобу від 04.01.2016 орендодавець передав, а орендар прийняв автомобіль у справному стані.

Відповідно до ч.1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Пунктом 9.1. договору сторонами встановлено, що договір діє до 31.12.2016.

Позивач стверджує, що за період з червня по грудень 2016 року відповідач не сплачував позивачу орендну плату, у зв'язку з чим у нього утворилася заборгованість в розмірі 6 876,58 грн.

Відповідач не погоджується з указаними нарахуваннями, оскільки стверджує, що договір було достроково розірвано 12.07.2016 за ініціативою орендодавця, а тому зобов'язання сторін за договором з цього моменту є припиненими, в тому числі і обов'язок здійснення орендної плати.

Згідно з ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, розірвання договору.

Пункт 1 статті 188 Господарського кодексу України також визначає, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором.

Цивільне законодавство базується на принципі обов'язкового виконання сторонами зобов'язань за договором. За загальним правилом, закріпленим у ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частинами 2-3 статті 188 Господарського кодексу України передбачено, що сторона договору, яка вважає за необхідне, зокрема, змінити договір, повинна надіслати пропозицію про це другій стороні, яка у двадцятиденний строк після одер жання такої пропозиції повідомляє іншу сторону про результати її розгляду.

Як вбачається з матеріалів справи позивач листом № 811/01-08 від 29.02.2016 звертався до відповідача з вимогою про розірвання договорів оренди від 31.12.2015 у зв'язку з виробничою необхідністю автомобілів та просив провести остаточні розрахунки за договором. В додатку до цього листа значиться додаткова угода про розірвання договору від 31.05.2015 щодо оренди транспортного засобу Subaru Legasy 2002 року випуску.

У відповідь листом № 03/03 від 09.03.2016 відповідач повідомив позивача про те, що не погоджується на розірвання договору.

Отже, спочатку згода щодо розірвання договору сторонами не була досягнута.

Проте, в подальшому 12.07.2016 відповідачем підписано додаткову угоду про розірвання договору оренди транспортного засобу від 31.12.2015, оригінал якої відповідач надав в матеріали справи.

Доказів повернення відповідачем підписаної угоди позивачу матеріали справи не містять.

Разом з цим, дії відповідача свідчать про його волевиявлення щодо розірвання договору, тому суд дійшов висновку та погоджується з позицією відповідача, що договір все ж таки за згодою сторін є розірваним 12.07.2016.

Згідно з ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до п. 5.1 договору автомобіль повинен бути повернений орендодавцю по закінченню строку оренди у справному стані та з урахуванням амортизаційного зносу, що виник в процесі експлуатації його орендарем.

Повернення автомобіля відбувається за актом прийому-передачі (п. 5.2 договору).

Згідно із ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями і громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

З розірванням договору відповідач втратив статус орендаря і, оскільки інших доказів щодо підтвердження права користування спірним транспортним засобом не має, так само немає доказів повернення автомобіля орендодавцю, то вимоги позивача про зобов'язання відповідача повернути автомобіль підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України з наймача справляється плата, за користування майном, розмір, якої встановлюється договором оренди.

Пунктом 4.1 договору передбачено, що за користування автомобілем орендар щомісячно сплачує орендну плату у розмірі 912,20 грн.

Розмір орендної плати коригується на індекс інфляції (п. 4.2 договору).

Згідно з п. 4.3 договору орендна плата нараховується починаючи з дати фактичної передачі автомобіля та закінчує нараховуватися з дати фактичного повернення автомобіля за актом прийому-передачі. Оплата за оренду здійснюється на підставі акту, який орендодавець повинен надати орендареві до 25 числа місяця, наступного за звітним.

Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Матеріали справи свідчать, що відповідач в порушення умов договору не виконав основного обов'язку орендаря, орендну плату за червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад та грудень 2016 року повністю не вніс, в результаті чого виникла заборгованість з орендної плати з урахуванням індексу інфляції у розмірі 6 876,58 грн.

Відповідно до ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з п. 3.2 договору відповідач зобов'язався своєчасно здійснювати орендну плату.

Згідно п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно п. 5. ст. 762 Цивільного кодексу України плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

З урахуванням положень статей 653, 795 Цивільного кодексу України та умов договору, якщо останніми передбачено, що після закінчення або дострокового розірвання договору оренди нарахування орендної плати за фактичне користування майном припиняється з моменту підписання акта приймання-передачі приміщень орендодавцеві, нарахування орендної плати за відповідний період є правомірним (ч. 4 п. 5.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 12 від 29.05.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна").

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 6 876,58 грн. боргу по орендній платі обґрунтовані, відповідачем не спростовані та підлягають задоволенню.

Судовий збір за результатами розгляду справи відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 32-34, 43, 44, 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Провадження в частині розірвання договору оренди транспортного засобу від 31.12.2015 припинити.

2. Позовні вимоги задовольнити.

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Сатера" (01004, м. Київ, вул. Дарвіна, 6, код ЄДРПОУ 36302935) повернути Державному підприємству "Національні інформаційні системи" (04053, м. Київ, вул. Артема, 73, код ЄДРПОУ 39787008) легковий автомобіль Subaru модель Legasy, рік випуску - 2002, колір - сірий, кузов № № JF1BE9LJ32G024669, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 на умовах, передбачених договором оренди транспортного засобу від 31.12.2015.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сатера" (01004, м. Київ, вул. Дарвіна, 6, код ЄДРПОУ 36302935) на користь Державного підприємства "Національні інформаційні системи" (04053, м. Київ, вул. Артема, 73, код ЄДРПОУ 39787008) 6 876 (шість тисяч вісімсот сімдесят шість) грн. 58 коп. боргу з орендної плати, 2 756 (дві тисячі сімсот п'ятдесят шість) грн. 00 коп. судового збору.

Видати накази відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 10.02.2017

Суддя О.М. Ярмак